Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Недобо́ївці — центр Недобоївської сільської громади Дністровського району Чернівецької області України.
| село Недобоївці | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Чернівецька область | ||||
| Район | Дністровський район | ||||
| Громада | Недобоївська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA73040110010068047 | ||||
| Облікова картка | Недобоївці | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1572 | ||||
| Населення | |||||
| Поштовий індекс | 60035 | ||||
| Телефонний код | +380 3731 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°26′10″ пн. ш. 26°21′39″ сх. д. / 48.43611° пн. ш. 26.36083° сх. д.Координати: 48°26′10″ пн. ш. 26°21′39″ сх. д. / 48.43611° пн. ш. 26.36083° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 249 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 60035, с.Недобоївці, вул. Головна, 28-а | ||||
| Карта | |||||
  Недобоївці | |||||
 Недобоївці | |||||
| Мапа | |||||
Географія
Буковинське село Недобоївці розташоване в південно-західній частині України, за 48 кілометрів від Чернівців, за 15 кілометрів від Хотина та за 39 кілометрів міста Кам'янець-Подільський. Через село проходить автошлях національного значення Н03 Житомир — Чернівці. Межує із селами: Владична, Чепоноси, Рукшин, Долиняни, Ставчани.
Клімат
Недобоївці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові масиви.
Історія
Перша згадка про село, а саме грамота пана Недоби, датується 1572 роком. Саме цю дату взято за час заснування села Недобоївці. Назва села походить від прізвища Недоба — власника земельних володінь, на яких поселилися перші жителі..
Протягом майже 300 років Недобоївці переходили від одного поміщика до іншого. У грамотах за 1629, 1630 і 1632 рр. зазначено, що село було власністю поміщика М.Катарджі. Тривалий час поселення було дуже малим— налічувало до десяти дворів.
Розташоване на шляху, котрим проходили війська різних країн, село зазнавало спустошень. Чимало лиха завдала йому російсько-турецька війна (1735—1739 рр.), особливо напередодні і під час Ставчанської битви (серпень 1739 рік). Турецька армія під командуванням сераскера Валі-паші завдала поселенню великих руйнувань, пограбувала населення.
Чужоземний гніт гальмував зростання Недобоївців. Розвиток села дещо прискорився лише після приєднання Хотинського повіту до Росії в 1812 році за Бухарестським мирним договором. Сталися зміни в його економіці, почало збільшуватися населення. Крім зернових культур, селяни вирощували й технічні: аніс, цукрові буряки; розводили велику рогату худобу, розвивали вівчарство. Але більшість населення задихалося від безземелля і змушена була орендувати землю навіть по навколишніх селах; половину волів і корів віддавати на випас до поміщиків.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Недобоуці Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 959 осіб (385 чоловічої статі та 574 — жіночої), налічувалось 209 дворових господарств, існувала православна церква.
Станом на 1886 рік у власницькому селі Недобоуці Рукшинської волості мешкало 1432 осіб, налічувалось 304 дворових господарства, існувала православна церква.
В першій половині 19 ст. Недобоївці належали поміщику Баяшу. Село мало 950 га сільсько-господарських угідь. Більшість селянських наділів становили від 0,5 до 2,5 га. В 1886 році поміщикові належало 667 десятин, а всі селяни мали лише 1273 десятини. 1900 року співвідношення в розподілі землі стало ще більш несправедливим. Поміщик уже володів 1150 га, а селяни — лише 833. В його господарстві були паровий і водяний млин, молотарка, винокурня, а також млин у Хотині.
Подальший розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві сприяв збільшенню кількості господарств, які почали вирощувати технічні культури. У 1883—1884 рр., крім поміщика, цукрові буряки і аніс сіяли 225 селянських дворів, 166 господарств мали сади, продукція яких ішла на ринок. Це розширило торгові зв'язки села не тільки з місцевим ринком, а й Подільською губернією і навіть з Австрією. На початку XX століття Недобоївці помітно зростають. 1904 року в селі налічувалося 392 двори, а в 1910 році −516, у яких мешкало 2407 чоловік.
У Недобоївцях з 1881 року існувала школа (вірніше, кімната в селянській хаті), де працював один учитель. 1884 року тут навчалося лише 13 учнів. Майже 97 процентів дітей залишилося поза школою. Тому -то в селі було тільки 17 чоловік, що вміли читати й писати. Зате було виділено потрібні кошти на спорудження кам'яної церкви, двох корчем.
У квітні 1907 року селяни напали на маєток поміщика Шора, забрали у нього зерно, почали ділити землю. А коли влітку 1907 року застрайкували робітники Зарожанської цукроварні, вимагаючи підвищення заробітної плати й скорочення робочого дня, то мешканці Недобоївців підтримали їх. Викликані з міста Хотина драгуни оточили селян, коли вони ділили землю. Керівника виступу та 37 найактивніших учасників було заарештовано і ув'язнено в м. Хотині.
У листопаді 1918 року село окупували війська королівської Румунії. Інтервенти запровадили режим нестерпного гніту. Селяни Недобоївець брали активну участь в Хотинському повстанні 1919 року. Підпільний революційний комітет організував загін в кількості 450 чоловік, який вирушив на допомогу Хотинцям. Відступаючи під натиском повстанців з Хотина, румунські війська у січні проходили через Недобоївці. Розлючені солдати підпалювали хати, грабували і вбивали селян. За один день в селі було вбито 53 чоловіка. Жертвами звірячих розправ родини Ватаманюків (4 чоловіка), І.Манюк, В.Софонюк. Акт про ці злочини було підписано комісією, у яку входили член Хотинської повітової земельної управи Є.Бояркін, мировий суддя П.Воскресенський, представник англійської військової місії, старший лейтенант британського флоту М.Мак Лорен. Після поразки повстання окупанти жорстоко розправилися з населенням Недобоївців. Вони по-звірячому вбили понад 200 чоловік, спалили половину села. Багато селян перейшло через Дністер на Поділля. Окупанти запровадили в селі жорстокий режим насилля й терору. Загарбники поставили собі за мету румунізувати населення. Вони заборонили розмовляти українською мовою в усіх офіційних закладах. У школі навчання велося тільки румунською мовою. Службовців, що не знали румунської мови, звільняли з роботи. Згідно з положенням про аграрну реформу, земельний наділ міг одержати українець при умові, що він водночас дістане й румунське підданство. В разі відмови наділ відбирали. В Недобоївцях було 19 таких родин.
День визволення від румунського панування (28 червня 1940 року) став великою радістю для селян.
У селі почали працювати клуб, бібліотека, амбулаторія, акушерський пункт, споживча кооперація. 16 вересня 1940 року вперше відкрила свої двері початкова школа з українською мовою навчання. 1940/41 навчального року здобувало освіту 175 учнів, працювало 4 вчителі. 6 липня 1941 року німецько-румунські війська захопили Недобоївці. Недобоївчани брали участь у партизанському загоні, очолюваному П. Ф. Горчаком. 30 березня 1944 року частини 1318 -го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії визволили село. В перші ж дні 412 уродженців села стали воїнами Червоної Армії. 38 чоловік було нагороджено бойовими орденами й медалями. Смертю хоробрих на фронтах загинуло 163 чоловіка. В центрі села встановлено пам'ятник воїнам — визволителям.
У селі працюють павільйон побутового обслуговування, універмаг, їдальня. В 1965 році село підключено до державної електромережі. Поліпшується медичне обслуговування населення. В Недобоївцях з'являється пологовий будинок, амбулаторія. В 1949 році відкрито середню школу.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
У рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село Недобоївці стало адміністративним центром Недобоївської сільської громади.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,99% |
| російська | 0,73% |
| інші/не визначилися | 0,28% |
Транспортна інфраструктура
Стає актуальним будівництво об'їзної дороги в обхід села Недобоївці, наприклад південними околицями поселення, так як станом на даний час автошлях Н03 проходить селом. Через значну кількість транзитного транспорту, особливо вантажних авто, руйнуються будівлі, строюється вібрація та значний шум, також нерідко трапляються ДТП.
Соціальна інфраструктура
На території громади розміщені і функціонують:
- Недобоївський ЗЗСО І-ІІІ ступенів.
- Дошкільний дитячий навчальний заклад.
- Сільська лікарська амбулаторія.
- Сільський будинок культури.
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковина».
Символіка
Територіальна громада села Недобоївці має власну символіку (герб, прапор), яка відображає її історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості та традиції. Основою герба є щит заокругленої форми білого кольору, який символізує добро, злагоду га світле майбутнє. У середині щита розміщений малий щит, що символізує овіяну героїчними подіями історію села. У нижній частині малого щита розмішений кам'яний мур жовтого кольору, який символізує оберіг, захист та спокій життя людей. У верхній частині малого щита розміщений вітряк на блакитному фоні, який є символом — багатства, достатку, добробуту. У центрі герба зазначена дата 1572 р. заснування села Недобоївці.
Прапор села Недобоївці являє собою полотнище зі співвідношенням сторін 1:2 на зеленому тлі якого розташований щит у нижній частині якого розміщений кам'яний мур жовтого кольору, а в верхній-розміщений вітряк на блакитному фоні.
Відомі особистості
У поселенні народився:
- (* 1946) — керівник Зразкового аматорського ансамблю "Гармошкарі".
- Пістружак Пилип Степанович (1900 - ) - учасник Другої світової війни, офіцер протитанкової артилерії. Брав участь у Курській битві, форсуванні Дніпра, Корсунь-Шевченківській операції, взятті Будапешта. Командував полком, бригадами. Кавалер 5 бойових орденів, у тому числі 3-х орденів Червоного Прапора.
- Мушієк Михайло Григорович (1956 - ) - заступник голови Черкаської обласної ради.
Див. також
Джерело
- Погода в селі Недобоївці [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Посилання
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2013.
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 931)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nedobo yivci centr Nedoboyivskoyi silskoyi gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini selo Nedoboyivci Gerb Prapor Mlin pri v yizdi u selo NedoboyivciMlin pri v yizdi u selo Nedoboyivci Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Dnistrovskij rajon Gromada Nedoboyivska silska gromada Kod KATOTTG UA73040110010068047 Oblikova kartka Nedoboyivci Osnovni dani Persha zgadka 1572 Naselennya Poshtovij indeks 60035 Telefonnij kod 380 3731 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 26 10 pn sh 26 21 39 sh d 48 43611 pn sh 26 36083 sh d 48 43611 26 36083 Koordinati 48 26 10 pn sh 26 21 39 sh d 48 43611 pn sh 26 36083 sh d 48 43611 26 36083 Serednya visota nad rivnem morya 249 m Misceva vlada Adresa radi 60035 s Nedoboyivci vul Golovna 28 a Karta Nedoboyivci Nedoboyivci MapaGeografiyaBukovinske selo Nedoboyivci roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini za 48 kilometriv vid Chernivciv za 15 kilometriv vid Hotina ta za 39 kilometriv mista Kam yanec Podilskij Cherez selo prohodit avtoshlyah nacionalnogo znachennya N03 Zhitomir Chernivci Mezhuye iz selami Vladichna Cheponosi Rukshin Dolinyani Stavchani Klimat Nedoboyivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi masivi IstoriyaPersha zgadka pro selo a same gramota pana Nedobi datuyetsya 1572 rokom Same cyu datu vzyato za chas zasnuvannya sela Nedoboyivci Nazva sela pohodit vid prizvisha Nedoba vlasnika zemelnih volodin na yakih poselilisya pershi zhiteli Protyagom majzhe 300 rokiv Nedoboyivci perehodili vid odnogo pomishika do inshogo U gramotah za 1629 1630 i 1632 rr zaznacheno sho selo bulo vlasnistyu pomishika M Katardzhi Trivalij chas poselennya bulo duzhe malim nalichuvalo do desyati dvoriv Roztashovane na shlyahu kotrim prohodili vijska riznih krayin selo zaznavalo spustoshen Chimalo liha zavdala jomu rosijsko turecka vijna 1735 1739 rr osoblivo naperedodni i pid chas Stavchanskoyi bitvi serpen 1739 rik Turecka armiya pid komanduvannyam seraskera Vali pashi zavdala poselennyu velikih rujnuvan pograbuvala naselennya Chuzhozemnij gnit galmuvav zrostannya Nedoboyivciv Rozvitok sela desho priskorivsya lishe pislya priyednannya Hotinskogo povitu do Rosiyi v 1812 roci za Buharestskim mirnim dogovorom Stalisya zmini v jogo ekonomici pochalo zbilshuvatisya naselennya Krim zernovih kultur selyani viroshuvali j tehnichni anis cukrovi buryaki rozvodili veliku rogatu hudobu rozvivali vivcharstvo Ale bilshist naselennya zadihalosya vid bezzemellya i zmushena bula orenduvati zemlyu navit po navkolishnih selah polovinu voliv i koriv viddavati na vipas do pomishikiv Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Nedobouci Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 959 osib 385 cholovichoyi stati ta 574 zhinochoyi nalichuvalos 209 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Stanom na 1886 rik u vlasnickomu seli Nedobouci Rukshinskoyi volosti meshkalo 1432 osib nalichuvalos 304 dvorovih gospodarstva isnuvala pravoslavna cerkva V pershij polovini 19 st Nedoboyivci nalezhali pomishiku Bayashu Selo malo 950 ga silsko gospodarskih ugid Bilshist selyanskih nadiliv stanovili vid 0 5 do 2 5 ga V 1886 roci pomishikovi nalezhalo 667 desyatin a vsi selyani mali lishe 1273 desyatini 1900 roku spivvidnoshennya v rozpodili zemli stalo she bilsh nespravedlivim Pomishik uzhe volodiv 1150 ga a selyani lishe 833 V jogo gospodarstvi buli parovij i vodyanij mlin molotarka vinokurnya a takozh mlin u Hotini Podalshij rozvitok kapitalistichnih vidnosin u silskomu gospodarstvi spriyav zbilshennyu kilkosti gospodarstv yaki pochali viroshuvati tehnichni kulturi U 1883 1884 rr krim pomishika cukrovi buryaki i anis siyali 225 selyanskih dvoriv 166 gospodarstv mali sadi produkciya yakih ishla na rinok Ce rozshirilo torgovi zv yazki sela ne tilki z miscevim rinkom a j Podilskoyu guberniyeyu i navit z Avstriyeyu Na pochatku XX stolittya Nedoboyivci pomitno zrostayut 1904 roku v seli nalichuvalosya 392 dvori a v 1910 roci 516 u yakih meshkalo 2407 cholovik U Nedoboyivcyah z 1881 roku isnuvala shkola virnishe kimnata v selyanskij hati de pracyuvav odin uchitel 1884 roku tut navchalosya lishe 13 uchniv Majzhe 97 procentiv ditej zalishilosya poza shkoloyu Tomu to v seli bulo tilki 17 cholovik sho vmili chitati j pisati Zate bulo vidileno potribni koshti na sporudzhennya kam yanoyi cerkvi dvoh korchem U kvitni 1907 roku selyani napali na mayetok pomishika Shora zabrali u nogo zerno pochali diliti zemlyu A koli vlitku 1907 roku zastrajkuvali robitniki Zarozhanskoyi cukrovarni vimagayuchi pidvishennya zarobitnoyi plati j skorochennya robochogo dnya to meshkanci Nedoboyivciv pidtrimali yih Viklikani z mista Hotina draguni otochili selyan koli voni dilili zemlyu Kerivnika vistupu ta 37 najaktivnishih uchasnikiv bulo zaareshtovano i uv yazneno v m Hotini U listopadi 1918 roku selo okupuvali vijska korolivskoyi Rumuniyi Interventi zaprovadili rezhim nesterpnogo gnitu Selyani Nedoboyivec brali aktivnu uchast v Hotinskomu povstanni 1919 roku Pidpilnij revolyucijnij komitet organizuvav zagin v kilkosti 450 cholovik yakij virushiv na dopomogu Hotincyam Vidstupayuchi pid natiskom povstanciv z Hotina rumunski vijska u sichni prohodili cherez Nedoboyivci Rozlyucheni soldati pidpalyuvali hati grabuvali i vbivali selyan Za odin den v seli bulo vbito 53 cholovika Zhertvami zviryachih rozprav rodini Vatamanyukiv 4 cholovika I Manyuk V Sofonyuk Akt pro ci zlochini bulo pidpisano komisiyeyu u yaku vhodili chlen Hotinskoyi povitovoyi zemelnoyi upravi Ye Boyarkin mirovij suddya P Voskresenskij predstavnik anglijskoyi vijskovoyi misiyi starshij lejtenant britanskogo flotu M Mak Loren Pislya porazki povstannya okupanti zhorstoko rozpravilisya z naselennyam Nedoboyivciv Voni po zviryachomu vbili ponad 200 cholovik spalili polovinu sela Bagato selyan perejshlo cherez Dnister na Podillya Okupanti zaprovadili v seli zhorstokij rezhim nasillya j teroru Zagarbniki postavili sobi za metu rumunizuvati naselennya Voni zaboronili rozmovlyati ukrayinskoyu movoyu v usih oficijnih zakladah U shkoli navchannya velosya tilki rumunskoyu movoyu Sluzhbovciv sho ne znali rumunskoyi movi zvilnyali z roboti Zgidno z polozhennyam pro agrarnu reformu zemelnij nadil mig oderzhati ukrayinec pri umovi sho vin vodnochas distane j rumunske piddanstvo V razi vidmovi nadil vidbirali V Nedoboyivcyah bulo 19 takih rodin Den vizvolennya vid rumunskogo panuvannya 28 chervnya 1940 roku stav velikoyu radistyu dlya selyan U seli pochali pracyuvati klub biblioteka ambulatoriya akusherskij punkt spozhivcha kooperaciya 16 veresnya 1940 roku vpershe vidkrila svoyi dveri pochatkova shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya 1940 41 navchalnogo roku zdobuvalo osvitu 175 uchniv pracyuvalo 4 vchiteli 6 lipnya 1941 roku nimecko rumunski vijska zahopili Nedoboyivci Nedoboyivchani brali uchast u partizanskomu zagoni ocholyuvanomu P F Gorchakom 30 bereznya 1944 roku chastini 1318 go strileckogo polku 163 yi strileckoyi diviziyi vizvolili selo V pershi zh dni 412 urodzhenciv sela stali voyinami Chervonoyi Armiyi 38 cholovik bulo nagorodzheno bojovimi ordenami j medalyami Smertyu horobrih na frontah zaginulo 163 cholovika V centri sela vstanovleno pam yatnik voyinam vizvolitelyam U seli pracyuyut paviljon pobutovogo obslugovuvannya univermag yidalnya V 1965 roci selo pidklyucheno do derzhavnoyi elektromerezhi Polipshuyetsya medichne obslugovuvannya naselennya V Nedoboyivcyah z yavlyayetsya pologovij budinok ambulatoriya V 1949 roci vidkrito serednyu shkolu Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini U ramkah administrativno teritorialnoyi reformi 2015 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo Nedoboyivci stalo administrativnim centrom Nedoboyivskoyi silskoyi gromadi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 99 rosijska 0 73 inshi ne viznachilisya 0 28 Transportna infrastrukturaStaye aktualnim budivnictvo ob yiznoyi dorogi v obhid sela Nedoboyivci napriklad pivdennimi okolicyami poselennya tak yak stanom na danij chas avtoshlyah N03 prohodit selom Cherez znachnu kilkist tranzitnogo transportu osoblivo vantazhnih avto rujnuyutsya budivli stroyuyetsya vibraciya ta znachnij shum takozh neridko traplyayutsya DTP Socialna infrastrukturaNa teritoriyi gromadi rozmisheni i funkcionuyut Nedoboyivskij ZZSO I III stupeniv Doshkilnij dityachij navchalnij zaklad Silska likarska ambulatoriya Silskij budinok kulturi Tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Bukovina SimvolikaTeritorialna gromada sela Nedoboyivci maye vlasnu simvoliku gerb prapor yaka vidobrazhaye yiyi istorichni kulturni socialno ekonomichni ta inshi miscevi osoblivosti ta tradiciyi Osnovoyu gerba ye shit zaokruglenoyi formi bilogo koloru yakij simvolizuye dobro zlagodu ga svitle majbutnye U seredini shita rozmishenij malij shit sho simvolizuye oviyanu geroyichnimi podiyami istoriyu sela U nizhnij chastini malogo shita rozmishenij kam yanij mur zhovtogo koloru yakij simvolizuye oberig zahist ta spokij zhittya lyudej U verhnij chastini malogo shita rozmishenij vitryak na blakitnomu foni yakij ye simvolom bagatstva dostatku dobrobutu U centri gerba zaznachena data 1572 r zasnuvannya sela Nedoboyivci Prapor sela Nedoboyivci yavlyaye soboyu polotnishe zi spivvidnoshennyam storin 1 2 na zelenomu tli yakogo roztashovanij shit u nizhnij chastini yakogo rozmishenij kam yanij mur zhovtogo koloru a v verhnij rozmishenij vitryak na blakitnomu foni Vidomi osobistostiU poselenni narodivsya 1946 kerivnik Zrazkovogo amatorskogo ansamblyu Garmoshkari Pistruzhak Pilip Stepanovich 1900 uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni oficer protitankovoyi artileriyi Brav uchast u Kurskij bitvi forsuvanni Dnipra Korsun Shevchenkivskij operaciyi vzyatti Budapeshta Komanduvav polkom brigadami Kavaler 5 bojovih ordeniv u tomu chisli 3 h ordeniv Chervonogo Prapora Mushiyek Mihajlo Grigorovich 1956 zastupnik golovi Cherkaskoyi oblasnoyi radi Div takozhBukovina Pivnichna BukovinaDzhereloPogoda v seli Nedoboyivci 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Posilannya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 serpnya 2013 Bessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 931 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2017 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi