Нова́ Гу́та — село в Україні, у Середино-Будській міській громаді Шосткинського району Сумської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Старогутська сільська рада.
село Нова Гута | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Шосткинський район |
Громада | Середино-Будська міська громада |
Облікова картка | Нова Гута |
Основні дані | |
Населення | 98 |
Поштовий індекс | 41030 |
Телефонний код | +380 5451 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 52°16′24″ пн. ш. 33°50′49″ сх. д. / 52.27333° пн. ш. 33.84694° сх. д.Координати: 52°16′24″ пн. ш. 33°50′49″ сх. д. / 52.27333° пн. ш. 33.84694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 161 м |
Водойми | р. Уличка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Cередина-Буда, вул. Центральна, буд. 25 |
Карта | |
Нова Гута | |
Нова Гута | |
Мапа | |
Нова Гута у Вікісховищі |
Населення становить 98 осіб.
Географія
Село Нова Гута знаходиться на березі річки Уличка, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Гаврилова Слобода, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Стара Гута. Село оточене великим лісовим масивом (сосна, береза).
Історія
За припущенням А. М. Лазаревського, Нова Гута була заснована полтавським полковником Василем Васильовичем Кочубеєм близько середини XVIII століття.
Василь Кочубей доводився старшим сином засновнику Старої Гути Василю Леонтійовичу Кочубею. Близько сорока років свого життя він провів на службі в Малоросійському війську, брав участь у багатьох військових походах, був знатним військовим товаришем (1708–1718), бунчуковим товаришем і полтавським полковником (1727–1743). Після смерті свого молодшого брата Федора, яка настала наприкінці 1729 р., він успадкував Стару Гуту і між 1729 і 1743 рр. поселив поблизу неї Нову Гуту і побудував в ній скляний завод.
21 серпня 1743 В. В. Кочубей помер. Після його смерті Нова Гута зі скляним заводом перейшла у спадок до його сина, Глухівського підкоморія і предводителя дворянства Глухівського повіту Василя Васильовича Кочубея. На момент проведення Румянцевим опису Малоросії 1765–1768 рр. за ним в селі числилося 50 дворів і 26 бездворових хат. У 13 з них проживали ремісники, а в 45 — винокури. Винокури були заможними людьми і мали у власності від трьох до шести винокурних котлів. Найбільш багатими серед них були Карпенки, батько і син, які мали по чотири найманих працівника і мали по шість винокурних котлів, по шість коней і по 20 свиней. Великими були господарства і у селян Полошкіних, Сави і Григорія, які мали по три винокурних котла і на них працювало по два найманих працівника. Вироблений на винокурнях спирт вони відвозили для продажу в Городище, Миргород, Гадяч та інші населені пункти України. Однак не всі жителі Нової Гути були заможними людьми. Багато з них жили на власницькій землі, користувалася невеликими садибними ділянками і змушені були працювати за найм на винокурнях своїх сусідів або в навколишніх селах.
Після смерті В. В. Кочубея, яка настала до 1792 р., Нова Гута перейшла у спадок до його сина — предводителя дворянства Глухівського повіту Василя Васильовича Кочубея (бл. 1750 — 03.1800), а від нього до його дружини Олени Василівни Туманської (1762 — 23.12.1836) і трьом синам: Олександру, Дем'яну і Аркадію.
Навесні 1826 Кочубеї розділили між собою успадковані маєтки і закріпили Нову Гуту за молодшим сином спадкодавця дійсним таємним радником Аркадієм Васильовичем Кочубеєм, а після смерті Є. В. Туманської затвердили вказаний розділ через Глухівський земський суд.
У володінні А. В. Кочубея Нова Гута перебувала до його смерті, яка настала 4 березня 1878 р., після чого перейшла у спадок до його сина — таємного радника і голови імператорського Російського технічного товариства Петра Аркадійовича Кочубея (17.06.1825 — 15.12.1892), а від нього — до його сина, предводителя дворянства Глухівського повіту Василя Петровича Кочубея. У цей час в селі працювали 1 лавка, 1 вітряк і 1 крупорушка.
На момент проведення Румянцевим опису Малоросії (1765–1768 рр.) у Новій Гуті вже діяла дерев'яна Захаріє-Єлисаветинська церква, при якій працювали церковно-приходська школа і госпіталь. Церква була побудована предками Аркадія Кочубея і двічі перебудовувалася в 1848 і в 1905 рр. Прихід Захаріє-Єлисаветинської церкви був великим і в 1887 році налічував 1015 парафіян. За церквою був закріплений житловий будинок та 5 десятин землі.
Богослужіння у церкві тривали до кінця 20-их — початку 30-их років ХХ століття, після чого її закрили і передали місцевому колгоспу під склади. У 1942 році склади були зруйновані, і від колишньої церкви нічого не залишилося.
Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 637 осіб (317 чоловічої статі та 320 — жіночої), налічувалось 144 дворових господарства, існувала православна церква
У 1870 р. (за іншими даними в 1871 р.) році в селі була відкрита земська школа, у якій в 1901 році навчалося 55 хлопчиків і 23 дівчинки. Школа знаходилася в громадському будинку і утримувалася за рахунок коштів земства і сільського товариства.
Станом на 1886 у колишньому власницькому селі Протопопівської волості мешкало 945 осіб налічувалось 146 дворових господарств, існували православна церква, школа, лавка, вітряний млини, крупорушка, відбувався щорічний ярмарок.
За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 1213 осіб (558 чоловічої статі та 550 — жіночої), налічувалось 187 дворових господарства.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1102 осіб (563 чоловічої статі та 539 — жіночої), з яких всі — православної віри.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Середино-Будської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Середино-Будського району, село увійшло до Шосткинського району.
Примітки
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2237)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 133), (код 1595)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-262. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Нова Гута [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nova Gu ta selo v Ukrayini u Seredino Budskij miskij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Starogutska silska rada selo Nova Guta Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Seredino Budska miska gromada Oblikova kartka Nova Guta Osnovni dani Naselennya 98 Poshtovij indeks 41030 Telefonnij kod 380 5451 Geografichni dani Geografichni koordinati 52 16 24 pn sh 33 50 49 sh d 52 27333 pn sh 33 84694 sh d 52 27333 33 84694 Koordinati 52 16 24 pn sh 33 50 49 sh d 52 27333 pn sh 33 84694 sh d 52 27333 33 84694 Serednya visota nad rivnem morya 161 m Vodojmi r Ulichka Misceva vlada Adresa radi 41000 Sumska obl Shostkinskij r n m Ceredina Buda vul Centralna bud 25 Karta Nova Guta Nova Guta Mapa Nova Guta u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nova Guta Naselennya stanovit 98 osib GeografiyaSelo Nova Guta znahoditsya na berezi richki Ulichka vishe za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Gavrilova Sloboda nizhche za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane selo Stara Guta Selo otochene velikim lisovim masivom sosna bereza IstoriyaZa pripushennyam A M Lazarevskogo Nova Guta bula zasnovana poltavskim polkovnikom Vasilem Vasilovichem Kochubeyem blizko seredini XVIII stolittya Vasil Kochubej dovodivsya starshim sinom zasnovniku Staroyi Guti Vasilyu Leontijovichu Kochubeyu Blizko soroka rokiv svogo zhittya vin proviv na sluzhbi v Malorosijskomu vijsku brav uchast u bagatoh vijskovih pohodah buv znatnim vijskovim tovarishem 1708 1718 bunchukovim tovarishem i poltavskim polkovnikom 1727 1743 Pislya smerti svogo molodshogo brata Fedora yaka nastala naprikinci 1729 r vin uspadkuvav Staru Gutu i mizh 1729 i 1743 rr poseliv poblizu neyi Novu Gutu i pobuduvav v nij sklyanij zavod 21 serpnya 1743 V V Kochubej pomer Pislya jogo smerti Nova Guta zi sklyanim zavodom perejshla u spadok do jogo sina Gluhivskogo pidkomoriya i predvoditelya dvoryanstva Gluhivskogo povitu Vasilya Vasilovicha Kochubeya Na moment provedennya Rumyancevim opisu Malorosiyi 1765 1768 rr za nim v seli chislilosya 50 dvoriv i 26 bezdvorovih hat U 13 z nih prozhivali remisniki a v 45 vinokuri Vinokuri buli zamozhnimi lyudmi i mali u vlasnosti vid troh do shesti vinokurnih kotliv Najbilsh bagatimi sered nih buli Karpenki batko i sin yaki mali po chotiri najmanih pracivnika i mali po shist vinokurnih kotliv po shist konej i po 20 svinej Velikimi buli gospodarstva i u selyan Poloshkinih Savi i Grigoriya yaki mali po tri vinokurnih kotla i na nih pracyuvalo po dva najmanih pracivnika Viroblenij na vinokurnyah spirt voni vidvozili dlya prodazhu v Gorodishe Mirgorod Gadyach ta inshi naseleni punkti Ukrayini Odnak ne vsi zhiteli Novoyi Guti buli zamozhnimi lyudmi Bagato z nih zhili na vlasnickij zemli koristuvalasya nevelikimi sadibnimi dilyankami i zmusheni buli pracyuvati za najm na vinokurnyah svoyih susidiv abo v navkolishnih selah Pislya smerti V V Kochubeya yaka nastala do 1792 r Nova Guta perejshla u spadok do jogo sina predvoditelya dvoryanstva Gluhivskogo povitu Vasilya Vasilovicha Kochubeya bl 1750 03 1800 a vid nogo do jogo druzhini Oleni Vasilivni Tumanskoyi 1762 23 12 1836 i trom sinam Oleksandru Dem yanu i Arkadiyu Navesni 1826 Kochubeyi rozdilili mizh soboyu uspadkovani mayetki i zakripili Novu Gutu za molodshim sinom spadkodavcya dijsnim tayemnim radnikom Arkadiyem Vasilovichem Kochubeyem a pislya smerti Ye V Tumanskoyi zatverdili vkazanij rozdil cherez Gluhivskij zemskij sud U volodinni A V Kochubeya Nova Guta perebuvala do jogo smerti yaka nastala 4 bereznya 1878 r pislya chogo perejshla u spadok do jogo sina tayemnogo radnika i golovi imperatorskogo Rosijskogo tehnichnogo tovaristva Petra Arkadijovicha Kochubeya 17 06 1825 15 12 1892 a vid nogo do jogo sina predvoditelya dvoryanstva Gluhivskogo povitu Vasilya Petrovicha Kochubeya U cej chas v seli pracyuvali 1 lavka 1 vitryak i 1 kruporushka Na moment provedennya Rumyancevim opisu Malorosiyi 1765 1768 rr u Novij Guti vzhe diyala derev yana Zahariye Yelisavetinska cerkva pri yakij pracyuvali cerkovno prihodska shkola i gospital Cerkva bula pobudovana predkami Arkadiya Kochubeya i dvichi perebudovuvalasya v 1848 i v 1905 rr Prihid Zahariye Yelisavetinskoyi cerkvi buv velikim i v 1887 roci nalichuvav 1015 parafiyan Za cerkvoyu buv zakriplenij zhitlovij budinok ta 5 desyatin zemli Bogosluzhinnya u cerkvi trivali do kincya 20 ih pochatku 30 ih rokiv HH stolittya pislya chogo yiyi zakrili i peredali miscevomu kolgospu pid skladi U 1942 roci skladi buli zrujnovani i vid kolishnoyi cerkvi nichogo ne zalishilosya Naperedodni skasuvannya kripactva 1859 roku u vlasnickomu seli Novgorod Siverskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 637 osib 317 cholovichoyi stati ta 320 zhinochoyi nalichuvalos 144 dvorovih gospodarstva isnuvala pravoslavna cerkva U 1870 r za inshimi danimi v 1871 r roci v seli bula vidkrita zemska shkola u yakij v 1901 roci navchalosya 55 hlopchikiv i 23 divchinki Shkola znahodilasya v gromadskomu budinku i utrimuvalasya za rahunok koshtiv zemstva i silskogo tovaristva Stanom na 1886 u kolishnomu vlasnickomu seli Protopopivskoyi volosti meshkalo 945 osib nalichuvalos 146 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola lavka vitryanij mlini kruporushka vidbuvavsya shorichnij yarmarok Za danimi na 1893 rik u poselenni meshkalo 1213 osib 558 cholovichoyi stati ta 550 zhinochoyi nalichuvalos 187 dvorovih gospodarstva Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1102 osib 563 cholovichoyi stati ta 539 zhinochoyi z yakih vsi pravoslavnoyi viri 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti uvijshlo do skladu Seredino Budskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Seredino Budskogo rajonu selo uvijshlo do Shostkinskogo rajonu Primitkiros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 2237 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 104 ros doref ros doref Kalendar Chernigovskoj gubernii na 1893 god Izdanie Chernigovskago Gubernskago Statisticheskogo Komiteta God pyatnadcatyj Chernigov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1892 stor 133 kod 1595 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 262 X 270 120 s ros doref www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Nova Guta 19 grudnya 2011 u Wayback Machine