Ї ї ꆈꌠꁱꂷ nuosu bburma nɔ sū bū mā китайська 彝文 піньїнь Yí wén назва для двох видів письма Одне з них традиційне письмо ї

Ї (ї: ꆈꌠꁱꂷ nuosu bburma [nɔ̄sū bū̠mā]; китайська: 彝文; піньїнь: Yí wén) — назва для двох видів письма. Одне з них — традиційне письмо ї, яке є логосилабічним (існує декілька його місцевих різновидів); а друге — складове (стандартизоване в 1975 році китайським урядом).

Ї (логосилабічне) Ї (складове) ꆈꌠꁱꂷ
Вид	логосилабічне і складове
Мови	різноманітні мови ї
Період	15 ст. (?) — сьогодення
Напрям	зліва направо (зараз найпоширеніший)
Юнікод	U+A000–U+A48F склади ї U+A490–U+A4CF радикали ї традиційне логосилабічне письмо ї поки в Юнікод не внесене
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Традиційне письмо ї

Традиційне письмо ї — логосилабічне письмо, яке вперше було засвідчене написами 15-16 століть, але могло виникнути ще раніше в часи династії Тан (618–907 роки). Існують десятки тисяч давніх рукописів, написаних традиційним письмом ї. Вважається, що спочатку існувало 1840 знаків, але потім їх кількість зросла майже до 90000, оскільки в різних районах, де проживали народи ї, виникало багато знаків з однаковим значенням. Знаки письма ї за своїм вживанням схожі на китайські, але форма їх значно відрізняється від китайських, хоча китайські впливи все ж таки присутні (наприклад, знаки для цифр, використовуємі в деяких написах). В основному, користувались цим письмом шамани. Традиційне письмо ї використовувалось для таких мов: носу, нісу, вуса насу, манці. Існують такі різновиди традиційного письма ї: для мови носу, для мови насу, для мови сані, для мови нісу. Різновид письма ї для мови носу повернутий на 90 градусів відносно інших різновидів цього письма. Існують стандартизовані форми письма ї: для мови носу (воно складове; широко використовується), для мови насу (логосилабічне; використовується, але не так широко, як складове письмо ї для мови носу), юньнаньське реформоване письмо ї (логосилабічне; компромісний варіант на основі кількох місцевих різновидів письма ї; використовується слабко). Також зараз використовуються традиційні нестандартизовані місцеві різновиди письма ї.

Складове письмо ї

Сучасне складове письмо ї (ꆈꌠꁱꂷ nuosu bburma [nɔ̄sū bū̠mā]) було стандартизоване в 1974 році китайським урядом на основі традиційного письма ї для мови носу. В 1980 році його зробили офіційним письмом ляншанського діалекту мови носу в Ляньшань-Їйському автономному окрузі (кит. спрощ.: 凉山彝族自治州; піньїнь: Liángshān Yízú Zìzhìzhōu; носу: ꆃꎭꆈꌠꊨꏦꏱꅉꍏ). В письмі є 756 знаків для стандартного ляншанського діалекту та 63 знаки для запису складів, уживаних лише в словах, запозичених з китайської мови. Не всі поєднання голосних та приголосних можливі. Сучасне складове письмо ї розрізняє тони: для трьох тонів (високого, середнього, низького) використовуються окремі складові знаки, для четвертого (зростаючого) використовуються складові знаки для середнього тону в поєднанні з діакритичним знаком (надзнакова дуга). Загальна кількість знаків складового письма ї — 1164 (включно зі складовими знаками з діакритикою). Також в цьому є письмі є знак для повторення складових знаків, ꀕ (позначається як w в піньїні для мов ї; в Юнікоді цей знак неправильно названо YI SYLLABLE WU).

Знаки складового письма ї

Піньїнь		приголосні	—	b	p	bb	nb	hm	m	f	v	d	t	dd	nd	hn	n	hl	l	g	k	gg	mg	hx
голосні	тони	МФА	—	[p]	[pʰ]	[b]	[m͡b]	[m̥]	[m]	[f]	[v]	[t]	[tʰ]	[d]	[n͡d]	[n̥]	[n]	[l̥]	[l]	[k]	[kʰ]	[g]	[ŋ͡g]	[h]
i	t	[i̋]	ꀀ	ꀖ	ꀸ	ꁖ	ꁶ	ꂑ	ꂮ	ꃍ	ꃢ	ꄀ	ꄚ	ꄶ	ꅑ	ꅨ	ꅽ	ꆗ	ꆷ	ꇚ	ꇸ	ꈔ		ꉆ
	x	[ǐ]	ꀁ	ꀗ	ꀹ	ꁗ	ꁷ	ꂒ	ꂯ	ꃎ	ꃣ	ꄁ	ꄛ	ꄷ	ꅒ	ꅩ	ꅾ	ꆘ	ꆸ	ꇛ	ꇹ	ꈕ		ꉇ
		[ī]	ꀂ	ꀘ	ꀺ	ꁘ	ꁸ	ꂓ	ꂰ	ꃏ	ꃤ	ꄂ	ꄜ	ꄸ	ꅓ	ꅪ	ꅿ	ꆙ	ꆹ	ꇜ	ꇺ	ꈖ		ꉈ
	p	[î]	ꀃ	ꀙ	ꀻ	ꁙ	ꁹ	ꂔ	ꂱ	ꃐ	ꃥ	ꄃ	ꄝ	ꄹ	ꅔ	ꅫ	ꆀ	ꆚ	ꆺ	ꇝ	ꇻ			ꉉ
Піньїнь		приголосні	—	b	p	bb	nb	hm	m	f	v	d	t	dd	nd	hn	n	hl	l	g	k	gg	mg	hx
голосні	тони	МФА	—	[p]	[pʰ]	[b]	[m͡b]	[m̥]	[m]	[f]	[v]	[t]	[tʰ]	[d]	[n͡d]	[n̥]	[n]	[l̥]	[l]	[k]	[kʰ]	[g]	[ŋ͡g]	[h]
ie	t	[ɛ̋]	ꀄ	ꀚ		ꁚ					ꃦ					ꅬ			ꆻ	ꇞ				ꉊ
	x	[ɛ̌]	ꀅ	ꀛ	ꀼ	ꁛ	ꁺ	ꂕ	ꂲ		ꃧ	ꄄ	ꄞ	ꄺ	ꅕ	ꅭ	ꆁ	ꆛ	ꆼ	ꇟ	ꇼ	ꈗ	ꈰ	ꉋ
		[ɛ̄]	ꀆ	ꀜ	ꀽ	ꁜ	ꁻ	ꂖ	ꂳ		ꃨ	ꄅ	ꄟ	ꄻ	ꅖ	ꅮ	ꆂ	ꆜ	ꆽ	ꇠ	ꇽ	ꈘ	ꈱ	ꉌ
	p	[ɛ̂]	ꀇ	ꀝ	ꀾ	ꁝ	ꁼ	ꂗ	ꂴ		ꃩ	ꄆ	ꄠ	ꄼ		ꅯ	ꆃ	ꆝ	ꆾ	ꇡ	ꇾ	ꈙ		ꉍ
Піньїнь		приголосні	—	b	p	bb	nb	hm	m	f	v	d	t	dd	nd	hn	n	hl	l	g	k	gg	mg	hx
голосні	тони	МФА	—	[p]	[pʰ]	[b]	[m͡b]	[m̥]	[m]	[f]	[v]	[t]	[tʰ]	[d]	[n͡d]	[n̥]	[n]	[l̥]	[l]	[k]	[kʰ]	[g]	[ŋ͡g]	[h]
a	t	[a̋]	ꀈ	ꀞ	ꀿ	ꁞ	ꁽ	ꂘ	ꂵ	ꃑ	ꃪ	ꄇ	ꄡ	ꄽ	ꅗ	ꅰ		ꆞ	ꆿ	ꇢ	ꇿ	ꈚ	ꈲ	ꉎ
	x	[ǎ]	ꀉ	ꀟ	ꁀ	ꁟ	ꁾ	ꂙ	ꂶ	ꃒ	ꃫ	ꄈ	ꄢ	ꄾ	ꅘ	ꅱ	ꆄ	ꆟ	ꇀ	ꇣ	ꈀ	ꈛ	ꈳ	ꉏ
		[ā]	ꀊ	ꀠ	ꁁ	ꁠ	ꁿ	ꂚ	ꂷ	ꃓ	ꃬ	ꄉ	ꄣ	ꄿ	ꅙ	ꅲ	ꆅ	ꆠ	ꇁ	ꇤ	ꈁ	ꈜ	ꈴ	ꉐ
	p	[â]	ꀋ	ꀡ	ꁂ	ꁡ	ꂀ	ꂛ	ꂸ	ꃔ	ꃭ	ꄊ	ꄤ	ꅀ	ꅚ	ꅳ	ꆆ	ꆡ	ꇂ	ꇥ	ꈂ	ꈝ	ꈵ	ꉑ
Піньїнь		приголосні	—	b	p	bb	nb	hm	m	f	v	d	t	dd	nd	hn	n	hl	l	g	k	gg	mg	hx
голосні	тони	МФА	—	[p]	[pʰ]	[b]	[m͡b]	[m̥]	[m]	[f]	[v]	[t]	[tʰ]	[d]	[n͡d]	[n̥]	[n]	[l̥]	[l]	[k]	[kʰ]	[g]	[ŋ͡g]	[h]
uo	t	[ɔ̋]							ꂹ				ꄥ						ꇃ	ꇦ		ꈞ		ꉒ
	x	[ɔ̌]	ꀌ	ꀢ	ꁃ	ꁢ		ꂜ	ꂺ			ꄋ	ꄦ	ꅁ		ꅴ	ꆇ	ꆢ	ꇄ	ꇧ	ꈃ	ꈟ	ꈶ	ꉓ
		[ɔ̄]	ꀍ	ꀣ	ꁄ	ꁣ		ꂝ	ꂻ			ꄌ	ꄧ	ꅂ		ꅵ	ꆈ	ꆣ	ꇅ	ꇨ	ꈄ	ꈠ	ꈷ	ꉔ
	p	[ɔ̂]	ꀎ	ꀤ	ꁅ	ꁤ		ꂞ	ꂼ				ꄨ	ꅃ			ꆉ	ꆤ	ꇆ	ꇩ	ꈅ	ꈡ	ꈸ	ꉕ
Піньїнь		приголосні	—	b	p	bb	nb	hm	m	f	v	d	t	dd	nd	hn	n	hl	l	g	k	gg	mg	hx
голосні	тони	МФА	—	[p]	[pʰ]	[b]	[m͡b]	[m̥]	[m]	[f]	[v]	[t]	[tʰ]	[d]	[n͡d]	[n̥]	[n]	[l̥]	[l]	[k]	[kʰ]	[g]	[ŋ͡g]	[h]
o	t	[ő]	ꀏ	ꀥ	ꁆ	ꁥ	ꂁ	ꂟ	ꂽ		ꃮ	ꄍ	ꄩ	ꅄ	ꅛ	ꅶ	ꆊ		ꇇ	ꇪ	ꈆ	ꈢ	ꈹ	ꉖ
	x	[ǒ]	ꀐ	ꀦ	ꁇ	ꁦ	ꂂ	ꂠ	ꂾ	ꃕ	ꃯ	ꄎ	ꄪ	ꅅ	ꅜ	ꅷ	ꆋ	ꆥ	ꇈ	ꇫ	ꈇ	ꈣ	ꈺ	ꉗ
		[ō]	ꀑ	ꀧ	ꁈ	ꁧ	ꂃ	ꂡ	ꂿ	ꃖ	ꃰ	ꄏ	ꄫ	ꅆ	ꅝ		ꆌ	ꆦ	ꇉ	ꇬ	ꈈ	ꈤ	ꈻ	ꉘ
	p	[ô]	ꀒ	ꀨ	ꁉ	ꁨ	ꂄ	ꂢ	ꃀ	ꃗ	ꃱ	ꄐ	ꄬ	ꅇ	ꅞ	ꅸ	ꆍ	ꆧ	ꇊ	ꇭ	ꈉ	ꈥ	ꈼ	ꉙ
Піньїнь		приголосні	—	b	p	bb	nb	hm	m	f	v	d	t	dd	nd	hn	n	hl	l	g	k	gg	mg	hx
голосні	тони	МФА	—	[p]	[pʰ]	[b]	[m͡b]	[m̥]	[m]	[f]	[v]	[t]	[tʰ]	[d]	[n͡d]	[n̥]	[n]	[l̥]	[l]	[k]	[kʰ]	[g]	[ŋ͡g]	[h]
e	t	[ɯ̋]																		ꇮ	ꈊ	ꈦ
	x	[ɯ̌]	ꀓ	ꀩ		ꁩ			ꃁ		ꃲ	ꄑ	ꄭ	ꅈ	ꅟ	ꅹ	ꆎ	ꆨ	ꇋ	ꇯ	ꈋ	ꈧ	ꈽ	ꉚ
		[ɯ̄]	ꀔ	ꀪ		ꁪ			ꃂ			ꄒ	ꄮ	ꅉ	ꅠ	ꅺ	ꆏ	ꆩ	ꇌ	ꇰ	ꈌ	ꈨ	ꈾ	ꉛ
	p	[ɯ̂]		ꀫ		ꁫ					ꃳ	ꄓ	ꄯ	ꅊ	ꅡ	ꅻ	ꆐ	ꆪ	ꇍ	ꇱ	ꈍ	ꈩ	ꈿ	ꉜ
Піньїнь		приголосні	—	b	p	bb	nb	hm	m	f	v	d	t	dd	nd	hn	n	hl	l	g	k	gg	mg	hx
голосні	тони	МФА	—	[p]	[pʰ]	[b]	[m͡b]	[m̥]	[m]	[f]	[v]	[t]	[tʰ]	[d]	[n͡d]	[n̥]	[n]	[l̥]	[l]	[k]	[kʰ]	[g]	[ŋ͡g]	[h]
u	t	[ű]		ꀬ	ꁊ	ꁬ	ꂅ	ꂣ	ꃃ	ꃘ	ꃴ	ꄔ	ꄰ	ꅋ	ꅢ	ꅼ	ꆑ	ꆫ	ꇎ	ꇲ	ꈎ	ꈪ	ꉀ
	x	[ǔ]		ꀭ	ꁋ	ꁭ	ꂆ	ꂤ	ꃄ	ꃙ	ꃵ	ꄕ	ꄱ	ꅌ	ꅣ		ꆒ	ꆬ	ꇏ	ꇳ	ꈏ	ꈫ	ꉁ
		[ū]		ꀮ	ꁌ	ꁮ	ꂇ	ꂥ	ꃅ	ꃚ	ꃶ	ꄖ	ꄲ	ꅍ	ꅤ		ꆓ	ꆭ	ꇐ	ꇴ	ꈐ	ꈬ	ꉂ
	p	[û]		ꀯ	ꁍ	ꁯ	ꂈ	ꂦ	ꃆ	ꃛ	ꃷ	ꄗ	ꄳ	ꅎ	ꅥ		ꆔ	ꆮ	ꇑ	ꇵ	ꈑ	ꈭ	ꉃ
Піньїнь		приголосні	—	b	p	bb	nb	hm	m	f	v	d	t	dd	nd	hn	n	hl	l	g	k	gg	mg	hx
голосні	тони	МФА	—	[p]	[pʰ]	[b]	[m͡b]	[m̥]	[m]	[f]	[v]	[t]	[tʰ]	[d]	[n͡d]	[n̥]	[n]	[l̥]	[l]	[k]	[kʰ]	[g]	[ŋ͡g]	[h]
ur	x	[ṵ̌]		ꀰ	ꁎ	ꁰ	ꂉ	ꂧ	ꃇ	ꃜ	ꃸ	ꄘ	ꄴ	ꅏ	ꅦ		ꆕ	ꆯ	ꇒ	ꇶ	ꈒ	ꈮ	ꉄ
ur		[ṵ]		ꀱ	ꁏ	ꁱ	ꂊ	ꂨ	ꃈ	ꃝ	ꃹ	ꄙ	ꄵ	ꅐ	ꅧ		ꆖ	ꆰ	ꇓ	ꇷ	ꈓ	ꈯ	ꉅ
Піньїнь		приголосні	—	b	p	bb	nb	hm	m	f	v	d	t	dd	nd	hn	n	hl	l	g	k	gg	mg	hx
голосні	тони	МФА	—	[p]	[pʰ]	[b]	[m͡b]	[m̥]	[m]	[f]	[v]	[t]	[tʰ]	[d]	[n͡d]	[n̥]	[n]	[l̥]	[l]	[k]	[kʰ]	[g]	[ŋ͡g]	[h]
y	t	[ɨ̋]		ꀲ	ꁐ	ꁲ	ꂋ		ꃉ	ꃞ	ꃺ							ꆱ	ꇔ
	x	[ɨ̌]		ꀳ	ꁑ	ꁳ	ꂌ	ꂩ	ꃊ	ꃟ	ꃻ							ꆲ	ꇕ
		[ɨ̄]		ꀴ	ꁒ	ꁴ	ꂍ	ꂪ	ꃋ	ꃠ	ꃼ							ꆳ	ꇖ
	p	[ɨ̂]		ꀵ	ꁓ	ꁵ	ꂎ	ꂫ	ꃌ	ꃡ	ꃽ							ꆴ	ꇗ
Піньїнь		приголосні	—	b	p	bb	nb	hm	m	f	v	d	t	dd	nd	hn	n	hl	l	g	k	gg	mg	hx
голосні	тони	МФА	—	[p]	[pʰ]	[b]	[m͡b]	[m̥]	[m]	[f]	[v]	[t]	[tʰ]	[d]	[n͡d]	[n̥]	[n]	[l̥]	[l]	[k]	[kʰ]	[g]	[ŋ͡g]	[h]
yr	x	[ɨ̰̌]		ꀶ	ꁔ		ꂏ	ꂬ			ꃾ							ꆵ	ꇘ
yr		[ɨ̰]		ꀷ	ꁕ		ꂐ	ꂭ			ꃿ							ꆶ	ꇙ

Піньїнь		приголосні	ng	h	w	z	c	zz	nz	s	ss	zh	ch	rr	nr	sh	r	j	q	jj	nj	ny	x	y
голосні	тони	МФА	[ŋ]	[x]	[ɣ]	[t͡s]	[t͡sʰ]	[d͡z]	[nd͡z]	[s]	[z]	[t͡ʂ]	[t͡ʂʰ]	[d͡ʐ]	[nd͡ʐ]	[ʂ]	[ʐ]	[t͡ɕ]	[t͡ɕʰ]	[d͡ʑ]	[nd͡ʑ]	[ɲ]	[ɕ]	[ʑ]
i	t	[i̋]		ꉮ		ꊍ	ꊮ	ꋐ	ꋭ	ꌉ	ꌪ							ꏠ	ꏼ	ꐘ	ꐱ	ꑊ	ꑝ	ꑱ
	x	[ǐ]				ꊎ	ꊯ	ꋑ	ꋮ	ꌊ	ꌫ							ꏡ	ꏽ	ꐙ	ꐲ	ꑋ	ꑞ	ꑲ
		[ī]				ꊏ	ꊰ	ꋒ	ꋯ	ꌋ	ꌬ							ꏢ	ꏾ	ꐚ	ꐳ	ꑌ	ꑟ	ꑳ
	p	[î]				ꊐ	ꊱ	ꋓ	ꋰ	ꌌ	ꌭ							ꏣ	ꏿ	ꐛ	ꐴ	ꑍ	ꑠ	ꑴ
Піньїнь		приголосні	ng	h	w	z	c	zz	nz	s	ss	zh	ch	rr	nr	sh	r	j	q	jj	nj	ny	x	y
голосні	тони	МФА	[ŋ]	[x]	[ɣ]	[t͡s]	[t͡sʰ]	[d͡z]	[nd͡z]	[s]	[z]	[t͡ʂ]	[t͡ʂʰ]	[d͡ʐ]	[nd͡ʐ]	[ʂ]	[ʐ]	[t͡ɕ]	[t͡ɕʰ]	[d͡ʑ]	[nd͡ʑ]	[ɲ]	[ɕ]	[ʑ]
ie	t	[ɛ̋]					ꊲ	ꋔ										ꏤ	ꐀ	ꐜ	ꐵ	ꑎ	ꑡ	ꑵ
	x	[ɛ̌]	ꉝ	ꉯ		ꊑ	ꊳ	ꋕ	ꋱ	ꌍ	ꌮ							ꏥ	ꐁ	ꐝ	ꐶ	ꑏ	ꑢ	ꑶ
		[ɛ̄]	ꉞ	ꉰ		ꊒ	ꊴ	ꋖ	ꋲ	ꌎ	ꌯ							ꏦ	ꐂ	ꐞ	ꐷ	ꑐ	ꑣ	ꑷ
	p	[ɛ̂]	ꉟ			ꊓ	ꊵ	ꋗ	ꋳ	ꌏ	ꌰ							ꏧ	ꐃ	ꐟ	ꐸ	ꑑ	ꑤ	ꑸ
Піньїнь		приголосні	ng	h	w	z	c	zz	nz	s	ss	zh	ch	rr	nr	sh	r	j	q	jj	nj	ny	x	y
голосні	тони	МФА	[ŋ]	[x]	[ɣ]	[t͡s]	[t͡sʰ]	[d͡z]	[nd͡z]	[s]	[z]	[t͡ʂ]	[t͡ʂʰ]	[d͡ʐ]	[nd͡ʐ]	[ʂ]	[ʐ]	[t͡ɕ]	[t͡ɕʰ]	[d͡ʑ]	[nd͡ʑ]	[ɲ]	[ɕ]	[ʑ]
a	t	[a̋]	ꉠ	ꉱ	ꊀ	ꊔ	ꊶ	ꋘ	ꋴ	ꌐ	ꌱ	ꍆ	ꍡ		ꎔ	ꎫ	ꏆ
	x	[ǎ]	ꉡ	ꉲ	ꊁ	ꊕ	ꊷ	ꋙ	ꋵ	ꌑ	ꌲ	ꍇ	ꍢ	ꍼ	ꎕ	ꎬ	ꏇ
		[ā]	ꉢ	ꉳ	ꊂ	ꊖ	ꊸ	ꋚ	ꋶ	ꌒ	ꌳ	ꍈ	ꍣ	ꍽ	ꎖ	ꎭ	ꏈ
	p	[â]	ꉣ	ꉴ	ꊃ	ꊗ	ꊹ	ꋛ	ꋷ	ꌓ	ꌴ	ꍉ	ꍤ		ꎗ	ꎮ	ꏉ
Піньїнь		приголосні	ng	h	w	z	c	zz	nz	s	ss	zh	ch	rr	nr	sh	r	j	q	jj	nj	ny	x	y
голосні	тони	МФА	[ŋ]	[x]	[ɣ]	[t͡s]	[t͡sʰ]	[d͡z]	[nd͡z]	[s]	[z]	[t͡ʂ]	[t͡ʂʰ]	[d͡ʐ]	[nd͡ʐ]	[ʂ]	[ʐ]	[t͡ɕ]	[t͡ɕʰ]	[d͡ʑ]	[nd͡ʑ]	[ɲ]	[ɕ]	[ʑ]
uo	t	[ɔ̋]	ꉤ	ꉵ									ꍥ					ꏨ	ꐄ					ꑹ
	x	[ɔ̌]	ꉥ	ꉶ	ꊄ	ꊘ	ꊺ		ꋸ	ꌔ		ꍊ	ꍦ	ꍾ		ꎯ	ꏊ	ꏩ	ꐅ	ꐠ	ꐹ	ꑒ	ꑥ	ꑺ
		[ɔ̄]	ꉦ	ꉷ	ꊅ	ꊙ	ꊻ		ꋹ	ꌕ		ꍋ	ꍧ	ꍿ		ꎰ	ꏋ	ꏪ	ꐆ	ꐡ	ꐺ	ꑓ	ꑦ	ꑻ
	p	[ɔ̂]		ꉸ	ꊆ	ꊚ	ꊼ			ꌖ		ꍌ	ꍨ			ꎱ	ꏌ	ꏫ	ꐇ	ꐢ		ꑔ		ꑼ
Піньїнь		приголосні	ng	h	w	z	c	zz	nz	s	ss	zh	ch	rr	nr	sh	r	j	q	jj	nj	ny	x	y
голосні	тони	МФА	[ŋ]	[x]	[ɣ]	[t͡s]	[t͡sʰ]	[d͡z]	[nd͡z]	[s]	[z]	[t͡ʂ]	[t͡ʂʰ]	[d͡ʐ]	[nd͡ʐ]	[ʂ]	[ʐ]	[t͡ɕ]	[t͡ɕʰ]	[d͡ʑ]	[nd͡ʑ]	[ɲ]	[ɕ]	[ʑ]
o	t	[ő]	ꉧ	ꉹ		ꊛ	ꊽ			ꌗ	ꌵ	ꍍ	ꍩ	ꎀ		ꎲ	ꏍ	ꏬ	ꐈ	ꐣ	ꐻ	ꑕ	ꑧ	ꑽ
	x	[ǒ]	ꉨ	ꉺ	ꊇ	ꊜ	ꊾ	ꋜ	ꋺ	ꌘ	ꌶ	ꍎ	ꍪ	ꎁ	ꎘ	ꎳ	ꏎ	ꏭ	ꐉ	ꐤ	ꐼ	ꑖ	ꑨ	ꑾ
		[ō]	ꉩ	ꉻ	ꊈ	ꊝ	ꊿ	ꋝ		ꌙ	ꌷ	ꍏ	ꍫ	ꎂ	ꎙ	ꎴ	ꏏ	ꏮ	ꐊ	ꐥ	ꐽ	ꑗ	ꑩ	ꑿ
	p	[ô]	ꉪ	ꉼ	ꊉ	ꊞ	ꋀ	ꋞ	ꋻ	ꌚ	ꌸ	ꍐ	ꍬ	ꎃ	ꎚ	ꎵ	ꏐ	ꏯ	ꐋ	ꐦ	ꐾ	ꑘ	ꑪ	ꒀ
Піньїнь		приголосні	ng	h	w	z	c	zz	nz	s	ss	zh	ch	rr	nr	sh	r	j	q	jj	nj	ny	x	y
голосні	тони	МФА	[ŋ]	[x]	[ɣ]	[t͡s]	[t͡sʰ]	[d͡z]	[nd͡z]	[s]	[z]	[t͡ʂ]	[t͡ʂʰ]	[d͡ʐ]	[nd͡ʐ]	[ʂ]	[ʐ]	[t͡ɕ]	[t͡ɕʰ]	[d͡ʑ]	[nd͡ʑ]	[ɲ]	[ɕ]	[ʑ]
e	t	[ɯ̋]										ꍑ	ꍭ	ꎄ	ꎛ	ꎶ
	x	[ɯ̌]	ꉫ	ꉽ	ꊊ	ꊟ	ꋁ	ꋟ	ꋼ	ꌛ	ꌹ	ꍒ	ꍮ	ꎅ	ꎜ	ꎷ	ꏑ
		[ɯ̄]	ꉬ	ꉾ	ꊋ	ꊠ	ꋂ	ꋠ	ꋽ	ꌜ	ꌺ	ꍓ	ꍯ	ꎆ	ꎝ	ꎸ	ꏒ
	p	[ɯ̂]	ꉭ	ꉿ	ꊌ	ꊡ	ꋃ	ꋡ		ꌝ	ꌻ	ꍔ	ꍰ	ꎇ	ꎞ	ꎹ	ꏓ
Піньїнь		приголосні	ng	h	w	z	c	zz	nz	s	ss	zh	ch	rr	nr	sh	r	j	q	jj	nj	ny	x	y
голосні	тони	МФА	[ŋ]	[x]	[ɣ]	[t͡s]	[t͡sʰ]	[d͡z]	[nd͡z]	[s]	[z]	[t͡ʂ]	[t͡ʂʰ]	[d͡ʐ]	[nd͡ʐ]	[ʂ]	[ʐ]	[t͡ɕ]	[t͡ɕʰ]	[d͡ʑ]	[nd͡ʑ]	[ɲ]	[ɕ]	[ʑ]
u	t	[ű]				ꊢ	ꋄ			ꌞ	ꌼ	ꍕ		ꎈ	ꎟ	ꎺ	ꏔ	ꏰ	ꐌ	ꐧ		ꑙ		ꒁ
	x	[ǔ]				ꊣ	ꋅ	ꋢ	ꋾ	ꌟ	ꌽ	ꍖ	ꍱ	ꎉ	ꎠ	ꎻ	ꏕ	ꏱ	ꐍ	ꐨ	ꐿ	ꑚ		ꒂ
		[ū]				ꊤ	ꋆ	ꋣ	ꋿ	ꌠ	ꌾ	ꍗ	ꍲ	ꎊ	ꎡ	ꎼ	ꏖ	ꏲ	ꐎ	ꐩ	ꑀ	ꑛ		ꒃ
	p	[û]				ꊥ	ꋇ	ꋤ	ꌀ	ꌡ	ꌿ	ꍘ	ꍳ	ꎋ	ꎢ	ꎽ	ꏗ	ꏳ	ꐏ	ꐪ	ꑁ	ꑜ		ꒄ
Піньїнь		приголосні	ng	h	w	z	c	zz	nz	s	ss	zh	ch	rr	nr	sh	r	j	q	jj	nj	ny	x	y
голосні	тони	МФА	[ŋ]	[x]	[ɣ]	[t͡s]	[t͡sʰ]	[d͡z]	[nd͡z]	[s]	[z]	[t͡ʂ]	[t͡ʂʰ]	[d͡ʐ]	[nd͡ʐ]	[ʂ]	[ʐ]	[t͡ɕ]	[t͡ɕʰ]	[d͡ʑ]	[nd͡ʑ]	[ɲ]	[ɕ]	[ʑ]
ur	x	[ṵ̌]				ꊦ	ꋈ	ꋥ	ꌁ	ꌢ		ꍙ	ꍴ	ꎌ	ꎣ	ꎾ	ꏘ	ꏴ	ꐐ	ꐫ	ꑂ			ꒅ
ur		[ṵ]				ꊧ	ꋉ	ꋦ	ꌂ	ꌣ		ꍚ	ꍵ	ꎍ	ꎤ	ꎿ	ꏙ	ꏵ	ꐑ	ꐬ	ꑃ			ꒆ
Піньїнь		приголосні	ng	h	w	z	c	zz	nz	s	ss	zh	ch	rr	nr	sh	r	j	q	jj	nj	ny	x	y
голосні	тони	МФА	[ŋ]	[x]	[ɣ]	[t͡s]	[t͡sʰ]	[d͡z]	[nd͡z]	[s]	[z]	[t͡ʂ]	[t͡ʂʰ]	[d͡ʐ]	[nd͡ʐ]	[ʂ]	[ʐ]	[t͡ɕ]	[t͡ɕʰ]	[d͡ʑ]	[nd͡ʑ]	[ɲ]	[ɕ]	[ʑ]
y	t	[ɨ̋]				ꊨ	ꋊ	ꋧ	ꌃ	ꌤ	ꍀ	ꍛ	ꍶ	ꎎ	ꎥ	ꏀ	ꏚ	ꏶ	ꐒ	ꐭ	ꑄ		ꑫ	ꒇ
	x	[ɨ̌]				ꊩ	ꋋ	ꋨ	ꌄ	ꌥ	ꍁ	ꍜ	ꍷ	ꎏ	ꎦ	ꏁ	ꏛ	ꏷ	ꐓ	ꐮ	ꑅ		ꑬ	ꒈ
		[ɨ̄]				ꊪ	ꋌ	ꋩ	ꌅ	ꌦ	ꍂ	ꍝ	ꍸ	ꎐ	ꎧ	ꏂ	ꏜ	ꏸ	ꐔ	ꐯ	ꑆ		ꑭ	ꒉ
	p	[ɨ̂]				ꊫ	ꋍ	ꋪ	ꌆ	ꌧ	ꍃ	ꍞ	ꍹ	ꎑ	ꎨ	ꏃ	ꏝ	ꏹ	ꐕ	ꐰ	ꑇ		ꑮ	ꒊ
Піньїнь		приголосні	ng	h	w	z	c	zz	nz	s	ss	zh	ch	rr	nr	sh	r	j	q	jj	nj	ny	x	y
голосні	тони	МФА	[ŋ]	[x]	[ɣ]	[t͡s]	[t͡sʰ]	[d͡z]	[nd͡z]	[s]	[z]	[t͡ʂ]	[t͡ʂʰ]	[d͡ʐ]	[nd͡ʐ]	[ʂ]	[ʐ]	[t͡ɕ]	[t͡ɕʰ]	[d͡ʑ]	[nd͡ʑ]	[ɲ]	[ɕ]	[ʑ]
yr	x	[ɨ̰̌]				ꊬ	ꋎ	ꋫ	ꌇ	ꌨ	ꍄ	ꍟ	ꍺ	ꎒ	ꎩ	ꏄ	ꏞ	ꏺ	ꐖ		ꑈ		ꑯ	ꒋ
yr		[ɨ̰]				ꊭ	ꋏ	ꋬ	ꌈ	ꌩ	ꍅ	ꍠ	ꍻ	ꎓ	ꎪ	ꏅ	ꏟ	ꏻ	ꐗ		ꑉ		ꑰ	ꒌ

Знак	Назва
ꀕ	знак для повторення складових знаків

Піньїнь для ї

Приголосні

Приголосні		Проривні					Африкати					Фрикативні (щілинні)
Губні	Піньїнь	hm	m	nb	bb	b	p					v	f
Губні	МФА	[m̥]	[m]	[m͡b]	[b]	[p]	[pʰ]					[v]	[f]
Ясенні (альвеолярні)	Піньїнь	hn	n	nd	d	dd	t	nz	zz	z	c	ss	s	hl	l
Ясенні (альвеолярні)	МФА	[n̥]	[n]	[n͡d]	[d]	[t]	[tʰ]	[nd͡z]	[d͡z]	[t͡s]	[t͡sʰ]	[z]	[s]	[l̥]	[l]
Ретрофлексні	Піньїнь							nr	rr	zh	ch	r	sh
Ретрофлексні	МФА							[nd͡ʐ]	[d͡ʐ]	[t͡ʂ]	[t͡ʂʰ]	[ʐ]	[ʂ]
Середньопіднебінні (палатальні)	Піньїнь		ny					nj	jj	j	q	y	x
Середньопіднебінні (палатальні)	МФА		[ɲ]					[nd͡ʑ]	[d͡ʑ]	[t͡ɕ]	[t͡ɕʰ]	[ʑ]	[ɕ]
Задньоязикові	Піньїнь		ng	mg	gg	g	k					w		hx	h
Задньоязикові	МФА		[ŋ]	[ŋ͡g]	[g]	[k]	[kʰ]					[ɣ]		[h]	[x]

Голосні

Голосні
Транслітерація	i	ie	a	uo	o	e	u	ur	y	yr
Транскрипція МФА	i	ɛ	a	ɔ	o	ɯ	u	ṵ	ɨ	ɨ̰

Тони

Непозначений склад має середній тон (33), ā (або a˧). Інші тони позначені кінцевою приголосною:

t : високий тон (55), a̋ (або a˥)

x : високий зростаючий тон (34), ǎ (або a˧˦)

p : низький спадаючий тон (21), â (або a˨˩)

Примітки

David Bradley, "Language policy for China’s minorities. Orthography development for the Yi" Ст. 174 — 185. http://www.academia.edu/1556012/Language_policy_for_Chinas_minorities_orthography_development_for_the_Yi [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
Joshua Fishman, Ofelia Garcia, "Handbook of language and ethnic identity: the success-failure continuum in language and ethnic identity efforts", том 2. Ст. 183 — 190. https://books.google.com.ua/books?id=oUydX_3rG0AC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.]
Matthias Gerner, "A grammar of Nuosu". Ст. 21 — 25. https://books.google.com.ua/books?id=UGvnBQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.]
Matthias Gerner, "A grammar of Nuosu". Ст. 25 — 27. https://books.google.com.ua/books?id=UGvnBQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.]

Посилання

складове письмо ї в Юнікоді [ 27 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
попередня заявка в Юнікод на внесення приблизно 90000 знаків традиційного письма ї [ 31 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
A Grammar of Nuosu. За Matthias Gerner [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
(англ.)
Handbook of Language and Ethnic Identity: The Success-Failure Continuum in Language and Ethnic Identity Efforts, Том 2. Редактори Joshua Fishman, Ofelia Garcia. Інформація про різновиди письма ї [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
інформація про різновиди письма ї [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
складове письмо ї на сайті Омніглот [ 21 січня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)

Усі тексти Yi супроводжуються аудіо

[1] David Bradley, "Language policy for China’s minorities. Orthography development for the Yi" Ст. 174 — 185. http://www.academia.edu/1556012/Language_policy_for_Chinas_minorities_orthography_development_for_the_Yi [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.]

[2] Joshua Fishman, Ofelia Garcia, "Handbook of language and ethnic identity: the success-failure continuum in language and ethnic identity efforts", том 2. Ст. 183 — 190. https://books.google.com.ua/books?id=oUydX_3rG0AC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.]

[3] Matthias Gerner, "A grammar of Nuosu". Ст. 21 — 25. https://books.google.com.ua/books?id=UGvnBQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.]

[4] Matthias Gerner, "A grammar of Nuosu". Ст. 25 — 27. https://books.google.com.ua/books?id=UGvnBQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.]