Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Носу (північна ї, сичуанська ї, ꆇꉙ Nuosu) — одна з мов . Поширена в Китаї: на півдні провінції Сичуань і в сусідніх районах Юньнані.
| Носу | |
|---|---|
| ꆇꉙ Nuosu [nɔ̄sū] | |
| Поширена в |  КНР |
| Регіон | Сичуань, Юньнань |
| Носії | 1,6 млн. (1991) |
| Писемність | ї, латиниця |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | немає |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ii |
| ISO 639-2 | iii |
| ISO 639-3 | iii |
Про назву
Слово «носі» є самоназвою північних ї. Ї 彝 (yi) — це сучасна китайська назва кількох близьких груп, що говорять на шести різних мовах. Носі є найбільшою з них, її часто називають північна ї та сичуанська ї.
Питання класифікації
Відноситься до північних лолойських мов, якими розмовляють інші частини народу ї (насу ї ) і частина (мова ). Інші три групи ї говорять центрально-лолойськими мовами. Південно-східні і говорять на чотирьох близьких мовах (, , , ), які входять до центральної підгрупи мов лоло.
До тієї ж підгрупи відносяться мови західних ї (, близька мові ) і центральних ї ( / , близька мові ).
Писемність
Раніше використовувалося т. н. Класичне письмо ї — , функціонально близька китайській. В ній налічувалося до 8-10 тис. знаків.
Сучасне письмо ї (Modern Yi script, ꆈ ꌠ ꁱ ꂷnuosu bburma [nɔ̄sū bʙ̝̄mā]) представляє з себе стандартний набір складових знаків, складений китайським урядом в 1974 на основі класичного письма. У 1980 році це письмо було оголошено офіційним для мови носу. 756 основних знаків передають склади діалекту, обраного як основа для стандарту. Ще 63 знаки існують для складів, запозичених з китайської.
У 1958 році китайський уряд запровадив також алфавіт на базі латиниці:
a b c ɕ d ƌ e ә fg г h ч i j k l m n ŋ o ө p q r ж s t u v w y z ʑ з
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 8 листопада 2010.
Посилання
- Мова і на сайті Babel Stone [ 5 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова і на сайті World Language Resources [ 31 грудня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Аудіозаписи носу на сайті «The UCLA Phonetics Lab Archive» [ 2 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Газета «Женьмінь Жибао» мовою носу [ 9 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Мова носу на сайті Ethnologue: Nuosu. A language of China (англ.)
- Афарська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Sichuan Yi [ 4 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Афарська мова на сайті WALS Online: Language Yi [ 4 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nosu pivnichna yi sichuanska yi ꆇꉙ Nuosu odna z mov Poshirena v Kitayi na pivdni provinciyi Sichuan i v susidnih rajonah Yunnani Nosuꆇꉙ Nuosu nɔ su Poshirena v KNRRegion Sichuan YunnanNosiyi 1 6 mln 1991 Pisemnist yi latinicyaKlasifikaciya Sino tibetska sim ya Tibeto birmanska pidsim yaPivnichna pidgrupa dd dd dd Oficijnij statusOficijna nemayeKodi moviISO 639 1 iiISO 639 2 iiiISO 639 3 iiiPro nazvuSlovo nosi ye samonazvoyu pivnichnih yi Yi 彝 yi ce suchasna kitajska nazva kilkoh blizkih grup sho govoryat na shesti riznih movah Nosi ye najbilshoyu z nih yiyi chasto nazivayut pivnichna yi ta sichuanska yi Pitannya klasifikaciyiVidnositsya do pivnichnih lolojskih mov yakimi rozmovlyayut inshi chastini narodu yi nasu yi i chastina mova Inshi tri grupi yi govoryat centralno lolojskimi movami Pivdenno shidni i govoryat na chotiroh blizkih movah yaki vhodyat do centralnoyi pidgrupi mov lolo Do tiyeyi zh pidgrupi vidnosyatsya movi zahidnih yi blizka movi i centralnih yi blizka movi PisemnistDokladnishe Yi pismo Klasichne pismo yi trohmovni pokazhchiki v Sichani Sichuan Kitaj zverhu vniz na nosu suchasnim pismom yi kitajskoyu ta anglijskoyu Ranishe vikoristovuvalosya t n Klasichne pismo yi funkcionalno blizka kitajskij V nij nalichuvalosya do 8 10 tis znakiv Suchasne pismo yi Modern Yi script ꆈ ꌠ ꁱ ꂷnuosu bburma nɔ su bʙ ma predstavlyaye z sebe standartnij nabir skladovih znakiv skladenij kitajskim uryadom v 1974 na osnovi klasichnogo pisma U 1980 roci ce pismo bulo ogolosheno oficijnim dlya movi nosu 756 osnovnih znakiv peredayut skladi dialektu obranogo yak osnova dlya standartu She 63 znaki isnuyut dlya skladiv zapozichenih z kitajskoyi U 1958 roci kitajskij uryad zaprovadiv takozh alfavit na bazi latinici a b c ɕ d ƌ e ә fg g h ch i j k l m n ŋ o o p q r zh s t u v w y z ʑ zPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 2 kvitnya 2015 Procitovano 8 listopada 2010 PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil movoyu nosu ꀨꏾꌠ Mova i na sajti Babel Stone 5 zhovtnya 2007 u Wayback Machine angl Mova i na sajti World Language Resources 31 grudnya 2006 u Wayback Machine angl Audiozapisi nosu na sajti The UCLA Phonetics Lab Archive 2 sichnya 2008 u Wayback Machine Gazeta Zhenmin Zhibao movoyu nosu 9 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Mova nosu na sajti Ethnologue Nuosu A language of China angl Afarska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Sichuan Yi 4 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Afarska mova na sajti WALS Online Language Yi 4 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi