Номінація (лат. nominatio — називання)
1) створення мовних одиниць із номінативною функцією, які служать для:
- найменування чи виділення фрагментів дійсності;
- формування відповідних понять про них у формі слів, словосполучень, фразеологізмів, речень.
В цьому сенсі, терміном «номінація» позначають також результат процесу номінації.
2) сукупність проблем при вивченні актів найменування, які розглядаються в теорії референції. В цьому значенні протиставляється семантиці.
3) загальний комплекс лінгвістичних проблем, пов'язаних з найменуванням, словотвоутворенням, полісемією та фразеологією в номінативному аспекті.
Деякі вчені вживають термін «номінація» для позначення розділу мовознавства, яке вивчає структуру актів найменування. В цьому значенні номінація — те саме, що ономасіологія, і протиставляється семасіології.
Предмет теорії номінації
Предметом теорії номінації як особливої лінгвістичної дисципліни є:
- вивчення і опис загальних закономірностей утворення мовленевих одиниць;
- вивчення взаємодії мислення, мови та реальності в процесах найменування;
- ролі прагматичного фактора у виборі ознак, які лежать в основі номінації;
- дослідження мовної техніки номінації — її актів, засобів та способів;
- будова типології номінації, опису її комунікативно-функціональних механізмів.
Розрізняють ономасіологічний підхід до проблем номінації (коли за основу береться відношення реалія (денотація) — значення (сигніфікат) імені, або семасіологічний, при якому значення імені розглядається як спосіб виділення та найменування реалії (або класу реалій, денотата).
Процеси та структуру актів номінації прийнято описувати виходячи з відношення «реалія — поняття — ім'я». Кожний компонент цього універсально-логічного відношення номінації в її конкретно мовному втіленні збагачується ознаками, характерними для визначення світу в даній мові:
- реалія представляється як денотат імені, як сукупність властивостей, виділених в актах номінації у всіх позначуваних даним іменем реалій (класу об'єктів);
- поняття, вбираючи в себе категоріальні ознаки, виступає як сигніфікат (значення) імені, в який можуть входити експресивні ознаки;
- ім'я розуміється як звукоряд, який ділиться в мовленевій підсвідомості згідно з організацією конкретної мови.
Структура та функції номінації
Базова структура номінації задається співвідношенням сигніфіката та денотата імені; направленням цього відношення від значення імені до позначуваного об'єкта (реалії). Результати номінації, які позначають елементи дійсності, служать будівельним матеріалом для речення. В процесах номінації елементи мови пристосовуються до ідентифікації елементів дійсності або до повідомлення про їхні ознаки.
До функції ідентифікації пристосовані:
- імена «природних родів» — предметів та живих істот;
- імена артефактів — предметів, створених людиною.
Семантика таких номінацій, втілених у формі конкретних іменників, відображає субстанціональний, чуттєво відчутний образ позначуваного.
До функції предикації, або повідомлення про якості субстанції, пристосовані:
- імена ознак, які називають субстанціональні або відхилені від субстанції властивості — якості, стани, процеси;
- імена абстрактних понять, сконструйованих людиною.
Засоби номінації
За типом засобів номінації розподіляються на:
- словосполучення як регулярний спосіб створення нових слів та значень;
- синтаксичну транспозицію, за якої морфологічні засоби вказують на зміну синтаксичної функції при зберіганні лексичного значення;
- семантичну транспозицію, за якої матеріальний вигляд одиниці не змінюється, але утворюються багатозначні слова і фразеологізми різних типів.
Автономна та неавтономна номінація
За характером вказання імені на дійсність розрізняються два типи номінації — автономна та неавтономна (непряма).
Автономна номінація відбувається на базі одного імені. Напр.: «ключ» — 1) знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін.; 2) знаряддя для заґвинчування або відґвинчування гайок, болтів, труб, штанг; 3) природний вихід на земну поверхню підземних вод. Вторинні значення слів, отримуючи самостійну номінативну функцію, здатні вказувати на дійсність автономно. Закономірності вибору та комбінації лексичних одиниць залежать тільки від властивого їм значення.
Відмінною ознакою неавтономної номінації є використання при створенні нової мовленевої одиниці комбінаторної техніки мови. Така одиниця буде завжди співвідноситися зі своїм означенням непрямо — за допомогою семантично опорного для даної комбінації найменування. Наприклад, в словосполученнях «крута вдача», «круті міри» прикметник «крутий» співвідноситься із означуваним «суворий», «строгий» тільки за допомогою опорних найменувань «вдача», «міри», без яких втрачає це значення. Вторинне значення цього типу не можуть вказувати на світ автономно.
Вибір слів, які мають значення цього типу, залежить від вибору семантично ключових для них слів, в сполученні з якими перші реалізують закріплене за ними значення. Формування фразеологізмів-ідіом проходить як семантичне переосмислення словосполучення в цілому, і являє собою особливий випадок вторинної неавтономної номінації.
Первинна і вторинна номінація
Первинні процеси номінації в сучасних мовах представлені рідко (наприклад, в комерційній номінації). Номінативний інвентар мови поповнюється переважно через запозичення або вторинну номінацію — використання в акті номінації існуючої одиниці як імені для нового позначення. Результати первинної номінації усвідомлюються носіями мови як первісні: «моє», «пити», «моргати», «квас», «чорний». Похідність таких номінацій може бути розкрита тільки при етимологічному або інструментальному аналізі.
Результати вторинної номінації сприймаються як довільні за морфологічним складом, або за значенням. Способи вторинної номінації різняться в залежності від мовленнєвих засобів, які використовують при створенні нових імен, також від характеру співвідношення «ім'я — реальність».
В основі всіх видів вторинної номінації лежить асоціативний характер людського мислення. В актах вторинної номінації встановлюються асоціації за подібністю або за суміжністю між деякими властивостями елементів позамовного ряду і властивостями нового позначуваного.
Асоціативні ознаки, які актуалізуються в процесі вторинної номінації, можуть відповідати: 1) компонентам переосмислюючого значення; 2) таким смисловим ознакам, які, не входячи в склад дистинктивних признаків значення, співвідносяться з фоновим знанням носіїв мови про дану реалію або про внутрішню форму значення. Переосмислення значень в процесах вторинної номінації проходить згідно з логічною формою тропів (метафори, метонімії тощо) і функціонального переносу.
Смислові компоненти, які переходять при переосмисленні імені у вторинні значення, формують внутрішню форму цього значення. В залежності від збереження або забуття внутрішньої форми розрізняють мотивовані або немотивовані значення слів або фразеологізмів. Вторинна номінація характерна не тільки для лексичного складу мови, але й навіть для афіксальних засобів та синтаксичних конструкцій. Вона існує скрізь, де відбулось переосмислення язикової сутності — автономної або неавтономної.
Суб'єктивно-модальний компонент
Відображення при номінації не тільки елементів об'єктивної дійсності, але й прагматичного, суб'єктивного відношення іменувального створює експресивне забарвлення мовленнєвих одиниць за рахунок суб'єктивно-модального компонента значення. По мірі відхилення від субстанціональних якостей зростає рівень абстрактності номінацій. Найбільша абстрактність присутня в номінаціях, які позначають тимчасові, причинно-наслідкові, умовні тощо відношення. Характерною рисою таких імен є наявність в їх значенні семантичних валентностей, які синтаксично заповнюються в мові іменами носіїв ознаки — суб'єкта та об'єкта.
Проміжне положення між іменами предметів та ознаками займають функціональні та реляційні імена осіб, які позначають їх по роду занять, відношень до інших осіб, предметів («вчитель», «внук» «хазяїн»), загальних імен («людина», «річ»); імен результатів процесів або станів («відкриття», «руїна», «землетрус»).
Поширення
Номінації, які відповідають внутрішнім закономірностям розвитку мови та задовольняють потреби мовленнєвого колективу в нових номінативних засобах, зазвичай входять в загальновживаний словниковий запас. За його межами залишаються номінації, які виникають для потреб вузькоспеціальної термінології, в соціально замкнутих колективах, в індивідуально-авторській мовленнєвій творчості. Аналіз номінації та номінативного аспекту значення мовленнєвих одиниць визначає закономірності їх вживання в мовленні, так як в процесах номінації формується і семантика мовленнєвих одиниць, і їх знакові функції.
Номіналізація
Номіналізація (лат. nomina: назви, імена) — дослідження дискурсу для визначення системи прийомів уведення імен у текст, адже «між назвою та предметом існує поступовий, градуальний перехід», що дає змогу виражати мнемонічні механізми у тексті, які нагадуватимуть про висловлення, виголошені поза ним (П. Серіо). Така позиція є основою формування постмодерністської концепції інтертекстуальності, зокрема пара текстуальності як відношення тексту до його частини. Номіналізацію також розглядають як особливу форму преконструкту.
Див. також
Посилання
- 288/mode/1up?view=theater Номіналізація; Пряме значення // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 134; 288.
- Номінація [ 16 січня 2014 у Wayback Machine.] Энциклопедия языкознания
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nominaciya lat nominatio nazivannya 1 stvorennya movnih odinic iz nominativnoyu funkciyeyu yaki sluzhat dlya najmenuvannya chi vidilennya fragmentiv dijsnosti formuvannya vidpovidnih ponyat pro nih u formi sliv slovospoluchen frazeologizmiv rechen V comu sensi terminom nominaciya poznachayut takozh rezultat procesu nominaciyi 2 sukupnist problem pri vivchenni aktiv najmenuvannya yaki rozglyadayutsya v teoriyi referenciyi V comu znachenni protistavlyayetsya semantici 3 zagalnij kompleks lingvistichnih problem pov yazanih z najmenuvannyam slovotvoutvorennyam polisemiyeyu ta frazeologiyeyu v nominativnomu aspekti Deyaki vcheni vzhivayut termin nominaciya dlya poznachennya rozdilu movoznavstva yake vivchaye strukturu aktiv najmenuvannya V comu znachenni nominaciya te same sho onomasiologiya i protistavlyayetsya semasiologiyi Predmet teoriyi nominaciyiPredmetom teoriyi nominaciyi yak osoblivoyi lingvistichnoyi disciplini ye vivchennya i opis zagalnih zakonomirnostej utvorennya movlenevih odinic vivchennya vzayemodiyi mislennya movi ta realnosti v procesah najmenuvannya roli pragmatichnogo faktora u vibori oznak yaki lezhat v osnovi nominaciyi doslidzhennya movnoyi tehniki nominaciyi yiyi aktiv zasobiv ta sposobiv budova tipologiyi nominaciyi opisu yiyi komunikativno funkcionalnih mehanizmiv Rozriznyayut onomasiologichnij pidhid do problem nominaciyi koli za osnovu beretsya vidnoshennya realiya denotaciya znachennya signifikat imeni abo semasiologichnij pri yakomu znachennya imeni rozglyadayetsya yak sposib vidilennya ta najmenuvannya realiyi abo klasu realij denotata Procesi ta strukturu aktiv nominaciyi prijnyato opisuvati vihodyachi z vidnoshennya realiya ponyattya im ya Kozhnij komponent cogo universalno logichnogo vidnoshennya nominaciyi v yiyi konkretno movnomu vtilenni zbagachuyetsya oznakami harakternimi dlya viznachennya svitu v danij movi realiya predstavlyayetsya yak denotat imeni yak sukupnist vlastivostej vidilenih v aktah nominaciyi u vsih poznachuvanih danim imenem realij klasu ob yektiv ponyattya vbirayuchi v sebe kategorialni oznaki vistupaye yak signifikat znachennya imeni v yakij mozhut vhoditi ekspresivni oznaki im ya rozumiyetsya yak zvukoryad yakij dilitsya v movlenevij pidsvidomosti zgidno z organizaciyeyu konkretnoyi movi Struktura ta funkciyi nominaciyiBazova struktura nominaciyi zadayetsya spivvidnoshennyam signifikata ta denotata imeni napravlennyam cogo vidnoshennya vid znachennya imeni do poznachuvanogo ob yekta realiyi Rezultati nominaciyi yaki poznachayut elementi dijsnosti sluzhat budivelnim materialom dlya rechennya V procesah nominaciyi elementi movi pristosovuyutsya do identifikaciyi elementiv dijsnosti abo do povidomlennya pro yihni oznaki Do funkciyi identifikaciyi pristosovani imena prirodnih rodiv predmetiv ta zhivih istot imena artefaktiv predmetiv stvorenih lyudinoyu Semantika takih nominacij vtilenih u formi konkretnih imennikiv vidobrazhaye substancionalnij chuttyevo vidchutnij obraz poznachuvanogo Do funkciyi predikaciyi abo povidomlennya pro yakosti substanciyi pristosovani imena oznak yaki nazivayut substancionalni abo vidhileni vid substanciyi vlastivosti yakosti stani procesi imena abstraktnih ponyat skonstrujovanih lyudinoyu Zasobi nominaciyiZa tipom zasobiv nominaciyi rozpodilyayutsya na slovospoluchennya yak regulyarnij sposib stvorennya novih sliv ta znachen sintaksichnu transpoziciyu za yakoyi morfologichni zasobi vkazuyut na zminu sintaksichnoyi funkciyi pri zberiganni leksichnogo znachennya semantichnu transpoziciyu za yakoyi materialnij viglyad odinici ne zminyuyetsya ale utvoryuyutsya bagatoznachni slova i frazeologizmi riznih tipiv Avtonomna ta neavtonomna nominaciyaZa harakterom vkazannya imeni na dijsnist rozriznyayutsya dva tipi nominaciyi avtonomna ta neavtonomna nepryama Avtonomna nominaciya vidbuvayetsya na bazi odnogo imeni Napr klyuch 1 znaryaddya dlya zamikannya ta vidmikannya zamka zasuva ta in 2 znaryaddya dlya zagvinchuvannya abo vidgvinchuvannya gajok boltiv trub shtang 3 prirodnij vihid na zemnu poverhnyu pidzemnih vod Vtorinni znachennya sliv otrimuyuchi samostijnu nominativnu funkciyu zdatni vkazuvati na dijsnist avtonomno Zakonomirnosti viboru ta kombinaciyi leksichnih odinic zalezhat tilki vid vlastivogo yim znachennya Vidminnoyu oznakoyu neavtonomnoyi nominaciyi ye vikoristannya pri stvorenni novoyi movlenevoyi odinici kombinatornoyi tehniki movi Taka odinicya bude zavzhdi spivvidnositisya zi svoyim oznachennyam nepryamo za dopomogoyu semantichno opornogo dlya danoyi kombinaciyi najmenuvannya Napriklad v slovospoluchennyah kruta vdacha kruti miri prikmetnik krutij spivvidnositsya iz oznachuvanim suvorij strogij tilki za dopomogoyu opornih najmenuvan vdacha miri bez yakih vtrachaye ce znachennya Vtorinne znachennya cogo tipu ne mozhut vkazuvati na svit avtonomno Vibir sliv yaki mayut znachennya cogo tipu zalezhit vid viboru semantichno klyuchovih dlya nih sliv v spoluchenni z yakimi pershi realizuyut zakriplene za nimi znachennya Formuvannya frazeologizmiv idiom prohodit yak semantichne pereosmislennya slovospoluchennya v cilomu i yavlyaye soboyu osoblivij vipadok vtorinnoyi neavtonomnoyi nominaciyi Pervinna i vtorinna nominaciyaPervinni procesi nominaciyi v suchasnih movah predstavleni ridko napriklad v komercijnij nominaciyi Nominativnij inventar movi popovnyuyetsya perevazhno cherez zapozichennya abo vtorinnu nominaciyu vikoristannya v akti nominaciyi isnuyuchoyi odinici yak imeni dlya novogo poznachennya Rezultati pervinnoyi nominaciyi usvidomlyuyutsya nosiyami movi yak pervisni moye piti morgati kvas chornij Pohidnist takih nominacij mozhe buti rozkrita tilki pri etimologichnomu abo instrumentalnomu analizi Rezultati vtorinnoyi nominaciyi sprijmayutsya yak dovilni za morfologichnim skladom abo za znachennyam Sposobi vtorinnoyi nominaciyi riznyatsya v zalezhnosti vid movlennyevih zasobiv yaki vikoristovuyut pri stvorenni novih imen takozh vid harakteru spivvidnoshennya im ya realnist V osnovi vsih vidiv vtorinnoyi nominaciyi lezhit asociativnij harakter lyudskogo mislennya V aktah vtorinnoyi nominaciyi vstanovlyuyutsya asociaciyi za podibnistyu abo za sumizhnistyu mizh deyakimi vlastivostyami elementiv pozamovnogo ryadu i vlastivostyami novogo poznachuvanogo Asociativni oznaki yaki aktualizuyutsya v procesi vtorinnoyi nominaciyi mozhut vidpovidati 1 komponentam pereosmislyuyuchogo znachennya 2 takim smislovim oznakam yaki ne vhodyachi v sklad distinktivnih priznakiv znachennya spivvidnosyatsya z fonovim znannyam nosiyiv movi pro danu realiyu abo pro vnutrishnyu formu znachennya Pereosmislennya znachen v procesah vtorinnoyi nominaciyi prohodit zgidno z logichnoyu formoyu tropiv metafori metonimiyi tosho i funkcionalnogo perenosu Smislovi komponenti yaki perehodyat pri pereosmislenni imeni u vtorinni znachennya formuyut vnutrishnyu formu cogo znachennya V zalezhnosti vid zberezhennya abo zabuttya vnutrishnoyi formi rozriznyayut motivovani abo nemotivovani znachennya sliv abo frazeologizmiv Vtorinna nominaciya harakterna ne tilki dlya leksichnogo skladu movi ale j navit dlya afiksalnih zasobiv ta sintaksichnih konstrukcij Vona isnuye skriz de vidbulos pereosmislennya yazikovoyi sutnosti avtonomnoyi abo neavtonomnoyi Sub yektivno modalnij komponentVidobrazhennya pri nominaciyi ne tilki elementiv ob yektivnoyi dijsnosti ale j pragmatichnogo sub yektivnogo vidnoshennya imenuvalnogo stvoryuye ekspresivne zabarvlennya movlennyevih odinic za rahunok sub yektivno modalnogo komponenta znachennya Po miri vidhilennya vid substancionalnih yakostej zrostaye riven abstraktnosti nominacij Najbilsha abstraktnist prisutnya v nominaciyah yaki poznachayut timchasovi prichinno naslidkovi umovni tosho vidnoshennya Harakternoyu risoyu takih imen ye nayavnist v yih znachenni semantichnih valentnostej yaki sintaksichno zapovnyuyutsya v movi imenami nosiyiv oznaki sub yekta ta ob yekta Promizhne polozhennya mizh imenami predmetiv ta oznakami zajmayut funkcionalni ta relyacijni imena osib yaki poznachayut yih po rodu zanyat vidnoshen do inshih osib predmetiv vchitel vnuk hazyayin zagalnih imen lyudina rich imen rezultativ procesiv abo staniv vidkrittya ruyina zemletrus PoshirennyaNominaciyi yaki vidpovidayut vnutrishnim zakonomirnostyam rozvitku movi ta zadovolnyayut potrebi movlennyevogo kolektivu v novih nominativnih zasobah zazvichaj vhodyat v zagalnovzhivanij slovnikovij zapas Za jogo mezhami zalishayutsya nominaciyi yaki vinikayut dlya potreb vuzkospecialnoyi terminologiyi v socialno zamknutih kolektivah v individualno avtorskij movlennyevij tvorchosti Analiz nominaciyi ta nominativnogo aspektu znachennya movlennyevih odinic viznachaye zakonomirnosti yih vzhivannya v movlenni tak yak v procesah nominaciyi formuyetsya i semantika movlennyevih odinic i yih znakovi funkciyi NominalizaciyaNominalizaciya lat nomina nazvi imena doslidzhennya diskursu dlya viznachennya sistemi prijomiv uvedennya imen u tekst adzhe mizh nazvoyu ta predmetom isnuye postupovij gradualnij perehid sho daye zmogu virazhati mnemonichni mehanizmi u teksti yaki nagaduvatimut pro vislovlennya vigolosheni poza nim P Serio Taka poziciya ye osnovoyu formuvannya postmodernistskoyi koncepciyi intertekstualnosti zokrema para tekstualnosti yak vidnoshennya tekstu do jogo chastini Nominalizaciyu takozh rozglyadayut yak osoblivu formu prekonstruktu Div takozhNomenklatura Nomen Vnutrishnya forma slovaPosilannya288 mode 1up view theater Nominalizaciya Pryame znachennya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 134 288 Nominaciya 16 sichnya 2014 u Wayback Machine Enciklopediya yazykoznaniya