Нікетас (бл. 335 — 414) — єпископ Ремезіанський (сучасна Бела Паланка, Сербія), яка тоді була в римській провінції .
Нікетас Ремесіанський | |
---|---|
Народився | 335 |
Помер | 414 |
Діяльність | письменник, священник, єпископ, Latin Catholic bishop |
Знання мов | латина[1] |
Конфесія | християнство |
|
Біографія
Нікета пропагував латинську священну музику для використання під час євхаристійного богослужіння і, як вважають, створив низку літургійних гімнів, серед яких деякі вчені ХХ століття називають головний латинський християнський гімн хвали Te Deum, який традиційно приписується Амвросію та Августину. Вважається, що він є місіонером варварського фракійського племені бессів.
Через його місіонерську діяльність його сучасник і друг, Паулін з Ноли, поетично хвалив його за повчання варварів в Євангелії, перетворених ним з вовків на овець і введених у отару миру, і за те, що він навчав славити Христа римських розбійників серця, які раніше такої здатності не мали. Однак сумнівно, чи ці варвари справді були варварами, чи їх згадка є лише поетичним топосом. Справді, Паулін, який написав цілком класичну латинську поезію, ймовірно, використав існуючі поетичні авторитети. Для Дакії, звідки походив Нікета, поетичним авторитетом був Овідій, хоча Дакія (ймовірно, провінція Середземноморська Дакія) того часу не відповідала Гетії, куди був вигнаний Овідій.
У 398 році Нікета здійснив паломництво до Ноли, щоб відвідати могилу .
Збереглися довгі уривки з його основної доктринальної праці «Інструкції для кандидатів на хрещення» у шести книгах. Вони показують, що він підкреслював ортодоксальну позицію в тринітарній доктрині. У них міститься вислів «причастя святих» про віру в містичний зв’язок, що об’єднує живих і мертвих певною надією та любов’ю. Не збереглося жодних доказів попереднього використання цього виразу, який з тих пір відігравав центральну роль у формулюваннях християнського віровчення.
Його свято як святого припадає на 22 червня.
Посилання
- Corpus Corporum
- Letter of Pope John Paul II for the third centenary of the union of the Greek-Catholic Church of Romania with the Church of Rome.
- 1994 | Gottfried Schramm: A New Approach to Albanian History. www.albanianhistory.net. Процитовано 29 лютого 2020.
- "quod barbaros oves factos Evangelium edocuisset atque in pacis aulam duxisset et quondam inperiti ac latrones Christum corde romano resonare didicisset" (Martyrologium Romanum Libreria Editrice Vaticana 2001. , p. 330).
- Philippe Blasen, “Nicetas of Remesiana – A Missionary Bishop in Dacia?” in Studia Universitatis Babeș-Bolyai Theologia catholica, 1-2, 2012, 39-49
- Kirsch, Johann Peter. "Nicetas." The Catholic Encyclopedia Vol. 11. New York: Robert Appleton Company, 1911. 27 February 2016
- Martyrologium Romanum. Libreria Editrice Vaticana 2001. ; Gross, Ernie. This Day In Religion. New York:Neal-Schuman Publications, 1990. .
Посилання
- Стаття в Британській енциклопедії
- Іллірик у християнській літературі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niketas bl 335 414 yepiskop Remezianskij suchasna Bela Palanka Serbiya yaka todi bula v rimskij provinciyi Niketas RemesianskijNarodivsya335Pomer414Diyalnistpismennik svyashennik yepiskop Latin Catholic bishopZnannya movlatina 1 Konfesiyahristiyanstvo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNiketa propaguvav latinsku svyashennu muziku dlya vikoristannya pid chas yevharistijnogo bogosluzhinnya i yak vvazhayut stvoriv nizku liturgijnih gimniv sered yakih deyaki vcheni HH stolittya nazivayut golovnij latinskij hristiyanskij gimn hvali Te Deum yakij tradicijno pripisuyetsya Amvrosiyu ta Avgustinu Vvazhayetsya sho vin ye misionerom varvarskogo frakijskogo plemeni bessiv Cherez jogo misionersku diyalnist jogo suchasnik i drug Paulin z Noli poetichno hvaliv jogo za povchannya varvariv v Yevangeliyi peretvorenih nim z vovkiv na ovec i vvedenih u otaru miru i za te sho vin navchav slaviti Hrista rimskih rozbijnikiv sercya yaki ranishe takoyi zdatnosti ne mali Odnak sumnivno chi ci varvari spravdi buli varvarami chi yih zgadka ye lishe poetichnim toposom Spravdi Paulin yakij napisav cilkom klasichnu latinsku poeziyu jmovirno vikoristav isnuyuchi poetichni avtoriteti Dlya Dakiyi zvidki pohodiv Niketa poetichnim avtoritetom buv Ovidij hocha Dakiya jmovirno provinciya Seredzemnomorska Dakiya togo chasu ne vidpovidala Getiyi kudi buv vignanij Ovidij U 398 roci Niketa zdijsniv palomnictvo do Noli shob vidvidati mogilu Zbereglisya dovgi urivki z jogo osnovnoyi doktrinalnoyi praci Instrukciyi dlya kandidativ na hreshennya u shesti knigah Voni pokazuyut sho vin pidkreslyuvav ortodoksalnu poziciyu v trinitarnij doktrini U nih mistitsya visliv prichastya svyatih pro viru v mistichnij zv yazok sho ob yednuye zhivih i mertvih pevnoyu nadiyeyu ta lyubov yu Ne zbereglosya zhodnih dokaziv poperednogo vikoristannya cogo virazu yakij z tih pir vidigravav centralnu rol u formulyuvannyah hristiyanskogo virovchennya Jogo svyato yak svyatogo pripadaye na 22 chervnya PosilannyaCorpus Corporum d Track Q24911740 Letter of Pope John Paul II for the third centenary of the union of the Greek Catholic Church of Romania with the Church of Rome 1994 Gottfried Schramm A New Approach to Albanian History www albanianhistory net Procitovano 29 lyutogo 2020 quod barbaros oves factos Evangelium edocuisset atque in pacis aulam duxisset et quondam inperiti ac latrones Christum corde romano resonare didicisset Martyrologium Romanum Libreria Editrice Vaticana 2001 ISBN 88 209 7210 7 p 330 Philippe Blasen Nicetas of Remesiana A Missionary Bishop in Dacia in Studia Universitatis Babeș Bolyai Theologia catholica 1 2 2012 39 49 Kirsch Johann Peter Nicetas The Catholic Encyclopedia Vol 11 New York Robert Appleton Company 1911 27 February 2016 Martyrologium Romanum Libreria Editrice Vaticana 2001 ISBN 88 209 7210 7 Gross Ernie This Day In Religion New York Neal Schuman Publications 1990 ISBN 1 55570 045 4 PosilannyaStattya v Britanskij enciklopediyi Illirik u hristiyanskij literaturi