Петро́ Арте́мович Нестеро́вський (28 червня 1870, Каплівка — 16 березня 1932) — український фольклорист, етнограф, педагог. Батько письменника Петра Нестеровського.
Петро Артемович Нестеровський | |
---|---|
Народився | 28 червня 1870 Каплівка, Хотинський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія |
Помер | 16 березня 1932 (61 рік) |
Поховання | Байкове кладовище |
Місце проживання | Варшава, Москва, Київ |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | педагог |
Alma mater | Варшавський університет |
Галузь | фольклор, етнографія |
Заклад | Варшавський університет Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |
Нагороди |
Біографія
Народився 28 червня 1870 року в селі Каплівці (нині Хотинського району Чернівецької області) в сім'ї священика. У 1897 році закінчив Варшавський університет, де й викладав російську і церковнослов'янську мови, історію. Згодом був директором та інспектором у гімназіях Варшави. Перебуваючи в рідному краю на літніх канікулах, їздив по селах (села Грозинці, Каплівці і Керстенці, нині Хотинського, та Вітрянка, нині Сокирянського райнів Чернівецької області) з етнографічними розвідками, а також до Непоротова, щоб ознайомитися зі скельним монастирем. Свої записи (добірки пісень, казок, легенд, загадок, заговорів, прислів'їв і приказок як «Материалы по этнографии бессарабских русинов») публікував у часописі «Киевская старина». У праці «Бессарабские русины» автор подав весь життєвий цикл бессарабських українців в окремих нарисах: «Вірування бессарабських русинів», «Народження дитини», «Весілля», «Похорон», «Коляди», «Новий рік», «Йордан», «Великдень», «Зелені свята» тощо.
Нагороджений орденами святого Станіслава 3-го та 2-го ступенів, святої Анни 3-го та 2-го ступенів.
На початку Першої світової війни разом з родиною виїхав до Москви. У 1918 році переїхав в Україну. Працював директором Олександрівської гімназії на Катеринославщині, а від 1919 року і до самої смерті — у київській Всенародній бібліотеці України (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) на різних посадах: від бібліотекаря до завідувача відділу періодики, завідувача відділу реєстратури .
Помер 16 березня 1932 року. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.
Праці
- Бессарабские руссины: Историко-этнографический очерк. — Варшава, 1905.
- Материалы по этнографии бессарабских руссинов // Киевская старина. — 1905. — № 10.
- По русской Буковине: Путевой набросок. — Санкт-Петербург, 1908.
- На севере Бессарабии: Путевые очерки. — Варшава, 1910.
Примітки
- Гарбар Лариса. Біографічні джерела з історії дослідження української бібліотечної справи (1918—1934) з архіву Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та питання персонологічної реконструкції // Волинські історичні записки. — 2010. — Том 5. — С. 214.
Література
- Огуй О. Д. Нестеровський Петро Артемович // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7. — С. 379—380.
- Гусар Ю. Хотинець — кавалер ордена «Святого Станіслава» [про П. А. Нестеровського] /Юхим Гусар // Буковинське віче. -2016.- 23 червня (№ 24). — С. 3.
- Несторовский П. А. На севере Бессарабии / Комментарии и примечания к тексту А. С. Мандзяка // Сокирянщина: Історико-краєзнавчий альманах. — Випуск 1. — Мінськ — Новодністровськ, 2011. — С. 25—39.
- Нестеровський Петро Петрович // Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997.
- Яківчук А. Ф. Фольклористика Хотинщини // Буковина — невід'ємна частина України. — Вижниця, 1997.
- Попович К. Ф. Перші шукачі скарбів народних // Сторінки літопису. — Кишинів, 1998.
- Яківчук А. Ф. Дослідження фольклористики Хотинщини // Хотину — 1000 років. — Чернівці, 2000.
- Яківчук А. Ф. Вірний син Наддністрянської Буковини [До 130-річчя від дня народження П. Нестеровського] // Зелена Буковина. — 2000. — № 1—2.
Посилання
- Известные деятели Российской империи, которые посещали Буковину (Сокирянщину)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Arte movich Nestero vskij 28 chervnya 1870 Kaplivka 16 bereznya 1932 ukrayinskij folklorist etnograf pedagog Batko pismennika Petra Nesterovskogo Petro Artemovich NesterovskijNarodivsya28 chervnya 1870 1870 06 28 Kaplivka Hotinskij povit Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer16 bereznya 1932 1932 03 16 61 rik PohovannyaBajkove kladovisheMisce prozhivannyaVarshava Moskva KiyivKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpedagogAlma materVarshavskij universitetGaluzfolklor etnografiyaZakladVarshavskij universitet Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I VernadskogoNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nesterovskij BiografiyaNarodivsya 28 chervnya 1870 roku v seli Kaplivci nini Hotinskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti v sim yi svyashenika U 1897 roci zakinchiv Varshavskij universitet de j vikladav rosijsku i cerkovnoslov yansku movi istoriyu Zgodom buv direktorom ta inspektorom u gimnaziyah Varshavi Perebuvayuchi v ridnomu krayu na litnih kanikulah yizdiv po selah sela Grozinci Kaplivci i Kerstenci nini Hotinskogo ta Vitryanka nini Sokiryanskogo rajniv Cherniveckoyi oblasti z etnografichnimi rozvidkami a takozh do Neporotova shob oznajomitisya zi skelnim monastirem Svoyi zapisi dobirki pisen kazok legend zagadok zagovoriv prisliv yiv i prikazok yak Materialy po etnografii bessarabskih rusinov publikuvav u chasopisi Kievskaya starina U praci Bessarabskie rusiny avtor podav ves zhittyevij cikl bessarabskih ukrayinciv v okremih narisah Viruvannya bessarabskih rusiniv Narodzhennya ditini Vesillya Pohoron Kolyadi Novij rik Jordan Velikden Zeleni svyata tosho Nagorodzhenij ordenami svyatogo Stanislava 3 go ta 2 go stupeniv svyatoyi Anni 3 go ta 2 go stupeniv Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni razom z rodinoyu viyihav do Moskvi U 1918 roci pereyihav v Ukrayinu Pracyuvav direktorom Oleksandrivskoyi gimnaziyi na Katerinoslavshini a vid 1919 roku i do samoyi smerti u kiyivskij Vsenarodnij biblioteci Ukrayini nini Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo na riznih posadah vid bibliotekarya do zaviduvacha viddilu periodiki zaviduvacha viddilu reyestraturi Pomer 16 bereznya 1932 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu cvintari PraciBessarabskie russiny Istoriko etnograficheskij ocherk Varshava 1905 Materialy po etnografii bessarabskih russinov Kievskaya starina 1905 10 Po russkoj Bukovine Putevoj nabrosok Sankt Peterburg 1908 Na severe Bessarabii Putevye ocherki Varshava 1910 PrimitkiGarbar Larisa Biografichni dzherela z istoriyi doslidzhennya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi 1918 1934 z arhivu Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo ta pitannya personologichnoyi rekonstrukciyi Volinski istorichni zapiski 2010 Tom 5 S 214 LiteraturaOguj O D Nesterovskij Petro Artemovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 S 379 380 Gusar Yu Hotinec kavaler ordena Svyatogo Stanislava pro P A Nesterovskogo Yuhim Gusar Bukovinske viche 2016 23 chervnya 24 S 3 Nestorovskij P A Na severe Bessarabii Kommentarii i primechaniya k tekstu A S Mandzyaka Sokiryanshina Istoriko krayeznavchij almanah Vipusk 1 Minsk Novodnistrovsk 2011 S 25 39 Nesterovskij Petro Petrovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 Yakivchuk A F Folkloristika Hotinshini Bukovina nevid yemna chastina Ukrayini Vizhnicya 1997 Popovich K F Pershi shukachi skarbiv narodnih Storinki litopisu Kishiniv 1998 Yakivchuk A F Doslidzhennya folkloristiki Hotinshini Hotinu 1000 rokiv Chernivci 2000 Yakivchuk A F Virnij sin Naddnistryanskoyi Bukovini Do 130 richchya vid dnya narodzhennya P Nesterovskogo Zelena Bukovina 2000 1 2 PosilannyaIzvestnye deyateli Rossijskoj imperii kotorye poseshali Bukovinu Sokiryanshinu