Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на надійні авторитетн

Об'єкт 704

Об'єкт 704
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2024)

ІСУ-152 зразка 1945 року (індекс ГБТУ: Об'єкт 704; також відома як Кіровець-2) — радянська експериментальна важка самохідна артилерійська установка (САУ) періоду Другої світової війни. Установку було розроблено як заміну ІСУ-152 на шасі важкого танка ІС-3.

Об'єкт 704
image
Об'єкт-704 у бронетанковому музеї в Кубинці
Історія виробництва
Виготовлена
кількість		1
Характеристики
Вага47,3 тонни
Довжина6,08 м по корпусу, 9,05 м з гарматою
Довжина ствола29,6 клб
Ширина3,07 м
Висота2,24 м
Обслуга5 осіб
Калібр152,4-мм МЛ-20СМ
Підвищення−1,75…+18°
Траверс-11°...+11°
ПрицілТШ-17К, панорама Герца
Бронякатана броня
Лоб: верх: 120/50°, низ: 120/−55°
Борт: верх: 90/−60°, низ: 90/0°
Корма: верх: 60/46°, низ: 60/−42°
Дах: 30/0°
Днище: 20 мм (коритоподібне)
Башта: маска гармати: 160 мм
Головне
озброєння
боєкомплект: 20 пострілів
Другорядне
озброєння
2×12,7-мм ДШК (спарений, зенітний)
ДвигунV-подібний 4-тактний 12-циліндровий дизель на 520 к.с
Питома потужність11,3-11,4 к.с/т.
Підвіскаторсійна індивідуальна
тиск на ґрунт: 0,81 кг/см²
Дорожній просвіт470 мм
Операційна
дальність
220 км.
Швидкістьшосе: 37 км/год
бездоріжжя: 13 км/год
Прохідністьпідйом: 32°
стінка: 1 м.
рів: 2,5 м.
брід: 1,5 м.
image Об'єкт 704 у Вікісховищі

Історія

САУ розроблено конструкторським бюро дослідного у 1945 році під керівництвом Жозефа Котіна, головного конструктора радянських важких танків та САУ того часу. На відміну від інших дослідних самохідок, як ІСУ-152-1 та ІСУ-152-2, які були лише нестандартно переозброєними серійними машинами, ІСУ-152 зразка 1945 року була зовсім новою конструкцією. Прийняття на озброєння важкого танка ІС-3 поставило перед конструкторами дослідного заводу №100 завдання щодо створення відповідної САУ на його базі. Оскільки ІС-3 був кардинально переробленим ІС-2 з погляду бронезахисту, САУ на його базі також проєктувалась як аналог серійних ІСУ-152 на базі ІС-2 з покращеним бронюванням.

Посилення захисту було досягнуто як шляхом збільшення товщини бронювання, так і розміщення його під вигіднішими кутами для протидії бронебійній дії снарядів. Розробники бронекорпусу успішно впоралися з поставленим завданням: лоб установки був суцільною катаною бронеплитою товщиною 120 мм, нахиленою під кутом 50° до вертикалі. Для порівняння, у серійної ІСУ-152 лобові бронедеталі мали товщину 90 мм та кут нахилу 30° до вертикалі. Бронювання маски гармати довели до 160 мм, а разом із бронекожухом противідкатних пристроїв сумарна максимальна товщина бронювання зброї досягала 320 мм. За рахунок перекомпонування бойового відділення загальна маса САУ зросла лише на 1,3 тонни в порівнянні з серійною ІСУ-152. Для важкої САУ ІСУ-152 зразка 1945 мала рекордно низьку загальну висоту машини — 2240 мм. Серед усіх дослідних і серійних радянських САУ часів Другої світової ІСУ-152 зразка 1945 року мала найкращий захист.

Конструкторське бюро Федора Петрова для нової САУ розробило нову модифікацію гаубиці-гармати МЛ-20СМ, ідея створення якої висувалась ще в 1943 році. Найбільш важливою її відмінністю від серійних МЛ-20С була відсутність дульного гальма, який унеможливлював ведення вогню з гармати за наявності десанту на броні самохідки.

Проте прагнення отримати максимальну захищеність при фіксованих габаритах і масі обернулося цілком очікуваним недоліком — стисненим бойовим відділенням. Відмова від дульного гальма у конструкції зброї призвела до збільшення його довжини відкату до 900 мм, а вигідні кути нахилу лобового бронювання вимагали перенести робоче місце механіка-водія у ліву верхню частину бойового відділення. Проведені полігонні випробування показали, що таке його розташування призводить до зменшення огляду та підвищеної стомлюваності механіка-водія через великі амплітуд коливань бронекорпусу при русі САУ по нерівній поверхні. Як результат, ІСУ-152 зразка 1945 року не приймалась на озброєння РСЧА й серійно не вироблялася. Єдиний випущений дослідний зразок цієї самохідки зараз експонується в Бронетанковому музеї в Кубинці.

Опис конструкції

ІСУ-152 зразка 1945 року мала те саму компонування, що й серійні радянські САУ того часу (за винятком СУ-76). Повністю броньований корпус було поділено на дві частини. Екіпаж, гармата та боєзапас розміщувалися попереду в броньовій рубці, яка поєднувала бойове відділення та відділення керування. Двигун та трансмісія були встановлені в кормі машини.

Броньовий корпус та рубка

Броньовий корпус самохідної установки зварювався з катаних броньових плит товщиною 120, 90, 60, 30 та 20 мм. Броньовий захист диференційований, протиснарядний. Броневі плити рубки та корпусу встановлювалися під раціональними кутами нахилу. Противідкотні пристрої гармати були захищені нерухомим литим броньовим кожухом і рухомою литою маскою, кожна з цих деталей мала товщину до 160 мм в частинах, найбільш схильних до ворожого вогню.

Три члени екіпажу розташовувалися ліворуч від гармати: попереду механік-водій, потім навідник, і ззаду заряджальник. Командир машини та замковий знаходилися праворуч від гармати. Посадка та вихід екіпажу проводилися через чотири люки на даху рубки. Круглий люк зліва від гармати також використовувався для виведення назовні подовжувача панорамного прицілу. Корпус також мав люк у днищі для аварійного залишення екіпажем самохідки і ряд дрібних лючків для навантаження боєкомплекту, доступу до горловини паливних баків, інших вузлів і агрегатів машини.

Озброєння

Основним озброєнням ІСУ-152 зразка 1945 року була гаубиця-гармата МЛ-20СМ калібру 152,4 мм із поршневим затвором. Балістика снарядів, була аналогічна МЛ-20. З гарматою був спарений великокаліберний кулемет ДШК калібру 12,7 мм. Спарена установка монтувалася у рамці на лобовій бронеплиті рубки по осьовій лінії машини. Її вертикальні кути наведення становили від −1°45′ до +18°, горизонтальне наведення обмежувалося сектором 11°. Дальність прямого пострілу за метою висотою 2,5-3 м становила 800-1000 м, дальність пострілу прямим наведенням - 3,8 км, найбільша дальність стрільби — близько 13 км. Постріл проводився за допомогою електричного або ручного механічного спуску, практична скорострільність складала 1—2 постріли на хвилину.

Боєкомплект для гармати складав 20 пострілів роздільного заряджання. Снаряди укладалися вздовж обох бортів рубки, заряди — там же, а також на днищі бойового відділення та на задній стінці рубки.

Для захисту від нападу з повітря САУ оснащувалась великокаліберним кулеметом ДШК з коліматорним прицілом К-10Т в турелі над люком заряджальника. Боєкомплект до спареного та зенітного кулеметів становив 300 набоїв.

Для самооборони екіпаж мав два пістолети-кулемети ППШ або ППС і кілька ручних гранат Ф-1.

Двигун

ІСУ-152 зразка 1945 року оснащувалась чотиритактним V-подібним 12-циліндровим дизельним двигуном потужністю 520 к.с. (382 кВт). Пуск двигуна забезпечувався електричним стартером потужністю 15 к.с. (11 кВт) або стисненим повітрям із двох резервуарів місткістю 10 л у бойовому відділенні машини. Дизель В-2-ІС комплектувався паливним насосом високого тиску із всережимним регулятором та коректором подачі палива. Для очищення повітря, що надходить у двигун, використовувався фільтр типу мультициклон. Також у моторно-трансмісійному відділенні встановлювався термосифонний підігрівач для полегшення пуску двигуна в холодну пору року та обігріву бойового відділення машини. ІСУ-152 зразка 1945 року мала три паливні баки, два з яких розташовувалися в бойовому відділенні, і один — у моторно-трансмісійному. Загальна ємність внутрішніх паливних баків становила 540 л. Самохідка також оснащувалась двома зовнішніми додатковими паливними баками (кожен по 90 л), не пов'язаними з паливною системою двигуна.

Трансмісія

ІСУ-152 зразка 1945 року оснащувалась механічною трансмісією, до складу якої входили:

  • багатодисковий головний фрикціон сухого тертя «сталі по феродо»;
  • чотириступінчаста коробка передач з демультиплікатором (8 передач вперед та 2 назад);
  • два бортові двоступінчасті планетарні механізми повороту з багатодисковим блокувальним фрикціоном сухого тертя «сталь по сталі» і стрічковими гальмами;
  • два дворядні комбіновані бортові редуктори.

Ходова частина

Підвіска у ІСУ-152 зразка 1945 року індивідуальна торсіонна для кожного з 6 двосхилих опорних котків малого діаметра по кожному борту. Навпроти кожного опорного котка до бронекорпусу приварювалися обмежувачі ходу балансирів підвіски. зі знімними зубчастими вінцями цівкового зачеплення розташовувалися ззаду, а лінивці були ідентичні опорним каткам. Верхня гілка гусениці підтримувалась трьома малими цільнолитими підтримувальними котками по кожному борту. Механізм натягу гусениці — гвинтовий; кожна гусениця складалася з 86 одногребневих траків шириною 650 мм.

Електричне устаткування

Електропроводка в САУ ІСУ-152 зразка 1945 року була однодротовою, другим дротом служив бронекорпус машини. Джерелами електроенергії (робоча напруга 12 і 24 В) були генератор з реле-регулятором потужністю 1,5 кВт і чотири послідовно з'єднані акумуляторні батареї марки 6-СТЕ-128 загальною ємністю 256 А·год. Споживачі електроенергії включали:

  • зовнішнє та внутрішнє освітлення машини, прилади підсвічування прицілів та шкал вимірювальних приладів;
  • зовнішній звуковий сигнал та ланцюг сигналізації від десанту до екіпажу машини;
  • контрольно-вимірювальні прилади (амперметр та вольтметр);
  • електроспуск гармати;
  • засоби зв'язку: радіостанція, цілевказівник і танковий перемовний пристрій;
  • електрика моторної групи: електродвигун інерційного стартера, бобини свічок зимового пуску двигуна і т.д.

Засоби спостереження та приціли

Усі люки для входу та висадки екіпажу мали перископічні прилади Mk IV для спостереження за навколишнім середовищем зсередини машини (всього 4 одиниці), ще кілька таких приладів встановлювалося в даху рубки. Механік-водій вів спостереження через спеціальний перископічний прилад у даху рубки.

Для ведення вогню самохідка оснащувалась двома гарматними прицілами: телескопічним для стрільби прямим наведенням і панорамою Герца для стрільби з закритих позицій. Телескопічний приціл був градуйований на прицільну стрільбу на відстані до 1500 м. Проте дальність пострілу 152-мм гаубиці-гармати становила до 13 км, і для стрільби на відстанях понад 1500 м (як прямим наведенням) доводилося використовувати другий панорамний приціл. Для забезпечення огляду через лівий верхній круглий люк у даху рубки панорамний приціл комплектувався спеціальним подовжувачем. Для забезпечення можливості ведення вогню у темну пору доби шкали прицілів мали прилади підсвічування.

Засоби зв'язку

Засоби зв'язку включали радіостанцію і переговорний пристрій на 4 абоненти. Для зручнішого цілевказання командир самохідки мав спеціальну односторонню світлосигнальну систему зв'язку з механіком-водієм.

Радіостанція 10РК-26 являла собою комплект з передавача, приймача та умформерів (одноякірних мотор-генераторів) для їх живлення, що приєднувались до бортової електромережі напругою 24 В.

10РК-26 з технічної точки зору була симплексною ламповою короткохвильовою радіостанцією, що працює в діапазоні частот від 3,75 до 6 МГц (відповідно до довжини хвиль від 50 до 80 м). На стоянці дальність зв'язку в телефонному (голосовому) режимі сягала 20—25 км, у русі вона дещо зменшувалася. Велику дальність зв'язку можна було отримати у телеграфному режимі, коли інформація передавалася телеграфним ключем азбукою Морзе чи іншою дискретною системою кодування. Стабілізація частоти здійснювалася знімним кварцовим резонатором. Було також плавне підстроювання частоти. 10РК-26 дозволяла одночасно вести зв'язок на двох фіксованих частотах (зі згаданою вище можливістю плавного підстроювання); для їхньої зміни використовувався інший кварцовий резонатор з 8 пар у комплекті радіостанції.

Танковий переговорний пристрій ТПУ-4-БісФ дозволяв вести переговори між членами екіпажу САУ навіть у сильно зашумленій обстановці та підключати гарнітуру (головні телефони та ларингофони) до радіостанції для зовнішнього зв'язку.

Див. також

Примітки

  1. У назві машини абревіатура ІСУ означає «самохідна установка на базі танка ІС» або «ІС-установка», а індекс 152 — калібр основного озброєння машини.
    Уточнення «зразка 1945 року» знадобилося для відрізнення експериментальної САУ від серійних ІСУ-152.


image Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2024 ISU 152 zrazka 1945 roku indeks GBTU Ob yekt 704 takozh vidoma yak Kirovec 2 radyanska eksperimentalna vazhka samohidna artilerijska ustanovka SAU periodu Drugoyi svitovoyi vijni Ustanovku bulo rozrobleno yak zaminu ISU 152 na shasi vazhkogo tanka IS 3 Ob yekt 704Ob yekt 704 u bronetankovomu muzeyi v KubinciIstoriya virobnictvaVigotovlena kilkist1HarakteristikiVaga47 3 tonniDovzhina6 08 m po korpusu 9 05 m z garmatoyuDovzhina stvola29 6 klbShirina3 07 mVisota2 24 mObsluga5 osibKalibr152 4 mm ML 20SMPidvishennya 1 75 18 Travers 11 11 PricilTSh 17K panorama GercaBronyakatana bronya Lob verh 120 50 niz 120 55 Bort verh 90 60 niz 90 0 Korma verh 60 46 niz 60 42 Dah 30 0 Dnishe 20 mm koritopodibne Bashta maska garmati 160 mmGolovne ozbroyennyaboyekomplekt 20 postrilivDrugoryadne ozbroyennya2 12 7 mm DShK sparenij zenitnij DvigunV podibnij 4 taktnij 12 cilindrovij dizel na 520 k sPitoma potuzhnist11 3 11 4 k s t Pidviskatorsijna individualna tisk na grunt 0 81 kg sm Dorozhnij prosvit470 mmOperacijna dalnist220 km Shvidkistshose 37 km god bezdorizhzhya 13 km godProhidnistpidjom 32 stinka 1 m riv 2 5 m brid 1 5 m Ob yekt 704 u VikishovishiIstoriyaSAU rozrobleno konstruktorskim byuro doslidnogo u 1945 roci pid kerivnictvom Zhozefa Kotina golovnogo konstruktora radyanskih vazhkih tankiv ta SAU togo chasu Na vidminu vid inshih doslidnih samohidok yak ISU 152 1 ta ISU 152 2 yaki buli lishe nestandartno pereozbroyenimi serijnimi mashinami ISU 152 zrazka 1945 roku bula zovsim novoyu konstrukciyeyu Prijnyattya na ozbroyennya vazhkogo tanka IS 3 postavilo pered konstruktorami doslidnogo zavodu 100 zavdannya shodo stvorennya vidpovidnoyi SAU na jogo bazi Oskilki IS 3 buv kardinalno pereroblenim IS 2 z poglyadu bronezahistu SAU na jogo bazi takozh proyektuvalas yak analog serijnih ISU 152 na bazi IS 2 z pokrashenim bronyuvannyam Posilennya zahistu bulo dosyagnuto yak shlyahom zbilshennya tovshini bronyuvannya tak i rozmishennya jogo pid vigidnishimi kutami dlya protidiyi bronebijnij diyi snaryadiv Rozrobniki bronekorpusu uspishno vporalisya z postavlenim zavdannyam lob ustanovki buv sucilnoyu katanoyu broneplitoyu tovshinoyu 120 mm nahilenoyu pid kutom 50 do vertikali Dlya porivnyannya u serijnoyi ISU 152 lobovi bronedetali mali tovshinu 90 mm ta kut nahilu 30 do vertikali Bronyuvannya maski garmati doveli do 160 mm a razom iz bronekozhuhom protividkatnih pristroyiv sumarna maksimalna tovshina bronyuvannya zbroyi dosyagala 320 mm Za rahunok perekomponuvannya bojovogo viddilennya zagalna masa SAU zrosla lishe na 1 3 tonni v porivnyanni z serijnoyu ISU 152 Dlya vazhkoyi SAU ISU 152 zrazka 1945 mala rekordno nizku zagalnu visotu mashini 2240 mm Sered usih doslidnih i serijnih radyanskih SAU chasiv Drugoyi svitovoyi ISU 152 zrazka 1945 roku mala najkrashij zahist Konstruktorske byuro Fedora Petrova dlya novoyi SAU rozrobilo novu modifikaciyu gaubici garmati ML 20SM ideya stvorennya yakoyi visuvalas she v 1943 roci Najbilsh vazhlivoyu yiyi vidminnistyu vid serijnih ML 20S bula vidsutnist dulnogo galma yakij unemozhlivlyuvav vedennya vognyu z garmati za nayavnosti desantu na broni samohidki Prote pragnennya otrimati maksimalnu zahishenist pri fiksovanih gabaritah i masi obernulosya cilkom ochikuvanim nedolikom stisnenim bojovim viddilennyam Vidmova vid dulnogo galma u konstrukciyi zbroyi prizvela do zbilshennya jogo dovzhini vidkatu do 900 mm a vigidni kuti nahilu lobovogo bronyuvannya vimagali perenesti roboche misce mehanika vodiya u livu verhnyu chastinu bojovogo viddilennya Provedeni poligonni viprobuvannya pokazali sho take jogo roztashuvannya prizvodit do zmenshennya oglyadu ta pidvishenoyi stomlyuvanosti mehanika vodiya cherez veliki amplitud kolivan bronekorpusu pri rusi SAU po nerivnij poverhni Yak rezultat ISU 152 zrazka 1945 roku ne prijmalas na ozbroyennya RSChA j serijno ne viroblyalasya Yedinij vipushenij doslidnij zrazok ciyeyi samohidki zaraz eksponuyetsya v Bronetankovomu muzeyi v Kubinci Opis konstrukciyiISU 152 zrazka 1945 roku mala te samu komponuvannya sho j serijni radyanski SAU togo chasu za vinyatkom SU 76 Povnistyu bronovanij korpus bulo podileno na dvi chastini Ekipazh garmata ta boyezapas rozmishuvalisya poperedu v bronovij rubci yaka poyednuvala bojove viddilennya ta viddilennya keruvannya Dvigun ta transmisiya buli vstanovleni v kormi mashini Bronovij korpus ta rubka Bronovij korpus samohidnoyi ustanovki zvaryuvavsya z katanih bronovih plit tovshinoyu 120 90 60 30 ta 20 mm Bronovij zahist diferencijovanij protisnaryadnij Bronevi pliti rubki ta korpusu vstanovlyuvalisya pid racionalnimi kutami nahilu Protividkotni pristroyi garmati buli zahisheni neruhomim litim bronovim kozhuhom i ruhomoyu litoyu maskoyu kozhna z cih detalej mala tovshinu do 160 mm v chastinah najbilsh shilnih do vorozhogo vognyu Tri chleni ekipazhu roztashovuvalisya livoruch vid garmati poperedu mehanik vodij potim navidnik i zzadu zaryadzhalnik Komandir mashini ta zamkovij znahodilisya pravoruch vid garmati Posadka ta vihid ekipazhu provodilisya cherez chotiri lyuki na dahu rubki Kruglij lyuk zliva vid garmati takozh vikoristovuvavsya dlya vivedennya nazovni podovzhuvacha panoramnogo pricilu Korpus takozh mav lyuk u dnishi dlya avarijnogo zalishennya ekipazhem samohidki i ryad dribnih lyuchkiv dlya navantazhennya boyekomplektu dostupu do gorlovini palivnih bakiv inshih vuzliv i agregativ mashini Ozbroyennya Osnovnim ozbroyennyam ISU 152 zrazka 1945 roku bula gaubicya garmata ML 20SM kalibru 152 4 mm iz porshnevim zatvorom Balistika snaryadiv bula analogichna ML 20 Z garmatoyu buv sparenij velikokalibernij kulemet DShK kalibru 12 7 mm Sparena ustanovka montuvalasya u ramci na lobovij bronepliti rubki po osovij liniyi mashini Yiyi vertikalni kuti navedennya stanovili vid 1 45 do 18 gorizontalne navedennya obmezhuvalosya sektorom 11 Dalnist pryamogo postrilu za metoyu visotoyu 2 5 3 m stanovila 800 1000 m dalnist postrilu pryamim navedennyam 3 8 km najbilsha dalnist strilbi blizko 13 km Postril provodivsya za dopomogoyu elektrichnogo abo ruchnogo mehanichnogo spusku praktichna skorostrilnist skladala 1 2 postrili na hvilinu Boyekomplekt dlya garmati skladav 20 postriliv rozdilnogo zaryadzhannya Snaryadi ukladalisya vzdovzh oboh bortiv rubki zaryadi tam zhe a takozh na dnishi bojovogo viddilennya ta na zadnij stinci rubki Dlya zahistu vid napadu z povitrya SAU osnashuvalas velikokalibernim kulemetom DShK z kolimatornim pricilom K 10T v tureli nad lyukom zaryadzhalnika Boyekomplekt do sparenogo ta zenitnogo kulemetiv stanoviv 300 naboyiv Dlya samooboroni ekipazh mav dva pistoleti kulemeti PPSh abo PPS i kilka ruchnih granat F 1 Dvigun ISU 152 zrazka 1945 roku osnashuvalas chotiritaktnim V podibnim 12 cilindrovim dizelnim dvigunom potuzhnistyu 520 k s 382 kVt Pusk dviguna zabezpechuvavsya elektrichnim starterom potuzhnistyu 15 k s 11 kVt abo stisnenim povitryam iz dvoh rezervuariv mistkistyu 10 l u bojovomu viddilenni mashini Dizel V 2 IS komplektuvavsya palivnim nasosom visokogo tisku iz vserezhimnim regulyatorom ta korektorom podachi paliva Dlya ochishennya povitrya sho nadhodit u dvigun vikoristovuvavsya filtr tipu multiciklon Takozh u motorno transmisijnomu viddilenni vstanovlyuvavsya termosifonnij pidigrivach dlya polegshennya pusku dviguna v holodnu poru roku ta obigrivu bojovogo viddilennya mashini ISU 152 zrazka 1945 roku mala tri palivni baki dva z yakih roztashovuvalisya v bojovomu viddilenni i odin u motorno transmisijnomu Zagalna yemnist vnutrishnih palivnih bakiv stanovila 540 l Samohidka takozh osnashuvalas dvoma zovnishnimi dodatkovimi palivnimi bakami kozhen po 90 l ne pov yazanimi z palivnoyu sistemoyu dviguna Transmisiya ISU 152 zrazka 1945 roku osnashuvalas mehanichnoyu transmisiyeyu do skladu yakoyi vhodili bagatodiskovij golovnij frikcion suhogo tertya stali po ferodo chotiristupinchasta korobka peredach z demultiplikatorom 8 peredach vpered ta 2 nazad dva bortovi dvostupinchasti planetarni mehanizmi povorotu z bagatodiskovim blokuvalnim frikcionom suhogo tertya stal po stali i strichkovimi galmami dva dvoryadni kombinovani bortovi reduktori Hodova chastina Pidviska u ISU 152 zrazka 1945 roku individualna torsionna dlya kozhnogo z 6 dvoshilih opornih kotkiv malogo diametra po kozhnomu bortu Navproti kozhnogo opornogo kotka do bronekorpusu privaryuvalisya obmezhuvachi hodu balansiriv pidviski zi znimnimi zubchastimi vincyami civkovogo zacheplennya roztashovuvalisya zzadu a linivci buli identichni opornim katkam Verhnya gilka gusenici pidtrimuvalas troma malimi cilnolitimi pidtrimuvalnimi kotkami po kozhnomu bortu Mehanizm natyagu gusenici gvintovij kozhna gusenicya skladalasya z 86 odnogrebnevih trakiv shirinoyu 650 mm Elektrichne ustatkuvannya Elektroprovodka v SAU ISU 152 zrazka 1945 roku bula odnodrotovoyu drugim drotom sluzhiv bronekorpus mashini Dzherelami elektroenergiyi robocha napruga 12 i 24 V buli generator z rele regulyatorom potuzhnistyu 1 5 kVt i chotiri poslidovno z yednani akumulyatorni batareyi marki 6 STE 128 zagalnoyu yemnistyu 256 A god Spozhivachi elektroenergiyi vklyuchali zovnishnye ta vnutrishnye osvitlennya mashini priladi pidsvichuvannya priciliv ta shkal vimiryuvalnih priladiv zovnishnij zvukovij signal ta lancyug signalizaciyi vid desantu do ekipazhu mashini kontrolno vimiryuvalni priladi ampermetr ta voltmetr elektrospusk garmati zasobi zv yazku radiostanciya cilevkazivnik i tankovij peremovnij pristrij elektrika motornoyi grupi elektrodvigun inercijnogo startera bobini svichok zimovogo pusku dviguna i t d Zasobi sposterezhennya ta pricili Usi lyuki dlya vhodu ta visadki ekipazhu mali periskopichni priladi Mk IV dlya sposterezhennya za navkolishnim seredovishem zseredini mashini vsogo 4 odinici she kilka takih priladiv vstanovlyuvalosya v dahu rubki Mehanik vodij viv sposterezhennya cherez specialnij periskopichnij prilad u dahu rubki Dlya vedennya vognyu samohidka osnashuvalas dvoma garmatnimi pricilami teleskopichnim dlya strilbi pryamim navedennyam i panoramoyu Gerca dlya strilbi z zakritih pozicij Teleskopichnij pricil buv gradujovanij na pricilnu strilbu na vidstani do 1500 m Prote dalnist postrilu 152 mm gaubici garmati stanovila do 13 km i dlya strilbi na vidstanyah ponad 1500 m yak pryamim navedennyam dovodilosya vikoristovuvati drugij panoramnij pricil Dlya zabezpechennya oglyadu cherez livij verhnij kruglij lyuk u dahu rubki panoramnij pricil komplektuvavsya specialnim podovzhuvachem Dlya zabezpechennya mozhlivosti vedennya vognyu u temnu poru dobi shkali priciliv mali priladi pidsvichuvannya Zasobi zv yazku Zasobi zv yazku vklyuchali radiostanciyu i peregovornij pristrij na 4 abonenti Dlya zruchnishogo cilevkazannya komandir samohidki mav specialnu odnostoronnyu svitlosignalnu sistemu zv yazku z mehanikom vodiyem Radiostanciya 10RK 26 yavlyala soboyu komplekt z peredavacha prijmacha ta umformeriv odnoyakirnih motor generatoriv dlya yih zhivlennya sho priyednuvalis do bortovoyi elektromerezhi naprugoyu 24 V 10RK 26 z tehnichnoyi tochki zoru bula simpleksnoyu lampovoyu korotkohvilovoyu radiostanciyeyu sho pracyuye v diapazoni chastot vid 3 75 do 6 MGc vidpovidno do dovzhini hvil vid 50 do 80 m Na stoyanci dalnist zv yazku v telefonnomu golosovomu rezhimi syagala 20 25 km u rusi vona desho zmenshuvalasya Veliku dalnist zv yazku mozhna bulo otrimati u telegrafnomu rezhimi koli informaciya peredavalasya telegrafnim klyuchem azbukoyu Morze chi inshoyu diskretnoyu sistemoyu koduvannya Stabilizaciya chastoti zdijsnyuvalasya znimnim kvarcovim rezonatorom Bulo takozh plavne pidstroyuvannya chastoti 10RK 26 dozvolyala odnochasno vesti zv yazok na dvoh fiksovanih chastotah zi zgadanoyu vishe mozhlivistyu plavnogo pidstroyuvannya dlya yihnoyi zmini vikoristovuvavsya inshij kvarcovij rezonator z 8 par u komplekti radiostanciyi Tankovij peregovornij pristrij TPU 4 BisF dozvolyav vesti peregovori mizh chlenami ekipazhu SAU navit u silno zashumlenij obstanovci ta pidklyuchati garnituru golovni telefoni ta laringofoni do radiostanciyi dlya zovnishnogo zv yazku Div takozhISU 152 ISU 152 1 ISU 152 2PrimitkiU nazvi mashini abreviatura ISU oznachaye samohidna ustanovka na bazi tanka IS abo IS ustanovka a indeks 152 kalibr osnovnogo ozbroyennya mashini Utochnennya zrazka 1945 roku znadobilosya dlya vidriznennya eksperimentalnoyi SAU vid serijnih ISU 152 Ce nezavershena stattya pro bronetehniku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ