Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нольде Борис Емануїлович 27 грудня 1876 18761227 Санкт Петербург Російська імперія 28 травня 1948 Лозанна Швейцарія юрис

Нольде Борис Емануїлович

Нольде Борис Емануїлович

Нольде Борис Емануїлович (27 грудня 1876(18761227) Санкт-Петербург, Російська імперія — 28 травня 1948 Лозанна, Швейцарія) — юрист-міжнародник, історик, один із лідерів Конституційно-демократичної партії. Належав до верхів царської бюрократії, барон.

Нольде Борис Емануїлович
image
Народився27 грудня 1876(1876-12-27)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер28 травня 1948(1948-05-28)[1](71 рік)
Лозанна, Швейцарія
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьісторик, автор
Alma materюридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1899)
d (1894)
Галузьміжнародне право
Посадаd[2]
ЧленствоІнститут міжнародного права
Інститут міжнародного права
ПартіяКонституційно-демократична партія
РідQ16481839?
Батькоd
У шлюбі зQ123987245?
image Роботи у Вікіджерелах

Біографія

Урядовій кар'єрі сприяв батько — керуючий справами Ради міністрів Російської імперії при С.Вітте. 15 років працював у МЗС Російської імперії. З 1913 — редактор «Известий МИД» і науковий консультант Юрисконсультської частини, згодом — директор 2-го (Консультського) департаменту, товариш (заст.) міністра закордонних справ (березень–травень 1917). Тісно співпрацював із С.Сазоновим.

Напередодні Першої світової війни розробив проект реформи МЗС Рос. імперії, у період війни брав активну участь у підготовці розробок з «польського питання», проблем, пов'язаних із зовнішньою політикою, умов таємного Лондонського договору 26 (13) квітня 1915. Співавтор акта зречення великого князя Михайла Олександровича від російського престолу. Залишив МЗС після відставки П.Мілюкова. Член Юридичної наради (травень 1917), де зволікав з наданням Фінляндії незалежності, учасник розробки закону про Установчі збори та їх скликання. Доповідач з національного питання на 9-му з'їзді кадетів, який офіційно відкинув право націй на самовизначення. Член Передпарламенту, виступав за вихід Росії з війни, прихильник укладення сепаратного миру з Німеччиною. По Жовтневому перевороті в Петрограді 1917 — діяч «Правого центру», розгорнув германофільську діяльність, контактував з Мірбахом, іншими німецькими представниками, виступав за активізацію співробітництва з окупантами України 1918. До весни 1919 — професор петроградських вузів, видавець журналу «Мировое хозяйство и международная политика», виступав зі статтями на історичні теми, з літа 1919 — в еміграції. Учасник переговорів білих з Фінляндією (осінь 1919), якій обіцяли визнання незалежності за участь у наступі на Петроград (нині м. Санкт-Петербург). Брав активну участь у діяльності емігрантського «Російського товариства Ліги народів», протягом 1920–30-х рр. працював у «Нансенівському комітеті допомоги біженцям» Ліги Націй.

З серед. 1920-х рр. викладав у Паризькому університеті, експерт судів і державних установ Франції. Н. — член, з 1947 — голова Міжнародного інституту права. Висвітлював різні аспекти історії України, демонструючи ліберальний підхід до проблем правового оформлення і стану та ідеології російсько-українських відносин 17–18 ст. Виступав прихильником «обласної автономії» України в складі Російської держави. 1912 у Львові в українському перекладі видано розділи з праці Н. «Очерки русского государственного права», де міститься оцінка актів 1654 і дальших актів періоду Гетьманщини, що трансформували українсько-російські взаємини, показ того, як представники України боронили «знищену автономію своєї країни». У міжвоєнний період досліджував суспільно-політичні погляди слов'янофілів, зокрема щодо общини та монархії. У роки Другої світової війни на підставі попередніх праць Н. готував узагальнену монографію з історії приєднання окраїнних національних територій до Московської і Російської держав. Уривок з незавершеного дослідження надруковано посмертно французькою мовою. Під час німецької окупації Н. співробітничав з французьким рухом Опору.

Нагороджений орденом Почесного легіону.

Помер у м. Лозанна (Швейцарія).

Джерела та література

Література

  • Автономія України з історичного погляду. Львів, 1912
  • К., 1995
  • Стародубцев Г. С. Международно-правовая наука российской эмиграции. М., 2000
  • Шилохвост О. Ю. Русские цивилисты: середина XVIII–начало XX в.: Краткий биографический словарь. М., 2005.

Посилання

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. https://www.idi-iil.org/en/histoire/presidents-precedents/

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nolde Boris Emanuyilovich 27 grudnya 1876 18761227 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 28 travnya 1948 Lozanna Shvejcariya yurist mizhnarodnik istorik odin iz lideriv Konstitucijno demokratichnoyi partiyi Nalezhav do verhiv carskoyi byurokratiyi baron Nolde Boris EmanuyilovichNarodivsya27 grudnya 1876 1876 12 27 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer28 travnya 1948 1948 05 28 1 71 rik Lozanna ShvejcariyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnististorik avtorAlma materyuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu 1899 d 1894 Galuzmizhnarodne pravoPosadad 2 ChlenstvoInstitut mizhnarodnogo prava Institut mizhnarodnogo pravaPartiyaKonstitucijno demokratichna partiyaRidQ16481839 BatkodU shlyubi zQ123987245 Roboti u VikidzherelahBiografiyaUryadovij kar yeri spriyav batko keruyuchij spravami Radi ministriv Rosijskoyi imperiyi pri S Vitte 15 rokiv pracyuvav u MZS Rosijskoyi imperiyi Z 1913 redaktor Izvestij MID i naukovij konsultant Yuriskonsultskoyi chastini zgodom direktor 2 go Konsultskogo departamentu tovarish zast ministra zakordonnih sprav berezen traven 1917 Tisno spivpracyuvav iz S Sazonovim Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni rozrobiv proekt reformi MZS Ros imperiyi u period vijni brav aktivnu uchast u pidgotovci rozrobok z polskogo pitannya problem pov yazanih iz zovnishnoyu politikoyu umov tayemnogo Londonskogo dogovoru 26 13 kvitnya 1915 Spivavtor akta zrechennya velikogo knyazya Mihajla Oleksandrovicha vid rosijskogo prestolu Zalishiv MZS pislya vidstavki P Milyukova Chlen Yuridichnoyi naradi traven 1917 de zvolikav z nadannyam Finlyandiyi nezalezhnosti uchasnik rozrobki zakonu pro Ustanovchi zbori ta yih sklikannya Dopovidach z nacionalnogo pitannya na 9 mu z yizdi kadetiv yakij oficijno vidkinuv pravo nacij na samoviznachennya Chlen Peredparlamentu vistupav za vihid Rosiyi z vijni prihilnik ukladennya separatnogo miru z Nimechchinoyu Po Zhovtnevomu perevoroti v Petrogradi 1917 diyach Pravogo centru rozgornuv germanofilsku diyalnist kontaktuvav z Mirbahom inshimi nimeckimi predstavnikami vistupav za aktivizaciyu spivrobitnictva z okupantami Ukrayini 1918 Do vesni 1919 profesor petrogradskih vuziv vidavec zhurnalu Mirovoe hozyajstvo i mezhdunarodnaya politika vistupav zi stattyami na istorichni temi z lita 1919 v emigraciyi Uchasnik peregovoriv bilih z Finlyandiyeyu osin 1919 yakij obicyali viznannya nezalezhnosti za uchast u nastupi na Petrograd nini m Sankt Peterburg Brav aktivnu uchast u diyalnosti emigrantskogo Rosijskogo tovaristva Ligi narodiv protyagom 1920 30 h rr pracyuvav u Nansenivskomu komiteti dopomogi bizhencyam Ligi Nacij Z sered 1920 h rr vikladav u Parizkomu universiteti ekspert sudiv i derzhavnih ustanov Franciyi N chlen z 1947 golova Mizhnarodnogo institutu prava Visvitlyuvav rizni aspekti istoriyi Ukrayini demonstruyuchi liberalnij pidhid do problem pravovogo oformlennya i stanu ta ideologiyi rosijsko ukrayinskih vidnosin 17 18 st Vistupav prihilnikom oblasnoyi avtonomiyi Ukrayini v skladi Rosijskoyi derzhavi 1912 u Lvovi v ukrayinskomu perekladi vidano rozdili z praci N Ocherki russkogo gosudarstvennogo prava de mistitsya ocinka aktiv 1654 i dalshih aktiv periodu Getmanshini sho transformuvali ukrayinsko rosijski vzayemini pokaz togo yak predstavniki Ukrayini boronili znishenu avtonomiyu svoyeyi krayini U mizhvoyennij period doslidzhuvav suspilno politichni poglyadi slov yanofiliv zokrema shodo obshini ta monarhiyi U roki Drugoyi svitovoyi vijni na pidstavi poperednih prac N gotuvav uzagalnenu monografiyu z istoriyi priyednannya okrayinnih nacionalnih teritorij do Moskovskoyi i Rosijskoyi derzhav Urivok z nezavershenogo doslidzhennya nadrukovano posmertno francuzkoyu movoyu Pid chas nimeckoyi okupaciyi N spivrobitnichav z francuzkim ruhom Oporu Nagorodzhenij ordenom Pochesnogo legionu Pomer u m Lozanna Shvejcariya Dzherela ta literaturaSimonenko R G Nolde Boris Emanuyilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Literatura Avtonomiya Ukrayini z istorichnogo poglyadu Lviv 1912 K 1995 Starodubcev G S Mezhdunarodno pravovaya nauka rossijskoj emigracii M 2000 Shilohvost O Yu Russkie civilisty seredina XVIII nachalo XX v Kratkij biograficheskij slovar M 2005 PosilannyaNolde Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www idi iil org en histoire presidents precedents

Дата публікації:
Топ