Ньюфа́ундленд або Ктакмук (англ. Newfoundland МФА (канадська вимова) [nufənˈlænd] Нуфанле́нд «новознайдена земля»; фр. Terre-Neuve; мікмак Ktaqmkuk) — острів біля північно-східних берегів Північної Америки, частина канадської провінції Ньюфаундленд і Лабрадор.
Ньюфаундленд | |
---|---|
англ. Newfoundland, мікмак Ktaqmkuk | |
Карта | |
Географія | |
49° пн. ш. 56° зх. д. / 49° пн. ш. 56° зх. д.Координати: 49° пн. ш. 56° зх. д. / 49° пн. ш. 56° зх. д. | |
Континент | Північна Америка |
Місцерозташування | Атлантичний океан |
Акваторія | Затока Святого Лаврентія |
Площа | 108 860 км² |
Берегова лінія | 4800 км |
Найвища точка | г. , 814 м |
Країна | |
Канада | |
Регіон | Ньюфаундленд і Лабрадор |
(Адм. одиниця) | Ньюфаундленд і Лабрадор |
Населення | 479 538 (2016) |
Ньюфаундленд Ньюфаундленд (Канада) | |
Ньюфаундленд у Вікісховищі |
Географія
Площа острова — 108 860 км², він займає 16-е місце в світі за площею і 4-е в Канаді; площа острова з усіма прибережними островами, такими як Твіллінгейт, Фого і Бел становить в цілому 111 390 км². Довжина берегової лінії 9 656 км, висота над рівнем моря до 814 м.
За даними перепису 2016 року чисельність населення — 479 538 осіб, найбільше місто і адміністративний центр провінції — Сент-Джонс (108 860 осіб). Інші міста — Корнер-Брук (20 тисяч населення), (14 тисяч), Гандер (11 тисяч) и Бей-Робертс (11 тисяч).
Ньюфаундленд є островом материкового походження, що відокремився в антропогеновому періоді. Він відокремлюється від півострова Лабрадор материкової частини Канади неширокою (16 км) протокою Бель-Айл на півночі і від острова Кейп-Бретон Нової Шотландії протокою Кабота — на південному заході. На північному заході Ньюфаундленду далеко в море вдається Великий північний півострів (Great Northern Peninsula), на південному сході — півострів Авалон, на півдні — півострів Б'юрін.
Рельєф острова так само розчленований і гірський, як і Північних Аппалачів. Переважають хвилясті рівнини із залишковими горбами і масивами 200—300 м заввишки. Найвища точка острова — гора (814 м) у горах . У будові острова беруть участь переважно граніти, кристалічні сланці, кварцити, а також туфи, андезити. Північно-східні і південні береги його переважно фіордового типу. В багатьох місцях платоподібні ділянки стрімко обриваються до узбережжя Атлантичного океану. Територія острова зазнавала зледеніння, про що свідчать морени, численні озера, льодовикові долини тощо.
Річки острова короткі і порожисті, найбільші з них — Експлойтс (246 км), Бей-дю-Норд (200 км), Гандер (175 км) і Терра-Нова (140 км). Є ряд великих озер, таких, як Гранд-Лейк, Ред-Індіан-Лейк.
Клімат
Клімат Ньюфаундленду океанічний, вологий і холодний. Майже цілий рік тут дмуть сильні вітри. Літо порівняно холодне. Середні температури липня від +10 до +16°. Зима морозна, із січневими температурами від -4° до -10°. Річна кількість опадів 750—1500 мм. На узбережжі і в прибережних частинах океану протягом року часто бувають тумани. Район Великої Ньюфаундлендської банки, де зустрічаються теплі води Гольфстриму і холодні води Лабрадорської течії, вважається найбагатшим на тумани місцем земної кулі. Тумани, підводні скелясті острови, мілини, айсберги дуже утруднюють судноплавство у цьому районі.
Природа
Близько половини острова вкрито хвойними лісами з бальзамічної ялиці, білої і чорної ялини тощо. Вище від 500 м переважають мохово-лишайникові і чагарникові тундрові види. Великі простори зайняті болотами. Рідкісні види рослин, такі як та є ендемічними для Ньюфаундленду.
Фауна острова представлена ссавцями (Ньюфаундлендський чорний ведмідь (), бобер канадський (Castor canadensis), карібу, горностай, лисиця звичайна, заєць арктичний (Lepus arcticus), рись канадська, ондатра, лонтра канадська, полівка лучна (Microtus pennsylvanicus), койот), птахами. У прибережних водах зустрічаються кити, дельфіни, фоценові, моржі, морські котики.
Для захисту природи на острові створені національні парки Терра-Нова (400 км²), Ґрос-Морн (1805 км²) та провінційні парки Арчес, Барачойс-Понд, Блоу-Мі-Даун, Баттер-Пот, Катарактс, Френчменс-Коув та інші.
Економіка
Американські і англійські компанії побудували на острові підприємства целюлозно-паперової промисловості. Розробляються мінеральні багатства: в Тілт-Кеві видобувають мідь, на озері Ред-Індіан — цинк і свинець. Життя Ньюфаундленду майже цілком пов'язане з морем, а тому більшість поселень розмістилась вздовж його узбережжя.
Протягом століть у навколишніх водах було багато промислової риби, а тому основним видом діяльності населення був вилов тріски, лосося, оселедців тощо. На початку 1990-х внаслідок перелову відбулося різке скорочення поголів'я риби, що загрожувало повним її зникненням: влітку 1992 року оціночна чисельність тріски склала 1 % від попередньої оцінки. У 1992 році уряд Канади оголосив мораторій на вилов тріски, в результаті чого 35 тисяч рибалок і співробітників рибозаводів втратили роботу. Економіка острова була значно диверсифікована. Згодом рибальський флот переключився на лов безхребетних (краби, креветки).
Історія
Острів був відкритий 1497 року експедицією генуезця Джона Кабота (англ. John Cabot або італ. Giovanni Caboto), що вийшла з Бристоля. Корінне населення острова — індіанці-беотуки і інуїти майже повністю вимерли в результаті епідемій до початку XIX століття. Довгий час за острів змагалися Англія і Франція, по Утрехтському миру 1713 року острів відійшов до Англії. 1917 року острів отримав статус домініону, 1927 року в його склад була включена частина півострова Лабрадор. У 1934—1949 роках острів управлявся як колонія англійським губернатором. 31 березня 1949 року Ньюфаундленд увійшов до складу Канади як провінція.
На Ньюфаундленді виявлено два поселення вікінгів. Перше знаходиться в 480 км від мису Пуант-Розі, друге — безпосередньо на ньому. В районі розкопок першого поселення вікінгів XI століття поблизу Л'Анс-о-Медоуз знаходиться єдиний в Канаді історичний пам'ятник, оголошений ЮНЕСКО «частиною світової спадщини» в 1978 році.
Галерея
- Скелясті береги Ньюфаундленду
- Річка Гамбер восени
- Гори Лонґ-Рейндж
- Вежа Кабота у Сент-Джонсі
- Вулиця у Сент-Джонсі
- Місто Корнер-Брук
- Собор Непорочного Зачаття у Гарбор-Ґрейс
- Маяк на мисі Бонавіста (введений в експлуатацію у 1843 році)
- Озеро Вестерн-Брук-Понд у Національному парку Ґрос-Морн
- Природні арки в провінційному парку Арчес
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ньюфаундленд |
- Адміністрація Ньюфаундленда і Лабрадору
- Parcs Canada — Terra Nova National Park of Canada (англ.)
- Newfoundland Nature (англ.)
- Newfoundland and Labrador (PROVINCE, CANADA) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Newfoundland and Labrador / The Canadian Encyclopedia (англ.)
Примітки
- 2016 Statistics Canada National Census. Statistics Canada. 18 жовтня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2017. Процитовано 29 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 грудня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nyufaundlend znachennya Nyufa undlend abo Ktakmuk angl Newfoundland MFA kanadska vimova nufenˈlaend Nufanle nd novoznajdena zemlya fr Terre Neuve mikmak Ktaqmkuk ostriv bilya pivnichno shidnih beregiv Pivnichnoyi Ameriki chastina kanadskoyi provinciyi Nyufaundlend i Labrador Nyufaundlendangl Newfoundland mikmak KtaqmkukKartaGeografiya49 pn sh 56 zh d 49 pn sh 56 zh d 49 56 Koordinati 49 pn sh 56 zh d 49 pn sh 56 zh d 49 56Kontinent Pivnichna AmerikaMisceroztashuvannya Atlantichnij okeanAkvatoriya Zatoka Svyatogo LavrentiyaPlosha 108 860 km Beregova liniya 4800 kmNajvisha tochka g 814 mKrayina KanadaRegion Nyufaundlend i LabradorAdm odinicya Nyufaundlend i LabradorNaselennya 479 538 2016 NyufaundlendNyufaundlend Kanada Nyufaundlend u VikishovishiFizichna mapa NyufaundlenduGeografiyaPlosha ostrova 108 860 km vin zajmaye 16 e misce v sviti za plosheyu i 4 e v Kanadi plosha ostrova z usima priberezhnimi ostrovami takimi yak Tvillingejt Fogo i Bel stanovit v cilomu 111 390 km Dovzhina beregovoyi liniyi 9 656 km visota nad rivnem morya do 814 m Za danimi perepisu 2016 roku chiselnist naselennya 479 538 osib najbilshe misto i administrativnij centr provinciyi Sent Dzhons 108 860 osib Inshi mista Korner Bruk 20 tisyach naselennya 14 tisyach Gander 11 tisyach i Bej Roberts 11 tisyach Nyufaundlend ye ostrovom materikovogo pohodzhennya sho vidokremivsya v antropogenovomu periodi Vin vidokremlyuyetsya vid pivostrova Labrador materikovoyi chastini Kanadi neshirokoyu 16 km protokoyu Bel Ajl na pivnochi i vid ostrova Kejp Breton Novoyi Shotlandiyi protokoyu Kabota na pivdennomu zahodi Na pivnichnomu zahodi Nyufaundlendu daleko v more vdayetsya Velikij pivnichnij pivostriv Great Northern Peninsula na pivdennomu shodi pivostriv Avalon na pivdni pivostriv B yurin Relyef ostrova tak samo rozchlenovanij i girskij yak i Pivnichnih Appalachiv Perevazhayut hvilyasti rivnini iz zalishkovimi gorbami i masivami 200 300 m zavvishki Najvisha tochka ostrova gora 814 m u gorah U budovi ostrova berut uchast perevazhno graniti kristalichni slanci kvarciti a takozh tufi andeziti Pivnichno shidni i pivdenni beregi jogo perevazhno fiordovogo tipu V bagatoh miscyah platopodibni dilyanki strimko obrivayutsya do uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu Teritoriya ostrova zaznavala zledeninnya pro sho svidchat moreni chislenni ozera lodovikovi dolini tosho Richki ostrova korotki i porozhisti najbilshi z nih Eksplojts 246 km Bej dyu Nord 200 km Gander 175 km i Terra Nova 140 km Ye ryad velikih ozer takih yak Grand Lejk Red Indian Lejk KlimatKlimat Nyufaundlendu okeanichnij vologij i holodnij Majzhe cilij rik tut dmut silni vitri Lito porivnyano holodne Seredni temperaturi lipnya vid 10 do 16 Zima morozna iz sichnevimi temperaturami vid 4 do 10 Richna kilkist opadiv 750 1500 mm Na uzberezhzhi i v priberezhnih chastinah okeanu protyagom roku chasto buvayut tumani Rajon Velikoyi Nyufaundlendskoyi banki de zustrichayutsya tepli vodi Golfstrimu i holodni vodi Labradorskoyi techiyi vvazhayetsya najbagatshim na tumani miscem zemnoyi kuli Tumani pidvodni skelyasti ostrovi milini ajsbergi duzhe utrudnyuyut sudnoplavstvo u comu rajoni PrirodaBlizko polovini ostrova vkrito hvojnimi lisami z balzamichnoyi yalici biloyi i chornoyi yalini tosho Vishe vid 500 m perevazhayut mohovo lishajnikovi i chagarnikovi tundrovi vidi Veliki prostori zajnyati bolotami Ridkisni vidi roslin taki yak ta ye endemichnimi dlya Nyufaundlendu Fauna ostrova predstavlena ssavcyami Nyufaundlendskij chornij vedmid bober kanadskij Castor canadensis karibu gornostaj lisicya zvichajna zayec arktichnij Lepus arcticus ris kanadska ondatra lontra kanadska polivka luchna Microtus pennsylvanicus kojot ptahami U priberezhnih vodah zustrichayutsya kiti delfini focenovi morzhi morski kotiki Dlya zahistu prirodi na ostrovi stvoreni nacionalni parki Terra Nova 400 km Gros Morn 1805 km ta provincijni parki Arches Barachojs Pond Blou Mi Daun Batter Pot Katarakts Frenchmens Kouv ta inshi EkonomikaAmerikanski i anglijski kompaniyi pobuduvali na ostrovi pidpriyemstva celyulozno paperovoyi promislovosti Rozroblyayutsya mineralni bagatstva v Tilt Kevi vidobuvayut mid na ozeri Red Indian cink i svinec Zhittya Nyufaundlendu majzhe cilkom pov yazane z morem a tomu bilshist poselen rozmistilas vzdovzh jogo uzberezhzhya Protyagom stolit u navkolishnih vodah bulo bagato promislovoyi ribi a tomu osnovnim vidom diyalnosti naselennya buv vilov triski lososya oseledciv tosho Na pochatku 1990 h vnaslidok perelovu vidbulosya rizke skorochennya pogoliv ya ribi sho zagrozhuvalo povnim yiyi zniknennyam vlitku 1992 roku ocinochna chiselnist triski sklala 1 vid poperednoyi ocinki U 1992 roci uryad Kanadi ogolosiv moratorij na vilov triski v rezultati chogo 35 tisyach ribalok i spivrobitnikiv ribozavodiv vtratili robotu Ekonomika ostrova bula znachno diversifikovana Zgodom ribalskij flot pereklyuchivsya na lov bezhrebetnih krabi krevetki IstoriyaOstriv buv vidkritij 1497 roku ekspediciyeyu genuezcya Dzhona Kabota angl John Cabot abo ital Giovanni Caboto sho vijshla z Bristolya Korinne naselennya ostrova indianci beotuki i inuyiti majzhe povnistyu vimerli v rezultati epidemij do pochatku XIX stolittya Dovgij chas za ostriv zmagalisya Angliya i Franciya po Utrehtskomu miru 1713 roku ostriv vidijshov do Angliyi 1917 roku ostriv otrimav status dominionu 1927 roku v jogo sklad bula vklyuchena chastina pivostrova Labrador U 1934 1949 rokah ostriv upravlyavsya yak koloniya anglijskim gubernatorom 31 bereznya 1949 roku Nyufaundlend uvijshov do skladu Kanadi yak provinciya Na Nyufaundlendi viyavleno dva poselennya vikingiv Pershe znahoditsya v 480 km vid misu Puant Rozi druge bezposeredno na nomu V rajoni rozkopok pershogo poselennya vikingiv XI stolittya poblizu L Ans o Medouz znahoditsya yedinij v Kanadi istorichnij pam yatnik ogoloshenij YuNESKO chastinoyu svitovoyi spadshini v 1978 roci GalereyaSkelyasti beregi Nyufaundlendu Richka Gamber voseni Gori Long Rejndzh Vezha Kabota u Sent Dzhonsi Vulicya u Sent Dzhonsi Misto Korner Bruk Sobor Neporochnogo Zachattya u Garbor Grejs Mayak na misi Bonavista vvedenij v ekspluataciyu u 1843 roci Ozero Vestern Bruk Pond u Nacionalnomu parku Gros Morn Prirodni arki v provincijnomu parku ArchesPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NyufaundlendAdministraciya Nyufaundlenda i Labradoru Parcs Canada Terra Nova National Park of Canada angl Newfoundland Nature angl Newfoundland and Labrador PROVINCE CANADA Encyclopaedia Britannica angl Newfoundland and Labrador The Canadian Encyclopedia angl Primitki2016 Statistics Canada National Census Statistics Canada 18 zhovtnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 11 lyutogo 2017 Procitovano 29 grudnya 2018 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 30 grudnya 2018