Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Не чека́ли» (рос. Не ждали) — картина видатного художника Іллі Рєпіна (1844—1930), написана у 1884—1888 роках. Належить до колекції Третьяковської галереї (інв. 740). Розмір картини — 160,5 × 167,5 см.
| рос. Не ждали | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Рєпін Ілля Юхимович |
| Час створення: | 1884–1888 |
| Розміри: | 160,5 × 167,5 см |
| Висота: | 160,5 см |
| Ширина: | 167,5 см |
| Матеріал: | полотно |
| Техніка: | олія |
| Жанр: | побутовий жанр[1] |
| Зберігається: | Москва |
| Музей: | Третьяковська галерея |
 Не чекали у Вікісховищі | |
Рєпін почав роботу над основним варіантом картини 1884 року на дачі в Мартишкіні під Петербургом (див. #Історія). Цього ж року картина експонувалась на 12-й виставці Товариства пересувних художніх виставок («пересувників»), яка проходила в Петербурзі, після чого це полотно входило до складу виставки, яка подорожувала по інших містах Російської імперії.
1885 року Павло Третьяков викупив картину в автора. Згодом, у 1885, 1887 і 1888 роках, Ілля Рєпін вніс до неї зміни, які здебільшого стосувались обличчя чоловіка, що входить у кімнату.
Картина зображає першу реакцію членів родини на повернення революціонера-народовольця із заслання (див. #Опис). Цей твір вважають «найзначнішим і наймонументальнішим із полотен Рєпіна на революційні теми» (див. #Відгуки та критика).
Історія
Картина «Не чекали» належить до так званої народовольчої серії Рєпіна, до якої входять також картини «Арешт пропагандиста» (1880—1889, 1892, ДТГ), «Перед сповіддю» (або «Відмова від сповіді», 1879—1885, ДТГ), «Зібрання» (1883, ДТГ) та інші.
Рєпін почав працювати над картиною «Не чекали» на початку 1880-х років, перебуваючи під враженням від убивства імператора Олександра II, вчиненого 1 (13) березня 1881 року, а також від публічної страти народовольців-першоберезнівців, які до нього були причетні. Ця страта відбулась 3 (15) квітня 1881 року і Рєпін сам був на ній присутній.
У картини «Не чекали» є два варіанти. Перший розпочато 1883 року, і на ньому зображалась дівчина-курсистка, що повертається додому. Ця картина, написана олією по дереву, була відносно невеликого розміру, 45,8 × 37 см. П'ятнадцять років по тому, 1898 року, Рєпін взявся доробляти цей варіант картини, дещо змінивши образ дівчини, що входить, яка своїм обличчям нагадує його доньку Надю. Натепер цей варіант картини також є частиною колекції Третьяковської галереї.
У 1884 на дачі в Мартишкіні під Санкт-Петербургом Рєпін починає писати другий, основний варіант картини, більший за розміром і значно змінений: до кімнати входить не дівчина, а чоловік. Позували художнику члени його родини та деякі знайомі. Зокрема, жінку чоловіка, що повертається, написано з Віри Олексіївни, дружини Рєпіна, і Варвари Дмитрівни Стасової; матір — з Євгенії Дмитрівни Шевцової, тещі художника; хлопчика — з Сергія Костичева, сина сусідів по дачі (потім — відомого біохіміка, професора та академіка); дівчинку — з Віри Рєпіної, доньки художника, а покоївку — з прислуги Рєпіних. Вважається, що обличчя чоловіка, що входить, могло бути написаним зі Всеволода Гаршина, над портретом якого Рєпін працював 1884 року.
В одному з ранніх варіантів на картині зображався батько засланця, що попереджує решту про його прибуття. Крім того, критик Володимир Стасов згадував, що була ще фігура «якогось старигана». У кінцевому варіанті картини Рєпін залишив тільки тих персонажів, які, на його погляд, були необхідними для психологічного розкриття вибраної ним теми, а також для «збереження дієвості сцени».
Того ж 1884 року картину представлено на 12-й виставці Товариства пересувних художніх виставок, яка проходила в Петербурзі. Спочатку Павло Третьяков не спішив купувати цю картину. Він повідомив Рєпіну: «В картині Вашій багато переваг, але є й вади; її зміст мене не цікавить, але на публіку вона, схоже, дуже діє». Рєпін сам був не зовсім задоволений вирішенням художньої ідеї на картині, зокрема — концепцією головного героя, засланця, що повернувся.
Відтак картина «Не чекали» перебувала у складі виставки, яка подорожувала іншими містами Росії. Після цієї подорожі Павло Третьяков нарешті повідомив художника про свій намір купити цю картину. Рєпін, однак, відмовився її продавати, сказавши, що, по-перше, Федір Терещенко вже висловив бажання купити це полотно, а по-друге, він сам лаштується переписати головного героя твору. Коли цю роботу було завершено, Павлові Третьякову все ж вдалося долучити цю картину до своєї колекції, хоч для цього йому довелося заплатити більше — не п'ять тисяч рублів, про які йшла мова спершу, а сім тисяч.
Після цього Рєпін доробляв картину 1885, 1887 і, нарешті, 1888 року. Здебільшого ці пізніші зміни торкнулись виразу обличчя чоловіка, що входить. Картину в тому вигляді, в якому вона була до змін 1885 року, сфотографував Андрій Деньєр і у жовтні 1884 року подарував це фото художньому критику Володимирові Стасову.
За спогадами хранителя Третьяковської галереї Миколи Мудрогеля, одну з поправок до обличчя засланця Ілля Рєпін здійснив за відсутності Павла Третьякова, сказавши працівникам галереї: «Ви не хвилюйтесь. Я говорив із Павлом Михайловичем про поправку обличчя на картині „Не чекали“. Він знає, що я маю зробити». Третьякову ж ця поправка не сподобалась: він вважав, що вона псує картину.
Опис
На картині зображено момент, коли в кімнату несподівано для присутніх заходить чоловік — політичний засланець, який повернувся з далеких країв. Очевидно, що його приходу не чекали, і тому різною є перша реакція членів сім'ї на його повернення. Безсумнівною є радість жінки за фортепіано (його дружини) і хлопчика, що сидить за столом. Дівчинка дивиться насторожено — можливо, що вона взагалі ще не зрозуміла, хто цей чоловік. У погляді покоївки, що стоїть у дверях, можна відчути недовірливе здивування. На передньому плані — жінка похилого віку, мати чоловіка, що повернувся. Її похилена постать передає глибоке зворушення від такої події.
Головним завданням художника було показати неочікуваність повернення засланого народовольця, а також усю гаму пов'язаних із цим переживань — як його особистих, так і членів його сім'ї. Вираз обличчя засланця, а також нахил його голови Рєпін переписував щонайменше тричі, ніби вибираючи між піднесено-героїчним і мученицьки-втомленим варіантами, і зрештою зупинившись на запитально-невпевненому виразі, який поєднував у собі героїзм і страждання. У кінцевому варіанті вигляд чоловіка, що повернувся, викликає асоціації з притчею про «повернення блудного сина».
Головним психологічним вузлом композиції є динаміка фігур засланця та його матері, а також зустріч їхніх поглядів. У цей перший момент повернення фігура матері слугує єднальною ланкою між її сином, який поки що здається чужим у цьому світлому інтер'єрі, та рештою членів родини. Рух матері, викликаний несподіваним поверненням сина, підкреслено зрушеним кріслом на передньому плані картини. Впевнено написані руки матері, а також руки жінки засланця, яка сидить за роялем.
У період, коли багато революціонерів-народовольців було в тривалому засланні, повернення одного з них до рідної домівки можна було прирівняти до «нежданого чудесного явлення» або ж навіть «воскресіння». Мистецтвознавці відзначали: композиція картини — зокрема постать матері, що встає з крісла назустріч сину, який повернувся, — має аналогію з євангельськими сюжетами воскресіння Лазаря та вечері в Еммаусі, а також із картиною Олександра Іванова «Явлення Христа народу».
Багато подробиць, як-от фігури дітей, що сидять за столом у правій частині полотна, та деталі інтер'єру кімнати, — надають картині життєвості, жанрової впевненості й ліричної теплоти. До таких деталей належить образ дівчинки з характерно схрещеними під столом ніжками, а також уся з любов'ю написана обстава типового житла інтелігентної сім'ї того часу.
Інтер'єр квартири прикрашено репродукціями, які мають значення для оцінювання політичних настроїв у цій сім'ї та символіки картини. Це портрети письменників-демократів Миколи Некрасова та Тараса Шевченка, зображення імператора Олександра II, вбитого народовольцями, на смертному одрі, а також Христос на Голгофі — символ співчуття та спокутування, який інтелігенти-революціонери пов'язували зі своєю місією.
-
![image]()
Микола Мурашко. Портрет Т. Г. Шевченка (1859) -
![image]()
[en]. «На Голгофі» (1841) -
![image]()
П. Ф. Борель. Портрет Миколи Некрасова (1860-ті) -
![image]()
Костянтин Маковський. «Портрет Олександра II на смертному одрі» (1881, Третьяковська галерея)
Критики особливо відмічали композицію і колорит картини. Зокрема, мистецтвознавець [ru] писав:
 | Насправді натуральне тут упорядковане і зведене до певної системи, тим строгішої та гармонійнішої, що гадана випадковість живої дійсності виконує завдання показати піднесену мораль, душевну благородність і величність учинків як природне життя і почуття простих людей. Зберігаючи свою природність, вони стали в зображенні Рєпіна настільки ж достовірно історичними героями, як це було в умовному піднесенні героїв історичного живопису минулого. |  |
Згодом подібну композицію використовували в деяких творах інші художники — наприклад, у картині «Знову двійка» Федора Решетникова (1952, ДТГ).
Відгуки та критика
Критик Володимир Стасов високо цінував картину «Не чекали» і називав її «шедевром усієї російської школи». Коли картина з'явилася на виставці «пересувників», він писав:
| | Найталановитіша, найчудовіша картина усієї виставки — картина Рєпіна «Не чекали». У ній найбільше глибокого змісту, вираження світлої думки. Вона без рум'ян і фальші зображає сучасність, її найкраще оцінила і полюбила за це публіка. | |
Художник і критик Олександр Бенуа розказував про своє двояке ставлення до картини «Не чекали». У своїй книжці «Історія російського живопису XIX століття» він відзначав, що слабким місцем цієї картини є «підлаштованість фабули, гримаси акторів, грубість оповіді». Він писав, що в цій картині «наш погляд ковзає по ходульній мелодрамі, по досить поверхнево створених типах, але зате з насолодою зупинявся на прекрасно написаному intérieur'і, на сильних сірих барвах, на бадьорому, простому живописі».
Мистецтвознавець Олексій Федоров-Давидов у своїй книжці про Рєпіна писав:
| | Полотно «Не чекали» — видатна картина Рєпіна за красою та майстерністю її живописного рішення. Вона написана в пленері, наповнена світлом і повітрям, її світлий колорит надає їй м'яку та світлу ліричність, що пом'якшує драму… Знайшовши й показавши дійсних героїв свого часу, художник зробив великий поступ уперед у розвитку як жанрового, так і історичного малярства. Точніше, він досягнув їх особливого злиття, яке відкривало можливість створенню (ред.) історичного живопису на сучасні теми. | |
Примітки
- https://tretyakovgallery.ru/collection/ne-zhdali-37031/
- Государственная Третьяковская галерея — каталог собрания (російською) . Москва: Красная площадь. 2006. с. 217—218. ISBN .
- Государственная Третьяковская галерея. www.tretyakovgallery.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 13 січня 2016.
- Королёва, С. (2010). Илья Ефимович Репин (Великие художники, том 20) (російською) . Москва: Директ-Медиа і Комсомольская правда. ISBN .
- Юденкова, Татьяна. Неустанное служение (К истории коллекции П.М. Третьякова). www.nasledie-rus.ru (російською) .
- Фёдоров-Давыдов, Алексей (1989). И. Е. Репин (російською) . Москва: Искусство. с. 68—70. ISBN .
- Журнальный зал | Искусствознание. Журнал по истории и теории искусства. . 2. magazines.russ.ru. Процитовано 25 січня 2016.
- Art-каталог: живопись и графика - Репин Илья Ефимович - Не ждали. 1883-1898. www.art-catalog.ru. Процитовано 25 січня 2016.
- www.school.edu.ru :: Репин, Илья Ефимович. Не ждали. 1888. ГТГ. artclassic.edu.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 25 січня 2016.
- Репин (рос.). ОЛМА Медиа Групп. 1 січня 2008. ISBN .
- Татьяна, Юденкова. Интервью / Картина Ильи Репина «Не ждали» / Татьяна Юденкова. Эхо Москвы. Процитовано 25 січня 2016.
- Галереи, Официальный Блог Государственной Третьяковской. Официальный блог Государственной Третьяковской галереи: Третьяков и художники: Репин Илья Ефимович. Официальный блог Государственной Третьяковской галереи. Процитовано 25 січня 2016.
- Repin, Ilya. Не ждали. Илья Репин. Шедевр русской живописи, картина, фото, рисунок, возвращение каторжника. ilya-repin.ru. Процитовано 25 січня 2016.
- Алленова, Екатерина (2000). Илья Репин. Москва: Белый город. с. 63. ISBN .
- Виноградова, Институт русского языка им В. В. (1 січня 2009). Язык как медиатор между знанием и искусством: сборник докладов : международный научный семинар "Проблемы междисциплинарных исследований художественного текста" (рос.). Азбуковник.
- Стасов, В. (1950). Избранное: живопись, скульптура, графика (російською) . Т. 1 — Русское искусство. Искусство. с. 186.
- Бенуа, А. (1995). История русской живописи в XIX веке (російською) . Москва: Республика. с. 267, 272. ISBN .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Не чекали (картина) |
- «Не чекали» в базі даних Третьяковської галереї
- Не чекали у високій роздільній здатності на вебсайті art-catalog.ru
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne cheka li ros Ne zhdali kartina vidatnogo hudozhnika Illi Ryepina 1844 1930 napisana u 1884 1888 rokah Nalezhit do kolekciyi Tretyakovskoyi galereyi inv 740 Rozmir kartini 160 5 167 5 sm Ne chekaliros Ne zhdaliTvorec Ryepin Illya YuhimovichChas stvorennya 1884 1888Rozmiri 160 5 167 5 smVisota 160 5 smShirina 167 5 smMaterial polotnoTehnika oliyaZhanr pobutovij zhanr 1 Zberigayetsya MoskvaMuzej Tretyakovska galereya Ne chekali u Vikishovishi Ryepin pochav robotu nad osnovnim variantom kartini 1884 roku na dachi v Martishkini pid Peterburgom div Istoriya Cogo zh roku kartina eksponuvalas na 12 j vistavci Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok peresuvnikiv yaka prohodila v Peterburzi pislya chogo ce polotno vhodilo do skladu vistavki yaka podorozhuvala po inshih mistah Rosijskoyi imperiyi 1885 roku Pavlo Tretyakov vikupiv kartinu v avtora Zgodom u 1885 1887 i 1888 rokah Illya Ryepin vnis do neyi zmini yaki zdebilshogo stosuvalis oblichchya cholovika sho vhodit u kimnatu Kartina zobrazhaye pershu reakciyu chleniv rodini na povernennya revolyucionera narodovolcya iz zaslannya div Opis Cej tvir vvazhayut najznachnishim i najmonumentalnishim iz poloten Ryepina na revolyucijni temi div Vidguki ta kritika Istoriya Ne chekali pershij variant kartini rozpochato v 1883 Portret V M Garshina 1884 Muzej mistectva Metropoliten Kartina Ne chekali nalezhit do tak zvanoyi narodovolchoyi seriyi Ryepina do yakoyi vhodyat takozh kartini Aresht propagandista 1880 1889 1892 DTG Pered spoviddyu abo Vidmova vid spovidi 1879 1885 DTG Zibrannya 1883 DTG ta inshi Ryepin pochav pracyuvati nad kartinoyu Ne chekali na pochatku 1880 h rokiv perebuvayuchi pid vrazhennyam vid ubivstva imperatora Oleksandra II vchinenogo 1 13 bereznya 1881 roku a takozh vid publichnoyi strati narodovolciv pershobereznivciv yaki do nogo buli prichetni Cya strata vidbulas 3 15 kvitnya 1881 roku i Ryepin sam buv na nij prisutnij U kartini Ne chekali ye dva varianti Pershij rozpochato 1883 roku i na nomu zobrazhalas divchina kursistka sho povertayetsya dodomu Cya kartina napisana oliyeyu po derevu bula vidnosno nevelikogo rozmiru 45 8 37 sm P yatnadcyat rokiv po tomu 1898 roku Ryepin vzyavsya doroblyati cej variant kartini desho zminivshi obraz divchini sho vhodit yaka svoyim oblichchyam nagaduye jogo donku Nadyu Nateper cej variant kartini takozh ye chastinoyu kolekciyi Tretyakovskoyi galereyi U 1884 na dachi v Martishkini pid Sankt Peterburgom Ryepin pochinaye pisati drugij osnovnij variant kartini bilshij za rozmirom i znachno zminenij do kimnati vhodit ne divchina a cholovik Pozuvali hudozhniku chleni jogo rodini ta deyaki znajomi Zokrema zhinku cholovika sho povertayetsya napisano z Viri Oleksiyivni druzhini Ryepina i Varvari Dmitrivni Stasovoyi matir z Yevgeniyi Dmitrivni Shevcovoyi teshi hudozhnika hlopchika z Sergiya Kosticheva sina susidiv po dachi potim vidomogo biohimika profesora ta akademika divchinku z Viri Ryepinoyi donki hudozhnika a pokoyivku z prislugi Ryepinih Vvazhayetsya sho oblichchya cholovika sho vhodit moglo buti napisanim zi Vsevoloda Garshina nad portretom yakogo Ryepin pracyuvav 1884 roku V odnomu z rannih variantiv na kartini zobrazhavsya batko zaslancya sho poperedzhuye reshtu pro jogo pributtya Krim togo kritik Volodimir Stasov zgaduvav sho bula she figura yakogos starigana U kincevomu varianti kartini Ryepin zalishiv tilki tih personazhiv yaki na jogo poglyad buli neobhidnimi dlya psihologichnogo rozkrittya vibranoyi nim temi a takozh dlya zberezhennya diyevosti sceni Togo zh 1884 roku kartinu predstavleno na 12 j vistavci Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok yaka prohodila v Peterburzi Spochatku Pavlo Tretyakov ne spishiv kupuvati cyu kartinu Vin povidomiv Ryepinu V kartini Vashij bagato perevag ale ye j vadi yiyi zmist mene ne cikavit ale na publiku vona shozhe duzhe diye Ryepin sam buv ne zovsim zadovolenij virishennyam hudozhnoyi ideyi na kartini zokrema koncepciyeyu golovnogo geroya zaslancya sho povernuvsya Vidtak kartina Ne chekali perebuvala u skladi vistavki yaka podorozhuvala inshimi mistami Rosiyi Pislya ciyeyi podorozhi Pavlo Tretyakov nareshti povidomiv hudozhnika pro svij namir kupiti cyu kartinu Ryepin odnak vidmovivsya yiyi prodavati skazavshi sho po pershe Fedir Tereshenko vzhe visloviv bazhannya kupiti ce polotno a po druge vin sam lashtuyetsya perepisati golovnogo geroya tvoru Koli cyu robotu bulo zaversheno Pavlovi Tretyakovu vse zh vdalosya doluchiti cyu kartinu do svoyeyi kolekciyi hoch dlya cogo jomu dovelosya zaplatiti bilshe ne p yat tisyach rubliv pro yaki jshla mova spershu a sim tisyach Pislya cogo Ryepin doroblyav kartinu 1885 1887 i nareshti 1888 roku Zdebilshogo ci piznishi zmini torknulis virazu oblichchya cholovika sho vhodit Kartinu v tomu viglyadi v yakomu vona bula do zmin 1885 roku sfotografuvav Andrij Denyer i u zhovtni 1884 roku podaruvav ce foto hudozhnomu kritiku Volodimirovi Stasovu Za spogadami hranitelya Tretyakovskoyi galereyi Mikoli Mudrogelya odnu z popravok do oblichchya zaslancya Illya Ryepin zdijsniv za vidsutnosti Pavla Tretyakova skazavshi pracivnikam galereyi Vi ne hvilyujtes Ya govoriv iz Pavlom Mihajlovichem pro popravku oblichchya na kartini Ne chekali Vin znaye sho ya mayu zrobiti Tretyakovu zh cya popravka ne spodobalas vin vvazhav sho vona psuye kartinu OpisOblichchya zaslancya detal kartini Na kartini zobrazheno moment koli v kimnatu nespodivano dlya prisutnih zahodit cholovik politichnij zaslanec yakij povernuvsya z dalekih krayiv Ochevidno sho jogo prihodu ne chekali i tomu riznoyu ye persha reakciya chleniv sim yi na jogo povernennya Bezsumnivnoyu ye radist zhinki za fortepiano jogo druzhini i hlopchika sho sidit za stolom Divchinka divitsya nastorozheno mozhlivo sho vona vzagali she ne zrozumila hto cej cholovik U poglyadi pokoyivki sho stoyit u dveryah mozhna vidchuti nedovirlive zdivuvannya Na perednomu plani zhinka pohilogo viku mati cholovika sho povernuvsya Yiyi pohilena postat peredaye gliboke zvorushennya vid takoyi podiyi Golovnim zavdannyam hudozhnika bulo pokazati neochikuvanist povernennya zaslanogo narodovolcya a takozh usyu gamu pov yazanih iz cim perezhivan yak jogo osobistih tak i chleniv jogo sim yi Viraz oblichchya zaslancya a takozh nahil jogo golovi Ryepin perepisuvav shonajmenshe trichi nibi vibirayuchi mizh pidneseno geroyichnim i muchenicki vtomlenim variantami i zreshtoyu zupinivshis na zapitalno nevpevnenomu virazi yakij poyednuvav u sobi geroyizm i strazhdannya U kincevomu varianti viglyad cholovika sho povernuvsya viklikaye asociaciyi z pritcheyu pro povernennya bludnogo sina Golovnim psihologichnim vuzlom kompoziciyi ye dinamika figur zaslancya ta jogo materi a takozh zustrich yihnih poglyadiv U cej pershij moment povernennya figura materi sluguye yednalnoyu lankoyu mizh yiyi sinom yakij poki sho zdayetsya chuzhim u comu svitlomu inter yeri ta reshtoyu chleniv rodini Ruh materi viklikanij nespodivanim povernennyam sina pidkresleno zrushenim krislom na perednomu plani kartini Vpevneno napisani ruki materi a takozh ruki zhinki zaslancya yaka sidit za royalem U period koli bagato revolyucioneriv narodovolciv bulo v trivalomu zaslanni povernennya odnogo z nih do ridnoyi domivki mozhna bulo pririvnyati do nezhdanogo chudesnogo yavlennya abo zh navit voskresinnya Mistectvoznavci vidznachali kompoziciya kartini zokrema postat materi sho vstaye z krisla nazustrich sinu yakij povernuvsya maye analogiyu z yevangelskimi syuzhetami voskresinnya Lazarya ta vecheri v Emmausi a takozh iz kartinoyu Oleksandra Ivanova Yavlennya Hrista narodu Bagato podrobic yak ot figuri ditej sho sidyat za stolom u pravij chastini polotna ta detali inter yeru kimnati nadayut kartini zhittyevosti zhanrovoyi vpevnenosti j lirichnoyi teploti Do takih detalej nalezhit obraz divchinki z harakterno shreshenimi pid stolom nizhkami a takozh usya z lyubov yu napisana obstava tipovogo zhitla inteligentnoyi sim yi togo chasu Inter yer kvartiri prikrasheno reprodukciyami yaki mayut znachennya dlya ocinyuvannya politichnih nastroyiv u cij sim yi ta simvoliki kartini Ce portreti pismennikiv demokrativ Mikoli Nekrasova ta Tarasa Shevchenka zobrazhennya imperatora Oleksandra II vbitogo narodovolcyami na smertnomu odri a takozh Hristos na Golgofi simvol spivchuttya ta spokutuvannya yakij inteligenti revolyucioneri pov yazuvali zi svoyeyu misiyeyu Mikola Murashko Portret T G Shevchenka 1859 en Na Golgofi 1841 P F Borel Portret Mikoli Nekrasova 1860 ti Kostyantin Makovskij Portret Oleksandra II na smertnomu odri 1881 Tretyakovska galereya Kritiki osoblivo vidmichali kompoziciyu i kolorit kartini Zokrema mistectvoznavec ru pisav Naspravdi naturalne tut uporyadkovane i zvedene do pevnoyi sistemi tim strogishoyi ta garmonijnishoyi sho gadana vipadkovist zhivoyi dijsnosti vikonuye zavdannya pokazati pidnesenu moral dushevnu blagorodnist i velichnist uchinkiv yak prirodne zhittya i pochuttya prostih lyudej Zberigayuchi svoyu prirodnist voni stali v zobrazhenni Ryepina nastilki zh dostovirno istorichnimi geroyami yak ce bulo v umovnomu pidnesenni geroyiv istorichnogo zhivopisu minulogo Zgodom podibnu kompoziciyu vikoristovuvali v deyakih tvorah inshi hudozhniki napriklad u kartini Znovu dvijka Fedora Reshetnikova 1952 DTG Vidguki ta kritikaKartina Ne chekali na poshtovij marci SRSR 1969 roku Kritik Volodimir Stasov visoko cinuvav kartinu Ne chekali i nazivav yiyi shedevrom usiyeyi rosijskoyi shkoli Koli kartina z yavilasya na vistavci peresuvnikiv vin pisav Najtalanovitisha najchudovisha kartina usiyeyi vistavki kartina Ryepina Ne chekali U nij najbilshe glibokogo zmistu virazhennya svitloyi dumki Vona bez rum yan i falshi zobrazhaye suchasnist yiyi najkrashe ocinila i polyubila za ce publika Hudozhnik i kritik Oleksandr Benua rozkazuvav pro svoye dvoyake stavlennya do kartini Ne chekali U svoyij knizhci Istoriya rosijskogo zhivopisu XIX stolittya vin vidznachav sho slabkim miscem ciyeyi kartini ye pidlashtovanist fabuli grimasi aktoriv grubist opovidi Vin pisav sho v cij kartini nash poglyad kovzaye po hodulnij melodrami po dosit poverhnevo stvorenih tipah ale zate z nasolodoyu zupinyavsya na prekrasno napisanomu interieur i na silnih sirih barvah na badoromu prostomu zhivopisi Mistectvoznavec Oleksij Fedorov Davidov u svoyij knizhci pro Ryepina pisav Polotno Ne chekali vidatna kartina Ryepina za krasoyu ta majsternistyu yiyi zhivopisnogo rishennya Vona napisana v pleneri napovnena svitlom i povitryam yiyi svitlij kolorit nadaye yij m yaku ta svitlu lirichnist sho pom yakshuye dramu Znajshovshi j pokazavshi dijsnih geroyiv svogo chasu hudozhnik zrobiv velikij postup upered u rozvitku yak zhanrovogo tak i istorichnogo malyarstva Tochnishe vin dosyagnuv yih osoblivogo zlittya yake vidkrivalo mozhlivist stvorennyu red istorichnogo zhivopisu na suchasni temi Primitkihttps tretyakovgallery ru collection ne zhdali 37031 Gosudarstvennaya Tretyakovskaya galereya katalog sobraniya rosijskoyu Moskva Krasnaya ploshad 2006 s 217 218 ISBN 5 900743 22 5 Gosudarstvennaya Tretyakovskaya galereya www tretyakovgallery ru Arhiv originalu za 19 travnya 2013 Procitovano 13 sichnya 2016 Korolyova S 2010 Ilya Efimovich Repin Velikie hudozhniki tom 20 rosijskoyu Moskva Direkt Media i Komsomolskaya pravda ISBN 978 5 87107 193 9 Yudenkova Tatyana Neustannoe sluzhenie K istorii kollekcii P M Tretyakova www nasledie rus ru rosijskoyu Fyodorov Davydov Aleksej 1989 I E Repin rosijskoyu Moskva Iskusstvo s 68 70 ISBN 5 98724 030 1 Zhurnalnyj zal Iskusstvoznanie Zhurnal po istorii i teorii iskusstva 2 magazines russ ru Procitovano 25 sichnya 2016 Art katalog zhivopis i grafika Repin Ilya Efimovich Ne zhdali 1883 1898 www art catalog ru Procitovano 25 sichnya 2016 www school edu ru Repin Ilya Efimovich Ne zhdali 1888 GTG artclassic edu ru Arhiv originalu za 19 travnya 2013 Procitovano 25 sichnya 2016 Repin ros OLMA Media Grupp 1 sichnya 2008 ISBN 9785373006835 Tatyana Yudenkova Intervyu Kartina Ili Repina Ne zhdali Tatyana Yudenkova Eho Moskvy Procitovano 25 sichnya 2016 Galerei Oficialnyj Blog Gosudarstvennoj Tretyakovskoj Oficialnyj blog Gosudarstvennoj Tretyakovskoj galerei Tretyakov i hudozhniki Repin Ilya Efimovich Oficialnyj blog Gosudarstvennoj Tretyakovskoj galerei Procitovano 25 sichnya 2016 Repin Ilya Ne zhdali Ilya Repin Shedevr russkoj zhivopisi kartina foto risunok vozvrashenie katorzhnika ilya repin ru Procitovano 25 sichnya 2016 Allenova Ekaterina 2000 Ilya Repin Moskva Belyj gorod s 63 ISBN 9785779302203 Vinogradova Institut russkogo yazyka im V V 1 sichnya 2009 Yazyk kak mediator mezhdu znaniem i iskusstvom sbornik dokladov mezhdunarodnyj nauchnyj seminar Problemy mezhdisciplinarnyh issledovanij hudozhestvennogo teksta ros Azbukovnik Stasov V 1950 Izbrannoe zhivopis skulptura grafika rosijskoyu T 1 Russkoe iskusstvo Iskusstvo s 186 Benua A 1995 Istoriya russkoj zhivopisi v XIX veke rosijskoyu Moskva Respublika s 267 272 ISBN 5 250 02524 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ne chekali kartina Ne chekali v bazi danih Tretyakovskoyi galereyi Ne chekali u visokij rozdilnij zdatnosti na vebsajti art catalog ruCya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi