Стасі́ (до 194? року — Стасівці) — село в Україні, у Диканській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 2124 осіб.
село Стасі | |||
---|---|---|---|
| |||
Стасі, центр | |||
Країна | Україна | ||
Область | Полтавська область | ||
Район | Полтавський район | ||
Громада | Диканська селищна громада | ||
Основні дані | |||
Населення | 2124 | ||
Площа | 2,821 км² | ||
Густота населення | 752,92 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 38541 | ||
Телефонний код | +380 5351 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 159 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 38500, Україна, Полтавська обл., Полтавський р-н, селище Диканька, вул. Незалежності, буд. 66 | ||
Карта | |||
Стасі | |||
Стасі | |||
Мапа | |||
Стасі у Вікісховищі |
До утворення у 2020 році органом місцевого самоврядування була Стасівська сільська рада. Диканська селищна рада затвердила на посаді старосту, за яким закріпила, серед інших, с. Стасі, вперше 26 листопада 2020 року.
Географія
Село Стасі знаходиться за 2 км від правого берега річки Ворскла. Примикає до сіл Гавронці та Кам'янка. Поруч проходить автомобільна дорога Н12.
Історія
Існувало як невеличке поселення в 1637 р., в якому тоді було п'ять куренів.
Під час нападів татар жителі села знаходили притулок у Полтавській фортеці.
1690 року, як близька до Гетьмана Івана Мазепи людина, царську жалувану грамоту на село отримав Павло Герцик.
За переписами 1719 та 1732 років с. Стасівці — нинішнє с. Стасі — входило до Першої полкової сотні Полтавського полку. Отаманом 1719 року був Федір Купрієнко, а 1732 року — Онисько Мовчан.
За генеральним описом Лівобережної України 1765—1769 рр. входили до складу першої сотні Полтавського полку, з 1775 — до Полтавського повіту Новоросійської губернії. 30 березня 1783 р. віднесене до Катеринославського намісництва, 1796 — Малоросійської, 1802 — Полтавської губернії. 28 лютого 1815 р. відбулося селянське повстання проти поміщиків Кочубеїв.
За переписом 1859 р. Стасівці — село козацьке,133 двори, 663-є жителів, церква. 1863 р. — Диканської волості Полтавського повіту, 152 двори, 1035 жителів. За переписом 1900 р. у селі (разом із хуторами) 178 дворів, 1377 жителів, діяли дві сільські громади (козацька і селянська), школа грамоти. 1910 р. — 231 господарство, 1399 жителів, паровий млин, всього землі — 2065 десятин, орної — 1571 десятин.
За переписом 1926 року Стасі — центр сільської ради Диканського району Полтавського округу. Село мало 319 господарств і 1391 мешканця. Стасівській сільській раді підпорядковувалися 4 села та 6 хуторів.
1930 року створено колгосп «Перемога». 1936-го почала працювати неповна середня школа.
За періоди німецької (22 вересня 1941 — 22 вересня 1943) німці розстріляли по сільській раді 24, вивезли до Німеччини 176 осіб.[]
1950 року колгоспи «Нове життя», «Червона зірка», «Перемога» та «Зоря комунізму» об'єдналися в один колгосп під назвою останнього. Сучасну назву отримало під час чергової адміністративно-територіальної реорганізації у 60-х роках XX століття.
1965 року організовано птахофабрику. Також був радгосп «Стасівській» (зерново-буряківничого напряму).
1992 року у Стасях була середня школа, дитячий дошкільний заклад на 160 місць із басейном, будинок культури на 400 місць, бібліотека з 14 тисячами примірників, лазня із сауною.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Диканської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Диканського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2009 | 94.59% |
російська | 96 | 4.52% |
вірменська | 9 | 0.42% |
білоруська | 4 | 0.19% |
румунська | 2 | 0.09% |
інші/не вказали | 4 | 0.19% |
Усього | 2124 | 100% |
Економіка
- СП «Dupont».
- ПРАТ «Полтавська птахофабрика».
- ТОВ «Агро-органік»
- ТОВ «Стасі-насіння»
- ТОВ НВП «Інтерагросервіс».
- Стасівський комбінат комунальних підприємств.
- Стасівський молокозавод.
Об'єкти соціальної сфери
- ДНЗ «Пролісок».
- Стасівська ЗОШ I—III ст. ім. М. Башкирцевої.
- Будинок культури
- Гірськолижний комплекс «Сорочин Яр»
- Готель «УЮТ»
Релігія
- Свято-Георгіївський храм
Галерея
- Пам'ятник Тарасові Шевченку у Стасях.
- Храм в ім'я Св. Георгія.
- Балка від вулиці Молодіжної у бік Ворскли
Примітки
- Ізотов І. У Диканській громаді на Полтавщині обирають 26 депутатів та селищного голову [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне мовлення України. — К. : АТ «НСТУ», 25 жовтня 2020. — Переглянуто: 10 лютого 2021.
- Рішення 1 сесії VIII скликання Диканської селищної ради «Про затвердження Звягольського Ю. П. на посаду старости [ 28 лютого 2022 у Wayback Machine.]» № 11 від 26 листопада 2020 року.
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини.— К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008.— С. 251.
- Горобець В. М. Структура врядування та соціальне дисциплінування в південних полках Гетьманату (за матеріалами ревізій Полтавського полку 1719, 1721 і 1732 рр.)— Український історичний журнал, 2008, № 44, с. 49-68.
- Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького.— Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992.— С. 890.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького.— Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992.— 1024 с.
- Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729-1730 // Упорядкування, передмова, примітки І. Л. Бутича.— Полтава: ВАТ «Видавництво «Полтава», 2007.— 176 с.
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Полтавська область / Редакційна колегія тому: Буланий І. Т. (голова редколегії), Бардик Г. С. (заступник голови редколегії), Бевзо О. А., Білий П. X., Вербицька В. М., Гальчук І. Н. (відповідальний секретар редколегії), Данішев С. О., Ємець П. Н., Жук В. Н., Костюк Р. Г., Кулик Г. І., Легенький І. Ю., Момонт А. Г., Олещенко І. А., Пліш М. С, Соколовський О. X., Тарасенко О. А., Яворська Н. С. / АН УРСР. Інститут історії.– К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967.– 1028 с.
Посилання
- Погода в селі Стасі [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Стасі в народній творчості — Сен Тропе — Стасі [ 16 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stasi do 194 roku Stasivci selo v Ukrayini u Dikanskij selishnij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 2124 osib selo Stasi Gerb Stasi centrStasi centr Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Poltavskij rajon Gromada Dikanska selishna gromada Osnovni dani Naselennya 2124 Plosha 2 821 km Gustota naselennya 752 92 osib km Poshtovij indeks 38541 Telefonnij kod 380 5351 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 44 34 pn sh 34 34 23 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 159 m Misceva vlada Adresa radi 38500 Ukrayina Poltavska obl Poltavskij r n selishe Dikanka vul Nezalezhnosti bud 66 Karta Stasi Stasi Mapa Stasi u Vikishovishi Do utvorennya u 2020 roci organom miscevogo samovryaduvannya bula Stasivska silska rada Dikanska selishna rada zatverdila na posadi starostu za yakim zakripila sered inshih s Stasi vpershe 26 listopada 2020 roku GeografiyaStasi na karti 1857 roku Stasi na karti 1953 roku Selo Stasi znahoditsya za 2 km vid pravogo berega richki Vorskla Primikaye do sil Gavronci ta Kam yanka Poruch prohodit avtomobilna doroga N12 IstoriyaIsnuvalo yak nevelichke poselennya v 1637 r v yakomu todi bulo p yat kureniv Pid chas napadiv tatar zhiteli sela znahodili pritulok u Poltavskij forteci 1690 roku yak blizka do Getmana Ivana Mazepi lyudina carsku zhaluvanu gramotu na selo otrimav Pavlo Gercik Za perepisami 1719 ta 1732 rokiv s Stasivci ninishnye s Stasi vhodilo do Pershoyi polkovoyi sotni Poltavskogo polku Otamanom 1719 roku buv Fedir Kupriyenko a 1732 roku Onisko Movchan Za generalnim opisom Livoberezhnoyi Ukrayini 1765 1769 rr vhodili do skladu pershoyi sotni Poltavskogo polku z 1775 do Poltavskogo povitu Novorosijskoyi guberniyi 30 bereznya 1783 r vidnesene do Katerinoslavskogo namisnictva 1796 Malorosijskoyi 1802 Poltavskoyi guberniyi 28 lyutogo 1815 r vidbulosya selyanske povstannya proti pomishikiv Kochubeyiv Za perepisom 1859 r Stasivci selo kozacke 133 dvori 663 ye zhiteliv cerkva 1863 r Dikanskoyi volosti Poltavskogo povitu 152 dvori 1035 zhiteliv Za perepisom 1900 r u seli razom iz hutorami 178 dvoriv 1377 zhiteliv diyali dvi silski gromadi kozacka i selyanska shkola gramoti 1910 r 231 gospodarstvo 1399 zhiteliv parovij mlin vsogo zemli 2065 desyatin ornoyi 1571 desyatin Za perepisom 1926 roku Stasi centr silskoyi radi Dikanskogo rajonu Poltavskogo okrugu Selo malo 319 gospodarstv i 1391 meshkancya Stasivskij silskij radi pidporyadkovuvalisya 4 sela ta 6 hutoriv 1930 roku stvoreno kolgosp Peremoga 1936 go pochala pracyuvati nepovna serednya shkola Za periodi nimeckoyi 22 veresnya 1941 22 veresnya 1943 nimci rozstrilyali po silskij radi 24 vivezli do Nimechchini 176 osib dzherelo 1950 roku kolgospi Nove zhittya Chervona zirka Peremoga ta Zorya komunizmu ob yednalisya v odin kolgosp pid nazvoyu ostannogo Suchasnu nazvu otrimalo pid chas chergovoyi administrativno teritorialnoyi reorganizaciyi u 60 h rokah XX stolittya 1965 roku organizovano ptahofabriku Takozh buv radgosp Stasivskij zernovo buryakivnichogo napryamu 1992 roku u Stasyah bula serednya shkola dityachij doshkilnij zaklad na 160 misc iz basejnom budinok kulturi na 400 misc biblioteka z 14 tisyachami primirnikiv laznya iz saunoyu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Dikanskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dikanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 2009 94 59 rosijska 96 4 52 virmenska 9 0 42 biloruska 4 0 19 rumunska 2 0 09 inshi ne vkazali 4 0 19 Usogo 2124 100 EkonomikaSP Dupont PRAT Poltavska ptahofabrika TOV Agro organik TOV Stasi nasinnya TOV NVP Interagroservis Stasivskij kombinat komunalnih pidpriyemstv Stasivskij molokozavod Ob yekti socialnoyi sferiDNZ Prolisok Stasivska ZOSh I III st im M Bashkircevoyi Budinok kulturi Girskolizhnij kompleks Sorochin Yar Gotel UYuT ReligiyaSvyato Georgiyivskij hramGalereyaPam yatnik Tarasovi Shevchenku u Stasyah Hram v im ya Sv Georgiya Balka vid vulici Molodizhnoyi u bik VorskliPrimitkiIzotov I U Dikanskij gromadi na Poltavshini obirayut 26 deputativ ta selishnogo golovu 5 bereznya 2022 u Wayback Machine Suspilne movlennya Ukrayini K AT NSTU 25 zhovtnya 2020 Pereglyanuto 10 lyutogo 2021 Rishennya 1 sesiyi VIII sklikannya Dikanskoyi selishnoyi radi Pro zatverdzhennya Zvyagolskogo Yu P na posadu starosti 28 lyutogo 2022 u Wayback Machine 11 vid 26 listopada 2020 roku Krivosheya V V Kozacka elita Getmanshini K IPiEND imeni I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 S 251 Gorobec V M Struktura vryaduvannya ta socialne disciplinuvannya v pivdennih polkah Getmanatu za materialami revizij Poltavskogo polku 1719 1721 i 1732 rr Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2008 44 s 49 68 Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik Za redakciyeyu A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 890 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaPoltavshina Enciklopedichnij dovidnik Za redakciyeyu A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 1024 s ISBN 5 88500 033 6 Generalne slidstvo pro mayetnosti Poltavskogo polku 1729 1730 Uporyadkuvannya peredmova primitki I L Buticha Poltava VAT Vidavnictvo Poltava 2007 176 s ISBN 978 966 7244 47 7 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Poltavska oblast Redakcijna kolegiya tomu Bulanij I T golova redkolegiyi Bardik G S zastupnik golovi redkolegiyi Bevzo O A Bilij P X Verbicka V M Galchuk I N vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Danishev S O Yemec P N Zhuk V N Kostyuk R G Kulik G I Legenkij I Yu Momont A G Oleshenko I A Plish M S Sokolovskij O X Tarasenko O A Yavorska N S AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR 1967 1028 s PosilannyaPogoda v seli Stasi 25 chervnya 2008 u Wayback Machine Stasi v narodnij tvorchosti Sen Trope Stasi 16 serpnya 2019 u Wayback Machine