Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Номто Очирович Очиров, справжнє ім'я — Ноха, Номто — від калмицького слова номт ( учений ) (калм. Очра Номт, 10 жовтня 1886, Хонч Нур, Малодербетовскій улус, Російська імперія — 11 липня 1960 р, Радянське (сьогодні — Кетченері), Калмицька АРСР, СРСР) — калмицький учений, етнограф, просвітитель, основоположник джангарознавства, один з ініціаторів будівництва буддійського храму в Санкт-Петербурзі, громадський діяч Калмикії початку XX століття, учасник Білого руху у складі калмицького військового уряду.
| Номто Очиров | |
|---|---|
 | |
| Народження | 10 жовтня 1886 d, Малодербетовський район, Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Смерть | 11 липня 1960 (73 роки) d, Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Освіта | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету |
Біографія
Номто Очиров народився в 1886 р. у в сім'ї Довукін Очира в містечку Хончнур. Дитинство його пройшло в селі Червені], неподалік від зимової ставки дербетського нойон а Давида Тундутова. У 1898 році закінчив Малодербетовську школу. з 1898 по 1905 рр. навчався в реальному училищі в Астрахані. в 1905 рік у Номто Очиров поступив на Східний факультет Санкт-Петербурзького державного університету Східний факультет Петербурзького імператорського університету.
З 1910 по 1916 рр. служив в Етнографічному музеї Петербурга. В 1916 р. закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Після лютневої революції 1917 був членом Центрального комітету по управлінню калмицьким народом (ЦК УКН), пізніше — калмицького військового уряду. З 1920 р. займав різні адміністративні посади. З 1929 р. Номто Очиров чотири рази був арештогваний: в середині 1929 року, восени 1930 року, червні 1941 року і грудні 1950 року. У всіх цих випадках йому ставилася в провину його діяльність у складі калмицького військового уряду і його звинувачували в участі в «калмицькій націоналістичній контрреволюційній повстанській організації» Нарнія герл". З 1950 року перебував в спецпоселенні в Семипалатинській області Казахстану. У 1956 році Номто Очиров був звільнений з ув'язнення і став проживати в селищі Совєтське (сьогодні — ) Приозерного району Калмицької АРСР, де помер і похований 11 липня 1960 р.
Громадська діяльність
Восени 1914 року разом з калмицьким князем Д. Тундутовим зробив агітаційну поїздку по Калмицькому степу, закликаючи калмиків перейти на бік козаків. У березні 1917 року Номто Очиров переїхав в Астрахань. 26 березня 1917 року в Астрахані відбувся Перший з'їзд представників калмицького народу, на якому Номто Очиров був обраний заступником голови Центрального комітету по управлінню калмицьким народом (ЦК УКН).
16 травня 1917 р. Номто Очиров за дорученням ЦК УКН разом з Данзаном Тундутовим відправився в Петроград, щоб заявити Тимчасовому уряду протест з приводу запланованого поділу Астраханської губернії на дві частини, в результаті якого міг статися адміністративний поділ калмицького народу. Під час зустрічі з представниками Тимчасового уряду Номто Очиров говорив про права калмицького народу на земельні угіддя Калмицького степу. У 1917 році Номто Очиров був призначений ЦК УКН головою продовольчої ради. 23 грудня 1917 р. ЦК УКН був перетворений у Калмицький військовий уряд, в якому Номто Очиров продовжував опікуватися продовольчими справами і одночасно завідував освітою.
Після встановлення Радянської влади в Калмикії в 1918 році Номто Очирова намагалися заарештувати органи ЧК. Уникнути арешту йому допоміг керівник Рад депутатів трудового калмицького народу Араши Чапчай. До осені 1918 року Номто Очиров проживав в Червені, де допомагав батькові в сільськогосподарських роботах. Калмицький степ. Номто Очиров оселився в Катеринодарі, де працював діловодом в Кубансько-Чорноморському лісовому господарстві. У березні 1920 року Номто Очиров був заарештований ЧК і відправлений в Астрахань. За арештованого Номто Очирова заступився голова калмицького ЦВК Араши Чапчай, який звернувся до В. І. Леніна з проханням амністувати Номто Очирова. 23 вересня 1920 року Номто Очиров був звільнений і амністований, після чого був призначений заступником А. М. Амур-Сана, який був у той момент представником Автономної області калмицького народу при Наркоматі у справах національностей. Пропрацювавши в Москві 2 роки, Номто Очиров переїхав в 1922 році в Калмикії, де став працювати з 1924 року в обласній планової комісії. У 1925 році він працював заступником голови облплану.
Арешти
11 листопада 1930 р. він був заарештований Сталінградським ОГПУ. 5 червня 1931 р. Колегія ОДПУ винесла вирок, засудивши Номто Очирова на 5 років таборів в Новосибірській області. Був звільнений у липні 1934 р. 5 червня 1941 р. його знову заарештували і заслали в Семипалатинську область. Був звільнений у листопаді 1941 року. 23 грудня 1950 р, коли Номто Очиров працював районним адвокатом при Кокпектинського суді Семипалатинської області, він знову був заарештований за помилковим доносом. 26 березня 1951 рік засуджений на 10 років. 17 листопада 1956 р. був звільнений з ув'язнення і оселився в селищі Радянське в Калмикії.
Наукова діяльність
Студентом Східного факультету]] Петербурзького імператорського університету, Номто Очиров влітку 1908 року брав участь в польовій студентській експедиції, під час якої записав від десять пісень калмицького епосу «Джангара». Пізніше за порадою професора Владислава Людвіговича Котвіча Номто Очиров зробив ще одну поїздку в Іки-Бухусовський аймак, де записав ще один десяток пісень калмицького епосу. У 1910 році Російський комітет з вивчення Середньої і Східної Азії відрядив Номто Очирова в Калмицькі степу в Малодербетовський, Маничський і Ікіцохуровский улуси для збору калмицької фольклорної творчості і придбання рукописів. Під час цієї поїздки Номто Очиров записав 17 калмицьких протяжних і коротких пісень, 16 оповідань історичного характеру.
В 1910 рік у в Астрахані були видані два томи «Матеріалів статистико-економічного та природно-історичного обстеження Калмицького степу». Улітку 1911 року Номто Очиров працював серед торгоутов Багацохуровського і Хошеутовського улусів. Під час цієї експедиції він придбав близько 70 калмицьких і тибетських рукописів. Результатом стала його робота, в якій він виділив фонетичні особливості говірок калмицької мови. Він також уклав збірку казок, прислів'їв, приказок, серед яких були пісні і сказання про участь калмиків у Вітчизняній війні 1812 року. В 1915 р. у Петербурзі Номто Очиров видав твір «Астраханські калмики і їх сучасний економічний стан». У цьому ж році вийшов «Калмицький буквар», який Номто Очиров написав в співавторстві з Л. Нормаєвим і за участю Владислава Котвіч.
Просвітницька діяльність
15 листопада 1917 р. вийшов перший номер газети калмицькою мовою, головним редактором якої був Номто Очиров. Всього вийшло п'ять номерів газети — останній випуск вийшов 11 січня 1918 р. В одному з номерів була опублікована його стаття «Огляд сучасного кочовища монгольських племен». В 1922 р. у в Астрахані за ініціативою Номто Очирова вийшли два номери журналу .
Пам'ять
15 травня 1991 року Президія Верховної Ради Калмицької АРСР прийняв постанову «Про увічнення пам'яті видатного вченого, просвітителя Очирова Н. О.». 10 травня 2001 року Президент Республіки Калмикія К. Н. Ілюмжинов видав указ «Про відзначення 115-річчя від дня народження видатного громадсько-політичного діяча, вченого-гуманіста і просвітителя Номто Очирова». 9-10 жовтня 2001 року в Елісті відбулися республіканські наукові читання «Вчений, просвітитель, гуманіст», присвячені 115-річчю від дня народження Номто Очирова. Іменем Номто Очирова названа вулиця в Елісті, Цаган Амані і в селищі Кетченери, центральна дитяча бібліотека в Елісті, Елістінская середня школа № 8.
Праці
- «Йорэлы, харалы и связанный со вторыми обряд „хара келе утулган“ — у калмыков»<ref>Напечатан в журнале «Живая старина», СПб, 1909, т. XVIII. Вып. II—III. Кн. 70 — 71, стр. 84-87.
- «Звіт про поїздку Н. Очирова влітку 1909 року» . Відомості Російського Комітету Середньої і Східної Азії, СПб., 1910, березень, стор. 61 — 75
- «Матеріали статистико-економічного та природно-історичного обстеження Калмицького степу».
- "Поїздка в Олександрівський і Багацохуровський улуси. Звіт Н. Очирова. Відомості Російського Комітету Середньої і Східної Азії, СПб., 1913, Сер. II, № 2, стор. 78 — 91 .
- «Астраханські калмики і їх економічний стан в 1915 році»
- «Огляд сучасного кочівництва монгольських племен» ойратского походження, Астрахань, № 3 — 4, березень — квітень, стор. 167—169
- «Вовняна справу в автономній області калмицького Трудового Народу». вид Агітвідділу обкому РКП, 1923, № 9, 10, стр. 16 — 18
Примітки
- Жертви політичного терору СССР (рос.).
Джерела
- Амбадыкова Т. «Личность, делающая цивилизацию возможной…» О Номто Очирове// Теегин герл, 2002, № 1, стр. 117—119;
- Бадмаев А. Научный подвиг Номто Очирова/ Известия Калмыкии, 2001, 10 октября;
- Бадмаева Е., Душа, преисполненная чувств/ Теегин герл, 2002, № 3, стр 125—127;
- Бурдуков А. В., В старой и новой Монголиию. Воспоминания. Письма., М. Наука, Главная редакция восточной литературы, 1969;
- Джалаева А. М., Не быть в плену во времени/ Номто Очиров: жизнь и судьба, ч. 1, Элиста, 2001;
- Избранные труды Номто Очирова / Российская Академия, Калмыцкий институт гуманитарных исследований РАН, Элиста, 2002, 150 стр., ;
- Котвич В. Л., Джангариада и джангарчи. Письма В. Л. Котвича С. А. Козину/ выпуск 5, Серия филологическая, КНИИЯЛИ, Элиста, стр. 188—197;
- Ланцынова М. Жертва истории или любимец неба? Кто он, Номто Очиров?// Известия Калмыкии, 2001, 13 октября;
- Маева М. Музей Номто открыт в элистинской СШ № 8 им. Н. Очирова// Известия Калмыкии, 2001, 5 октября;
- Номто Очиров: жизнь и судьба, Министерство образования, культуры и науки Республики Калмыкия, Элиста, 2009, 215 стр., ;
- Омакаева Э. Пословицы и поговорки в записи ученого: (О собрании Н. Очирова)// Известия Калмыкии, 2001, 4 октября;
- Учёные — исследователи Калмыкии (XVII — начало XX вв.)/ Библиографический указатель, Калмыцкий институт гуманитарных исследований РАН, Элиста, Калмыцкое книжное издательство, 2006, стр. 164—169,
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nomto Ochirovich Ochirov spravzhnye im ya Noha Nomto vid kalmickogo slova nomt uchenij kalm Ochra Nomt 10 zhovtnya 1886 Honch Nur Maloderbetovskij ulus Rosijska imperiya 11 lipnya 1960 r Radyanske sogodni Ketcheneri Kalmicka ARSR SRSR kalmickij uchenij etnograf prosvititel osnovopolozhnik dzhangaroznavstva odin z iniciatoriv budivnictva buddijskogo hramu v Sankt Peterburzi gromadskij diyach Kalmikiyi pochatku XX stolittya uchasnik Bilogo ruhu u skladi kalmickogo vijskovogo uryadu Nomto OchirovNarodzhennya10 zhovtnya 1886 1886 10 10 d Maloderbetovskij rajon Kalmicka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika SRSRSmert11 lipnya 1960 1960 07 11 73 roki d Kalmicka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSROsvitayuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetuBiografiyaNomto Ochirov narodivsya v 1886 r u v sim yi Dovukin Ochira v mistechku Honchnur Ditinstvo jogo projshlo v seli Cherveni nepodalik vid zimovoyi stavki derbetskogo nojon a Davida Tundutova U 1898 roci zakinchiv Maloderbetovsku shkolu z 1898 po 1905 rr navchavsya v realnomu uchilishi v Astrahani v 1905 rik u Nomto Ochirov postupiv na Shidnij fakultet Sankt Peterburzkogo derzhavnogo universitetu Shidnij fakultet Peterburzkogo imperatorskogo universitetu Z 1910 po 1916 rr sluzhiv v Etnografichnomu muzeyi Peterburga V 1916 r zakinchiv yuridichnij fakultet Peterburzkogo universitetu Pislya lyutnevoyi revolyuciyi 1917 buv chlenom Centralnogo komitetu po upravlinnyu kalmickim narodom CK UKN piznishe kalmickogo vijskovogo uryadu Z 1920 r zajmav rizni administrativni posadi Z 1929 r Nomto Ochirov chotiri razi buv areshtogvanij v seredini 1929 roku voseni 1930 roku chervni 1941 roku i grudni 1950 roku U vsih cih vipadkah jomu stavilasya v provinu jogo diyalnist u skladi kalmickogo vijskovogo uryadu i jogo zvinuvachuvali v uchasti v kalmickij nacionalistichnij kontrrevolyucijnij povstanskij organizaciyi Narniya gerl Z 1950 roku perebuvav v specposelenni v Semipalatinskij oblasti Kazahstanu U 1956 roci Nomto Ochirov buv zvilnenij z uv yaznennya i stav prozhivati v selishi Sovyetske sogodni Priozernogo rajonu Kalmickoyi ARSR de pomer i pohovanij 11 lipnya 1960 r Gromadska diyalnistVoseni 1914 roku razom z kalmickim knyazem D Tundutovim zrobiv agitacijnu poyizdku po Kalmickomu stepu zaklikayuchi kalmikiv perejti na bik kozakiv U berezni 1917 roku Nomto Ochirov pereyihav v Astrahan 26 bereznya 1917 roku v Astrahani vidbuvsya Pershij z yizd predstavnikiv kalmickogo narodu na yakomu Nomto Ochirov buv obranij zastupnikom golovi Centralnogo komitetu po upravlinnyu kalmickim narodom CK UKN 16 travnya 1917 r Nomto Ochirov za doruchennyam CK UKN razom z Danzanom Tundutovim vidpravivsya v Petrograd shob zayaviti Timchasovomu uryadu protest z privodu zaplanovanogo podilu Astrahanskoyi guberniyi na dvi chastini v rezultati yakogo mig statisya administrativnij podil kalmickogo narodu Pid chas zustrichi z predstavnikami Timchasovogo uryadu Nomto Ochirov govoriv pro prava kalmickogo narodu na zemelni ugiddya Kalmickogo stepu U 1917 roci Nomto Ochirov buv priznachenij CK UKN golovoyu prodovolchoyi radi 23 grudnya 1917 r CK UKN buv peretvorenij u Kalmickij vijskovij uryad v yakomu Nomto Ochirov prodovzhuvav opikuvatisya prodovolchimi spravami i odnochasno zaviduvav osvitoyu Pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi v Kalmikiyi v 1918 roci Nomto Ochirova namagalisya zaareshtuvati organi ChK Uniknuti areshtu jomu dopomig kerivnik Rad deputativ trudovogo kalmickogo narodu Arashi Chapchaj Do oseni 1918 roku Nomto Ochirov prozhivav v Cherveni de dopomagav batkovi v silskogospodarskih robotah Kalmickij step Nomto Ochirov oselivsya v Katerinodari de pracyuvav dilovodom v Kubansko Chornomorskomu lisovomu gospodarstvi U berezni 1920 roku Nomto Ochirov buv zaareshtovanij ChK i vidpravlenij v Astrahan Za areshtovanogo Nomto Ochirova zastupivsya golova kalmickogo CVK Arashi Chapchaj yakij zvernuvsya do V I Lenina z prohannyam amnistuvati Nomto Ochirova 23 veresnya 1920 roku Nomto Ochirov buv zvilnenij i amnistovanij pislya chogo buv priznachenij zastupnikom A M Amur Sana yakij buv u toj moment predstavnikom Avtonomnoyi oblasti kalmickogo narodu pri Narkomati u spravah nacionalnostej Propracyuvavshi v Moskvi 2 roki Nomto Ochirov pereyihav v 1922 roci v Kalmikiyi de stav pracyuvati z 1924 roku v oblasnij planovoyi komisiyi U 1925 roci vin pracyuvav zastupnikom golovi oblplanu Areshti11 listopada 1930 r vin buv zaareshtovanij Stalingradskim OGPU 5 chervnya 1931 r Kolegiya ODPU vinesla virok zasudivshi Nomto Ochirova na 5 rokiv taboriv v Novosibirskij oblasti Buv zvilnenij u lipni 1934 r 5 chervnya 1941 r jogo znovu zaareshtuvali i zaslali v Semipalatinsku oblast Buv zvilnenij u listopadi 1941 roku 23 grudnya 1950 r koli Nomto Ochirov pracyuvav rajonnim advokatom pri Kokpektinskogo sudi Semipalatinskoyi oblasti vin znovu buv zaareshtovanij za pomilkovim donosom 26 bereznya 1951 rik zasudzhenij na 10 rokiv 17 listopada 1956 r buv zvilnenij z uv yaznennya i oselivsya v selishi Radyanske v Kalmikiyi Naukova diyalnistStudentom Shidnogo fakultetu Peterburzkogo imperatorskogo universitetu Nomto Ochirov vlitku 1908 roku brav uchast v polovij studentskij ekspediciyi pid chas yakoyi zapisav vid desyat pisen kalmickogo eposu Dzhangara Piznishe za poradoyu profesora Vladislava Lyudvigovicha Kotvicha Nomto Ochirov zrobiv she odnu poyizdku v Iki Buhusovskij ajmak de zapisav she odin desyatok pisen kalmickogo eposu U 1910 roci Rosijskij komitet z vivchennya Serednoyi i Shidnoyi Aziyi vidryadiv Nomto Ochirova v Kalmicki stepu v Maloderbetovskij Manichskij i Ikicohurovskij ulusi dlya zboru kalmickoyi folklornoyi tvorchosti i pridbannya rukopisiv Pid chas ciyeyi poyizdki Nomto Ochirov zapisav 17 kalmickih protyazhnih i korotkih pisen 16 opovidan istorichnogo harakteru V 1910 rik u v Astrahani buli vidani dva tomi Materialiv statistiko ekonomichnogo ta prirodno istorichnogo obstezhennya Kalmickogo stepu Ulitku 1911 roku Nomto Ochirov pracyuvav sered torgoutov Bagacohurovskogo i Hosheutovskogo ulusiv Pid chas ciyeyi ekspediciyi vin pridbav blizko 70 kalmickih i tibetskih rukopisiv Rezultatom stala jogo robota v yakij vin vidiliv fonetichni osoblivosti govirok kalmickoyi movi Vin takozh uklav zbirku kazok prisliv yiv prikazok sered yakih buli pisni i skazannya pro uchast kalmikiv u Vitchiznyanij vijni 1812 roku V 1915 r u Peterburzi Nomto Ochirov vidav tvir Astrahanski kalmiki i yih suchasnij ekonomichnij stan U comu zh roci vijshov Kalmickij bukvar yakij Nomto Ochirov napisav v spivavtorstvi z L Normayevim i za uchastyu Vladislava Kotvich Prosvitnicka diyalnist15 listopada 1917 r vijshov pershij nomer gazeti kalmickoyu movoyu golovnim redaktorom yakoyi buv Nomto Ochirov Vsogo vijshlo p yat nomeriv gazeti ostannij vipusk vijshov 11 sichnya 1918 r V odnomu z nomeriv bula opublikovana jogo stattya Oglyad suchasnogo kochovisha mongolskih plemen V 1922 r u v Astrahani za iniciativoyu Nomto Ochirova vijshli dva nomeri zhurnalu Pam yat15 travnya 1991 roku Prezidiya Verhovnoyi Radi Kalmickoyi ARSR prijnyav postanovu Pro uvichnennya pam yati vidatnogo vchenogo prosvititelya Ochirova N O 10 travnya 2001 roku Prezident Respubliki Kalmikiya K N Ilyumzhinov vidav ukaz Pro vidznachennya 115 richchya vid dnya narodzhennya vidatnogo gromadsko politichnogo diyacha vchenogo gumanista i prosvititelya Nomto Ochirova 9 10 zhovtnya 2001 roku v Elisti vidbulisya respublikanski naukovi chitannya Vchenij prosvititel gumanist prisvyacheni 115 richchyu vid dnya narodzhennya Nomto Ochirova Imenem Nomto Ochirova nazvana vulicya v Elisti Cagan Amani i v selishi Ketcheneri centralna dityacha biblioteka v Elisti Elistinskaya serednya shkola 8 Praci Jorely haraly i svyazannyj so vtorymi obryad hara kele utulgan u kalmykov lt ref gt Napechatan v zhurnale Zhivaya starina SPb 1909 t XVIII Vyp II III Kn 70 71 str 84 87 Zvit pro poyizdku N Ochirova vlitku 1909 roku Vidomosti Rosijskogo Komitetu Serednoyi i Shidnoyi Aziyi SPb 1910 berezen stor 61 75 Materiali statistiko ekonomichnogo ta prirodno istorichnogo obstezhennya Kalmickogo stepu Poyizdka v Oleksandrivskij i Bagacohurovskij ulusi Zvit N Ochirova Vidomosti Rosijskogo Komitetu Serednoyi i Shidnoyi Aziyi SPb 1913 Ser II 2 stor 78 91 Astrahanski kalmiki i yih ekonomichnij stan v 1915 roci Oglyad suchasnogo kochivnictva mongolskih plemen ojratskogo pohodzhennya Astrahan 3 4 berezen kviten stor 167 169 Vovnyana spravu v avtonomnij oblasti kalmickogo Trudovogo Narodu vid Agitviddilu obkomu RKP 1923 9 10 str 16 18PrimitkiZhertvi politichnogo teroru SSSR ros DzherelaAmbadykova T Lichnost delayushaya civilizaciyu vozmozhnoj O Nomto Ochirove Teegin gerl 2002 1 str 117 119 Badmaev A Nauchnyj podvig Nomto Ochirova Izvestiya Kalmykii 2001 10 oktyabrya Badmaeva E Dusha preispolnennaya chuvstv Teegin gerl 2002 3 str 125 127 Burdukov A V V staroj i novoj Mongoliiyu Vospominaniya Pisma M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1969 Dzhalaeva A M Ne byt v plenu vo vremeni Nomto Ochirov zhizn i sudba ch 1 Elista 2001 Izbrannye trudy Nomto Ochirova Rossijskaya Akademiya Kalmyckij institut gumanitarnyh issledovanij RAN Elista 2002 150 str ISBN 5 94587 034 X Kotvich V L Dzhangariada i dzhangarchi Pisma V L Kotvicha S A Kozinu vypusk 5 Seriya filologicheskaya KNIIYaLI Elista str 188 197 Lancynova M Zhertva istorii ili lyubimec neba Kto on Nomto Ochirov Izvestiya Kalmykii 2001 13 oktyabrya Maeva M Muzej Nomto otkryt v elistinskoj SSh 8 im N Ochirova Izvestiya Kalmykii 2001 5 oktyabrya Nomto Ochirov zhizn i sudba Ministerstvo obrazovaniya kultury i nauki Respubliki Kalmykiya Elista 2009 215 str ISBN 978 5 94587 392 6 Omakaeva E Poslovicy i pogovorki v zapisi uchenogo O sobranii N Ochirova Izvestiya Kalmykii 2001 4 oktyabrya Uchyonye issledovateli Kalmykii XVII nachalo XX vv Bibliograficheskij ukazatel Kalmyckij institut gumanitarnyh issledovanij RAN Elista Kalmyckoe knizhnoe izdatelstvo 2006 str 164 169 ISBN 5 7539 0555 2PosilannyaDanzan Tundutov