Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нероно́вич Євге́н Васи́льович (1888, Пирятин, Полтавська губернія — 25 березня 1918, Сорочинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, УНР) — український політичний і громадський діяч. Член Української Центральної Ради. У березні 1918 року — народний секретар військових справ більшовицького уряду в Україні.
| Євген Васильович Неронович | |
|---|---|
 Євген Неронович | |
2-й УНРР  | |
| березень 1918 | |
| Попередник | Василь Шахрай |
| | |
| Народився | 1888 Пирятин, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 25 березня 1918 Сорочинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, УНР |
| Відомий як | політик |
| Країна | Російська імперія |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут |
| Політична партія | УСДРП |
| Професія | український політичний і громадський діяч |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Євген Неронович народився 1888 року біля міста Пирятин (тепер Полтавської області). Вчився у Полтавській чоловічій гімназії та на електротехнічному факультеті Петербурзького політехнічного інституту. Під час навчання належав до організаторів студентських громад, репрезентував їх на студентському з'їзді у Львові (1909). 1907 року Неронович став одним із засновників першого гімназійного друкованого органу «Відродження». 1913 року очолював редакцію часопису «Український студент» (виходив у 1913—1914 рр.).
Діяч Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії. На початку 1917 року був членом фракції УСДРП в Петроградській раді робітничих і солдатських депутатів. У 1917—1918 роках Неронович входив до складу Української Центральної Ради та Малої Ради. Очолював ліву фракцію УСДРП, яка виступала за створення незалежної української радянської держави.
Перейшов до більшовиків. У лютому 1918 року — член делегації радянської України на мирних переговорах у Бересті. Від березня 1918 року Неронович — народний секретар військових справ більшовицького уряду в Україні. Однак дуже швидко розчарувався в більшовицькій політиці й відійшов від праці в уряді. Наприкінці березня 1918 року вийшов зі складу Народного секретаріату.
23 березня 1918 року розстріляний українськими військами в містечку Великі Сорочинці.
Ушанування пам'яті
1919 року в Києві Бульварно-Кудрявську вулицю перейменували на вулицю Нероновича. Під цією назвою відома до 1937 року, коли її перейменували на вулицю Воровського.
1923 року в Кам'янці-Подільському вулицю Князів Коріатовичів було перейменовано на вулицю Нероновича (нині знову вулиця Князів Коріатовичів).
1925 року Великі Сорочинці на честь Нероновича було перейменовано на Нероновичі. 1931 року повернено стару назву.
У Гадячі в радянський час Преображенську вулицю перейменували на вулицю Нероновича. 1969 року з'ясувалося, що Неронович нібито був есером (насправді — українським есдеком, а не есером, тобто членом УСДРП, а не УПСР), тож вулицю спішно перейменували на честь першого секретаря Гадяцького підпільного райкому партії В. М. Степаненка.
Джерела
- Гриневич Л. В., Осташко Т. С. Неронович Євген Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 377. — .
- Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 511.
- Махун Сергій. Київ після Жовтневого перевороту // День. — 2001. — 9 листопада.
Примітки
- Авдієнко М. О. Лютнева революція в Петрограді і УСДРП // Літопис революції. — 1928. — № 1 (28)
- Забутий борець за соціальну революції та самостійну Україну
- Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину.— Х.: Фолио, 2005.— С. 73.
- От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 13 липня 1937 року № 789/14 «Про перейменування вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 9715. Арк. 11. [Архівовано з першоджерела 9 вересня 2018.]
- Нові назви вулиць м. Кам'янця // Червоний шлях. — 1923. — 20 березня. — С. 2.
- Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 511.
- Ющенко С. Міст Заяр-Город та навколо нього // Гадяцький вісник. — 2006. — 27 липня.
Посилання
- Неронович Євген // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1130. — 1000 екз.
- Євген Неренович на сайті «Історія Полтави»
- Галаган М..
- Славетні люди Наддунайського краю
- Неронович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nerono vich Yevge n Vasi lovich 1888 Piryatin Poltavska guberniya 25 bereznya 1918 1918 03 25 Sorochinci Mirgorodskij povit Poltavska guberniya UNR ukrayinskij politichnij i gromadskij diyach Chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi U berezni 1918 roku narodnij sekretar vijskovih sprav bilshovickogo uryadu v Ukrayini Yevgen Vasilovich NeronovichYevgen Vasilovich NeronovichYevgen Neronovich2 j UNRRberezen 1918Poperednik Vasil ShahrajNarodivsya 1888 Piryatin Piryatinskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 25 bereznya 1918 1918 03 25 Sorochinci Mirgorodskij povit Poltavska guberniya UNRVidomij yak politikKrayina Rosijska imperiyaAlma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institutPolitichna partiya USDRPProfesiya ukrayinskij politichnij i gromadskij diyach Mediafajli u VikishovishiBiografiyaYevgen Neronovich narodivsya 1888 roku bilya mista Piryatin teper Poltavskoyi oblasti Vchivsya u Poltavskij cholovichij gimnaziyi ta na elektrotehnichnomu fakulteti Peterburzkogo politehnichnogo institutu Pid chas navchannya nalezhav do organizatoriv studentskih gromad reprezentuvav yih na studentskomu z yizdi u Lvovi 1909 1907 roku Neronovich stav odnim iz zasnovnikiv pershogo gimnazijnogo drukovanogo organu Vidrodzhennya 1913 roku ocholyuvav redakciyu chasopisu Ukrayinskij student vihodiv u 1913 1914 rr Diyach Ukrayinskoyi Social Demokratichnoyi Robitnichoyi Partiyi Na pochatku 1917 roku buv chlenom frakciyi USDRP v Petrogradskij radi robitnichih i soldatskih deputativ U 1917 1918 rokah Neronovich vhodiv do skladu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi ta Maloyi Radi Ocholyuvav livu frakciyu USDRP yaka vistupala za stvorennya nezalezhnoyi ukrayinskoyi radyanskoyi derzhavi Perejshov do bilshovikiv U lyutomu 1918 roku chlen delegaciyi radyanskoyi Ukrayini na mirnih peregovorah u Beresti Vid bereznya 1918 roku Neronovich narodnij sekretar vijskovih sprav bilshovickogo uryadu v Ukrayini Odnak duzhe shvidko rozcharuvavsya v bilshovickij politici j vidijshov vid praci v uryadi Naprikinci bereznya 1918 roku vijshov zi skladu Narodnogo sekretariatu 23 bereznya 1918 roku rozstrilyanij ukrayinskimi vijskami v mistechku Veliki Sorochinci Ushanuvannya pam yati1919 roku v Kiyevi Bulvarno Kudryavsku vulicyu perejmenuvali na vulicyu Neronovicha Pid ciyeyu nazvoyu vidoma do 1937 roku koli yiyi perejmenuvali na vulicyu Vorovskogo 1923 roku v Kam yanci Podilskomu vulicyu Knyaziv Koriatovichiv bulo perejmenovano na vulicyu Neronovicha nini znovu vulicya Knyaziv Koriatovichiv 1925 roku Veliki Sorochinci na chest Neronovicha bulo perejmenovano na Neronovichi 1931 roku poverneno staru nazvu U Gadyachi v radyanskij chas Preobrazhensku vulicyu perejmenuvali na vulicyu Neronovicha 1969 roku z yasuvalosya sho Neronovich nibito buv eserom naspravdi ukrayinskim esdekom a ne eserom tobto chlenom USDRP a ne UPSR tozh vulicyu spishno perejmenuvali na chest pershogo sekretarya Gadyackogo pidpilnogo rajkomu partiyi V M Stepanenka DzherelaGrinevich L V Ostashko T S Neronovich Yevgen Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 377 ISBN 978 966 00 1061 1 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 511 Mahun Sergij Kiyiv pislya Zhovtnevogo perevorotu Den 2001 9 listopada PrimitkiAvdiyenko M O Lyutneva revolyuciya v Petrogradi i USDRP Litopis revolyuciyi 1928 1 28 Zabutij borec za socialnu revolyuciyi ta samostijnu Ukrayinu Savchenko V A Dvenadcat vojn za Ukrainu H Folio 2005 S 73 Ot Kievskogo Ispolkoma Prikaz kollegii gorodskogo hozyajstva Visti Izvestiya 1919 29 23 marta S 4 ros Arhivovano z pershodzherela 3 serpnya 2014 Pereimenovanie ulic Izvestiya Visti 1920 13 4 yanvarya S 4 ros Arhivovano z pershodzherela 3 serpnya 2014 Postanova prezidiyi Kiyivskoyi miskoyi Radi robitnichih selyanskih ta chervonoarmijskih deputativ vid 13 lipnya 1937 roku 789 14 Pro perejmenuvannya vulic Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 1 Spr 9715 Ark 11 Arhivovano z pershodzherela 9 veresnya 2018 Novi nazvi vulic m Kam yancya Chervonij shlyah 1923 20 bereznya S 2 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 511 Yushenko S Mist Zayar Gorod ta navkolo nogo Gadyackij visnik 2006 27 lipnya PosilannyaNeronovich Yevgen Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1130 1000 ekz Yevgen Nerenovich na sajti Istoriya Poltavi Galagan M Slavetni lyudi Naddunajskogo krayu Neronovich