Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро Петрович Невірівський (нар. 1 листопада 1771 — пом. 2 листопада 1813)— генерал-лейтенант, видатний полководець Франко-російської війни 1812. Представник роду Невірівських з Гетьманщини, (мало)російської або української, православної християнської, покозаченої гілки старовинного польсько-литовського шляхетського роду Невірівських (Неверовських), корені якого йдуть з 14-15 століть, з часів битви під Грюнвальдом, мав спільних родичів з Григорієм Сковородою.
| Невіровський Дмитро Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1 листопада 1771 Прохорівка, Переяславський полк . Нині Черкаська область |
| Смерть | 2 листопада 1813 (42 роки) Галле |
| Поховання | d |
| Країна |  Російська імперія |
| Приналежність | Російська імператорська армія |
| Роки служби | 1786—1813 |
| Звання | генерал-лейтенант |
| Командування | 27-ма піхотна дивізія |
| Війни / битви | Смоленська битва (1812) і Наполеонівські війни |
| Нагороди |     |
 Невіровський Дмитро Петрович у Вікісховищі | |
Родина
Народився в селі Прохорівці, на території Переяславського полку. Глава сім'ї Петро Іванович тривалий час був сотником Бубнівської сотні, до котрої належало троє сіл: Прохорівка, Сушки та Бубнівська Слобідка. 1783-го року його обрали городничим Золотоноші, службу закінчив у чині надвірного радника.
Родина була багатодітною — чотирнадцятеро дітей: чотири сини та десятеро дочок. Їх вихованню мати, Параска Іванівна, віддавала увесь свій час. Завдяки їй всі діти знали латинську мову, оволоділи основами математики. Дмитро був найстарший, з семи років майбутній полководець чудово тримався у сідлі.
Військова служба
16 травня 1786 року Невіровського зарахували до лейб-гвардії . Юнак терпляче опановував військову науку: вчився колоти багнетом, заряджати гвинтівку, влучати у ціль, марширувати на плацу, не втомлюватися у походах. Через рік став сержантом. Під час Російсько-турецької війни 1787-го року, на початку жовтня, його було переведено на південний кордон. Дмитра зарахували поручиком Малоросійського кірасирського полку, згодом до Архангельського мушкетерського. Головним чином у складі цих частин він брав участь у війнах з Туреччиною та Польщею. Бойове хрещення молодий офіцер дістав 7 вересня 1788 року у бою на річці Сальче, у тому ж році відзначився при узятті Тягині, за ратні вислуги отримав підвищення до капітана. Згодом брав участь у Російсько-польській війні 1792-го року, вже у складі Катеринославського егерського корпусу. В грудні 1797-го року, у званні майора, надано за героїзм під час узяття Праги (війна 1793—1794 року), Невіровський дістав призначення до Малоросійського гренадерського полку. Отримавши звання генерал-майора (березень 1804 р.) став шефом 3-го Морського полку, в 1809 р. — шефом .
Під час Франко-російської війни
У цей час Дмитро Невіровський був командувачем 27-ї дивізії котра відзначилася у багатьох боях: під Червоним, Смоленськом, Бородіно, , Малоярославцем.
Бій під Червоним (1812)
Легендарним став двобій 2 (14) серпня 1812 під містечком Червоне (45 км від Смоленська), у котрому 6-тисячне з'єднання Невіровського (нещодавно сформоване переважно із новобранців) чинило впертий опір переважаючим силам Нея та кінноти Мюрата (за різними даними 15 — 22 тисячі), авангарду Великої армії, що зірвало план Наполеона відрізати війська Олександра I від Смоленська та зайти їм у тил. Всю свою дивізію Невіровський вишикував у величезне каре й у такому порядку відступав до Смоленська. Протягом 5 годин відбиваючи безперервні атаки французької кінноти, колона Невіровського пройшла зо 12 верств. Лише увечері натиск супротивника послабшав. Дивізія ж відійшла до міста та взяла незабаром участь у його обороні. Ця рідкісна в історії воєн успішна битва відступаючої піхоти з переважаючою кіннотою увійшла в підручники військового мистецтва. Вражені мужністю дивізії, французи охрестили цей бій «відступом левів».
Бородіно
На Бородінському полі дивізія Невіровського захищала центр: Шевардинський редут, а згодом Семенівські (Багратіонові) флеші — укріплення, що виявилися ключовими у двобої. Декілька разів генерал особисто підіймав своїх вояк у контрнаступ. Дивізія майже вся загинула, а командира було поранено ядром. Після Бородіно 31 жовтня 1812-го Невіровському було присвоєно звання генерал-лейтенанта.
На Бородинському полі загинув рідний брат Дмитра Петровича — Олександр.
Закордонний похід та загибель
У кінці 1812 р. його дивізія, що зазнала найбільших втрат під час кампанії, була залишена на відпочинок та для поповнення. У 1813 р. брав участь у боях при Кацбаху і Лейпцигу.
Загинув «найхоробріший та найдостойніший» (за визначенням Кутузова) генерал 1 листопада 1813 року під Лейпцигом, під час закордонного походу. Поховали його в м. Галле, за військовим звичаєм, попереду несли нагороди — ордени Георгія 3-го і 4-го ступенів, Володимира 2-го і 3-го класів, Анни 1-го ступеня, прусський орден Червоного Орла.
Вшанування пам'яті
Рівно через 100 років його прах перевезли до Росії та перепоховали на Бородінському полі, на передньому плані одного з Багратіонівських флешей. Неподалік від пам'ятника, встановленого тут генералові, височіє ще один — з написом: «Безсмертній дивізії Неверовського…»
Також пам'ятник Дмитру Невіровському встановлено у Золотоноші.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 30 березня 2013.
Література
- Федоренко П. «Красо Канівщини, Прохорівко моя» — Канів, 2003. — 77 с.
- Максимович М. «Сотник Петро Невіровський та його син, герой дванадцятого року» //«Черкаський край — земля Богдана і Тараса» — К., 2002. — С. 442—452.
- Бравада О. «Дмитро Неверовський — канівчанин, що створив „Московську гвардію“ і бив гвардійців Франції» // — 2008 від 30 квітня — С. 29.
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20130929112729/http://poltavahistory.inf.ua/mans1_1u.html#met3 Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] Полтава історична/Невіровський Дмитро Петрович]
- Словник генералів (рос) [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Черкаський край — земля Богдана і Тараса (N20 у списку)
 | Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Petrovich Nevirivskij nar 1 listopada 1771 pom 2 listopada 1813 general lejtenant vidatnij polkovodec Franko rosijskoyi vijni 1812 Predstavnik rodu Nevirivskih z Getmanshini malo rosijskoyi abo ukrayinskoyi pravoslavnoyi hristiyanskoyi pokozachenoyi gilki starovinnogo polsko litovskogo shlyahetskogo rodu Nevirivskih Neverovskih koreni yakogo jdut z 14 15 stolit z chasiv bitvi pid Gryunvaldom mav spilnih rodichiv z Grigoriyem Skovorodoyu Nevirovskij Dmitro PetrovichNarodzhennya1 listopada 1771 1771 11 01 Prohorivka Pereyaslavskij polk Nini Cherkaska oblastSmert2 listopada 1813 1813 11 02 42 roki GallePohovannyadKrayinaRosijska imperiyaPrinalezhnistRosijska imperatorska armiyaRoki sluzhbi1786 1813Zvannyageneral lejtenantKomanduvannya27 ma pihotna diviziyaVijni bitviSmolenska bitva 1812 i Napoleonivski vijniNagorodiOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Orden Chervonogo orla Nevirovskij Dmitro Petrovich u VikishovishiRodinaNarodivsya v seli Prohorivci na teritoriyi Pereyaslavskogo polku Glava sim yi Petro Ivanovich trivalij chas buv sotnikom Bubnivskoyi sotni do kotroyi nalezhalo troye sil Prohorivka Sushki ta Bubnivska Slobidka 1783 go roku jogo obrali gorodnichim Zolotonoshi sluzhbu zakinchiv u chini nadvirnogo radnika Rodina bula bagatoditnoyu chotirnadcyatero ditej chotiri sini ta desyatero dochok Yih vihovannyu mati Paraska Ivanivna viddavala uves svij chas Zavdyaki yij vsi diti znali latinsku movu ovolodili osnovami matematiki Dmitro buv najstarshij z semi rokiv majbutnij polkovodec chudovo trimavsya u sidli Vijskova sluzhba16 travnya 1786 roku Nevirovskogo zarahuvali do lejb gvardiyi Yunak terplyache opanovuvav vijskovu nauku vchivsya koloti bagnetom zaryadzhati gvintivku vluchati u cil marshiruvati na placu ne vtomlyuvatisya u pohodah Cherez rik stav serzhantom Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1787 go roku na pochatku zhovtnya jogo bulo perevedeno na pivdennij kordon Dmitra zarahuvali poruchikom Malorosijskogo kirasirskogo polku zgodom do Arhangelskogo mushketerskogo Golovnim chinom u skladi cih chastin vin brav uchast u vijnah z Turechchinoyu ta Polsheyu Bojove hreshennya molodij oficer distav 7 veresnya 1788 roku u boyu na richci Salche u tomu zh roci vidznachivsya pri uzyatti Tyagini za ratni vislugi otrimav pidvishennya do kapitana Zgodom brav uchast u Rosijsko polskij vijni 1792 go roku vzhe u skladi Katerinoslavskogo egerskogo korpusu V grudni 1797 go roku u zvanni majora nadano za geroyizm pid chas uzyattya Pragi vijna 1793 1794 roku Nevirovskij distav priznachennya do Malorosijskogo grenaderskogo polku Otrimavshi zvannya general majora berezen 1804 r stav shefom 3 go Morskogo polku v 1809 r shefom Pid chas Franko rosijskoyi vijniU cej chas Dmitro Nevirovskij buv komanduvachem 27 yi diviziyi kotra vidznachilasya u bagatoh boyah pid Chervonim Smolenskom Borodino Maloyaroslavcem Bij pid Chervonim 1812 Bij pid Chervonim Podvig generala Nevirovskogo Peter Gess Legendarnim stav dvobij 2 14 serpnya 1812 pid mistechkom Chervone 45 km vid Smolenska u kotromu 6 tisyachne z yednannya Nevirovskogo neshodavno sformovane perevazhno iz novobranciv chinilo vpertij opir perevazhayuchim silam Neya ta kinnoti Myurata za riznimi danimi 15 22 tisyachi avangardu Velikoyi armiyi sho zirvalo plan Napoleona vidrizati vijska Oleksandra I vid Smolenska ta zajti yim u til Vsyu svoyu diviziyu Nevirovskij vishikuvav u velichezne kare j u takomu poryadku vidstupav do Smolenska Protyagom 5 godin vidbivayuchi bezperervni ataki francuzkoyi kinnoti kolona Nevirovskogo projshla zo 12 verstv Lishe uvecheri natisk suprotivnika poslabshav Diviziya zh vidijshla do mista ta vzyala nezabarom uchast u jogo oboroni Cya ridkisna v istoriyi voyen uspishna bitva vidstupayuchoyi pihoti z perevazhayuchoyu kinnotoyu uvijshla v pidruchniki vijskovogo mistectva Vrazheni muzhnistyu diviziyi francuzi ohrestili cej bij vidstupom leviv Borodino Boyi za Shevardinskij redut Mikola Samokish Na Borodinskomu poli diviziya Nevirovskogo zahishala centr Shevardinskij redut a zgodom Semenivski Bagrationovi fleshi ukriplennya sho viyavilisya klyuchovimi u dvoboyi Dekilka raziv general osobisto pidijmav svoyih voyak u kontrnastup Diviziya majzhe vsya zaginula a komandira bulo poraneno yadrom Pislya Borodino 31 zhovtnya 1812 go Nevirovskomu bulo prisvoyeno zvannya general lejtenanta Na Borodinskomu poli zaginuv ridnij brat Dmitra Petrovicha Oleksandr Zakordonnij pohid ta zagibel U kinci 1812 r jogo diviziya sho zaznala najbilshih vtrat pid chas kampaniyi bula zalishena na vidpochinok ta dlya popovnennya U 1813 r brav uchast u boyah pri Kacbahu i Lejpcigu Zaginuv najhorobrishij ta najdostojnishij za viznachennyam Kutuzova general 1 listopada 1813 roku pid Lejpcigom pid chas zakordonnogo pohodu Pohovali jogo v m Galle za vijskovim zvichayem poperedu nesli nagorodi ordeni Georgiya 3 go i 4 go stupeniv Volodimira 2 go i 3 go klasiv Anni 1 go stupenya prusskij orden Chervonogo Orla Vshanuvannya pam yatiRivno cherez 100 rokiv jogo prah perevezli do Rosiyi ta perepohovali na Borodinskomu poli na perednomu plani odnogo z Bagrationivskih fleshej Nepodalik vid pam yatnika vstanovlenogo tut generalovi visochiye she odin z napisom Bezsmertnij diviziyi Neverovskogo Takozh pam yatnik Dmitru Nevirovskomu vstanovleno u Zolotonoshi Primitki Arhiv originalu za 22 veresnya 2013 Procitovano 30 bereznya 2013 LiteraturaFedorenko P Kraso Kanivshini Prohorivko moya Kaniv 2003 77 s Maksimovich M Sotnik Petro Nevirovskij ta jogo sin geroj dvanadcyatogo roku Cherkaskij kraj zemlya Bogdana i Tarasa K 2002 S 442 452 Bravada O Dmitro Neverovskij kanivchanin sho stvoriv Moskovsku gvardiyu i biv gvardijciv Franciyi 2008 vid 30 kvitnya S 29 Posilannya https web archive org web 20130929112729 http poltavahistory inf ua mans1 1u html met3 Arhivovano29 veresnya 2013 u Wayback Machine Poltava istorichna Nevirovskij Dmitro Petrovich Slovnik generaliv ros 30 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Cherkaskij kraj zemlya Bogdana i Tarasa N20 u spisku link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Nevirovskij Dmitro Petrovich Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi