В логіці, слова необхідно і достатньо відповідають імплікаційним зв'язкам між твердженнями. Вимога необхідності і достатності одного твердження для іншого значить, що перше твердження є істинним тоді і тільки тоді, коли істинне друге твердження.
- Необхідна умова для твердження має бути виконана, щоб твердження було істинним. Формально, твердження P є необхідною умовою для Q, якщо Q має на увазі P. Наприклад, для істинності твердження, що Микола досі парубкує необхідно, щоб істиною було, що він 1. неодружений, 2. він чоловічої статі і 3. він повнолітній — це необхідні умови для істинності твердження «Микола холостяк». Або для цілих чисел більших за двійку, необхідно бути непарними, щоб бути простими, бо двійка єдине ціле число, яке одночасно парне і просте.
- Достатня умова це така, виконання якої тягне за собою істинність твердження. Формально, твердження P достатня умова для твердження Q, якщо P має на увазі Q. Наприклад, твердження, що «Микола парубкує» означає, що Микола чоловічої статі. Тож знання, що Микола холостяк достатньо для знання, що він також чоловічої статі. Подільність числа на 4 достатня (але не необхідна) для його парності, а подільність на 2 є необхідною і достатньою умовою.
Умова може бути необхідною або достатньою і не бути одночасно і тим і тим. Наприклад, бути ссавцем (P) необхідно, але не достатньо для того, щоб бути людиною (Q), і раціональність числа q (P) достатньо, але не необхідно для того, щоб q було дійсним числом (Q) (бо існують дійсні і нераціональні числа). Умова може бути одночасно необхідною і достатньою. Наприклад, твердження «сьогодні 24 серпня» є необхідною і достатньою умовою для твердження «сьогодні День Незалежності в Україні.» Подібно, необхідною і достатньою умовою для оборотності матриці M є наявність у M ненульового визначника.
Необхідні умови
Судження P є необхідною умовою судження Х, коли із (істинності) Х випливає (істинність) Р. Тобто, якщо Р хибно, то запевне хибно і Х.
Для суджень Х типу «об’єкт належить до класу М» таке судження Р зветься властивістю (елементів) М.
Вимога необхідності P для Q в розмовній мові тотожна до тверджень «Q не може бути істинним, якщо P не істинне» або «якщо P хибне тоді Q хибне.» За законом контрпозиції це те саме, що «якщо Q істинне, тоді істинне P». Логічний зв'язок між ними виражається як «Якщо Q, тоді P» і записується як «Q P» (Q має на увазі (імплікує, тягне за собою) P), і також може бути виражений як «P, якщо Q»; «P завжди коли Q.» Часто можна зустріти декілька необхідних умов, які разом, складають необхідну умову, як показано в прикладі 3.
- Приклад 1: Уявіть грім, технічно, звукова ознака продемонстрована ударною хвилею, яка неминуче завершує блискавку в атмосфері. Тож, ми можемо чесно сказати, що блискавка необхідна для грому, бо грім не може відбутися без блискавки. Це значить, якщо стався грім, тоді була блискавка.
- Приклад 2: Мати 30 років необхідно для служіння в американському Сенаті. До досягнення цього віку, неможливо стати сенатором. Тож, якщо ви сенатор, значить вам щонайменше 30 років.
- Приклад 3: В алгебрі, для формування множиною S разом із операцією групи, необхідно, щоб була асоціативною. Також необхідно, щоб S містила особливий елемент e такий, що для кожного x в S вірно, що e x і x e обидва дорівнюють x. Іще необхідно, щоб для кожного x в S існував відповідний x« такий, що x x» і x" x дорівнювали особливому елементу e. Жодна з цих трьох необхідних умов не є достатньою, але кон'юнкція трьох є.
- Приклад 4: «Якщо число ділиться на 4 (Q), то його остання цифра ділиться на 2» (P) - ділимість на 2 є необхідною умовою ділимості на 4.
Достатні умови
Судження Q є достатньою умовою судження Х, коли з (істинності) Q випливає (істинність) X, тобто у випадку істинності Q перевіряти Х вже не треба.
Для суджень Х типу «об'єкт належить до класу М» таке судження Q зветься ознакою (елементів) М.
Сказавши, що P достатньо для Q, ми кажемо, що знання істинності P достатній ґрунт для умовиведення, що істинно Q. (Те саме, що знання хибності P не дає достатніх обґрунтувань для умовиведення, що Q хибне також.) Логічний зв'язок виражається так «Якщо P тоді Q» або «P Q,» і також може бути виражений як «P тягне за собою Q.» Декілька достатніх умов разом, можуть утворювати необхідну умову, як показано в прикладі 3.
- Приклад 1: Явище грому є достатньою умовою блискавки в сенсі людини, що почула грім і однозначно розпізнала його, доходить висновку, що була блискавка.
- Приклад 2: Підписання президентом законопроєкту прийнятого парламентом є достатньою умовою, щоб зробити законопроєкт законом. Але якщо президент відхилить закон через накладання вето, то парламент може подолати це вето і зробити закон законопроєктом.
- Приклад 3: Позначення центру карти однією великим вином (♠) достатньо для того, щоб карта була тузом. Три інші умови про позначення центру карти бубною (♦), чирвою (♥) або трефою (♣), відповідно. Жодна з цих умов не є необхідною для буття карти тузом, але їх диз'юнкція так, бо жодна з карт не може бути тузом без виконання хоча б однієї (насправді, рівно однієї) з цих умов.
- Приклад 4: В теоремі «якщо кути суміжні (Q) то їх сума рівна 180° (P)» твердження о суміжності кутів є достатньою умовою, аби їх сума була рівною 180°.
Одночасна необхідність і достатність
Стверджувати, що P є необхідною і достатньою для Q це те саме, що казати P необхідне для Q і P достатньо для Q. Звісно, це можна розуміти як два інших твердження, P і Q необхідні одне для одного. І в третій спосіб, як ствердження, що вони є достатніми одне для одного. Можна підсумовувати будь-яке і таким чином всі ці твердження як «P тоді і тільки тоді, коли Q,» що записується як P Q.
Наприклад, в теорії графів граф G називається двочастковим, якщо можливо призначити кожній його вершині білий або чорний колір таким чином, що кожне ребро G має на кінцях вершини різних кольорів (іншими словами, його хроматичне число дорівнює 2). І для кожного графа, щоб бути двочастковим необхідно і достатньо не містити непарної довжини циклів. Тобто, знаходження в графі непарної довжини циклу гарантує його невдоволеність і навпаки.
Необхідна і достатня умова (Критерій)
Судження К є необхідною і достатньою умовою судження Х, коли К є як необхідною умовою Х, так і достатньою. У цьому випадку також говорять, що К і Х рівносильні, або еквівалентні.
Для суджень Х типу «об'єкт належить до класу М» таке судження Q зветься критерієм належності класу М.
Приклад
- Судження X: «Петро отримує стипендію».
- Необхідна умова P: «Петро — студент».
- Достатня умова Q: «Петро вчиться в вузі без трійок».
З того, що Петро — студент, ще не випливає, що він отримує стипендію. Але ця умова необхідна, тобто якщо Петро не студент, то він запевне не отримує стипендію.
Якщо ж Петро вчиться в вузі без трійок, то він запевне отримує стипендію. З усім тим, студент Петро може отримувати стипендію (у вигляді допомоги), якщо він вчиться з трійками, але, наприклад, має хронічне захворювання.
В імплікації A → B
A - це достатня умова
B - необхідна умова
Див. також
Посилання
- Необхідні і достатні умови // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 114.
- Вебпосібник з критичного мислення: Необхідні і достатні умови (англ.)
- Університет Симона Фрайзера: Концепції з прикладами (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu V logici slova neobhidno i dostatno vidpovidayut implikacijnim zv yazkam mizh tverdzhennyami Vimoga neobhidnosti i dostatnosti odnogo tverdzhennya dlya inshogo znachit sho pershe tverdzhennya ye istinnim todi i tilki todi koli istinne druge tverdzhennya Neobhidna umova dlya tverdzhennya maye buti vikonana shob tverdzhennya bulo istinnim Formalno tverdzhennya P ye neobhidnoyu umovoyu dlya Q yaksho Q maye na uvazi P Napriklad dlya istinnosti tverdzhennya sho Mikola dosi parubkuye neobhidno shob istinoyu bulo sho vin 1 neodruzhenij 2 vin cholovichoyi stati i 3 vin povnolitnij ce neobhidni umovi dlya istinnosti tverdzhennya Mikola holostyak Abo dlya cilih chisel bilshih za dvijku neobhidno buti neparnimi shob buti prostimi bo dvijka yedine cile chislo yake odnochasno parne i proste Diagrama Venna dlya mnozhin sudzhen H neobhidnih umov P ta dostatnih umov Q Q displaystyle Rightarrow X ta X displaystyle Rightarrow P Dostatnya umova ce taka vikonannya yakoyi tyagne za soboyu istinnist tverdzhennya Formalno tverdzhennya P dostatnya umova dlya tverdzhennya Q yaksho P maye na uvazi Q Napriklad tverdzhennya sho Mikola parubkuye oznachaye sho Mikola cholovichoyi stati Tozh znannya sho Mikola holostyak dostatno dlya znannya sho vin takozh cholovichoyi stati Podilnist chisla na 4 dostatnya ale ne neobhidna dlya jogo parnosti a podilnist na 2 ye neobhidnoyu i dostatnoyu umovoyu Umova mozhe buti neobhidnoyu abo dostatnoyu i ne buti odnochasno i tim i tim Napriklad buti ssavcem P neobhidno ale ne dostatno dlya togo shob buti lyudinoyu Q i racionalnist chisla q P dostatno ale ne neobhidno dlya togo shob q bulo dijsnim chislom Q bo isnuyut dijsni i neracionalni chisla Umova mozhe buti odnochasno neobhidnoyu i dostatnoyu Napriklad tverdzhennya sogodni 24 serpnya ye neobhidnoyu i dostatnoyu umovoyu dlya tverdzhennya sogodni Den Nezalezhnosti v Ukrayini Podibno neobhidnoyu i dostatnoyu umovoyu dlya oborotnosti matrici M ye nayavnist u M nenulovogo viznachnika Zmist 1 Neobhidni umovi 2 Dostatni umovi 3 Odnochasna neobhidnist i dostatnist 3 1 Neobhidna i dostatnya umova Kriterij 4 Priklad 5 Div takozh 6 PosilannyaNeobhidni umovired nbsp Perebuvannya soncya nad obriyem ye neobhidnoyu umovoyu dlya pryamogo sonyachnogo osvitlennya ale ce nedostatnya umova bo shos inshe mozhe vidkidati tin napriklad u vipadku zatemnennya Sudzhennya P ye neobhidnoyu umovoyu sudzhennya H koli iz istinnosti H viplivaye istinnist R Tobto yaksho R hibno to zapevne hibno i H Dlya sudzhen H tipu ob yekt nalezhit do klasu M take sudzhennya R zvetsya vlastivistyu elementiv M Vimoga neobhidnosti P dlya Q v rozmovnij movi totozhna do tverdzhen Q ne mozhe buti istinnim yaksho P ne istinne abo yaksho P hibne todi Q hibne Za zakonom kontrpoziciyi ce te same sho yaksho Q istinne todi istinne P Logichnij zv yazok mizh nimi virazhayetsya yak Yaksho Q todi P i zapisuyetsya yak Q displaystyle Rightarrow nbsp P Q maye na uvazi implikuye tyagne za soboyu P i takozh mozhe buti virazhenij yak P yaksho Q P zavzhdi koli Q Chasto mozhna zustriti dekilka neobhidnih umov yaki razom skladayut neobhidnu umovu yak pokazano v prikladi 3 Priklad 1 Uyavit grim tehnichno zvukova oznaka prodemonstrovana udarnoyu hvileyu yaka neminuche zavershuye bliskavku v atmosferi Tozh mi mozhemo chesno skazati sho bliskavka neobhidna dlya gromu bo grim ne mozhe vidbutisya bez bliskavki Ce znachit yaksho stavsya grim todi bula bliskavka Priklad 2 Mati 30 rokiv neobhidno dlya sluzhinnya v amerikanskomu Senati Do dosyagnennya cogo viku nemozhlivo stati senatorom Tozh yaksho vi senator znachit vam shonajmenshe 30 rokiv Priklad 3 V algebri dlya formuvannya mnozhinoyu S razom iz operaciyeyu displaystyle star nbsp grupi neobhidno shob displaystyle star nbsp bula asociativnoyu Takozh neobhidno shob S mistila osoblivij element e takij sho dlya kozhnogo x v S virno sho e displaystyle star nbsp x i x displaystyle star nbsp e obidva dorivnyuyut x Ishe neobhidno shob dlya kozhnogo x v S isnuvav vidpovidnij x takij sho x displaystyle star nbsp x i x displaystyle star nbsp x dorivnyuvali osoblivomu elementu e Zhodna z cih troh neobhidnih umov ne ye dostatnoyu ale kon yunkciya troh ye Priklad 4 Yaksho chislo dilitsya na 4 Q to jogo ostannya cifra dilitsya na 2 P dilimist na 2 ye neobhidnoyu umovoyu dilimosti na 4 Dostatni umovired nbsp Te sho poyizd ruhayetsya za rozkladom zazvichaj dostatnya umova dlya pributtya vchasno yaksho poyizd pribuvaye vchasno i pasazhir priyihav na nomu vochevid vin pribude vchasno ale ce ne zavzhdi neobhidna umova bo isnuyut inshi mozhlivosti peresuvatis yaksho poyizd ne pribuv vchasno pasazhir mozhe vikoristati inshij vid transportu Sudzhennya Q ye dostatnoyu umovoyu sudzhennya H koli z istinnosti Q viplivaye istinnist X tobto u vipadku istinnosti Q pereviryati H vzhe ne treba Dlya sudzhen H tipu ob yekt nalezhit do klasu M take sudzhennya Q zvetsya oznakoyu elementiv M Skazavshi sho P dostatno dlya Q mi kazhemo sho znannya istinnosti P dostatnij grunt dlya umovivedennya sho istinno Q Te same sho znannya hibnosti P ne daye dostatnih obgruntuvan dlya umovivedennya sho Q hibne takozh Logichnij zv yazok virazhayetsya tak Yaksho P todi Q abo P displaystyle Rightarrow nbsp Q i takozh mozhe buti virazhenij yak P tyagne za soboyu Q Dekilka dostatnih umov razom mozhut utvoryuvati neobhidnu umovu yak pokazano v prikladi 3 Priklad 1 Yavishe gromu ye dostatnoyu umovoyu bliskavki v sensi lyudini sho pochula grim i odnoznachno rozpiznala jogo dohodit visnovku sho bula bliskavka Priklad 2 Pidpisannya prezidentom zakonoproyektu prijnyatogo parlamentom ye dostatnoyu umovoyu shob zrobiti zakonoproyekt zakonom Ale yaksho prezident vidhilit zakon cherez nakladannya veto to parlament mozhe podolati ce veto i zrobiti zakon zakonoproyektom Priklad 3 Poznachennya centru karti odniyeyu velikim vinom dostatno dlya togo shob karta bula tuzom Tri inshi umovi pro poznachennya centru karti bubnoyu chirvoyu abo trefoyu vidpovidno Zhodna z cih umov ne ye neobhidnoyu dlya buttya karti tuzom ale yih diz yunkciya tak bo zhodna z kart ne mozhe buti tuzom bez vikonannya hocha b odniyeyi naspravdi rivno odniyeyi z cih umov Priklad 4 V teoremi yaksho kuti sumizhni Q to yih suma rivna 180 P tverdzhennya o sumizhnosti kutiv ye dostatnoyu umovoyu abi yih suma bula rivnoyu 180 Odnochasna neobhidnist i dostatnistred Stverdzhuvati sho P ye neobhidnoyu i dostatnoyu dlya Q ce te same sho kazati P neobhidne dlya Q i P dostatno dlya Q Zvisno ce mozhna rozumiti yak dva inshih tverdzhennya P i Q neobhidni odne dlya odnogo I v tretij sposib yak stverdzhennya sho voni ye dostatnimi odne dlya odnogo Mozhna pidsumovuvati bud yake i takim chinom vsi ci tverdzhennya yak P todi i tilki todi koli Q sho zapisuyetsya yak P displaystyle Leftrightarrow nbsp Q Napriklad v teoriyi grafiv graf G nazivayetsya dvochastkovim yaksho mozhlivo priznachiti kozhnij jogo vershini bilij abo chornij kolir takim chinom sho kozhne rebro G maye na kincyah vershini riznih koloriv inshimi slovami jogo hromatichne chislo dorivnyuye 2 I dlya kozhnogo grafa shob buti dvochastkovim neobhidno i dostatno ne mistiti neparnoyi dovzhini cikliv Tobto znahodzhennya v grafi neparnoyi dovzhini ciklu garantuye jogo nevdovolenist i navpaki Neobhidna i dostatnya umova Kriterij red Sudzhennya K ye neobhidnoyu i dostatnoyu umovoyu sudzhennya H koli K ye yak neobhidnoyu umovoyu H tak i dostatnoyu U comu vipadku takozh govoryat sho K i H rivnosilni abo ekvivalentni Dlya sudzhen H tipu ob yekt nalezhit do klasu M take sudzhennya Q zvetsya kriteriyem nalezhnosti klasu M Prikladred Sudzhennya X Petro otrimuye stipendiyu Neobhidna umova P Petro student Dostatnya umova Q Petro vchitsya v vuzi bez trijok Z togo sho Petro student she ne viplivaye sho vin otrimuye stipendiyu Ale cya umova neobhidna tobto yaksho Petro ne student to vin zapevne ne otrimuye stipendiyu Yaksho zh Petro vchitsya v vuzi bez trijok to vin zapevne otrimuye stipendiyu Z usim tim student Petro mozhe otrimuvati stipendiyu u viglyadi dopomogi yaksho vin vchitsya z trijkami ale napriklad maye hronichne zahvoryuvannya V implikaciyi A B A ce dostatnya umova B neobhidna umovaDiv takozhred Implikaciya KriterijPosilannyared Neobhidni i dostatni umovi Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 114 Vebposibnik z kritichnogo mislennya Neobhidni i dostatni umovi angl Universitet Simona Frajzera Koncepciyi z prikladami angl Otrimano z https uk wikipedia org wiki Neobhidna i dostatnya umova