Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нори́льське повста́ння — повстання політичних в'язнів Норильського концтабору, яке тривало з 26 травня по 4 серпня 1953 року.
| Норильське повстання в'язнів | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Ув'язнені |  МВС СРСР | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Голови комітетів: 1 т/в 3 т/в 4 т/в Є. С. Грицяк 5 т/в 6 т/в | Голова комісії МВС: | ||||||
| Сили | |||||||
| 16 378 осіб | немає даних | ||||||
| Втрати | |||||||
| Офіційні дані: | Урядова оцінка: немає даних | ||||||
Ситуація в таборах після смерті Сталіна
Після смерті Сталіна у березні 1953 у політв'язнів з'явилася надія на пом'якшення надзвичайно жорстких табірних умов, але політичні в'язні під амністію не потрапили. Понад 70% політв'язнів були українцями, режим утримання яких був найжорсткішим. Багатьох московська влада засудила на так званий «бандерівський стандарт» — 25 років ув'язнення. Після марних сподівань на перегляд справ, конспіративні центри українських політв'язнів, які з кінця 1947 року з'явилися у кожному радянському концтаборі, почали піднімати політзеків на бунти, деякі з яких переросли у справжні повстання.
Історія ГУЛАГу знає три найбільші з них — Норильське і Воркутинське 1953-го та Кенгірське 1954 року. Саме вони докорінно змінили систему ГУЛАГу, змусивши московське керівництво реформувати її.
«Горлаг» — Норильська група концтаборів
Норильська група концентраційних таборів СРСР розташовувалася у Таймирському (тепер Долгано-Ненецькому) окрузі Красноярського краю Росії. Усі промислові підприємства цього округу підпорядковувалися Норильському управлінню таборів, яких було близько 40. Лише в районі міста Норильськ загальна кількість ув'язнених становила не менше, ніж 50 тисяч осіб. В'язні працювали на руднику, вугільних шахтах, цегельному та мідному заводах, хлоро-кобальтовому заводі № 25, деревообробному комбінаті (ДОК), а також зводили місто Норильськ.
Початок Норильського повстання
Передумовами до повстання стало прибуття в Горлаг етапів з ув'язненими, які вже мали досвід участі в табірних заворушеннях 1952 року, а також смерть Сталіна (5 березня 1953) і той факт, що амністія поширилася лише на кримінальників та ув'язнених з малими термінами, відсоток яких у Горлагу був невеликий. Багато ув'язнених були політичними. При цьому джерела відзначають, що сам виступ був спровокований табірною адміністрацією (стрілянина по житлових зонах, вбивства охороною ув'язнених), імовірно навмисно — з метою виявлення та ізоляції найактивніших табірників.
25 травня того ж 1953 року були вбиті табірною охороною в'язні Жигайлов і Софроник, а також був поранений Дзюбук. Наступного дня сержант Дятлов автоматною чергою вбив трьох і поранив сімох в'язнів 4-го й 5-го табірних відділень. Саме там і почалося повстання, яке охопило всі інші відділення Норильського концтабору.
У відповідь в 4-й зоні «Горлагу» в'язні припинили роботу на будмайданчику, а на одному з будинків, так, щоб добре було видно в інших зонах, написали: «Нас убивають і морять голодом». Керівником повстання 4-ї зони був українець Євген Грицяк, який тоді залишився живий і до 2017 року проживав на Івано-Франківщині. В'язні зібрали мітинг, на якому виступив Грицяк із закликом до страйку, відмовилися повертатись у житлову зону.
 | «Ми були горді за нього. На таке мало хто з десятків тисяч міг би наважитися. Він узяв на себе все: ініціативу, керівництво й повну відповідальність» |  |
, — згадує один з активістів повстання львів'янин Іван Кривуцький.
Перебіг повстання
Наступного дня повстанців підтримали в'язні 5-ї зони, а згодом і 6-ї (жіночої), де українки вивісили гасло «Свобода народам і людині!». 1 червня до повсталих приєдналися 1 400 в'язнів табірного відділення № 1.
5 червня 1953 року в «Горлагу» шість табірних відділень припинили роботу і виявили масову непокору табірній адміністрації у п'яти табірних відділеннях, де утримувалося 16 378 ув'язнених.
Загальновизнаним гаслом в'язнів 3-ї зони, які оголосили про повстання 4 червня, стало «Воля або смерть». Вони вивісили чорний прапор із червоною смужкою, що символізувало пролиту кров у боротьбі. Як правило, члени комітетів повсталих зон розподілили між собою обов'язки: були окремі відповідальні за інформацію, агітацію та пропаганду, роботу на кухні, у лазні та пральні, за господарські справи, медчастину, культурно-виховну роботу. У дні повстання в табірних клубах проводили репетиції гуртків, хорів, працювали бібліотеки, відбувалися концерти, в'язні організовували спортивні змагання. Комітети повсталих табірних відділень Норильська стали водночас законодавчими і виконавчими, охоронними й каральними органами. Особливо чітко під час повстання вони налагодили роботу з охорони порядку. Такій дисципліні дивувалася навіть тюремна адміністрація.
Керівниками повстання у 3-й зоні були лідери двох українських підпільних груп: відомий дисидент і правозахисник Данило Шумук (організатор Української Самодопомогової організації, створеної ще 1948 року) і Степан Семенюк (керівник націоналістичного осередку, до ув'язнення — провідник Організації українських націоналістів Луцької округи на Волині, суспільно-політичний референт обласного проводу і груп «Турів» та «Тютюнник» Воєнної Округи УПА-Північ, провідник суспільно-політичної референтури ОУН Північно-західних українських земель). «Ми пам'ятали наказ Проводу ОУН: продовжувати боротьбу за волю України й інших поневолених народів скрізь і за будь-яких обставин», — говорив пізніше Степан Семенюк, який зараз мешкає у Польщі та часто приїздить до України, зустрічається з молоддю та розповідає про ті події.
Данило Шумук (який був підлеглим Степана Семенюка в УПА на Волині), відсидів у радянських концтаборах майже 43 роки, після звільнення емігрував до Канади і лише кілька років тому повернувся у рідне село на Донеччину, де помер та похований.
Було створено страйкові комітети. На високі труби котелень були підняті чорні прапори смерті й непокори. Цілодобово завивали сирени. З повітряних зміїв над Норильськом розсипалися тисячі листівок із закликом підтримати в'язнів морально: повідомити керівництву СРСР про насилля над в'язнями в Норильських таборах… На дахах та інших високих місцях колишні моряки азбукою Морзе за допомогою кольорових прапорців узгоджували й координували дії повстанців, а також повідомляли про трагедії із зони в зону. Навіть почала регулярно випускатися стінгазета «Шило»…
Придушення повстання
4 липня у 4-ій зоні адміністрація поставила ультиматум: вихід за зону або розстріл. Щоб уникнути кровопролиття і зберегти людей, керівник повстання Євген Грицяк вивів усіх за зону.
Найдовше протрималася 3-тя зона, яка переважно складалася з українських і прибалтійських націоналістів, засуджених на каторжні роботи. Останній чорний прапор жалоби за вбитими побратимами, який в'язні вивісили на початку повстання, зірвали 4 серпня 1953 року, коли на територію зони в'їхало сім вантажівок з озброєними солдатами. На штурм табору мобілізували й цивільних комуністів та комсомольців Норильська, керівників підприємств і цехів заводів та фабрик. За офіційними документами загальна кількість загиблих становила до 150 людей. Їхні тіла поховали на цвинтарі під горою імені Шмідта біля міста. З усіх повстанців тюремна адміністрація виокремила 2 920 активістів — 45 із них заарештували як організаторів, 365 — посадили в тюрму, 1 500 — перевели до Магадана. Решту ізолювали у нових табірних пунктах.
Це було найперше й наймасовіше повстання після смерті Сталіна. Ключову роль у Норильському повстанні, яке тривало 61 день, відіграли українці, зокрема колишні бійці УПА. Коли почався штурм військами МВС захоплених в'язнями табірних зон і солдати та офіцери поливали повстанців свинцем з автоматів та кулеметів, українські патріоти відбивалися камінням. А коли й воно закінчилося — заспівали свій гімн «Ще не вмерла Україна».
Наслідки та значення повстання
Саме з Норильського повстання почався демонтаж людиноненависницької системи Леніна—Сталіна. Майже через два місяці після Норильського повстання, у воркутинському таборі «Речлаг» теж почалися заворушення.
Див. також
Посилання
- Євген Грицяк. «Короткий запис спогадів. Історія Норильського повстання.» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ГУЛАГ. Норильське повстання — 70 % вояки УПА 1-3. Відео [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Моноліт непокори за Полярним колом [ 11 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Євген Грицяк: Цієї війни було не уникнути (відео). — 19.02.2015 [ 20 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Норильське повстання 1953 року: архівні фото [ 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода. — 11.05.2013.
- У Нарыльскім паўстанні 1953 года бралі ўдзел і беларусы: апавядае Рыгор Клімовіч [ 17 червня 2013 у Wayback Machine.] (біл.)
Джерела та література
- О. Г. Бажан. Норильське повстання 1953 [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 490. — .
Примітки
- Копія малюнку Ольги Борисенко на обкладинці книги спогадів Євгена Грицяка «Норильске повстання» (Львів, 2004), малюнок авторизований Є. Г.
- Макарова Алла Норильское восстание. // Воля. 1/1993. http://www.memorial.krsk.ru/Articles/Makarova/0.htm [ 2014-04-28 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nori lske povsta nnya povstannya politichnih v yazniv Norilskogo konctaboru yake trivalo z 26 travnya po 4 serpnya 1953 roku Norilske povstannya v yaznivData26 travnya 4 serpnya 1953MisceGorlag Tajmirskij Dolgano Neneckij avtonomnij okrug Krasnoyarskij kraj Rosijska RFSR SRSRRezultatPridushennya povstannya StoroniUv yazneniMVS SRSRKomanduvachiGolovi komitetiv 1 t v 3 t v 4 t v Ye S Gricyak 5 t v 6 t vGolova komisiyi MVS Sili16 378 osibnemaye danihVtratiOficijni dani 150 osib vbito 226 osib poraneno Ocinka uv yaznenih 1000 osib ubito ta poranenoUryadova ocinka nemaye danihSituaciya v taborah pislya smerti StalinaPislya smerti Stalina u berezni 1953 u politv yazniv z yavilasya nadiya na pom yakshennya nadzvichajno zhorstkih tabirnih umov ale politichni v yazni pid amnistiyu ne potrapili Ponad 70 politv yazniv buli ukrayincyami rezhim utrimannya yakih buv najzhorstkishim Bagatoh moskovska vlada zasudila na tak zvanij banderivskij standart 25 rokiv uv yaznennya Pislya marnih spodivan na pereglyad sprav konspirativni centri ukrayinskih politv yazniv yaki z kincya 1947 roku z yavilisya u kozhnomu radyanskomu konctabori pochali pidnimati politzekiv na bunti deyaki z yakih pererosli u spravzhni povstannya Istoriya GULAGu znaye tri najbilshi z nih Norilske i Vorkutinske 1953 go ta Kengirske 1954 roku Same voni dokorinno zminili sistemu GULAGu zmusivshi moskovske kerivnictvo reformuvati yiyi Gorlag Norilska grupa konctaborivNorilska grupa koncentracijnih taboriv SRSR roztashovuvalasya u Tajmirskomu teper Dolgano Neneckomu okruzi Krasnoyarskogo krayu Rosiyi Usi promislovi pidpriyemstva cogo okrugu pidporyadkovuvalisya Norilskomu upravlinnyu taboriv yakih bulo blizko 40 Lishe v rajoni mista Norilsk zagalna kilkist uv yaznenih stanovila ne menshe nizh 50 tisyach osib V yazni pracyuvali na rudniku vugilnih shahtah cegelnomu ta midnomu zavodah hloro kobaltovomu zavodi 25 derevoobrobnomu kombinati DOK a takozh zvodili misto Norilsk Pochatok Norilskogo povstannyaPeredumovami do povstannya stalo pributtya v Gorlag etapiv z uv yaznenimi yaki vzhe mali dosvid uchasti v tabirnih zavorushennyah 1952 roku a takozh smert Stalina 5 bereznya 1953 i toj fakt sho amnistiya poshirilasya lishe na kriminalnikiv ta uv yaznenih z malimi terminami vidsotok yakih u Gorlagu buv nevelikij Bagato uv yaznenih buli politichnimi Pri comu dzherela vidznachayut sho sam vistup buv sprovokovanij tabirnoyu administraciyeyu strilyanina po zhitlovih zonah vbivstva ohoronoyu uv yaznenih imovirno navmisno z metoyu viyavlennya ta izolyaciyi najaktivnishih tabirnikiv 25 travnya togo zh 1953 roku buli vbiti tabirnoyu ohoronoyu v yazni Zhigajlov i Sofronik a takozh buv poranenij Dzyubuk Nastupnogo dnya serzhant Dyatlov avtomatnoyu chergoyu vbiv troh i poraniv simoh v yazniv 4 go j 5 go tabirnih viddilen Same tam i pochalosya povstannya yake ohopilo vsi inshi viddilennya Norilskogo konctaboru U vidpovid v 4 j zoni Gorlagu v yazni pripinili robotu na budmajdanchiku a na odnomu z budinkiv tak shob dobre bulo vidno v inshih zonah napisali Nas ubivayut i moryat golodom Kerivnikom povstannya 4 yi zoni buv ukrayinec Yevgen Gricyak yakij todi zalishivsya zhivij i do 2017 roku prozhivav na Ivano Frankivshini V yazni zibrali miting na yakomu vistupiv Gricyak iz zaklikom do strajku vidmovilisya povertatis u zhitlovu zonu Mi buli gordi za nogo Na take malo hto z desyatkiv tisyach mig bi navazhitisya Vin uzyav na sebe vse iniciativu kerivnictvo j povnu vidpovidalnist zgaduye odin z aktivistiv povstannya lviv yanin Ivan Krivuckij Perebig povstannyaNorilske povstannya na mapi stihijnih povstan u Rosiyi pershoyi polovini XX stolittya Nastupnogo dnya povstanciv pidtrimali v yazni 5 yi zoni a zgodom i 6 yi zhinochoyi de ukrayinki vivisili gaslo Svoboda narodam i lyudini 1 chervnya do povstalih priyednalisya 1 400 v yazniv tabirnogo viddilennya 1 5 chervnya 1953 roku v Gorlagu shist tabirnih viddilen pripinili robotu i viyavili masovu nepokoru tabirnij administraciyi u p yati tabirnih viddilennyah de utrimuvalosya 16 378 uv yaznenih Zagalnoviznanim gaslom v yazniv 3 yi zoni yaki ogolosili pro povstannya 4 chervnya stalo Volya abo smert Voni vivisili chornij prapor iz chervonoyu smuzhkoyu sho simvolizuvalo prolitu krov u borotbi Yak pravilo chleni komitetiv povstalih zon rozpodilili mizh soboyu obov yazki buli okremi vidpovidalni za informaciyu agitaciyu ta propagandu robotu na kuhni u lazni ta pralni za gospodarski spravi medchastinu kulturno vihovnu robotu U dni povstannya v tabirnih klubah provodili repeticiyi gurtkiv horiv pracyuvali biblioteki vidbuvalisya koncerti v yazni organizovuvali sportivni zmagannya Komiteti povstalih tabirnih viddilen Norilska stali vodnochas zakonodavchimi i vikonavchimi ohoronnimi j karalnimi organami Osoblivo chitko pid chas povstannya voni nalagodili robotu z ohoroni poryadku Takij disciplini divuvalasya navit tyuremna administraciya Kerivnikami povstannya u 3 j zoni buli lideri dvoh ukrayinskih pidpilnih grup vidomij disident i pravozahisnik Danilo Shumuk organizator Ukrayinskoyi Samodopomogovoyi organizaciyi stvorenoyi she 1948 roku i Stepan Semenyuk kerivnik nacionalistichnogo oseredku do uv yaznennya providnik Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Luckoyi okrugi na Volini suspilno politichnij referent oblasnogo provodu i grup Turiv ta Tyutyunnik Voyennoyi Okrugi UPA Pivnich providnik suspilno politichnoyi referenturi OUN Pivnichno zahidnih ukrayinskih zemel Mi pam yatali nakaz Provodu OUN prodovzhuvati borotbu za volyu Ukrayini j inshih ponevolenih narodiv skriz i za bud yakih obstavin govoriv piznishe Stepan Semenyuk yakij zaraz meshkaye u Polshi ta chasto priyizdit do Ukrayini zustrichayetsya z moloddyu ta rozpovidaye pro ti podiyi Danilo Shumuk yakij buv pidleglim Stepana Semenyuka v UPA na Volini vidsidiv u radyanskih konctaborah majzhe 43 roki pislya zvilnennya emigruvav do Kanadi i lishe kilka rokiv tomu povernuvsya u ridne selo na Donechchinu de pomer ta pohovanij Bulo stvoreno strajkovi komiteti Na visoki trubi kotelen buli pidnyati chorni prapori smerti j nepokori Cilodobovo zavivali sireni Z povitryanih zmiyiv nad Norilskom rozsipalisya tisyachi listivok iz zaklikom pidtrimati v yazniv moralno povidomiti kerivnictvu SRSR pro nasillya nad v yaznyami v Norilskih taborah Na dahah ta inshih visokih miscyah kolishni moryaki azbukoyu Morze za dopomogoyu kolorovih praporciv uzgodzhuvali j koordinuvali diyi povstanciv a takozh povidomlyali pro tragediyi iz zoni v zonu Navit pochala regulyarno vipuskatisya stingazeta Shilo Pridushennya povstannya4 lipnya u 4 ij zoni administraciya postavila ultimatum vihid za zonu abo rozstril Shob uniknuti krovoprolittya i zberegti lyudej kerivnik povstannya Yevgen Gricyak viviv usih za zonu Najdovshe protrimalasya 3 tya zona yaka perevazhno skladalasya z ukrayinskih i pribaltijskih nacionalistiv zasudzhenih na katorzhni roboti Ostannij chornij prapor zhalobi za vbitimi pobratimami yakij v yazni vivisili na pochatku povstannya zirvali 4 serpnya 1953 roku koli na teritoriyu zoni v yihalo sim vantazhivok z ozbroyenimi soldatami Na shturm taboru mobilizuvali j civilnih komunistiv ta komsomolciv Norilska kerivnikiv pidpriyemstv i cehiv zavodiv ta fabrik Za oficijnimi dokumentami zagalna kilkist zagiblih stanovila do 150 lyudej Yihni tila pohovali na cvintari pid goroyu imeni Shmidta bilya mista Z usih povstanciv tyuremna administraciya viokremila 2 920 aktivistiv 45 iz nih zaareshtuvali yak organizatoriv 365 posadili v tyurmu 1 500 pereveli do Magadana Reshtu izolyuvali u novih tabirnih punktah Ce bulo najpershe j najmasovishe povstannya pislya smerti Stalina Klyuchovu rol u Norilskomu povstanni yake trivalo 61 den vidigrali ukrayinci zokrema kolishni bijci UPA Koli pochavsya shturm vijskami MVS zahoplenih v yaznyami tabirnih zon i soldati ta oficeri polivali povstanciv svincem z avtomativ ta kulemetiv ukrayinski patrioti vidbivalisya kaminnyam A koli j vono zakinchilosya zaspivali svij gimn She ne vmerla Ukrayina Naslidki ta znachennya povstannyaSame z Norilskogo povstannya pochavsya demontazh lyudinonenavisnickoyi sistemi Lenina Stalina Majzhe cherez dva misyaci pislya Norilskogo povstannya u vorkutinskomu tabori Rechlag tezh pochalisya zavorushennya Div takozhGULAG Steplag Kengirske povstannya Vorkutinske povstannya politv yazniv Yevgen GricyakPosilannyaYevgen Gricyak Korotkij zapis spogadiv Istoriya Norilskogo povstannya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine GULAG Norilske povstannya 70 voyaki UPA 1 3 Video 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Monolit nepokori za Polyarnim kolom 11 chervnya 2013 u Wayback Machine Yevgen Gricyak Ciyeyi vijni bulo ne uniknuti video 19 02 2015 20 lyutogo 2015 u Wayback Machine Norilske povstannya 1953 roku arhivni foto 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine Radio Svoboda 11 05 2013 U Narylskim paystanni 1953 goda brali ydzel i belarusy apavyadae Rygor Klimovich 17 chervnya 2013 u Wayback Machine bil Dzherela ta literaturaO G Bazhan Norilske povstannya 1953 18 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 490 ISBN 978 966 00 1061 1 PrimitkiKopiya malyunku Olgi Borisenko na obkladinci knigi spogadiv Yevgena Gricyaka Norilske povstannya Lviv 2004 malyunok avtorizovanij Ye G Makarova Alla Norilskoe vosstanie Volya 1 1993 http www memorial krsk ru Articles Makarova 0 htm 2014 04 28 u Wayback Machine