Василь Гнатович Непийпи́во (10 січня 1916, Кам'янка — 19 січня 2007, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Заслужений художник УРСР з 1977 року, народний художник УРСР з 1982 року.
Непийпиво Василь Гнатович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 28 грудня 1915 (10 січня 1916) Кам'янка, Диканський район, Україна | |||
Смерть | 19 січня 2007 (91 рік) | |||
Київ, Україна | ||||
Країна | Російська імперія УНР СРСР Україна | |||
Жанр | пейзаж і натюрморт | |||
Діяльність | художник | |||
Працівник | Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 28 грудня 1915 [10 січня 1916] року в селі Кам'янці (нині Полтавський район Полтавської області України). Закінчив Харківську художню студію. У 1937—1938 роках працював оформлювачем Полтавського музично-драматичного театру.
Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною» (14 грудня 1945), орденами Червоної Зірки (6 листопада 1947), Вітчизняної війни I ступеня (6 квітня 1985).
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Січневого повстання, № 3. квартира № 190. Помер у Києві 19 січня 2007 року.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису, у реалістичному стилі створював пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
- «Ромашки» (1936);
- «Керченська протока» (1954);
- «Полтавщина» (1956);
- «Дуб Богдана Хмельницького біля Хортиці» (1958);
- «Конча-Заспа» (1959);
- «Річка Ворскла» (1960);
- «Жито половіє» (1960);
- «Вечоріє» (1960);
- «Безкрає поле» (1961);
- «Липа, під якою Тарас Шевченко написав „Відьму“» (1961);
- «Полтава. Покровська церква» (1962);
- «Диканька. Старі дуби» (1965);
- «Життя продовжується» (1965);
- «Загорський Собор» (1966);
- «Пшениця» (1967);
- «Травневі луки» (1968);
- «Дніпрові схили» (1968);
- «Псковська Вежа» (1970);
- «Колгоспні лани» (1970);
- «Бучач. Фортеця-замок» (1970);
- «Оповиті квітами» (1971);
- «Дальні печери. Весна» (1974);
- «Канівське море» (1974);
- «Косовиця на Канівщині» (1974);
- «Софія Київська» (1977);
- «Диканька. Церква Миколи» (1977);
- «Село Баранівка на Полтавщині» (1978);
- «У гаю. Біля Києва» (1979);
- «Вранішні хліби» (1980);
- «Журба» (1985);
- «Ніаґарський водоспад» (1990);
- «Замок закоханих» (1990);
- триптих «На сполох», «Безмовні свідки», «Благословляю вільну Україну» (1991—1992);
- диптих «Сяйво Богородиці», «Сяйво Ісуса Христа» (1994—1995);
- «Михайлівський монастир» (1995);
- «Десятинна церква» (1995).
Окремі роботи художника зберігаються у Національному художньому музеї України в Києві, Волинському, Житомирському, Запорізькому, Івано-Франківському, Уманському краєзнавих музеях, Дніпровському, Запорізькому, Полтаському, Харківському художніх музеях.
Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1959 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1954, 1971, 1982, 1986 роках та Полтаві у 1980 році.
Зауваги
- у деяких джерелах у селі Стасях
Примітки
- Василь Непийпиво / Бібліотека українського мистецтва.
- Непейпиво Василий Игнатьевич / Память народа. (рос.)
- Непейпиво Василий Игнатьевич / Память народа. (рос.)
Література
- Непийпиво Василь Гнатович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 322.;
- Непийпиво Василь Гнатович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 160—161.;
- Непийпиво Василь Гнатович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- Непийпиво Василь Гнатович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 420. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Непийпиво Василь Гнатович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 435. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов. Непийпиво Василь Гнатович // Художники України: 100 видатних імен. — К.: АртЕк, 2007. ;
- В. М. Ханко. Непийпиво Василь Гнатович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Gnatovich Nepijpi vo 10 sichnya 1916 Kam yanka 19 sichnya 2007 Kiyiv ukrayinskij hudozhnik chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1960 roku Zasluzhenij hudozhnik URSR z 1977 roku narodnij hudozhnik URSR z 1982 roku Nepijpivo Vasil GnatovichNarodzhennya28 grudnya 1915 10 sichnya 1916 Kam yanka Dikanskij rajon UkrayinaSmert19 sichnya 2007 2007 01 19 91 rik Kiyiv UkrayinaKrayina Rosijska imperiya UNR SRSR UkrayinaZhanrpejzazh i natyurmortDiyalnisthudozhnikPracivnikPoltavskij akademichnij oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Mikoli GogolyaChlenSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 28 grudnya 1915 10 sichnya 1916 19160110 roku v seli Kam yanci nini Poltavskij rajon Poltavskoyi oblasti Ukrayini Zakinchiv Harkivsku hudozhnyu studiyu U 1937 1938 rokah pracyuvav oformlyuvachem Poltavskogo muzichno dramatichnogo teatru Brav uchast u nimecko radyanskij vijni Nagorodzhenij medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu 14 grudnya 1945 ordenami Chervonoyi Zirki 6 listopada 1947 Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 6 kvitnya 1985 Meshkav u Kiyevi v budinku na vulici Sichnevogo povstannya 3 kvartira 190 Pomer u Kiyevi 19 sichnya 2007 roku TvorchistPracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu u realistichnomu stili stvoryuvav pejzazhi natyurmorti Sered robit Romashki 1936 Kerchenska protoka 1954 Poltavshina 1956 Dub Bogdana Hmelnickogo bilya Hortici 1958 Koncha Zaspa 1959 Richka Vorskla 1960 Zhito poloviye 1960 Vechoriye 1960 Bezkraye pole 1961 Lipa pid yakoyu Taras Shevchenko napisav Vidmu 1961 Poltava Pokrovska cerkva 1962 Dikanka Stari dubi 1965 Zhittya prodovzhuyetsya 1965 Zagorskij Sobor 1966 Pshenicya 1967 Travnevi luki 1968 Dniprovi shili 1968 Pskovska Vezha 1970 Kolgospni lani 1970 Buchach Fortecya zamok 1970 Opoviti kvitami 1971 Dalni pecheri Vesna 1974 Kanivske more 1974 Kosovicya na Kanivshini 1974 Sofiya Kiyivska 1977 Dikanka Cerkva Mikoli 1977 Selo Baranivka na Poltavshini 1978 U gayu Bilya Kiyeva 1979 Vranishni hlibi 1980 Zhurba 1985 Niagarskij vodospad 1990 Zamok zakohanih 1990 triptih Na spoloh Bezmovni svidki Blagoslovlyayu vilnu Ukrayinu 1991 1992 diptih Syajvo Bogorodici Syajvo Isu sa Hrista 1994 1995 Mihajlivskij monastir 1995 Desyatinna cerkva 1995 Okremi roboti hudozhnika zberigayutsya u Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini v Kiyevi Volinskomu Zhitomirskomu Zaporizkomu Ivano Frankivskomu Umanskomu krayeznavih muzeyah Dniprovskomu Zaporizkomu Poltaskomu Harkivskomu hudozhnih muzeyah Brav uchast u respublikanskih vistavkah z 1951 roku vsesoyuznih z 1959 roku Personalni vistavki vidbulisya u Kiyevi u 1954 1971 1982 1986 rokah ta Poltavi u 1980 roci Zauvagiu deyakih dzherelah u seli StasyahPrimitkiVasil Nepijpivo Biblioteka ukrayinskogo mistectva Nepejpivo Vasilij Ignatevich Pamyat naroda ros Nepejpivo Vasilij Ignatevich Pamyat naroda ros LiteraturaNepijpivo Vasil Gnatovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 322 Nepijpivo Vasil Gnatovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 160 161 Nepijpivo Vasil Gnatovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 7 Mikroklin Oleum 526 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s Nepijpivo Vasil Gnatovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 420 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Nepijpivo Vasil Gnatovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 435 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Igor Sharov Anatolij Tolstouhov Nepijpivo Vasil Gnatovich Hudozhniki Ukrayini 100 vidatnih imen K ArtEk 2007 ISBN 966 505 134 2 V M Hanko Nepijpivo Vasil Gnatovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2021 T 23 Ng Nya 832 s ISBN 978 966 02 9624 4