Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Облога Тулона (18 серпня — 18 грудня 1793 р.) — один з епізодів революційних воєн у Франції, з якого почалась кар'єра майбутнього першого консула, а згодом й імператора Французької імперії — Наполеона Бонапарта.
Облога Тулона | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війна першої коаліції | |||||||
Облога Тулона, ранок 30 листопада 1793 року (Sigismond Himely, 1839) | |||||||
Координати: 43°07′48″ пн. ш. 5°55′12″ сх. д. / 43.13000000002777767° пн. ш. 5.920000000028° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Французькі роялісти Британська імперія Іспанія Неаполітанське королівство Сардинське королівство | Перша французька республіка | ||||||
Командувачі | |||||||
барон д'Імбер Семюель Худ Чарльз О'Хара Сідні Сміт Хуан де Лангара Федеріко Ґравіна | Жан Франсуа Карто Жак Франсуа Дюгомьє Жан Франсуа Корню де ла Пуап Наполеон | ||||||
Військові сили | |||||||
близько 22 000 37 британських кораблів | 32 000 | ||||||
Втрати | |||||||
близько 4 000 загиблих, 10 кораблів знищено | 2 000 загиблих або поранених, 14 французьких кораблів затонули в гавані, |
Передумови
Влітку 1793 р. Французька Республіка переживала критичні дні. Народне повстання 31 травня — 2 червня 1793 р. скинуло владу жирондистів. До влади прийшли якобінці. В той час генерал Паскуале Паолі, лідер руху за незалежність Корсики, піддався англійцям. Останні оволоділи також Тулоном.
Вся Європа — Англія, Пруссія, Австрія, Голландія, Іспанія, німецькі й італійські держави, — об'єднались в могутню контрреволюційну коаліцію, яка йшла походом на революційну Францію
На півдні Франції вибухнуло контрреволюційне повстання. Роялісти Тулона в 1793 р. вигнали або перебили представників революційної влади і закликали на допомогу англійський флот. Революційна армія оточила Тулон з суші.
Облога міста
Облога йшла мляво і неуспішно. Керував облогою генерал Карто. Політичним керівником армії, що втихомирювала повстання роялістів на півдні, був знайомий Бонапарта, корсиканець Салічетті, який разом з ним виступав проти Паолі на Корсиці. Салічетті призначив молодого капітана помічником начальника артилерії при армії Карто.
Штурм, який відбувся в перших числах листопада, не вдався, бо офіцер, який командував у цей день, велів відступати, всупереч думці і бажанням Бонапарта, в найбільш вирішальний момент. Бонапарт був упевнений, що перемога залишилася б за французами, якби не ця груба помилка. Сам він йшов попереду штурмуючої колони і був поранений. Після довгого опору і тяганини з боку вищих властей, які не дуже довіряли якомусь не зовсім відомому молодому офіцеру, новий командувач Дюгомье дозволив йому, нарешті, привести свій план у дію.
14 грудня французькі батареї відкрили вогонь по укріпленнях противника із 15-ти мортир і 13-ти великокаліберних гармат. Бонапарт, після страшної канонади, штурмом, в якому він особисто брав участь, взяв опорний пункт (Егіл´єт), який був домінуючою висотою, і відкрив вогонь по англійському флоту.
Останні дні облоги
Після дводенної канонади республіканці 17 грудня пішли штурмом на ворожі укріплення. Штурмуючих було 7 тис. чоловік, але вони були, після запеклого бою, відкинуті. Але тут наспів Бонапарт з резервної колоною, і це вирішило долю перемоги. На другий день почалася масова втеча з міста всіх, кого англійці погодилися взяти на свої кораблі. Тулон здався на милість переможців. Республіканська армія увійшла до міста. Англійський флот встиг вийти у відкрите море.
Ось як характеризував генерал Дютіль Бонапарта військовому міністерству в Парижі:
«У мене слів не вистачає, щоб зобразити тобі заслугу Бонапарта: у нього знань настільки ж багато, як і розуму, і занадто багато характеру, і це ще дасть тобі поняття про хороші якості цього рідкісного офіцера».
Цей штурм відбувся 17 грудня 1793 р. Такою була перша битва, виграна Наполеоном. Бонапарт під Тулоном проявив не тільки талант полководця, але й особисту хоробрість, яка надихала солдатів. Під ним було вбито коня, йому прокололи багнетом ногу, він отримав контузію, але ніщо не могло зупинити його наступального пориву.
Наполеон вперше звернув на себе увагу. Про нього заговорили в Парижі. Комітет громадського порятунку був дуже радий, що нарешті вдалося покінчити з Тулонськими зрадниками і відігнати від берега флот англійців. Тулон вважався такою неприступною фортецею, що багато людей вірити не хотіли в чутки про його падіння, що якийсь нікому невідомий Бонапарт міг взяти його. Результати цієї блискучої перемоги не змусили себе чекати — постановою від 14 січня 1794 р. Наполеон Бонапарт отримав чин бригадного генерала.
Джерела
- Король Е. История в картинках. Эпизоды из жизни Наполеона Бонапарта. / Е. Король // Семь искусств. — 2012. — 29 апреля (№ 4). http://7iskusstv.com/2012/Nomer4/Korol1.php
- Манфред А. З. Наполеон Бонапарт. — 4-е изд. — М.: Мысль, 1987. — С. 69-75.
- Тарле Е. В. Наполеон / Евгений Тарле. — М.: АСТ: Астрель, 2010. — С. 18-19.
Це незавершена стаття з історії Франції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2019 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2019 Obloga Tulona 18 serpnya 18 grudnya 1793 r odin z epizodiv revolyucijnih voyen u Franciyi z yakogo pochalas kar yera majbutnogo pershogo konsula a zgodom j imperatora Francuzkoyi imperiyi Napoleona Bonaparta Obloga Tulona Vijna pershoyi koaliciyi Obloga Tulona ranok 30 listopada 1793 roku Sigismond Himely 1839 Obloga Tulona ranok 30 listopada 1793 roku Sigismond Himely 1839 Koordinati 43 07 48 pn sh 5 55 12 sh d 43 13000000002777767 pn sh 5 920000000028 sh d 43 13000000002777767 5 920000000028 Data 18 veresnya 18 grudnya 1793 Misce Tulon i jogo okolici Rezultat peremoga francuzkih respublikanciv Storoni Francuzki royalisti Britanska imperiya Ispaniya Neapolitanske korolivstvo Sardinske korolivstvo Persha francuzka respublika Komanduvachi baron d Imber Semyuel Hud Charlz O Hara Sidni Smit Huan de Langara Federiko Gravina Zhan Fransua Karto Zhak Fransua Dyugomye Zhan Fransua Kornyu de la Puap Napoleon Vijskovi sili blizko 22 000 37 britanskih korabliv 32 ispanski korabli 5 neapolitanskih korabliv 32 000 Vtrati blizko 4 000 zagiblih 10 korabliv znisheno 2 000 zagiblih abo poranenih 14 francuzkih korabliv zatonuli v gavani 15 zahopleniPeredumoviVlitku 1793 r Francuzka Respublika perezhivala kritichni dni Narodne povstannya 31 travnya 2 chervnya 1793 r skinulo vladu zhirondistiv Do vladi prijshli yakobinci V toj chas general Paskuale Paoli lider ruhu za nezalezhnist Korsiki piddavsya anglijcyam Ostanni ovolodili takozh Tulonom Vsya Yevropa Angliya Prussiya Avstriya Gollandiya Ispaniya nimecki j italijski derzhavi ob yednalis v mogutnyu kontrrevolyucijnu koaliciyu yaka jshla pohodom na revolyucijnu Franciyu Na pivdni Franciyi vibuhnulo kontrrevolyucijne povstannya Royalisti Tulona v 1793 r vignali abo perebili predstavnikiv revolyucijnoyi vladi i zaklikali na dopomogu anglijskij flot Revolyucijna armiya otochila Tulon z sushi Obloga mistaObloga jshla mlyavo i neuspishno Keruvav oblogoyu general Karto Politichnim kerivnikom armiyi sho vtihomiryuvala povstannya royalistiv na pivdni buv znajomij Bonaparta korsikanec Salichetti yakij razom z nim vistupav proti Paoli na Korsici Salichetti priznachiv molodogo kapitana pomichnikom nachalnika artileriyi pri armiyi Karto Shturm yakij vidbuvsya v pershih chislah listopada ne vdavsya bo oficer yakij komanduvav u cej den veliv vidstupati vsuperech dumci i bazhannyam Bonaparta v najbilsh virishalnij moment Bonapart buv upevnenij sho peremoga zalishilasya b za francuzami yakbi ne cya gruba pomilka Sam vin jshov poperedu shturmuyuchoyi koloni i buv poranenij Pislya dovgogo oporu i tyaganini z boku vishih vlastej yaki ne duzhe doviryali yakomus ne zovsim vidomomu molodomu oficeru novij komanduvach Dyugome dozvoliv jomu nareshti privesti svij plan u diyu 14 grudnya francuzki batareyi vidkrili vogon po ukriplennyah protivnika iz 15 ti mortir i 13 ti velikokalibernih garmat Bonapart pislya strashnoyi kanonadi shturmom v yakomu vin osobisto brav uchast vzyav opornij punkt Egil yet yakij buv dominuyuchoyu visotoyu i vidkriv vogon po anglijskomu flotu Ostanni dni oblogiPislya dvodennoyi kanonadi respublikanci 17 grudnya pishli shturmom na vorozhi ukriplennya Shturmuyuchih bulo 7 tis cholovik ale voni buli pislya zapeklogo boyu vidkinuti Ale tut naspiv Bonapart z rezervnoyi kolonoyu i ce virishilo dolyu peremogi Na drugij den pochalasya masova vtecha z mista vsih kogo anglijci pogodilisya vzyati na svoyi korabli Tulon zdavsya na milist peremozhciv Respublikanska armiya uvijshla do mista Anglijskij flot vstig vijti u vidkrite more Os yak harakterizuvav general Dyutil Bonaparta vijskovomu ministerstvu v Parizhi U mene sliv ne vistachaye shob zobraziti tobi zaslugu Bonaparta u nogo znan nastilki zh bagato yak i rozumu i zanadto bagato harakteru i ce she dast tobi ponyattya pro horoshi yakosti cogo ridkisnogo oficera Cej shturm vidbuvsya 17 grudnya 1793 r Takoyu bula persha bitva vigrana Napoleonom Bonapart pid Tulonom proyaviv ne tilki talant polkovodcya ale j osobistu horobrist yaka nadihala soldativ Pid nim bulo vbito konya jomu prokololi bagnetom nogu vin otrimav kontuziyu ale nisho ne moglo zupiniti jogo nastupalnogo porivu Napoleon vpershe zvernuv na sebe uvagu Pro nogo zagovorili v Parizhi Komitet gromadskogo poryatunku buv duzhe radij sho nareshti vdalosya pokinchiti z Tulonskimi zradnikami i vidignati vid berega flot anglijciv Tulon vvazhavsya takoyu nepristupnoyu forteceyu sho bagato lyudej viriti ne hotili v chutki pro jogo padinnya sho yakijs nikomu nevidomij Bonapart mig vzyati jogo Rezultati ciyeyi bliskuchoyi peremogi ne zmusili sebe chekati postanovoyu vid 14 sichnya 1794 r Napoleon Bonapart otrimav chin brigadnogo generala DzherelaKorol E Istoriya v kartinkah Epizody iz zhizni Napoleona Bonaparta E Korol Sem iskusstv 2012 29 aprelya 4 http 7iskusstv com 2012 Nomer4 Korol1 php Manfred A Z Napoleon Bonapart 4 e izd M Mysl 1987 S 69 75 Tarle E V Napoleon Evgenij Tarle M AST Astrel 2010 S 18 19 Ce nezavershena stattya z istoriyi Franciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi