Овімбу́нду (мбунду) — народ групи банту в Анголі.
Територія проживання і чисельність
Люди овімбунду живуть на центральному плоскогір'ї Анголи.
Загальна чисельність — 3,3 млн осіб (кін. 1980-х років).
Субетноси, мова і релігія
Овімбунду має субетнічне членування — біє(но), баїлундо, домбе, ханья, какоїда та інші.
Мова — умбунду слугує для міжплемінного спілкування в центральних та південних районах Анголи.
За релігією овімбунду — християни (католики та протестанти); частина зберігає традиційні вірування (культ предків та віра в духів).
Історія
З кінця XVII століття овімбунду активно торгують з португальцями (раби, слонова кістка, віск, з кін. XIX ст. також каучук), споряджаючи каравани вглиб континенту.
У XVIII — XIX ст.ст. в овімбунду склалися додержавні утворення на базі субетнічних груп народу — Баїлундо, Біє, Уамбо та ряд інших.
Наприкінці XIX — початку ХХ ст.ст. чинили опір португальським колонізаторам.
Зі здобуттям Анголою незалежності від Португалії в 1975 році, в країні була розв'язана тривала і виснажлива Громадянська війна (1975-2002). Са́ме овімбунду стали головною силою одного з ворогуючих політичних угруповань УНІТА (протистояли чинній владі). Хуамбо (Huambo) і Куйто (Kuito), два найбільших міських осередки овімбунду були вщент зруйновані кривавими подіями 1992—94 років.
Господарство
Основні традиційні заняття — ручне землеробство (кукурудза, сорго, просо, бобові, овочі, батат). Займаються також мисливством, збиральництвом і видобуванням солі.
Розвинуті ремесла — обробка заліза, дерева; гончарство, плетіння, різьбярство тощо.
У теперішній час чимало овімбунду живуть у містах, де працюють на підприємствах; тж. поширене відхідництво на плантації кави та цукрової тростини.
Джерела і література
- Львова Э.С., Агоджанян В.С. Овимбунду // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», М., 1988, стор. 345 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ovimbu ndu mbundu narod grupi bantu v Angoli Teritoriya prozhivannya i chiselnistOvimbundu na etnografichnij mapi Angoli Lyudi ovimbundu zhivut na centralnomu ploskogir yi Angoli Zagalna chiselnist 3 3 mln osib kin 1980 h rokiv Subetnosi mova i religiyaOvimbundu maye subetnichne chlenuvannya biye no bayilundo dombe hanya kakoyida ta inshi Mova umbundu sluguye dlya mizhpleminnogo spilkuvannya v centralnih ta pivdennih rajonah Angoli Za religiyeyu ovimbundu hristiyani katoliki ta protestanti chastina zberigaye tradicijni viruvannya kult predkiv ta vira v duhiv IstoriyaZ kincya XVII stolittya ovimbundu aktivno torguyut z portugalcyami rabi slonova kistka visk z kin XIX st takozh kauchuk sporyadzhayuchi karavani vglib kontinentu U XVIII XIX st st v ovimbundu sklalisya doderzhavni utvorennya na bazi subetnichnih grup narodu Bayilundo Biye Uambo ta ryad inshih Naprikinci XIX pochatku HH st st chinili opir portugalskim kolonizatoram Zi zdobuttyam Angoloyu nezalezhnosti vid Portugaliyi v 1975 roci v krayini bula rozv yazana trivala i visnazhliva Gromadyanska vijna 1975 2002 Sa me ovimbundu stali golovnoyu siloyu odnogo z voroguyuchih politichnih ugrupovan UNITA protistoyali chinnij vladi Huambo Huambo i Kujto Kuito dva najbilshih miskih oseredki ovimbundu buli vshent zrujnovani krivavimi podiyami 1992 94 rokiv GospodarstvoOsnovni tradicijni zanyattya ruchne zemlerobstvo kukurudza sorgo proso bobovi ovochi batat Zajmayutsya takozh mislivstvom zbiralnictvom i vidobuvannyam soli Rozvinuti remesla obrobka zaliza dereva goncharstvo pletinnya rizbyarstvo tosho U teperishnij chas chimalo ovimbundu zhivut u mistah de pracyuyut na pidpriyemstvah tzh poshirene vidhidnictvo na plantaciyi kavi ta cukrovoyi trostini Dzherela i literaturaLvova E S Agodzhanyan V S Ovimbundu Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya M 1988 stor 345 ros