Нова Кастилія (ісп. Nueva Castilla) — іспанське губернаторство в Південній Америці, що існувало в період з 1529 по 1542 рік.
Коротка історія
Губернаторство Нова Кастилія було засновано відповідно до толедського акту (Capitulación de Toledo), підписаного в місті Толедо 26 липня 1529 року королевою Ізабеллою по уповноваженню свого чоловіка — короля Карла I.
Відповідно до зазначеного документа, поява якого обумовлена клопотаннями конкістадора Франсіско Пісарро, у новостворене губернаторство включалися авансом все землі Імперії Інків на південь від паралелі, що проходить через «поселення, зване на мові індіанців Тенумпуела, а потім назване вами Сантьяго, до поселення Чинча, до якого по узбережжю може бути двісті ліг або ж того трохи більше або менше». За Толедського акту, Пісарро дарувався дозвіл і право, виступаючи від імені і на благо королівської корони Кастилії, «продовжувати відкривати, завойовувати і заселяти землі вищепоіменованих провінцій Перу». Пісарро отримував звання аделантадо і призначався довічним губернатором і генерал-капітаном «вищепоіменованих провінції Перу і земель і народів, котрі є нині і надалі будуть знайдені».
У травні 1534 року Карл I підписав чотири королівських грамоти, згідно з якими межа Нової Кастилії відсувалася на 70 ліг на південь, а на територіях на південь від її утворювалися губернаторства Новий Толедо, Нова Андалусія і Новий Леон; кожне з них з півночі на південь простягалося на 200 ліг, а з заходу на схід — від Тихого до Атлантичного океану або до демаркаційної лінії, встановленої по тордесільяському договору.
20 листопада 1542 року королівською грамотою, підписаною Карлом I в Барселоні, було засновано віце-королівство Перу. Територія Нової Кастилії увійшла до його складу, однойменне губернаторство припинило своє існування.
Цікаві відомості
- Іспанський конкістадор Мігель Лопес де Легаспі назвав Новою Кастиією (Nueva Castilla) острів Лусон (Філіппінський архіпелаг), на якому в 1571 році їм було засновано місто Маніла.
- Новою Кастилією в пострадянських джерелах часто називають одну з історичних областей Іспанії (тобто, які існували до сучасного адміністративно-територіального поділу країни) — Кастилія-ла-Нуева (іспанською Castilla la Nueva на відміну від Nueva Castilla).
Примітки
- Знаходиться на узбережжі Тихого океану на 1º20 'пн, на території нинішнього Еквадору.
- Знаходиться також на узбережжі Тихого океану на 13º 29 'пд.ш., на території нинішнього Перу.
- Кастильська ліга XVI століття дорівнювала приблизно 5,573 км.
- Текст толедського акту від 26 липня 1529 року. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 12 лютого 2018. (ісп.мов.)
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2018.
- Virreyes del Perú. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 12 лютого 2018. (ісп. мов.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nova Kastiliya isp Nueva Castilla ispanske gubernatorstvo v Pivdennij Americi sho isnuvalo v period z 1529 po 1542 rik Administrativno teritorialnij podil ispanskih volodin v Pivdennij Americi vstanovlene korolivskimi gramotami 1534 1539 rr gramota 1539 roku mala vidnoshennya do teritorij yaki budut vidkriti na pivden vid Magellanovoyi protoki Korotka istoriyaGubernatorstvo Nova Kastiliya bulo zasnovano vidpovidno do toledskogo aktu Capitulacion de Toledo pidpisanogo v misti Toledo 26 lipnya 1529 roku korolevoyu Izabelloyu po upovnovazhennyu svogo cholovika korolya Karla I Vidpovidno do zaznachenogo dokumenta poyava yakogo obumovlena klopotannyami konkistadora Fransisko Pisarro u novostvorene gubernatorstvo vklyuchalisya avansom vse zemli Imperiyi Inkiv na pivden vid paraleli sho prohodit cherez poselennya zvane na movi indianciv Tenumpuela a potim nazvane vami Santyago do poselennya Chincha do yakogo po uzberezhzhyu mozhe buti dvisti lig abo zh togo trohi bilshe abo menshe Za Toledskogo aktu Pisarro daruvavsya dozvil i pravo vistupayuchi vid imeni i na blago korolivskoyi koroni Kastiliyi prodovzhuvati vidkrivati zavojovuvati i zaselyati zemli vishepoimenovanih provincij Peru Pisarro otrimuvav zvannya adelantado i priznachavsya dovichnim gubernatorom i general kapitanom vishepoimenovanih provinciyi Peru i zemel i narodiv kotri ye nini i nadali budut znajdeni U travni 1534 roku Karl I pidpisav chotiri korolivskih gramoti zgidno z yakimi mezha Novoyi Kastiliyi vidsuvalasya na 70 lig na pivden a na teritoriyah na pivden vid yiyi utvoryuvalisya gubernatorstva Novij Toledo Nova Andalusiya i Novij Leon kozhne z nih z pivnochi na pivden prostyagalosya na 200 lig a z zahodu na shid vid Tihogo do Atlantichnogo okeanu abo do demarkacijnoyi liniyi vstanovlenoyi po tordesilyaskomu dogovoru 20 listopada 1542 roku korolivskoyu gramotoyu pidpisanoyu Karlom I v Barseloni bulo zasnovano vice korolivstvo Peru Teritoriya Novoyi Kastiliyi uvijshla do jogo skladu odnojmenne gubernatorstvo pripinilo svoye isnuvannya Cikavi vidomostiIspanskij konkistador Migel Lopes de Legaspi nazvav Novoyu Kastiiyeyu Nueva Castilla ostriv Luson Filippinskij arhipelag na yakomu v 1571 roci yim bulo zasnovano misto Manila Novoyu Kastiliyeyu v postradyanskih dzherelah chasto nazivayut odnu z istorichnih oblastej Ispaniyi tobto yaki isnuvali do suchasnogo administrativno teritorialnogo podilu krayini Kastiliya la Nueva ispanskoyu Castilla la Nueva na vidminu vid Nueva Castilla PrimitkiZnahoditsya na uzberezhzhi Tihogo okeanu na 1º20 pn na teritoriyi ninishnogo Ekvadoru Znahoditsya takozh na uzberezhzhi Tihogo okeanu na 13º 29 pd sh na teritoriyi ninishnogo Peru Kastilska liga XVI stolittya dorivnyuvala priblizno 5 573 km Tekst toledskogo aktu vid 26 lipnya 1529 roku Arhiv originalu za 30 serpnya 2012 Procitovano 12 lyutogo 2018 isp mov Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2018 Virreyes del Peru Arhiv originalu za 30 serpnya 2012 Procitovano 12 lyutogo 2018 isp mov