Наїрі Заря́н (Նաիրի Զարյան, справжні ім'я та прізвище — Айастан Єгіазарян; 31 грудня 1900 (13 січня 1901), село Хараконіс Ванського вілайєта Османської імперії, нині Туреччина — 12 липня 1969, Єреван) — вірменський прозаїк та поет.
Наїрі Зарян | |
---|---|
вірм. Նաիրի Զարյան Նայիրի Զարեան | |
Ім'я при народженні | Հայաստան Եղիազարեան |
Народився | 31 грудня 1900[1][2] d, Ван, Османська імперія[1][2] |
Помер | 11 липня 1969[1][2] (68 років) Єреван, Вірменська РСР, СРСР[3][1][2] |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Національність | вірмени[1] |
Діяльність | письменник, публіцист, громадський діяч, перекладач |
Alma mater | d (1921)[1], d (1927)[1] і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1933)[1] |
Знання мов | вірменська[4] |
Заклад | d[1], Q21656992?[1], Q21657007?[1] і d[1][2] |
Роки активності | з 1918[1] |
Партія | ВКП(б)[1] |
Діти | d |
Нагороди | |
|
1915 року, втративши батьків внаслідок геноциду, разом з тисячами біженців дістався до Східної Вірмении (яка тоді входила до складу Російської імперії) і був розміщеній у притулку для дітей-сиріт.
1928 року закінчив Єреванський державний університет. Його твори були вперше опубліковані 1921 року. Автор Автор збірок поезій «У синій країні Канала» (1926), «Чекаю тебе» (1968), романів «Ацаван» (1937—1947) та «Пан Петрос і його міністри» (1958), трагедій «Ара Прекрасний» (1946), «Артавазд і Клеопатра» (1968), комедій «Біля джерела» (1948) та «Дослідне поле» (1950). Твори переважно історичної і гостросоціальної тематики, у центрі подій — вірменський народ.
Опрацювавши вірменські національні сказання про Давида Сасунського, створив прозаїчну поему «Давид Сасунський» (1968). Перекладав твори А. Пушкіна, В. Маяковського (останній значно вплинув на його ранню творчість), Е. Багрицького, Янки Купали (був знайомий з білоруським класиком, залишив спогади про нього), С. Вургуна, деякі твори Т. Шевченка («Заповіт», 1936), П. Тичини, М. Рильського. Присвятив Україні й українським поетам низку віршів і статей, зокрема Т. Шевченкові («Український Прометей», 1964). Деякі твори Н. Заряна переклали українською мовою П. Тичина, В. Кочевський, О. Новицький, М. Артеменко, В. Маміконян.
Нагороди
- орден Леніна
- орден «Знак Пошани» (31.01.1939)
- орден Трудового Червоного Прапора (04.02.1961)
- орден Вітчизняної війни 2 ступеня
- Державна премія Вірменської РСР (1972, посмертно).
- медалі
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
- Зарьян Наири // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- О. І. Божко, О. Айвазян. ЗАРЯ́Н Наїрі. esu.com.ua. Процитовано 6 грудня 2016.
Джерела
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zaryan Nayiri Zarya n Նաիրի Զարյան spravzhni im ya ta prizvishe Ajastan Yegiazaryan 31 grudnya 1900 13 sichnya 1901 selo Harakonis Vanskogo vilajyeta Osmanskoyi imperiyi nini Turechchina 12 lipnya 1969 Yerevan virmenskij prozayik ta poet Nayiri Zaryanvirm Նաիրի Զարյան Նայիրի ԶարեանIm ya pri narodzhenniՀայաստան ԵղիազարեանNarodivsya31 grudnya 1900 1900 12 31 1 2 d Van Osmanska imperiya 1 2 Pomer11 lipnya 1969 1969 07 11 1 2 68 rokiv Yerevan Virmenska RSR SRSR 3 1 2 PohovannyadKrayina SRSRNacionalnistvirmeni 1 Diyalnistpismennik publicist gromadskij diyach perekladachAlma materd 1921 1 d 1927 1 i Sankt Peterburzkij derzhavnij akademichnij institut zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni Illi Ryepina 1933 1 Znannya movvirmenska 4 Zakladd 1 Q21656992 1 Q21657007 1 i d 1 2 Roki aktivnostiz 1918 1 PartiyaVKP b 1 DitidNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Nayiri Zaryan byust Skulptor N Nikogosyan Pam yatna doshka 1915 roku vtrativshi batkiv vnaslidok genocidu razom z tisyachami bizhenciv distavsya do Shidnoyi Virmenii yaka todi vhodila do skladu Rosijskoyi imperiyi i buv rozmishenij u pritulku dlya ditej sirit 1928 roku zakinchiv Yerevanskij derzhavnij universitet Jogo tvori buli vpershe opublikovani 1921 roku Avtor Avtor zbirok poezij U sinij krayini Kanala 1926 Chekayu tebe 1968 romaniv Acavan 1937 1947 ta Pan Petros i jogo ministri 1958 tragedij Ara Prekrasnij 1946 Artavazd i Kleopatra 1968 komedij Bilya dzherela 1948 ta Doslidne pole 1950 Tvori perevazhno istorichnoyi i gostrosocialnoyi tematiki u centri podij virmenskij narod Opracyuvavshi virmenski nacionalni skazannya pro Davida Sasunskogo stvoriv prozayichnu poemu David Sasunskij 1968 Perekladav tvori A Pushkina V Mayakovskogo ostannij znachno vplinuv na jogo rannyu tvorchist E Bagrickogo Yanki Kupali buv znajomij z biloruskim klasikom zalishiv spogadi pro nogo S Vurguna deyaki tvori T Shevchenka Zapovit 1936 P Tichini M Rilskogo Prisvyativ Ukrayini j ukrayinskim poetam nizku virshiv i statej zokrema T Shevchenkovi Ukrayinskij Prometej 1964 Deyaki tvori N Zaryana pereklali ukrayinskoyu movoyu P Tichina V Kochevskij O Novickij M Artemenko V Mamikonyan Nagorodiorden Lenina orden Znak Poshani 31 01 1939 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 04 02 1961 orden Vitchiznyanoyi vijni 2 stupenya Derzhavna premiya Virmenskoyi RSR 1972 posmertno medaliPrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 1 d Track Q124405912d Track Q13053618 Zaryan Nairi Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 O I Bozhko O Ajvazyan ZARYa N Nayiri esu com ua Procitovano 6 grudnya 2016 DzherelaEnciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X