Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Архієпископ Никанор в миру Олександр Іванович Бровкович нар 20 листопада 1826 27 грудня 1890 білоруський та латвійський

Никанор (Бровкович)

Никанор (Бровкович)

Архієпископ Никанор (в миру Олександр Іванович Бровкович; нар. 20 листопада 1826 — † 27 грудня 1890) — білоруський та латвійський релігійний діяч. Духовний письменник, філософ, доктор богослов'я. Ректор Ризької духовної семінарії.

Архієпископ Никанор
image
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна академія
Науковий ступінь: доктор богослов'я
Діяльність: чернець, богослов, філософ, православний священник, викладач університету, Orthodox theologian
Ім'я при народженні: Олександр Іванович Бровкович
Народження: 20 листопада 1826(1826-11-20)
Могильов, Російська імперія
Смерть: 27 грудня 1890(1890-12-27) (64 роки)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Похований: Спасо-Преображенський кафедральний собор
Чернецтво: 16 вересня 1850
Єп. хіротонія: 4 липня 1871

image Никанор у Вікісховищі

Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), архієпископ Херсонський та Одеський. Білорус.

Життєпис

Народився у сім'ї з Могилевської єпархії. Дитинство пройшло в білоруському селі. Батьки були заможними. Навчався у Могильовському духовному училищі, співав у могильовському архієрейському хорі.

У 15 років, як один із найкращих вихованців, був викликаний до Санкт-Петербурзької духовної семінарії. Потім, як провідний студент свого курсу, Олександр Бровкович поступив у 1847 до Санкт-Петербурзької духовної академії.

Навчаючись у семінарії прагнув стати монахом. Батько був проти і всіляко відмовляв, але він помер 1847.

16 вересня 1850 — пострижений в чернецтво; 26 вересня рукопокладений в ієродиякони; 30 червня 1851 — ієромонаха.

Після закінчення курсу у 1851 залишений в академії і призначений 29 вересня бакалавром, спочатку на катедрі викривального богослов'я.

8 грудня 1852 отримав звання магістра.

Ієромонах Никанор, на противагу звичайній системі тодішнього академічного викладання, у своїх лекціях часто торкався сучасних неправославних течій, критично розбираючи їх перед студентами; науці головного богослов'я він намагався дати постановку життєву, а не схоластичну. Ці нововведення викликали підозри у духовних колах. Врешті начальство запідозрило його у неправослав'ї. Його ледь не вигнали із академії. Змістили з катедри, надавши можливість читати лекції по викривальному богослов'ю та по розколу.

25 квітня 1856 призначений ректором Ризької духовної семінарії. 29 квітня зведений в сан архімандрита. Займався справами консисторії, продовжував займатися питаннями про головування папи та опису розкольничих рукописів.

1 грудня 1857 (за іншими джерелами, з лютого 1858) — ректор Саратовської семінарії та настоятель саратовського Спасо-Преображенського монастиря. У саратовській семінарії перебудував семінарію та духовне училище, в основному на кошти, які добув сам. Переробив три церкви, влаштував великий цвинтар, збудував дві каплиці. Під кінець перебування у Саратові вивчав місцевий розкол. У цей час для нього визрівала нова неприємність через «опис» рукописів розкольників.

1864–1865 викликаний до Санкт-Петербургу на служіння.

5 листопада 1865 — ректор Полоцької духовної семінарії.

29 липня 1868 — переведений на ректорство до Казанської духовної академії.

10 жовтня 1869 — Синодом присуджений вчений ступень доктора богослов'я, за твір «Разбор римского учения о видимом (папском) главенстве».

Під час ректорства начальство надсилало йому догани, бо вважало що недостатньо доглядає за академією. На погребінні церковного сторожа сказав проникливу промову, про що дійшло до Петербургу і в цьому вбачали кощунство. Цей інцидент пригальмував просування його в єпископи.

4 липня 1871 — хіротонія в єпископа Аксайського, вікарія Донської єпархії.

Близько 5½ років пробув у Новочеркаську. До цього періоду відносяться його роботи над позитивною філософією.

25 грудня 1876 — призначений на самостійну Уфимську та Мензелинську єпархію.

В Уфі єпархія була новою: у ній нараховувалося близько 80 тисяч марійців, які сповідували традиційну релігію. Саме з марійськими картами вів боротьбу архієрей Відомства православного сповідання.

В одній із своїх проповідей він описує своє 7-річне керування уфимською єпархією.

Скажу сміливо, в Уфимській єпархії за сім років управління нею я був свідком великих перемін. Я об’їздив тут не лише міста та села, але багато й таких пунктів, інколи навіть без назв, куди доки ще не проникав жоден культурний екіпаж. Похмурим та вузьким багато що мені здалося спочатку. Навіть у прикордонних селах, у перший рік моєї подорожі, мене зустрічало в церквах від 5 до 11 чоловік, враховуючи в це число священика зі всім причтом, а випадкове руське населення під час мого приїзду в села випадково стояло біля своїх хат та дивилося напівобертом із цілковитою байдужістю та неуважністю, чухаючи звернені до мене спини… Але смію сказати, що у тому ж році у другу мою поїздку, цю неуважність, цю байдужість віднесло вітром. Відразу ж я став бачити всенародні багатотисячні зустрічі, де виходили всі, від малого до старого зі святими іконами, хлібом-сіллю, зі співами і радісними вигуками, з довгими хресними ходами. Ночами бачив ілюмінації, які висвітлювали нічну темінь на кілька верст навкруги. Проїжджав я з екіпажем по шляхах, де до мене люди переміщалися то пішки, то на лижах, або нерідко верхи, і цілі десятки верст цих доріг навмисне прокладалися до мого приїзду вільною працею православного і навіть інородного населення. Я не богатирський клич пустив по цих пустелях, а просто з тяжким болем у серці зітхнув: «Господи, та ці ж люди живуть без церкви та релігії! Та тут же церкви потрібні» І церкви виросли скрізь, де я вказав!; у жодному пункті я не був обманутий. Я говорив народу і повторював: «Не обтяжуйте себе, за 10 років можете побудувати церкву!» А дивись, церкви будувалися менше ніж за 10 місяців, церкви обширні, абсолютно упорядковані, обзаведенні усім потрібним. Від селянина до купця і боярина всі поспішали нести на Боже діло свої лепти, від грошей до сотень і тисяч рублів. Училища зводяться і працюють всюди, навіть по селах. Особливо радували інородні місіонерські училища, вихованці яких усюди створили лепські хори, співали по-слов'янськи і на своїх мовах, як по церквах, так і по домівках і під час хресних ход.

Переїзд в Україну

12 грудня 1883 — єпископ Херсонський та Одеський РПЦ (б).

20 березня 1886 — зведений в сан архієпископа. У вересні обраний почесним членом Санкт-Петербурзької духовної академії.

До літа 1887 — викликаний до Петербургу для присутності у Священному Синоді і засідав у ньому 1887/1888, а потім зимову сесію 1888/1889 років.

Розвинулася хвороба шлунку. Восени 1890 їздив до Москви на консультацію. Але лікарі вже не могли врятувати його від асциту (водянки).

27 грудня 1890 — помер, похований у Спасо-Преображенському соборі Одеси.

Праці

  • Беседа о том, что ересеучение графа Л. Толстого разрушает самые основы не только православно-христианской веры, но и всякой религии. — Одесса, 1889.
  • Поучение о том, что ересеучение графа Л. Толстого разрушает основы общественного и государственного порядка. — Одесса, 1889.
  • Как хорошо умирают верующие в Господа Иисуса // Душеполезный собеседник. — М., 1907, с. 348–349.
  • Общедоступное объяснение . — 1891 (отзыв см. Церковный вестник. — СПб., 1891, № 51—52, с. 814).
  • Поучения, беседы и речи: в 5 т. — Одесса, 1890–1891; 2-е изд. — 1900–1901.
  • Полное собрание творений: в 7 т. — 3-е изд. — М., 1898–1899.
  • Беседа о том, что не следует христианским проповедникам опровергать все лжеучения. — Одесса, 1889.
  • Беседа о христианском супружестве: Против графа Льва Толстого. — Одесса, 1894.
  • Церковь и государство: Против графа Толстого. — Одесса, 1890.
  • Об антихристе, о воскресении мертвых. — Одесса, 1904.
  • Приветственная речь в Елисаветградском соборе // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1888, № 36, с. 973.
  • Поучение на храмовой день святого апостола Андрея Первозванного // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1888, № 31—32, с. 870.
  • О долге духовного пастыря // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1888, № 43, с. 1180.
  • Беседа на утрени Великия Субботы // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1889, № 19, с. 515.
  • Братьям славянам // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1889, № 12, с. 319.
  • Поучение в день празднования 50-летия воссоединения западно-русских униатов 8/IV—1889 в Вильне // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1889, № 24, с. 671.
  • Беседа в церкви Новороссийского университета // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1889, № 38, с. 1121.
  • Беседа в Лазареву Субботу // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1889, № 14, с. 394.
  • Жены мироносицы, Христос Воскресе // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1889, № 15—16, с. 427.
  • Беседа в день Благовещения Пресвятой Владычицы нашей Богородицы // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1889, № 17, с. 449.
  • Послание по поводу распространения и других видов сектантства // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1889, № 49, с. 1367.
  • Поучение в день Рождества Христова // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1888, № 52, с. 1523.
  • Происхождение и значение штунды в жизни русского народа // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1890, № 45, с. 1508.
  • Смерть не страшна // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1891, № 32, с. 1068.
  • Поучение в день Рождества Господа и Бога и Спаса нашего Иисуса Христа // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1891, № 51, с. 1831.
  • Слово о кресте в поучении ревнителям старого обряда. — СПб., 1893.
  • О перстосложении для крестного знамения и благословения в обличение неправды мнимых старообрядцев. — СПб., 1890 // Отзыв см.: Церковные ведомости. — СПб., 1891, № 7, с. 112.
  • Минувшая жизнь: Из быта белого и монашествующего духовенства второй половины XIX века: в 2 т. — Одесса, 1913. О театральных зрелищах в Великий пост (поучения). — М., 1889.
  • О значении семинарского образования. — Одесса, 1891.
  • Описание некоторых сочинений, написанных русскими раскольниками в пользу раскола: в 2 т. — СПб., 1861.
  • Разбор римского учения о видимом главенстве папы в Церкви на основании предания первых веков христианства до I Вселенского Собора. — СПб., 1856, Казань, 1871 // См. отзыв: Церковный вестник. — СПб., 1891, № 7, с. 112.
  • Биографические материалы. — Одесса, 1900. — Т. 1.
  • Позитивная философия и сверхчувственное бытие (критика на критику чистого разума Канта): в 3 т. — СПб., 1875. — 1888.
  • Ночь страстей и воскресения Христовых // Русский паломник. — 1895, № 13, с. 194–198. Беседа: «Есть ли что еретическое в латинской церкви?» // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1888, № 34, 35, 37, 38.
  • Поучение при освящении здания общежития для учеников Одесской духовной семинарии // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1890, № 41, с. 1363.
  • Поучение к воспитанникам учительской семинарии // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1891, № 12, с. 369.
  • Слово в день Святой Пасхи // Прибавления к «Церковным ведомостям». — СПб., 1891, № 16—17, с. 511.
  • Беседа в неделю блудного сына при поминовении раба Божия Александра (поэта Пушкина) по истечению пятидесятилетия по смерти его. — М., 1889
  • Последнее слово архипастыря к пастве 25 декабря 1890 г. // Церковные ведомости. — СПб., 1891, № 1, с. 12.
  • Тысячелетний юбилей святого Мефодия первоучителя Славенского 6/IV—1885 г. // Православное обозрение. — М., 1885, июль, с. 383.
  • Беседа в день перенесения мощей святого князя Александра Невского в 100-летний юбилей г. Николаева // Православное обозрение. — М., 1890, сентябрь, с. 3.
  • Беседа в защиту Библии. Беседа в день празднования 100-летия завоевания г. Одессы (Хаджибея) // Православное обозрение. — М., 1889, сентябрь, с. 115,162.
  • Слово в день мытаря и фарисея // Православное обозрение. — М., 1884, февраль, с. 324.
  • Воззвание к херсонской пастве // Православное обозрение. — М., 1886, январь, с. 18. Речь по наречении во епископа Аксайского 30/VI—1871 г. // Православное обозрение. — М., 1871, июль, с. 216.
  • Прощальная речь в Казанской духовной академии // Православный собеседник. — Казань, 1871, июнь, с. 189.

Цікавий факт

Головна праця єпископа Никанора "Позитивная философия и сверхчувственное бытие " у 3 томах — філософська праця в якій автор намагався науково пояснити існування Бога та безсмертя людської душі. Третій том трактату вийшов під заголовком: «Критика на критику чистого разума Канта».

Література

  • С. Петровский, свящ. Семь херсонских архиепископав. Биографии с приложением портретов, выполненных фототипией. Одесса. Типография Е. И. Фесенко. 1894.
  • Соловьев А. П. «Согласить философию с православной религией»: Идейное наследие архиепископа Никанора (Бровковича) в истории русской мысли XIX–XX вв. Уфа: Изд. Словохотов А. А., 2015. 440 с.

Посилання

Примітки

  1. Журнал "Вопросы философии" - «Синтетическая философия» архиепископа Никанора (Бровковича). Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 10 квітня 2013.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arhiyepiskop Nikanor v miru Oleksandr Ivanovich Brovkovich nar 20 listopada 1826 27 grudnya 1890 biloruskij ta latvijskij religijnij diyach Duhovnij pismennik filosof doktor bogoslov ya Rektor Rizkoyi duhovnoyi seminariyi Arhiyepiskop Nikanor Alma mater Sankt Peterburzka duhovna akademiya Naukovij stupin doktor bogoslov ya Diyalnist chernec bogoslov filosof pravoslavnij svyashennik vikladach universitetu Orthodox theologian Im ya pri narodzhenni Oleksandr Ivanovich Brovkovich Narodzhennya 20 listopada 1826 1826 11 20 Mogilov Rosijska imperiya Smert 27 grudnya 1890 1890 12 27 64 roki Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya Pohovanij Spaso Preobrazhenskij kafedralnij sobor Chernectvo 16 veresnya 1850 Yep hirotoniya 4 lipnya 1871 Nikanor u Vikishovishi Yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi bezpatriarshoyi arhiyepiskop Hersonskij ta Odeskij Bilorus ZhittyepisNarodivsya u sim yi z Mogilevskoyi yeparhiyi Ditinstvo projshlo v biloruskomu seli Batki buli zamozhnimi Navchavsya u Mogilovskomu duhovnomu uchilishi spivav u mogilovskomu arhiyerejskomu hori U 15 rokiv yak odin iz najkrashih vihovanciv buv viklikanij do Sankt Peterburzkoyi duhovnoyi seminariyi Potim yak providnij student svogo kursu Oleksandr Brovkovich postupiv u 1847 do Sankt Peterburzkoyi duhovnoyi akademiyi Navchayuchis u seminariyi pragnuv stati monahom Batko buv proti i vsilyako vidmovlyav ale vin pomer 1847 16 veresnya 1850 postrizhenij v chernectvo 26 veresnya rukopokladenij v iyerodiyakoni 30 chervnya 1851 iyeromonaha Pislya zakinchennya kursu u 1851 zalishenij v akademiyi i priznachenij 29 veresnya bakalavrom spochatku na katedri vikrivalnogo bogoslov ya 8 grudnya 1852 otrimav zvannya magistra Iyeromonah Nikanor na protivagu zvichajnij sistemi todishnogo akademichnogo vikladannya u svoyih lekciyah chasto torkavsya suchasnih nepravoslavnih techij kritichno rozbirayuchi yih pered studentami nauci golovnogo bogoslov ya vin namagavsya dati postanovku zhittyevu a ne sholastichnu Ci novovvedennya viklikali pidozri u duhovnih kolah Vreshti nachalstvo zapidozrilo jogo u nepravoslav yi Jogo led ne vignali iz akademiyi Zmistili z katedri nadavshi mozhlivist chitati lekciyi po vikrivalnomu bogoslov yu ta po rozkolu 25 kvitnya 1856 priznachenij rektorom Rizkoyi duhovnoyi seminariyi 29 kvitnya zvedenij v san arhimandrita Zajmavsya spravami konsistoriyi prodovzhuvav zajmatisya pitannyami pro golovuvannya papi ta opisu rozkolnichih rukopisiv 1 grudnya 1857 za inshimi dzherelami z lyutogo 1858 rektor Saratovskoyi seminariyi ta nastoyatel saratovskogo Spaso Preobrazhenskogo monastirya U saratovskij seminariyi perebuduvav seminariyu ta duhovne uchilishe v osnovnomu na koshti yaki dobuv sam Pererobiv tri cerkvi vlashtuvav velikij cvintar zbuduvav dvi kaplici Pid kinec perebuvannya u Saratovi vivchav miscevij rozkol U cej chas dlya nogo vizrivala nova nepriyemnist cherez opis rukopisiv rozkolnikiv 1864 1865 viklikanij do Sankt Peterburgu na sluzhinnya 5 listopada 1865 rektor Polockoyi duhovnoyi seminariyi 29 lipnya 1868 perevedenij na rektorstvo do Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi 10 zhovtnya 1869 Sinodom prisudzhenij vchenij stupen doktora bogoslov ya za tvir Razbor rimskogo ucheniya o vidimom papskom glavenstve Pid chas rektorstva nachalstvo nadsilalo jomu dogani bo vvazhalo sho nedostatno doglyadaye za akademiyeyu Na pogrebinni cerkovnogo storozha skazav proniklivu promovu pro sho dijshlo do Peterburgu i v comu vbachali koshunstvo Cej incident prigalmuvav prosuvannya jogo v yepiskopi 4 lipnya 1871 hirotoniya v yepiskopa Aksajskogo vikariya Donskoyi yeparhiyi Blizko 5 rokiv probuv u Novocherkasku Do cogo periodu vidnosyatsya jogo roboti nad pozitivnoyu filosofiyeyu 25 grudnya 1876 priznachenij na samostijnu Ufimsku ta Menzelinsku yeparhiyu V Ufi yeparhiya bula novoyu u nij narahovuvalosya blizko 80 tisyach marijciv yaki spoviduvali tradicijnu religiyu Same z marijskimi kartami viv borotbu arhiyerej Vidomstva pravoslavnogo spovidannya V odnij iz svoyih propovidej vin opisuye svoye 7 richne keruvannya ufimskoyu yeparhiyeyu Skazhu smilivo v Ufimskij yeparhiyi za sim rokiv upravlinnya neyu ya buv svidkom velikih peremin Ya ob yizdiv tut ne lishe mista ta sela ale bagato j takih punktiv inkoli navit bez nazv kudi doki she ne pronikav zhoden kulturnij ekipazh Pohmurim ta vuzkim bagato sho meni zdalosya spochatku Navit u prikordonnih selah u pershij rik moyeyi podorozhi mene zustrichalo v cerkvah vid 5 do 11 cholovik vrahovuyuchi v ce chislo svyashenika zi vsim prichtom a vipadkove ruske naselennya pid chas mogo priyizdu v sela vipadkovo stoyalo bilya svoyih hat ta divilosya napivobertom iz cilkovitoyu bajduzhistyu ta neuvazhnistyu chuhayuchi zverneni do mene spini Ale smiyu skazati sho u tomu zh roci u drugu moyu poyizdku cyu neuvazhnist cyu bajduzhist vidneslo vitrom Vidrazu zh ya stav bachiti vsenarodni bagatotisyachni zustrichi de vihodili vsi vid malogo do starogo zi svyatimi ikonami hlibom sillyu zi spivami i radisnimi vigukami z dovgimi hresnimi hodami Nochami bachiv ilyuminaciyi yaki visvitlyuvali nichnu temin na kilka verst navkrugi Proyizhdzhav ya z ekipazhem po shlyahah de do mene lyudi peremishalisya to pishki to na lizhah abo neridko verhi i cili desyatki verst cih dorig navmisne prokladalisya do mogo priyizdu vilnoyu praceyu pravoslavnogo i navit inorodnogo naselennya Ya ne bogatirskij klich pustiv po cih pustelyah a prosto z tyazhkim bolem u serci zithnuv Gospodi ta ci zh lyudi zhivut bez cerkvi ta religiyi Ta tut zhe cerkvi potribni I cerkvi virosli skriz de ya vkazav u zhodnomu punkti ya ne buv obmanutij Ya govoriv narodu i povtoryuvav Ne obtyazhujte sebe za 10 rokiv mozhete pobuduvati cerkvu A divis cerkvi buduvalisya menshe nizh za 10 misyaciv cerkvi obshirni absolyutno uporyadkovani obzavedenni usim potribnim Vid selyanina do kupcya i boyarina vsi pospishali nesti na Bozhe dilo svoyi lepti vid groshej do soten i tisyach rubliv Uchilisha zvodyatsya i pracyuyut vsyudi navit po selah Osoblivo raduvali inorodni misionerski uchilisha vihovanci yakih usyudi stvorili lepski hori spivali po slov yanski i na svoyih movah yak po cerkvah tak i po domivkah i pid chas hresnih hod Pereyizd v Ukrayinu 12 grudnya 1883 yepiskop Hersonskij ta Odeskij RPC b 20 bereznya 1886 zvedenij v san arhiyepiskopa U veresni obranij pochesnim chlenom Sankt Peterburzkoyi duhovnoyi akademiyi Do lita 1887 viklikanij do Peterburgu dlya prisutnosti u Svyashennomu Sinodi i zasidav u nomu 1887 1888 a potim zimovu sesiyu 1888 1889 rokiv Rozvinulasya hvoroba shlunku Voseni 1890 yizdiv do Moskvi na konsultaciyu Ale likari vzhe ne mogli vryatuvati jogo vid ascitu vodyanki 27 grudnya 1890 pomer pohovanij u Spaso Preobrazhenskomu sobori Odesi PraciBeseda o tom chto ereseuchenie grafa L Tolstogo razrushaet samye osnovy ne tolko pravoslavno hristianskoj very no i vsyakoj religii Odessa 1889 Pouchenie o tom chto ereseuchenie grafa L Tolstogo razrushaet osnovy obshestvennogo i gosudarstvennogo poryadka Odessa 1889 Kak horosho umirayut veruyushie v Gospoda Iisusa Dushepoleznyj sobesednik M 1907 s 348 349 Obshedostupnoe obyasnenie 1891 otzyv sm Cerkovnyj vestnik SPb 1891 51 52 s 814 Poucheniya besedy i rechi v 5 t Odessa 1890 1891 2 e izd 1900 1901 Polnoe sobranie tvorenij v 7 t 3 e izd M 1898 1899 Beseda o tom chto ne sleduet hristianskim propovednikam oprovergat vse lzheucheniya Odessa 1889 Beseda o hristianskom supruzhestve Protiv grafa Lva Tolstogo Odessa 1894 Cerkov i gosudarstvo Protiv grafa Tolstogo Odessa 1890 Ob antihriste o voskresenii mertvyh Odessa 1904 Privetstvennaya rech v Elisavetgradskom sobore Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1888 36 s 973 Pouchenie na hramovoj den svyatogo apostola Andreya Pervozvannogo Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1888 31 32 s 870 O dolge duhovnogo pastyrya Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1888 43 s 1180 Beseda na utreni Velikiya Subboty Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1889 19 s 515 Bratyam slavyanam Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1889 12 s 319 Pouchenie v den prazdnovaniya 50 letiya vossoedineniya zapadno russkih uniatov 8 IV 1889 v Vilne Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1889 24 s 671 Beseda v cerkvi Novorossijskogo universiteta Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1889 38 s 1121 Beseda v Lazarevu Subbotu Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1889 14 s 394 Zheny mironosicy Hristos Voskrese Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1889 15 16 s 427 Beseda v den Blagovesheniya Presvyatoj Vladychicy nashej Bogorodicy Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1889 17 s 449 Poslanie po povodu rasprostraneniya i drugih vidov sektantstva Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1889 49 s 1367 Pouchenie v den Rozhdestva Hristova Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1888 52 s 1523 Proishozhdenie i znachenie shtundy v zhizni russkogo naroda Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1890 45 s 1508 Smert ne strashna Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1891 32 s 1068 Pouchenie v den Rozhdestva Gospoda i Boga i Spasa nashego Iisusa Hrista Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1891 51 s 1831 Slovo o kreste v pouchenii revnitelyam starogo obryada SPb 1893 O perstoslozhenii dlya krestnogo znameniya i blagosloveniya v oblichenie nepravdy mnimyh staroobryadcev SPb 1890 Otzyv sm Cerkovnye vedomosti SPb 1891 7 s 112 Minuvshaya zhizn Iz byta belogo i monashestvuyushego duhovenstva vtoroj poloviny XIX veka v 2 t Odessa 1913 O teatralnyh zrelishah v Velikij post poucheniya M 1889 O znachenii seminarskogo obrazovaniya Odessa 1891 Opisanie nekotoryh sochinenij napisannyh russkimi raskolnikami v polzu raskola v 2 t SPb 1861 Razbor rimskogo ucheniya o vidimom glavenstve papy v Cerkvi na osnovanii predaniya pervyh vekov hristianstva do I Vselenskogo Sobora SPb 1856 Kazan 1871 Sm otzyv Cerkovnyj vestnik SPb 1891 7 s 112 Biograficheskie materialy Odessa 1900 T 1 Pozitivnaya filosofiya i sverhchuvstvennoe bytie kritika na kritiku chistogo razuma Kanta v 3 t SPb 1875 1888 Noch strastej i voskreseniya Hristovyh Russkij palomnik 1895 13 s 194 198 Beseda Est li chto ereticheskoe v latinskoj cerkvi Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1888 34 35 37 38 Pouchenie pri osvyashenii zdaniya obshezhitiya dlya uchenikov Odesskoj duhovnoj seminarii Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1890 41 s 1363 Pouchenie k vospitannikam uchitelskoj seminarii Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1891 12 s 369 Slovo v den Svyatoj Pashi Pribavleniya k Cerkovnym vedomostyam SPb 1891 16 17 s 511 Beseda v nedelyu bludnogo syna pri pominovenii raba Bozhiya Aleksandra poeta Pushkina po istecheniyu pyatidesyatiletiya po smerti ego M 1889 Poslednee slovo arhipastyrya k pastve 25 dekabrya 1890 g Cerkovnye vedomosti SPb 1891 1 s 12 Tysyacheletnij yubilej svyatogo Mefodiya pervouchitelya Slavenskogo 6 IV 1885 g Pravoslavnoe obozrenie M 1885 iyul s 383 Beseda v den pereneseniya moshej svyatogo knyazya Aleksandra Nevskogo v 100 letnij yubilej g Nikolaeva Pravoslavnoe obozrenie M 1890 sentyabr s 3 Beseda v zashitu Biblii Beseda v den prazdnovaniya 100 letiya zavoevaniya g Odessy Hadzhibeya Pravoslavnoe obozrenie M 1889 sentyabr s 115 162 Slovo v den mytarya i fariseya Pravoslavnoe obozrenie M 1884 fevral s 324 Vozzvanie k hersonskoj pastve Pravoslavnoe obozrenie M 1886 yanvar s 18 Rech po narechenii vo episkopa Aksajskogo 30 VI 1871 g Pravoslavnoe obozrenie M 1871 iyul s 216 Proshalnaya rech v Kazanskoj duhovnoj akademii Pravoslavnyj sobesednik Kazan 1871 iyun s 189 Cikavij faktGolovna pracya yepiskopa Nikanora Pozitivnaya filosofiya i sverhchuvstvennoe bytie u 3 tomah filosofska pracya v yakij avtor namagavsya naukovo poyasniti isnuvannya Boga ta bezsmertya lyudskoyi dushi Tretij tom traktatu vijshov pid zagolovkom Kritika na kritiku chistogo razuma Kanta LiteraturaS Petrovskij svyash Sem hersonskih arhiepiskopav Biografii s prilozheniem portretov vypolnennyh fototipiej Odessa Tipografiya E I Fesenko 1894 Solovev A P Soglasit filosofiyu s pravoslavnoj religiej Idejnoe nasledie arhiepiskopa Nikanora Brovkovicha v istorii russkoj mysli XIX XX vv Ufa Izd Slovohotov A A 2015 440 s ISBN 978 5 906341 11 2PosilannyaPrimitkiZhurnal Voprosy filosofii Sinteticheskaya filosofiya arhiepiskopa Nikanora Brovkovicha Arhiv originalu za 18 kvitnya 2013 Procitovano 10 kvitnya 2013

Дата публікації:
Топ