Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олександра Павлівна Романова рос Александра Павловна Романова нар 29 липня 9 серпня 1783 17830809 пом 4 16 березня 1801

Олександра Павлівна Романова

Олександра Павлівна Романова

Олександра Павлівна Романова (рос. Александра Павловна Романова), (нар. 29 липня (9 серпня) 1783(17830809) — пом. 4 (16) березня 1801) — велика княжна Російської імперії з дому Романових, донька імператора Російської імперії Павла I та вюртемберзької принцеси Софії Доротеї, дружина палатина Угорщини Йозефа Габсбурга.

Олександра Павлівна Романова
рос. Александра Павловна Романова
image
Олександра Павлівна Романова
Портрет Олександри Павлівни пензля Едварда Майлза, 1797
палатина Угорщини
Початок правління: 19 жовтня 1799
Кінець правління: 16 березня 1801
Попередник: Тереза Кінські
Наступник: Ерміна Анхальт-Бернбург-Шаумбург-Хоймська
Дата народження: 9 серпня 1783(1783-08-09)
Місце народження: Санкт-Петербург
Країна: Російська імперія
Дата смерті: 16 березня 1801(1801-03-16) (17 років)
Місце смерті: Буда, Угорське королівство
Поховання d
Чоловік: Йозеф Австрійський
Діти: Александріна
Династія: Романови, Габсбурги
Батько: Павло I
Мати: Софія Доротея Вюртемберзька
Нагороди:
image
Олександра Павлівна Романова у Вікісховищі

Перекладачка.

Біографія

Ранні роки

Олександра з'явилась на світ 9 серпня 1783 року. Вона була третьою дитиною та старшою донькою великого князя Російської імперії Павла Петровича та його другої дружини Софії Доротеї Вюртемберзької, яка після прийняття православ'я звалася Марією Федорівною. Дівчинка народилась після закордонної поїздки батьків країнами Європи у попередньому році. Мала старших братів Олександра та Костянтина. Своє ім'я отримала на честь найстаршого з них. До від'їзду з Росії у неї з'явилися молодші брати Микола та Михайло й сестри Олена, Марія, Катерина, Ольга та Анна. Катерина II була не в захваті від народження онуки, оскільки більше любила хлопчиків, ніж дівчаток, однак з часом почала ставитися до неї добре.

image
Гатчинський палац та парк на картині Г. Сергеєва, 1798

З приводу народження доньки Павло отримав у подарунок від імператриці Гатчинський палац, де родина оселилася у вересні 1783 року. Окрім Гатчини, мали Павловську дачу та палац на Кам'яному острові в дельті Неви у центрі Санкт-Петербургу. Шлюб батьків був гармонійним, Марія Федорівна зізнавалась, що дуже закохана в свого чоловіка.

Для виховання Олександри у листопаді 1783 була найнята баронеса Шарлотта Карлівна Лівен. Її помічницею стала молода Єлизавета Іванівна Вілламова, випускниця Смольного інституту шляхетних дівчат. У навчанні велика княжна була дуже старанною та робила помітні успіхи. У 1787 році почала перекладати з німецької, захоплювалася малюванням, музикою та співом, виявляючи великі здібності. Матір, яка сама була вправною у малюнку, живописі та токарній справі, пишалася її успіхами. Катерина II у 1790 році відмічала, що Олександра розмовляла чотирма мовами, добре писала та малювала, грала на клавесині, співала, танцювала й мала надзвичайно лагідний характер. Наставницею також була Єлизавета Ланська.

У жовтні 1793 року, з нагоди шлюбу Олександра Павловича з Луїзою Баденською, до Петербургу прибув шведський посланець граф Стенбок, який офіційно просив руки великої княжни Олександри для свого короля Густава IV Адольфа. Переговори йшли з перемінним успіхом, хоча імператриця схвально ставилася до ідеї цього союзу, а велику княжну почали навчати шведської мови. Складність була у пункті зміни Олександрою віросповідування й видачи Г. М. Армфельта, який планував у 1792 році змову у Швеції, втік до Росії та мешкав у Калузі. Оскільки діалог між країнами затягнувся, фактичний регент Швеції Густав Ротерхольм почав паралельні переговори щодо шлюбу короля з німецькою принцесою Луїзою, які завершилися укладенням заручин у листопаді 1795 року. Катерина II вирішила завадити цьому союзу та направила до Стокгольму посланця аби той запобіг шлюбу та відрядила на кордон зі Швецією фельдмаршала Суворова «для огляду фортець». Її задум був успішним. У квітні 1796 року перемовини про шлюб із Олександрою поновилися, і Густав Адольф із дядьком Карлом Седермландським прибув до Петербургу. На їх честь були влаштованні численні свята. Король був вражений красою й освітою дівчини і налагодив з нею добрі відносини. Часто вони танцювали разом та вели дружні розмови.

25 серпня 1796 року Густав Адольф просив дозволу на одруження з Олександрою Павлівною у імператриці Катерини II. 2 вересня він погодився, що велика княжна зможе зберегти своє віросповідання. 6 вересня посол Стедінг офіційно просив руки дівчини. Густав Адольф в цей час відвідав її батька. Про заручини мали оголосити 11 вересня, однак король раптово змінив думку щодо збереження нареченою православ'я і відмовився брати шлюб. 22 вересня він назавжди залишив Росію, а наступного року узяв шлюб із баденською принцесою Фредерікою.

6 листопада 1796 року померла Катерина II й імператором Росії став батько Олександри.

У 1798 році виник план щодо шлюбу великої княжни з палатином Угорщини з династії Габсбургів Йозефом Австрійським. Австрія пропонувала Росії укласти союз проти Наполеона, скріпивши його даним шлюбом. У січні Йозеф особисто прибув до Санкт-Петербургу. 2 лютого 1799 року відбулися їхні заручини. Хоча шлюб був політичним, ерцгерцог, побачивши велику княжну, закохався у неї. Імператорське подружжя схвально поставилося до шлюбу, радіючи за доньку. За кілька тижнів із Мекленбург-Шверіна прибули принци просити руки її молодшої сестри Олени.

Заміжжя

Існувала ідея провести вінчання у Відні, однак вона не була реалізована. Весілля кілька разів відкладалося. Суперечності виникли з приводу вибору католицького чи православного звичаю вінчання. До того ж Наполеон, який перебував у Єгипті, зазнавав невдач на фронті, що могло розцінюватись як кінець воєн із Францією.

image
Портрет ерцгерцога Йозефа в молодому віці

12 жовтня 1799 року відбулося вінчання великої княжни Олени Павлівни зі спадкоємним принцом Мекленбург-Шверіну Фрідріхом Людвігом. За тиждень, 19 жовтня, в Гатчині пройшло весілля 16-річної Олександри Павлівни та 23-річного палатина Угорщини Йозефа Габсбурга. Вінчання пройшло за обидвома звичаями. Католицьку церемонію провів архієпископ Лемберзький. Після вінчань відбувся святковий обід, ввечері був даний бал. Весільні урочистості тривали місяць. Гаврило Державін присвятив цим подіям оду. Після шлюбу Олександра Павлівна отримувала титули ерцгерцогині Австрійської та палатини Угорської. Її посаг становив 1 мільйон рублів.

21 листопада молодята відбули до Відня. Фрейліна Варвара Головіна згадувала у своїх мемуарах, що Олександра Павлівна при прощанні була сумною, а її батько-імператор увесь час повторював, що її приносять у жертву та він її більше не побачить. 2 січня 1800 пара прибула до Австрії. У Відні Олександра Павлівна була представлена імператору та імператриці Австрії, до складу якої входило й Угорське королівство. Франц II доводився старшим братом її чоловікові. Монарху велика княжна нагадала першу дружину Єлизавету, через що він був надзвичайно збентежений, а його друга жінка Марія Тереза — сильно засмучена. Внаслідок цього прийом при дворі виявився холодним. До того ж новій ерцгерцогині відразу почали пропонувати прийняти католіцизм. Втім, весь час тривали різні святкові заходи, присвячені молодій парі, які широко висвітлювалися пресою.

1 лютого пара прибула до Угорщини, де їх радо вітало місцеве населення. Наступного дня палатину представили членам імперської ради. Оселилося подружжя в замку Буди, де у 1800 році для Олександри була збудована спеціальна православна каплиця. Шлюб був щасливим. Державними справами Йозеф займався помірно, присвячуючи час дружині. Він влаштовував для неї бали, полювання, ігри верхи, прогулянки, концерти та інших розважальні заходи. Найчастіше Олександра з'являлася на публіці в угорському вбранні. Також полюбила угорську музику й танці. На її прохання, нацональні мелодії почали частіше виконуватися у палаці, незвиклому до цього. Народ називав її «угорською королевою».

Під час другого візиту до Відня подружжя було розміщене не у Гофбурзі або Шенбрунні, а у віддаленому будинку. Відношення австрійського двору залишалось ворожим.

image
Замок Буди

Влітку 1800 року Олександра завагітніла. Стан її був важким, вона страждала від нудоти. Духівник, Андрій Самборський, який прибув з нею з Росії, був змушений сам наймати для неї кухарку. За його словами, догляд за палатиною був поганим. Навесні 1801 року вона народила доньку:

  • Александріна (нар. та пом. 8 березня 1801) — прожила кілька годин.

Пологи були важкими, немовля діставали за допомогою щипців. Дівчинка з'явилася на світ рано вранці і, за свідченнями лікарів, була дуже слабкою. Дослідження 1978 року, після відкриття її гробниці, показали що новонароджена мала кістки добре розвинутого немовляти, якого неможливо назвати «дуже слабким», і, скоріше за все, померла від гіпоксії.

Звістку про смерть доньки ерцгерцогиня сприйняла спокійно, зауваживши, що та приєдналася до янголів, не дізнавшись земних страждань. Йозеф важко переживав втрату дитини. Стан породіллі покращав і за кілька днів їй дозволили вставати з ліжка. Однак, до вечора в неї піднялася температура і почалося марення. 16 березня 1801 року о 6 ранку вона померла від пологової гарячки. За кілька днів її батька було вбито у Петербурзі в ході заколоту, а імператором проголошено її брата Олександра. Гроб із тілом палатини в цей час ще не був похований і перебував у саду її домівки. Невдовзі його при великому скупченні народу перенесли до православної церкви Буди. Зрештою, Олександру поховали на капуцинському цвинтарі. Згодом перепоховали у селищі Ірем поблизу Буди. Новий шлюб Йозеф Австрійський узяв лише чотирнадцять років потому.

У 1803 році на місці її поховання коштом імператора Олександра I було зведено православний храм, який дістав назву храм Святої Олександри. Церква стала центром паломництва місцевої православної общини. У 1809 році, під час французького вторгнення до Австрії, гроб із тілом перевозили до Будайської фортеці на той час, поки існувала небезпека.

Про Олександру Павлівну згадував у 1835 році російський видавець Андрій Краєвський:

image «Янгольська лагідність та доброта душі її, поєднані з надзвичайною красою, живуть ще до сих пір в пам'яті руських, які бачили її дитинство, та угорців, які вже починали відчувати на собі її благодійність»
рос. «Ангельская кротость и доброта души ея, соединенные с необыкновенною красотою, живут еще до сих пор в памяти русских, видевших ея детство, и венгерцев, уже начинавших чувствовать на себе ея благотворительность» 		image

Дослідження угорських науковців 1977 року показало, що велика княжна була хворою на сухоти.

26 квітня 1981 року, коли храм залишався без нагляду, гробницю палатини було відкрито та пограбовано. Після цього її було вирішено перенести до крипти Будайської фортеці. 6 вересня 2004 році тіло урочисто повернули до оновленої крипти храма Святої Олександри в Іремі. На церемонії були присутніми представники династій Габсбургів та Романових.

Нагороди

Генеалогія

Карл Фрідріх Гольштейн-Готторпський
image
 
Анна Петрівна
image
 
Крістіан Август Ангальт-Цербстський
image
 
Йоганна Єлизавета Гольштейн-Готторпська
image
 
Карл Александр
image
 
Марія Августа Турн-унд-Таксіс
image
 
Фрідріх Вільгельм
image
 
Софія Прусська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Петро III
image
 
 
 
 
 
Катерина II
image
 
 
 
 
 
Фрідріх II Ойген
image
 
 
 
 
 
Фредеріка Бранденбург-Шведтська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Павло I
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Доротея Вюртемберзька
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олександра
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Дружина Лайоша Баттяні.
  2. У 1796 році в журналі «Муза» вийшли два її переклади з французької: «Бадьорість і благодіяння одного селянина» та «Борг людства». Друкувалася під псевдонімом А.
  3. Ливен, Шарлотта Карловна // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918 [1] [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Стаття на порталі «Хроно» [2] [ 8 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Tragic sisters: Elena and Alexandra Pavlovna [3] [ 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. Біографія Олександри Павлівни [4] [ 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] (угор.)
  7. Constantin von Wurzbach: Habsburg, Alexandra Pawlowna. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 7. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1861, стор. 411 [5] [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  8. На брачные торжества (Державин) [6] [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Половина посагу виплачувалася вже після смерті Олександри.
  10. Данилова А. Александра // Пять принцесс. Дочери императора Павла I. Биографические хроники. — М.: Изографус, ЭКСМО-Пресс, 2001. — С. 37—138. — 464 с. — 8000 экз. —
  11. Біографія Олександри Павлівни [7] [ 20 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Історія храму Святої Олександри [8] [ 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Энциклопедический лексикон. [В 17 томах]. Т.1. Спб., 1835—1841
  14. Повернення останків Олександри Павлівни на історичне місце їхнього спочинку [9] [ 23 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

  • Воловик О. T. «Великая княгиня Александра Павловна. Жизнь. Семья. Судьба. Память.» Изд. Интерпрессфакт — Алво. Будапешт/Москва. 2005 г. [10] [ 1 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Hamannová, Brigitte. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha: BRÁNA, Knižní klub, 1996. 408 стор. . — стор. 45–46. (чес.)
  • Domanovszky Sándor: József nádor élete, első rész, Budapest, Magyar Történelmi Társulat, 1944. (угор.)

Посилання

  • (англ.)
  • Профіль на Genealogics.org (англ.)
  • Профіль на Thepeerage.com [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Олександри Павлівни [ 9 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Йозефа Австрійського [ 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksandra Pavlivna Romanova ros Aleksandra Pavlovna Romanova nar 29 lipnya 9 serpnya 1783 17830809 pom 4 16 bereznya 1801 velika knyazhna Rosijskoyi imperiyi z domu Romanovih donka imperatora Rosijskoyi imperiyi Pavla I ta vyurtemberzkoyi princesi Sofiyi Doroteyi druzhina palatina Ugorshini Jozefa Gabsburga Oleksandra Pavlivna Romanovaros Aleksandra Pavlovna RomanovaOleksandra Pavlivna RomanovaPortret Oleksandri Pavlivni penzlya Edvarda Majlza 1797palatina UgorshiniPochatok pravlinnya 19 zhovtnya 1799Kinec pravlinnya 16 bereznya 1801Poperednik Tereza KinskiNastupnik Ermina Anhalt Bernburg Shaumburg HojmskaData narodzhennya 9 serpnya 1783 1783 08 09 Misce narodzhennya Sankt PeterburgKrayina Rosijska imperiyaData smerti 16 bereznya 1801 1801 03 16 17 rokiv Misce smerti Buda Ugorske korolivstvoPohovannya dCholovik Jozef AvstrijskijDiti AleksandrinaDinastiya Romanovi GabsburgiBatko Pavlo IMati Sofiya Doroteya VyurtemberzkaNagorodi Oleksandra Pavlivna Romanova u Vikishovishi Perekladachka BiografiyaRanni roki Oleksandra z yavilas na svit 9 serpnya 1783 roku Vona bula tretoyu ditinoyu ta starshoyu donkoyu velikogo knyazya Rosijskoyi imperiyi Pavla Petrovicha ta jogo drugoyi druzhini Sofiyi Doroteyi Vyurtemberzkoyi yaka pislya prijnyattya pravoslav ya zvalasya Mariyeyu Fedorivnoyu Divchinka narodilas pislya zakordonnoyi poyizdki batkiv krayinami Yevropi u poperednomu roci Mala starshih brativ Oleksandra ta Kostyantina Svoye im ya otrimala na chest najstarshogo z nih Do vid yizdu z Rosiyi u neyi z yavilisya molodshi brati Mikola ta Mihajlo j sestri Olena Mariya Katerina Olga ta Anna Katerina II bula ne v zahvati vid narodzhennya onuki oskilki bilshe lyubila hlopchikiv nizh divchatok odnak z chasom pochala stavitisya do neyi dobre Gatchinskij palac ta park na kartini G Sergeyeva 1798 Z privodu narodzhennya donki Pavlo otrimav u podarunok vid imperatrici Gatchinskij palac de rodina oselilasya u veresni 1783 roku Okrim Gatchini mali Pavlovsku dachu ta palac na Kam yanomu ostrovi v delti Nevi u centri Sankt Peterburgu Shlyub batkiv buv garmonijnim Mariya Fedorivna ziznavalas sho duzhe zakohana v svogo cholovika Dlya vihovannya Oleksandri u listopadi 1783 bula najnyata baronesa Sharlotta Karlivna Liven Yiyi pomichniceyu stala moloda Yelizaveta Ivanivna Villamova vipusknicya Smolnogo institutu shlyahetnih divchat U navchanni velika knyazhna bula duzhe starannoyu ta robila pomitni uspihi U 1787 roci pochala perekladati z nimeckoyi zahoplyuvalasya malyuvannyam muzikoyu ta spivom viyavlyayuchi veliki zdibnosti Matir yaka sama bula vpravnoyu u malyunku zhivopisi ta tokarnij spravi pishalasya yiyi uspihami Katerina II u 1790 roci vidmichala sho Oleksandra rozmovlyala chotirma movami dobre pisala ta malyuvala grala na klavesini spivala tancyuvala j mala nadzvichajno lagidnij harakter Nastavniceyu takozh bula Yelizaveta Lanska U zhovtni 1793 roku z nagodi shlyubu Oleksandra Pavlovicha z Luyizoyu Badenskoyu do Peterburgu pribuv shvedskij poslanec graf Stenbok yakij oficijno prosiv ruki velikoyi knyazhni Oleksandri dlya svogo korolya Gustava IV Adolfa Peregovori jshli z pereminnim uspihom hocha imperatricya shvalno stavilasya do ideyi cogo soyuzu a veliku knyazhnu pochali navchati shvedskoyi movi Skladnist bula u punkti zmini Oleksandroyu virospoviduvannya j vidachi G M Armfelta yakij planuvav u 1792 roci zmovu u Shveciyi vtik do Rosiyi ta meshkav u Kaluzi Oskilki dialog mizh krayinami zatyagnuvsya faktichnij regent Shveciyi Gustav Roterholm pochav paralelni peregovori shodo shlyubu korolya z nimeckoyu princesoyu Luyizoyu yaki zavershilisya ukladennyam zaruchin u listopadi 1795 roku Katerina II virishila zavaditi comu soyuzu ta napravila do Stokgolmu poslancya abi toj zapobig shlyubu ta vidryadila na kordon zi Shveciyeyu feldmarshala Suvorova dlya oglyadu fortec Yiyi zadum buv uspishnim U kvitni 1796 roku peremovini pro shlyub iz Oleksandroyu ponovilisya i Gustav Adolf iz dyadkom Karlom Sedermlandskim pribuv do Peterburgu Na yih chest buli vlashtovanni chislenni svyata Korol buv vrazhenij krasoyu j osvitoyu divchini i nalagodiv z neyu dobri vidnosini Chasto voni tancyuvali razom ta veli druzhni rozmovi 25 serpnya 1796 roku Gustav Adolf prosiv dozvolu na odruzhennya z Oleksandroyu Pavlivnoyu u imperatrici Katerini II 2 veresnya vin pogodivsya sho velika knyazhna zmozhe zberegti svoye virospovidannya 6 veresnya posol Steding oficijno prosiv ruki divchini Gustav Adolf v cej chas vidvidav yiyi batka Pro zaruchini mali ogolositi 11 veresnya odnak korol raptovo zminiv dumku shodo zberezhennya narechenoyu pravoslav ya i vidmovivsya brati shlyub 22 veresnya vin nazavzhdi zalishiv Rosiyu a nastupnogo roku uzyav shlyub iz badenskoyu princesoyu Frederikoyu 6 listopada 1796 roku pomerla Katerina II j imperatorom Rosiyi stav batko Oleksandri U 1798 roci vinik plan shodo shlyubu velikoyi knyazhni z palatinom Ugorshini z dinastiyi Gabsburgiv Jozefom Avstrijskim Avstriya proponuvala Rosiyi uklasti soyuz proti Napoleona skripivshi jogo danim shlyubom U sichni Jozef osobisto pribuv do Sankt Peterburgu 2 lyutogo 1799 roku vidbulisya yihni zaruchini Hocha shlyub buv politichnim ercgercog pobachivshi veliku knyazhnu zakohavsya u neyi Imperatorske podruzhzhya shvalno postavilosya do shlyubu radiyuchi za donku Za kilka tizhniv iz Meklenburg Shverina pribuli princi prositi ruki yiyi molodshoyi sestri Oleni Zamizhzhya Isnuvala ideya provesti vinchannya u Vidni odnak vona ne bula realizovana Vesillya kilka raziv vidkladalosya Superechnosti vinikli z privodu viboru katolickogo chi pravoslavnogo zvichayu vinchannya Do togo zh Napoleon yakij perebuvav u Yegipti zaznavav nevdach na fronti sho moglo rozcinyuvatis yak kinec voyen iz Franciyeyu Portret ercgercoga Jozefa v molodomu vici 12 zhovtnya 1799 roku vidbulosya vinchannya velikoyi knyazhni Oleni Pavlivni zi spadkoyemnim princom Meklenburg Shverinu Fridrihom Lyudvigom Za tizhden 19 zhovtnya v Gatchini projshlo vesillya 16 richnoyi Oleksandri Pavlivni ta 23 richnogo palatina Ugorshini Jozefa Gabsburga Vinchannya projshlo za obidvoma zvichayami Katolicku ceremoniyu proviv arhiyepiskop Lemberzkij Pislya vinchan vidbuvsya svyatkovij obid vvecheri buv danij bal Vesilni urochistosti trivali misyac Gavrilo Derzhavin prisvyativ cim podiyam odu Pislya shlyubu Oleksandra Pavlivna otrimuvala tituli ercgercogini Avstrijskoyi ta palatini Ugorskoyi Yiyi posag stanoviv 1 miljon rubliv 21 listopada molodyata vidbuli do Vidnya Frejlina Varvara Golovina zgaduvala u svoyih memuarah sho Oleksandra Pavlivna pri proshanni bula sumnoyu a yiyi batko imperator uves chas povtoryuvav sho yiyi prinosyat u zhertvu ta vin yiyi bilshe ne pobachit 2 sichnya 1800 para pribula do Avstriyi U Vidni Oleksandra Pavlivna bula predstavlena imperatoru ta imperatrici Avstriyi do skladu yakoyi vhodilo j Ugorske korolivstvo Franc II dovodivsya starshim bratom yiyi cholovikovi Monarhu velika knyazhna nagadala pershu druzhinu Yelizavetu cherez sho vin buv nadzvichajno zbentezhenij a jogo druga zhinka Mariya Tereza silno zasmuchena Vnaslidok cogo prijom pri dvori viyavivsya holodnim Do togo zh novij ercgercogini vidrazu pochali proponuvati prijnyati katolicizm Vtim ves chas trivali rizni svyatkovi zahodi prisvyacheni molodij pari yaki shiroko visvitlyuvalisya presoyu 1 lyutogo para pribula do Ugorshini de yih rado vitalo misceve naselennya Nastupnogo dnya palatinu predstavili chlenam imperskoyi radi Oselilosya podruzhzhya v zamku Budi de u 1800 roci dlya Oleksandri bula zbudovana specialna pravoslavna kaplicya Shlyub buv shaslivim Derzhavnimi spravami Jozef zajmavsya pomirno prisvyachuyuchi chas druzhini Vin vlashtovuvav dlya neyi bali polyuvannya igri verhi progulyanki koncerti ta inshih rozvazhalni zahodi Najchastishe Oleksandra z yavlyalasya na publici v ugorskomu vbranni Takozh polyubila ugorsku muziku j tanci Na yiyi prohannya naconalni melodiyi pochali chastishe vikonuvatisya u palaci nezviklomu do cogo Narod nazivav yiyi ugorskoyu korolevoyu Pid chas drugogo vizitu do Vidnya podruzhzhya bulo rozmishene ne u Gofburzi abo Shenbrunni a u viddalenomu budinku Vidnoshennya avstrijskogo dvoru zalishalos vorozhim Zamok Budi Vlitku 1800 roku Oleksandra zavagitnila Stan yiyi buv vazhkim vona strazhdala vid nudoti Duhivnik Andrij Samborskij yakij pribuv z neyu z Rosiyi buv zmushenij sam najmati dlya neyi kuharku Za jogo slovami doglyad za palatinoyu buv poganim Navesni 1801 roku vona narodila donku Aleksandrina nar ta pom 8 bereznya 1801 prozhila kilka godin Pologi buli vazhkimi nemovlya distavali za dopomogoyu shipciv Divchinka z yavilasya na svit rano vranci i za svidchennyami likariv bula duzhe slabkoyu Doslidzhennya 1978 roku pislya vidkrittya yiyi grobnici pokazali sho novonarodzhena mala kistki dobre rozvinutogo nemovlyati yakogo nemozhlivo nazvati duzhe slabkim i skorishe za vse pomerla vid gipoksiyi Zvistku pro smert donki ercgercoginya sprijnyala spokijno zauvazhivshi sho ta priyednalasya do yangoliv ne diznavshis zemnih strazhdan Jozef vazhko perezhivav vtratu ditini Stan porodilli pokrashav i za kilka dniv yij dozvolili vstavati z lizhka Odnak do vechora v neyi pidnyalasya temperatura i pochalosya marennya 16 bereznya 1801 roku o 6 ranku vona pomerla vid pologovoyi garyachki Za kilka dniv yiyi batka bulo vbito u Peterburzi v hodi zakolotu a imperatorom progolosheno yiyi brata Oleksandra Grob iz tilom palatini v cej chas she ne buv pohovanij i perebuvav u sadu yiyi domivki Nevdovzi jogo pri velikomu skupchenni narodu perenesli do pravoslavnoyi cerkvi Budi Zreshtoyu Oleksandru pohovali na kapucinskomu cvintari Zgodom perepohovali u selishi Irem poblizu Budi Novij shlyub Jozef Avstrijskij uzyav lishe chotirnadcyat rokiv potomu U 1803 roci na misci yiyi pohovannya koshtom imperatora Oleksandra I bulo zvedeno pravoslavnij hram yakij distav nazvu hram Svyatoyi Oleksandri Cerkva stala centrom palomnictva miscevoyi pravoslavnoyi obshini U 1809 roci pid chas francuzkogo vtorgnennya do Avstriyi grob iz tilom perevozili do Budajskoyi forteci na toj chas poki isnuvala nebezpeka Pro Oleksandru Pavlivnu zgaduvav u 1835 roci rosijskij vidavec Andrij Krayevskij Yangolska lagidnist ta dobrota dushi yiyi poyednani z nadzvichajnoyu krasoyu zhivut she do sih pir v pam yati ruskih yaki bachili yiyi ditinstvo ta ugorciv yaki vzhe pochinali vidchuvati na sobi yiyi blagodijnist ros Angelskaya krotost i dobrota dushi eya soedinennye s neobyknovennoyu krasotoyu zhivut eshe do sih por v pamyati russkih videvshih eya detstvo i vengercev uzhe nachinavshih chuvstvovat na sebe eya blagotvoritelnost Doslidzhennya ugorskih naukovciv 1977 roku pokazalo sho velika knyazhna bula hvoroyu na suhoti 26 kvitnya 1981 roku koli hram zalishavsya bez naglyadu grobnicyu palatini bulo vidkrito ta pograbovano Pislya cogo yiyi bulo virisheno perenesti do kripti Budajskoyi forteci 6 veresnya 2004 roci tilo urochisto povernuli do onovlenoyi kripti hrama Svyatoyi Oleksandri v Iremi Na ceremoniyi buli prisutnimi predstavniki dinastij Gabsburgiv ta Romanovih NagorodiVelikij hrest ordenu Svyatoyi Katerini Rosijska imperiya 1783 GenealogiyaKarl Fridrih Golshtejn Gottorpskij Anna Petrivna Kristian Avgust Angalt Cerbstskij Joganna Yelizaveta Golshtejn Gottorpska Karl Aleksandr Mariya Avgusta Turn und Taksis Fridrih Vilgelm Sofiya Prusska Petro III Katerina II Fridrih II Ojgen Frederika Brandenburg Shvedtska Pavlo I Sofiya Doroteya Vyurtemberzka Oleksandra PrimitkiDruzhina Lajosha Battyani U 1796 roci v zhurnali Muza vijshli dva yiyi perekladi z francuzkoyi Badorist i blagodiyannya odnogo selyanina ta Borg lyudstva Drukuvalasya pid psevdonimom A Liven Sharlotta Karlovna Russkij biograficheskij slovar v 25 tomah SPb M 1896 1918 1 Arhivovano 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Stattya na portali Hrono 2 8 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Tragic sisters Elena and Alexandra Pavlovna 3 3 kvitnya 2018 u Wayback Machine angl Biografiya Oleksandri Pavlivni 4 3 kvitnya 2018 u Wayback Machine ugor Constantin von Wurzbach Habsburg Alexandra Pawlowna In Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich 7 Theil Kaiserlich konigliche Hof und Staatsdruckerei Wien 1861 stor 411 5 Arhivovano 3 kvitnya 2018 u Wayback Machine nim Na brachnye torzhestva Derzhavin 6 Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine ros Polovina posagu viplachuvalasya vzhe pislya smerti Oleksandri Danilova A Aleksandra Pyat princess Docheri imperatora Pavla I Biograficheskie hroniki M Izografus EKSMO Press 2001 S 37 138 464 s 8000 ekz ISBN 5 87113 107 7 Biografiya Oleksandri Pavlivni 7 20 grudnya 2018 u Wayback Machine ros Istoriya hramu Svyatoyi Oleksandri 8 3 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Enciklopedicheskij leksikon V 17 tomah T 1 Spb 1835 1841 Povernennya ostankiv Oleksandri Pavlivni na istorichne misce yihnogo spochinku 9 23 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros LiteraturaVolovik O T Velikaya knyaginya Aleksandra Pavlovna Zhizn Semya Sudba Pamyat Izd Interpressfakt Alvo Budapesht Moskva 2005 g 10 1 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Hamannova Brigitte Habsburkove Zivotopisna encyklopedie Praha BRANA Knizni klub 1996 408 stor ISBN 80 85946 19 X stor 45 46 ches Domanovszky Sandor Jozsef nador elete elso resz Budapest Magyar Tortenelmi Tarsulat 1944 ugor Posilannya angl Profil na Genealogics org angl Profil na Thepeerage com 21 bereznya 2019 u Wayback Machine angl Genealogiya Oleksandri Pavlivni 9 listopada 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Jozefa Avstrijskogo 26 grudnya 2021 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ