Область — назва однієї з 25 адміністративних одиниць України. Області поділяються на райони (від 3 до 8 районів в області). Україна є унітарною державою, тому регіони не мають великої юридичної компетенції, крім тієї, яка встановлена Конституцією України та законом. Статті 140-146 розділу XI Конституції безпосередньо стосуються місцевих органів влади та їхньої компетенції.
Області України | |
---|---|
| |
Країна | Україна і Українська СРР |
Тип | Поділ унітарної держави |
Розташування | Україна |
Створено | 27 лютого, 1932 |
Кількість | 24 (станом на 1991) |
Кількість населення | 904,374 (Чернівецька) – 4,165,901 (Донецька) |
Площа | 8 097 км2 (3 126 кв. миль) (Чернівецька) – 33 314 км2 (12 863 кв. миль) (Одеська) |
Уряд | обласна державна адміністрація, обласна рада |
Підрозділи | 136 районів (дистриктів) |
Області України у Вікісховищі |
Список областей
- АР Крим: представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна рада Автономної Республіки Крим. ВР АРК у межах своїх повноважень приймає рішення та ухвалює постанови, які є обов'язковими для виконання в АР Крим. Урядом АРК є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів АРК призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою АРК за погодженням із Президентом України. Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України і законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції. Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України.
- Вінницька: утворена 27.02.1932 (Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Могилів-Подільський, Тульчинський, Хмільницький) частини ввійшли до Київської (1932), Житомирської, Кам'янець-Подільської (1937) і Черкаської (1954), приєднана частина Київської (1937); центр — Вінниця
- Волинська: утворена 4.12.1939 (Володимирський, Камінь-Каширський, Ковельський, Луцький); центр — Луцьк
- Дніпропетровська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької (1932), Миколаївської (1937) і Запорізької (1939); центр — Дніпро
- Донецька: утворена 17.07.1932 з частин Дніпропетровської і Харківської, у 1938 році розділена на Сталінську і Ворошиловградську; з 3.06.1938 по 9.11.1961 — Сталінська; центр — Донецьк (до 22.07.1932 — Артемівськ)
- Житомирська: утворена 22.09.1937 з частин Вінницької та Київської; центр — Житомир
- Закарпатська: утворена 22.01.1946 з території Закарпатської України; центр — Ужгород
- Запорізька: утворена 10.01.1939 з частин Дніпропетровської і Миколаївської; частина ввійшла до Херсонської (1944); центр — Запоріжжя
- Івано-Франківська: утворена 4.12.1939 з Городенківського, Долинського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Станіславського і Тлумацького повітів; до 9.11.1962 — Станіславська; центр — Івано-Франківськ
- Київська: утворена 27.02.1932; частини передані до Харківської, Чернігівської (1932), Вінницької, Житомирської, Полтавської (1937), Кіровоградської (1939) і Черкаської (1954) областей, Київської міськради (1937, 1988), приєднані частини Вінницької (1932), Полтавської (1954) і Чернігівської (1987) областей; центр — Київ
- Кіровоградська: утворена 10.01.1939 з частин Київської, Миколаївської, Одеської і Полтавської; частина ввійшла до Черкаської (1954), приєднана частина Одеської (1954); центр — Кропивницький
- Луганська: утворена 3.06.1938 з частини Донецької; з 3.06.1938 по 5.03.1958 і з 5.01.1970 по 4.05.1990 називалась Ворошиловградською; центр — Луганськ
- Львівська: утворена 4.12.1939 з Бібрківського, Бродського, Городоцького, Жолкевського, Золочівського, Кам'янського, Львівського, Любачівського, Перемишлянського, Рава-Руського, Радехівського, Сокальського, Яворівського повітів; частина території відійшла до Польщі (1944), приєднані частина території Польщі (1951), Дрогобицька область (1959); центр — Львів
- Миколаївська: утворена 22.09.1937 з частин Дніпропетровської та Одеської; частини ввійшли до Запорізької і Кіровоградської (1939), Херсонської (1944), приєднані частини Одеської області (1944, 1954); центр — Миколаїв
- Одеська: утворена 27.02.1932; частини передані до Миколаївської (1937, 1944, 1954) і Кіровоградської (1939, 1954), приєднані частина Молдавської АРСР (1940) та Ізмаїльська область (1954); центр — Одеса
- Полтавська: утворена 22.09.1937 з частин Київської і Харківської; частини передані до Кіровоградської і Сумської (1939), Київської і Черкаської (1954); центр — Полтава
- Рівненська: утворена 4.12.1939 з Дубенського, Здолбунівського, Костопільського, Ровенського і Сарненського повітів; до 11.06.1991 — Ровенська; центр — Рівне
- Сумська: утворена 10.01.1939 з частин Полтавської, Харківської і Чернігівської, частина відійшла до Чернігівської (1965); центр — Суми
- Тернопільська: утворена 4.12.1939 з Бережанського, Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Збаразького, Зборівського, Капачинського, Кременецького, Підгаєцького, Скалатського, Тарнопольского, Трембовлянського і Чортківського повітів; до 9.08.1944 — Тарнопольська; центр — Тернопіль
- Харківська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької і Чернігівської (1932), Полтавської (1937) і Сумської (1939), приєднана частина Київської області (1932); центр — Харків
- Херсонська: утворена 30.03.1944 з частин Запорізької та Миколаївської; центр — Херсон
- Хмельницька: утворена 22.09.1937 з частини Вінницької; до 4.02.1954 — Кам'янець-Подільська; центр — Хмельницький (до травня 1941 року — Кам'янець-Подільський)
- Черкаська: утворена 7.01.1954 з частин Вінницької, Київської, Кіровоградської і Полтавської; центр — Черкаси
- Чернівецька: утворена 7.08.1940 з територій Північної Буковини і північної частини Бессарабії; центр — Чернівці
- Чернігівська: утворена 15.10.1932 з частин Київської і Харківської; частини передані до Сумської (1939) і Київської (1987), приєднаний Талалаївський район Сумської області (1965); центр — Чернігів
Колишні області
Примітки
- Усього в складі підрозділів першого рівня України існує 136 районів, зокрема 24 області та Автономна Республіка Крим.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oblast nazva odniyeyi z 25 administrativnih odinic Ukrayini Oblasti podilyayutsya na rajoni vid 3 do 8 rajoniv v oblasti Ukrayina ye unitarnoyu derzhavoyu tomu regioni ne mayut velikoyi yuridichnoyi kompetenciyi krim tiyeyi yaka vstanovlena Konstituciyeyu Ukrayini ta zakonom Statti 140 146 rozdilu XI Konstituciyi bezposeredno stosuyutsya miscevih organiv vladi ta yihnoyi kompetenciyi Oblasti UkrayiniVol obl Rivn obl Zhit obl Kiyiv obl Hmel obl Tern obl Ivano Fr obl Zak obl Chern obl Vin obl Cherk obl Kirov obl Mik obl Polt obl Chern obl Sum obl Hark obl Dnipr obl Odes obl Zap obl Don obl Lug obl Lv obl Hers obl AR Krim Azovske more Chorne more Rosiya Bilorus Polsha Rumuniya Moldova Kiyiv SevastopolKrayina Ukrayina i Ukrayinska SRRTip Podil unitarnoyi derzhaviRoztashuvannya UkrayinaStvoreno 27 lyutogo 1932 92 roki tomu 1932 02 27 Kilkist 24 stanom na 1991 Kilkist naselennya 904 374 Chernivecka 4 165 901 Donecka Plosha 8 097 km2 3 126 kv mil Chernivecka 33 314 km2 12 863 kv mil Odeska Uryad oblasna derzhavna administraciya oblasna radaPidrozdili 136 rajoniv distriktiv Oblasti Ukrayini u VikishovishiSpisok oblastejGolovna kategoriya Oblasti Ukrayini AR Krim predstavnickim organom Avtonomnoyi Respubliki Krim ye Verhovna rada Avtonomnoyi Respubliki Krim VR ARK u mezhah svoyih povnovazhen prijmaye rishennya ta uhvalyuye postanovi yaki ye obov yazkovimi dlya vikonannya v AR Krim Uryadom ARK ye Rada ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim Golova Radi ministriv ARK priznachayetsya na posadu i zvilnyayetsya z posadi Verhovnoyu Radoyu ARK za pogodzhennyam iz Prezidentom Ukrayini Povnovazhennya poryadok formuvannya i diyalnosti Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki Krim i Radi ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim viznachayutsya Konstituciyeyu Ukrayini i zakonami Ukrayini normativno pravovimi aktami Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki Krim z pitan vidnesenih do yiyi kompetenciyi Pravosuddya v Avtonomnij Respublici Krim zdijsnyuyetsya sudami sho nalezhat do yedinoyi sistemi sudiv Ukrayini Vinnicka utvorena 27 02 1932 Vinnickij Gajsinskij Zhmerinskij Mogiliv Podilskij Tulchinskij Hmilnickij chastini vvijshli do Kiyivskoyi 1932 Zhitomirskoyi Kam yanec Podilskoyi 1937 i Cherkaskoyi 1954 priyednana chastina Kiyivskoyi 1937 centr Vinnicya Volinska utvorena 4 12 1939 Volodimirskij Kamin Kashirskij Kovelskij Luckij centr Luck Dnipropetrovska utvorena 27 02 1932 chastini vvijshli do Doneckoyi 1932 Mikolayivskoyi 1937 i Zaporizkoyi 1939 centr Dnipro Donecka utvorena 17 07 1932 z chastin Dnipropetrovskoyi i Harkivskoyi u 1938 roci rozdilena na Stalinsku i Voroshilovgradsku z 3 06 1938 po 9 11 1961 Stalinska centr Doneck do 22 07 1932 Artemivsk Zhitomirska utvorena 22 09 1937 z chastin Vinnickoyi ta Kiyivskoyi centr Zhitomir Zakarpatska utvorena 22 01 1946 z teritoriyi Zakarpatskoyi Ukrayini centr Uzhgorod Zaporizka utvorena 10 01 1939 z chastin Dnipropetrovskoyi i Mikolayivskoyi chastina vvijshla do Hersonskoyi 1944 centr Zaporizhzhya Ivano Frankivska utvorena 4 12 1939 z Gorodenkivskogo Dolinskogo Kaluskogo Kolomijskogo Kosivskogo Nadvirnyanskogo Rogatinskogo Snyatinskogo Stanislavskogo i Tlumackogo povitiv do 9 11 1962 Stanislavska centr Ivano Frankivsk Kiyivska utvorena 27 02 1932 chastini peredani do Harkivskoyi Chernigivskoyi 1932 Vinnickoyi Zhitomirskoyi Poltavskoyi 1937 Kirovogradskoyi 1939 i Cherkaskoyi 1954 oblastej Kiyivskoyi miskradi 1937 1988 priyednani chastini Vinnickoyi 1932 Poltavskoyi 1954 i Chernigivskoyi 1987 oblastej centr Kiyiv Kirovogradska utvorena 10 01 1939 z chastin Kiyivskoyi Mikolayivskoyi Odeskoyi i Poltavskoyi chastina vvijshla do Cherkaskoyi 1954 priyednana chastina Odeskoyi 1954 centr Kropivnickij Luganska utvorena 3 06 1938 z chastini Doneckoyi z 3 06 1938 po 5 03 1958 i z 5 01 1970 po 4 05 1990 nazivalas Voroshilovgradskoyu centr Lugansk Lvivska utvorena 4 12 1939 z Bibrkivskogo Brodskogo Gorodockogo Zholkevskogo Zolochivskogo Kam yanskogo Lvivskogo Lyubachivskogo Peremishlyanskogo Rava Ruskogo Radehivskogo Sokalskogo Yavorivskogo povitiv chastina teritoriyi vidijshla do Polshi 1944 priyednani chastina teritoriyi Polshi 1951 Drogobicka oblast 1959 centr Lviv Mikolayivska utvorena 22 09 1937 z chastin Dnipropetrovskoyi ta Odeskoyi chastini vvijshli do Zaporizkoyi i Kirovogradskoyi 1939 Hersonskoyi 1944 priyednani chastini Odeskoyi oblasti 1944 1954 centr Mikolayiv Odeska utvorena 27 02 1932 chastini peredani do Mikolayivskoyi 1937 1944 1954 i Kirovogradskoyi 1939 1954 priyednani chastina Moldavskoyi ARSR 1940 ta Izmayilska oblast 1954 centr Odesa Poltavska utvorena 22 09 1937 z chastin Kiyivskoyi i Harkivskoyi chastini peredani do Kirovogradskoyi i Sumskoyi 1939 Kiyivskoyi i Cherkaskoyi 1954 centr Poltava Rivnenska utvorena 4 12 1939 z Dubenskogo Zdolbunivskogo Kostopilskogo Rovenskogo i Sarnenskogo povitiv do 11 06 1991 Rovenska centr Rivne Sumska utvorena 10 01 1939 z chastin Poltavskoyi Harkivskoyi i Chernigivskoyi chastina vidijshla do Chernigivskoyi 1965 centr Sumi Ternopilska utvorena 4 12 1939 z Berezhanskogo Borshivskogo Buchackogo Zalishickogo Zbarazkogo Zborivskogo Kapachinskogo Kremeneckogo Pidgayeckogo Skalatskogo Tarnopolskogo Trembovlyanskogo i Chortkivskogo povitiv do 9 08 1944 Tarnopolska centr Ternopil Harkivska utvorena 27 02 1932 chastini vvijshli do Doneckoyi i Chernigivskoyi 1932 Poltavskoyi 1937 i Sumskoyi 1939 priyednana chastina Kiyivskoyi oblasti 1932 centr Harkiv Hersonska utvorena 30 03 1944 z chastin Zaporizkoyi ta Mikolayivskoyi centr Herson Hmelnicka utvorena 22 09 1937 z chastini Vinnickoyi do 4 02 1954 Kam yanec Podilska centr Hmelnickij do travnya 1941 roku Kam yanec Podilskij Cherkaska utvorena 7 01 1954 z chastin Vinnickoyi Kiyivskoyi Kirovogradskoyi i Poltavskoyi centr Cherkasi Chernivecka utvorena 7 08 1940 z teritorij Pivnichnoyi Bukovini i pivnichnoyi chastini Bessarabiyi centr Chernivci Chernigivska utvorena 15 10 1932 z chastin Kiyivskoyi i Harkivskoyi chastini peredani do Sumskoyi 1939 i Kiyivskoyi 1987 priyednanij Talalayivskij rajon Sumskoyi oblasti 1965 centr ChernigivKolishni oblastiIzmayilska oblast Drogobicka oblast Krimska oblastPrimitkiUsogo v skladi pidrozdiliv pershogo rivnya Ukrayini isnuye 136 rajoniv zokrema 24 oblasti ta Avtonomna Respublika Krim Div takozhAdministrativnij ustrij Ukrayini Oblast Region U statti Vikipediyi pro pevnu oblast Ukrayini vikoristovuyetsya shablon kartka Oblast