Неоніла Федорівна Гнеповська (19 серпня 1925, Звенигородка, Черкаська область, Українська РСР — 15 березня 2013, Київ, Україна) — українська радянська акторка театру та кіно.
Гнеповська Неоніла Федорівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 19 серпня 1925 Звенигородка Черкаська область УРСР | |||
Померла | 15 березня 2013 (87 років) Київ Україна | |||
Поховання | Лісове кладовище | |||
Національність | українка | |||
Громадянство | СРСР→ Україна | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1954) | |||
Заклад | Гомельський обласний драматичний театр і Кіностудія ім. О. Довженка | |||
IMDb | ID 0323492 | |||
| ||||
Життєпис
Народилася в родині директора цукрового заводу Федора Федоровича Гнеповського і Марії Григорівни Гнеповської. Через півроку після її народження сім'я переїхала в Київ, де батько отримав нове призначення.
Після восьмирічної школи закінчила і працювала артисткою розмовного жанру на Київській естраді. Була прийнята виїзною комісією з Москви в театральне училище імені Щепкіна, яке закінчила в 1954 році і виїхала працювати в .
У 1956 році знялася в ролі Фіми в екранізації спектаклю Київського російського театру імені Лесі Українки «Діти сонця», після чого увійшла в акторський штат Київської кіностудії імені Довженка і працювала там все життя до розформування кіностудії в 1990-і роки.
Зіграла близько шістдесяти ролей в кіно, серед яких: Ганка («Якби каміння говорило...», 1957), Ольга («Блакитна стріла», 1958), Ганна Петрівна («Серед добрих людей», 1962), «Сон» (1964), мати Марічки («Тіні забутих предків», 1964), «Гадюка» (1965), Фрося («Назад дороги немає», 1970), «Сміханічні пригоди Тарапуньки і Штепселя» (1970), Дарина Семенівна («За твою долю», 1972), «Нічний мотоцикліст» (1972), мати нареченої («Дід лівого крайнього», 1973), «Анна і Командор» (1974), «Юркові світанки» (1974), «Свято печеної картоплі» (1976), Зотова («Народжена революцією», 1977), «Весь світ в очах твоїх...» (1977), «Право на любов» (1977), «Дощ у чужому місті» (1979), «Довгі дні, короткі тижні...» (1980), «Самотня жінка бажає познайомитися» (1986).
Багато працювала на дубляжі, дублюючи на українську та російську мови, на озвучуванні мультфільмів («Пригоди Перця» (1961), «Історія про дівчинку, яка наступила на хліб» (1986) та ін.).
Багато їздила з концертними бригадами, друкувалася в київських газетах.
Похована на Лісовому кладовищі в Києві.
Посилання
- Неоніла Гнеповська на сайті IMDb (англ.)
- Неоніла Гнеповська. Енциклопедія сучасної України [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фільмографія на animator.ru [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neonila Fedorivna Gnepovska 19 serpnya 1925 Zvenigorodka Cherkaska oblast Ukrayinska RSR 15 bereznya 2013 Kiyiv Ukrayina ukrayinska radyanska aktorka teatru ta kino Gnepovska Neonila FedorivnaNarodilasya19 serpnya 1925 1925 08 19 Zvenigorodka Cherkaska oblast URSRPomerla15 bereznya 2013 2013 03 15 87 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaLisove kladovisheNacionalnistukrayinkaGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnistaktorkaAlma materVishe teatralne uchilishe imeni M S Shepkina 1954 ZakladGomelskij oblasnij dramatichnij teatr i Kinostudiya im O DovzhenkaIMDbID 0323492Zhittyepisred Narodilasya v rodini direktora cukrovogo zavodu Fedora Fedorovicha Gnepovskogo i Mariyi Grigorivni Gnepovskoyi Cherez pivroku pislya yiyi narodzhennya sim ya pereyihala v Kiyiv de batko otrimav nove priznachennya Pislya vosmirichnoyi shkoli zakinchila Kiyivske derzhavne estradne uchilishe i pracyuvala artistkoyu rozmovnogo zhanru na Kiyivskij estradi Bula prijnyata viyiznoyu komisiyeyu z Moskvi v teatralne uchilishe imeni Shepkina yake zakinchila v 1954 roci i viyihala pracyuvati v Gomelskij rosijskij dramatichnij teatr U 1956 roci znyalasya v roli Fimi v ekranizaciyi spektaklyu Kiyivskogo rosijskogo teatru imeni Lesi Ukrayinki Diti soncya pislya chogo uvijshla v aktorskij shtat Kiyivskoyi kinostudiyi imeni Dovzhenka i pracyuvala tam vse zhittya do rozformuvannya kinostudiyi v 1990 i roki Zigrala blizko shistdesyati rolej v kino sered yakih Ganka Yakbi kaminnya govorilo 1957 Olga Blakitna strila 1958 Ganna Petrivna Sered dobrih lyudej 1962 Son 1964 mati Marichki Tini zabutih predkiv 1964 Gadyuka 1965 Frosya Nazad dorogi nemaye 1970 Smihanichni prigodi Tarapunki i Shtepselya 1970 Darina Semenivna Za tvoyu dolyu 1972 Nichnij motociklist 1972 mati narechenoyi Did livogo krajnogo 1973 Anna i Komandor 1974 Yurkovi svitanki 1974 Svyato pechenoyi kartopli 1976 Zotova Narodzhena revolyuciyeyu 1977 Ves svit v ochah tvoyih 1977 Pravo na lyubov 1977 Dosh u chuzhomu misti 1979 Dovgi dni korotki tizhni 1980 Samotnya zhinka bazhaye poznajomitisya 1986 Bagato pracyuvala na dublyazhi dublyuyuchi na ukrayinsku ta rosijsku movi na ozvuchuvanni multfilmiv Prigodi Percya 1961 Istoriya pro divchinku yaka nastupila na hlib 1986 ta in Bagato yizdila z koncertnimi brigadami drukuvalasya v kiyivskih gazetah Pohovana na Lisovomu kladovishi v Kiyevi Posilannyared Neonila Gnepovska na sajti IMDb angl Neonila Gnepovska Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Filmografiya na kino teatr ru Arhivovano 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Filmografiya na animator ru Arhivovano 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gnepovska Neonila Fedorivna amp oldid 36130942