Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний парк Бісбош — один із найбільших національних парків Нідерландів і одне з останніх обширних прісноводних водно-болотних угідь у північно-західній Європі. Бісбош («комишевий ліс» або «хмиз») складається з великої мережі річок, менших і більших проток з островами. Рослинність представлена переважно вербовими лісами, хоча також поширені вологі луки та поля очерету. Бісбош є важливою водно-болотною територією для водоплавних птахів і має багату флору та фауну. Особливо це важливо для перелітних гусей.
| Nationaal Park De Biesbosch | |
|---|---|
 | |
| 51°45′30″ пн. ш. 4°45′30″ сх. д. / 51.758333333333° пн. ш. 4.7583333333333° сх. д. | |
| Країна |  Нідерланди |
| Розташування | Муніципалітети: , Дордрехт, , Ґертруйденберг Провінції: Північний Брабант, Південна Голландія |
| Найближче місто | Дордрехт |
| Площа | 89,8 км² |
| Засновано | 1994[1] |
| Оператор | Управління державного лісового господарства |
| Статус: | Рамсарське угіддя[2] |
| Вебсторінка | np-debiesbosch.nl |
  Бісбош (національний парк) (Нідерланди) | |
 Бісбош у Вікісховищі | |
Структура
Національний парк
Національний парк Бісбош складається з таких основних частин:
- Слідрехце Бісбош
Найпівнічніша частина Бісбошу, із найбільш значним приливним впливом (одна з відмінних характеристик Бісбошу). Слідрехце Бісбош названо на честь міста Слідрехт, яке було затоплено під час створення Бісбошу і пізніше відбудовано на іншому березі річки (одна з меж Бісбошу). Східна частина Слідрехце Бісбошу є однією з небагатьох областей у Нідерландах, де є незаймана система річкових дюн.
- Голландський Бісбош
Найзахідніша частина Бісбошу і найбільший залишок (колись набагато більшої) південно-голландської частини Бісбошу. Голландський Бісбош є частиною національного парку, найбільш відомого своїми птахами.
- Брабанце Бісбош (Зюйдвард)
Східна і найбільша частина Бісбошу, яка відокремлена від решти Бісбошу річкою (яка слугує кордоном між провінціями Південна Голландія та Північний Брабант). Брабанце Бісбош можна поділити на три частини, із яких лише так званий Зюйдвард належить до національного парку. Зюйдвард Брабанце Бісбош має менше полів очерету та осоки порівняно з рештою національного парку та складається здебільшого з вербових лісів.
Інше
Національний парк займає лише половину первісної території Бісбош. Інша половина була рекультивована і складається здебільшого з сільськогосподарських угідь. Його також можна розділити на кілька частин:
- Дордце Бісбош
Частина Бісбошу, що межує з містом Дордрехт. Він розташований між Слідерце Бісбоші Голландським Бісбошем. Хоча Дордце Бісбош має переважно сільськогосподарське призначення, там є також кілька рекреаційних зон, які слугують «спортовним майданчиком» для жителів Дордрехта.
- Брабанце Бісбош (Нордвард)
Найбільш центральна частина Бісбошу і предмет багатьох суперечок останнім часом. Нордвард був відвойований лише протягом 20-го століття та містить одні з найродючіших сільськогосподарських угідь у всіх Нідерландах. Однак через високий рівень води в річках Нідерландів у 1990-х роках уряд вирішив скасувати рекультивацію та знову з'єднати Нордвард із річками (по суті Рейном). Таким чином, він може слугувати буфером і мати велике значення для запобігання проривам дамб і подальшим затопленням у густонаселених районах дельти Рейну-Маасу-Шельда. Перший етап «депольдерізації» було завершено до 2008 року, і водно-болотні угіддя, що утворилися, були додані до національного парку. Друга черга буде завершена десь між 2015 і 2020 роками.
- Брабанце Бісбош (Остервард)
Найсхідніша та найстаріша частина Бісбошу не схожа на його решту і складається в основному з сільськогосподарських угідь і розширених околиць міст уздовж кордону Бісбошу (таких як Веркендам, і ), разом із кількома залишками проток. Значна частина Остварду була відвойована протягом 17-го та 18-го століть.
Поява
Бісбош був утворений, коли 300 квадратних кілометрів польдерів були затоплені під час поводі Святої Єлизавети в 1421 році. До цього територія називалася , містила оброблену землю та кілька сіл. Дамби, яким понад сто років, зруйнувалися через відсутність технічного обслуговування, через важку економічну ситуацію в регіоні та труднощі між політичними утвореннями всередині (особливо ).
Одним із ключових факторів затоплення Великого варду було створення нової дамби на південному заході від польдеру. Ґрунт під цією дамбою був нестабільним, що було відомим (але недооціненим) фактом у той період часу. Однак у поєднанні з політичним суперництвом і фінансовими проблемами це призвело до створення нестабільної дамби, розташованої в одному з ключових кутів . Це було єдине місце, де високі припливи, що приходять безпосередньо з моря, могли глибоко проникати на сушу й досягати основної «наріжної» дамби Гроте-Вард (більшість первинних дамб використовувалися для захисту від річок).
Дуже високий рівень річки в поєднанні з сильним штормовим нагоном, що надходив із моря, спричинив обвалення південно-західної дамби та кількох річкових дамб, що призвело до затоплення більшої частини Великого голландського варду. Після повені залишилося три території: острів Дордрехту на заході, (з містом ) на сході та солонуваті болота Бісбошу посередині. Багато сіл (традиційно 72) були поглинуті потопом і були втрачені, спричинивши (знову традиційно) або 2000, або 10 000 жертв. Деяким містам пощастило більше, вони занурилися, щоб потім піднятися над водою.
Багато рукавів дельти Рейн-Маасу, які були закриті від головних річок і слугували дренажними тілами Гроте Ваард, також зникли. До них належать Дуббел (назва якого збереглася в ), Еем, Веркен (на честь якого названо Веркендам), Грааф, Альм (який отримав свою назву від ; східна частина збереглася) та більшість головного дренажного потоку: Бергсе-Маас (невелика частина збереглася у формі , не плутати з іншою гілкою під назвою Ауде-Маас поблизу Роттердама).
Більша частина затопленої території перетворилася на мережу лиманів. Найважливішими з них були Голландс-Діп («Голландська глибина») і (мілководна) Хайдезе («Хітове море»). Обидва були з'єднані з , який існував до катастрофи як джерело чистої морської води в Північному морі. Після катастрофи він став солонуватим і важливим естуарієм річок Рейн і Маас. Постійне непорозуміння полягає в тому, що Бісбош виник через цю штормову повінь за одну ніч. Це правда, що ця повінь зламала дамби тодішнього Великого голландського варду або Південного голландського варду, але знадобилися десятки років, перш ніж уся територія опинилася під водою і змінилася на Бісбош із його протоками та очеретом.
Історія
Спочатку Гайдезее була неглибокою, але великою водоймою з високими припливами, але також переважанням прісної води. Наноси річок призвели до того, що земля занурювалася під воду лише під час припливів. З цього моменту територія стала називатися Бергсе вельд («Поля ), а пізніше (у XVIII столітті) — Бісбош (хоча невелика ділянка болота була відома як Бісбош ще до потопу). Виникла мережа взаємопов'язаних струмків, мулистих територій і лісових масивів, які слугували свого роду внутрішньою дельтою великих річок, що живлять її. Важливим результатом цього було те, що колишні гирлові рукави Рейну та Маасу, розташовані далі на північний захід, були позбавлені більшої частини прісної води. Це спричинило наповнення річок відкладеннями, тому важливий судноплавний шлях між Роттердамом і внутрішніми районами більше не використовувався.
Упродовж останніх століть умови істотно змінилися. Більшу частину Бісбошу було рекультивовано та перетворено на польдери. Сполучення Рейн—Маас із Роттердамом було відновлено шляхом запобігання накопиченню відкладень штучним шляхом. Більшість каналів Бісбошу були перекриті у верхній частині, щоб знизити ризик затоплення. також було перекрито, і Маас отримав нове, штучне гирло: . Розділивши річки Маас і Рейн до того, як вони досягнуть Бісбошу, можна краще контролювати їх потік. Для кращого розподілу потоку річки Рейн також було створено другий канал для суден: , який розділяє Бісбош на дві частини: «малий» Бісбош, нині південно-східна частина острова Дордрехт, і «великий» Бісбош. У результаті цих гідрологічних змін Бісбош втратив свою функцію як річкова дельта і тепер отримує воду безпосередньо з річок лише під час високого стоку.
Під час Другої світової війни ця територія використовувалася жителями Нідерландів, щоб сховатися від німецьких окупаційних військ у Нідерландах. Було сформовано групу опору, яка наприкінці війни захопила німців, які тікали на північ із південної частини Нідерландів, яка тоді була під контролем союзників. Узимку 1944 року цю територію перетнули біженці з окупованої півночі, а водночас її використовували для контрабанди медикаментів на північ. Люди, які координували цю діяльність, відомі як ті, що перетинають кордон, і зазвичай вважаються національними героями. Багато голландських книг і кілька фільмів засновані на цій групі опору.
До 1970 року сполучення з морем існувало, і різниця припливів становила в середньому два метри. Незважаючи на зменшення припливу річок Маас і Вааль, прісна вода продовжувала домінувати. Різниця в припливах майже зникла після 1970 року, коли проект Дельта закрила і разом із ним пряме сполучення Бісбошу з морем. Лише в північній частині Бісбош (так званий Слідрехце Бісбош) залишилася деяка різниця припливів (20–80 см у середньому). Зменшення різниці припливів і відливів спричинило драматичну трансформацію Бісбошу, який здебільшого перетворився на вербовий ліс із невеликими залишками колись могутніх потоків дельти. Створення Харінґвлітдаму також перекрило головний шлях міграції риби. Вплив як річок, так і моря тепер майже зник.
Майбутнє
Уряд Нідерландів вирішив скасувати більшу частину рекультивації та повернути її природі та відновити сполучення головних річок із каналами Бісбошу. Це рішення було прийнято внаслідок надзвичайно високого стоку річок у 1993 та 1995 роках. Це означає, що значна частина Бісбошу повернеться до свого початкового стану: взаємопов'язана мережа річок і проток, яка слугуватиме внутрішньою річковою дельтою. Потім цю територію можна використовувати як природний буфер для запобігання великим повеням і зниження ризику дуже високого рівня річок. Наприклад, польдер Норвард у Бісбоші був знову з'єднаний з річкою , щоб забезпечити повені під час пікових стоків річок Рейн і Маас і відновити відкладення, що призвело до швидкості аградації землі 5,1 мм. Остання називається . Такі стратегії також відновлять частину природної ситуації та призведуть до розширення середовища проживання багатьох тварин.
Особливо популяція бобрів могла б отримати прибуток від цих гідрологічних змін (і, станом на 2014 рік, вони справді значно розширили свій ареал). Сподіваємось, це також створить належні умови для повернення скопи та орлана-білохвоста як птахів, що розмножуються. Через нещодавнє освоєння природою нових водно-болотних угідь велика і мала чапля вже стали звичними елементами в Бісбоші сьогодні. Також спостерігається збільшення популяції бугайних і рибалочкових. Крім того, станом на 2014 рік у Бісбоші вже кілька років поспіль гніздиться пара орланів-білохвостів. Скопи вже кілька років використовують Бісбош як кормове місце, і в результаті навесні 2016 року з'явилися перші голландські скопи.
Існують також плани щодо відновлення функції естуарію і Голландс-Діп, відновивши природний перехід від прісної до солоної води та дозволивши повернення припливів у Бісбош. Першим кроком стане відкриття деяких шлюзів Харінґвлітдаму. Це призведе до мінімального повернення припливних ефектів без драматичного впливу на ландшафт, оскільки повне відкриття дамби зробить більшість навколишніх сільськогосподарських територій непридатними для використання через приплив солоної води. Слід зазначити той факт, що під час сильних повеней, що надходять з Північного моря, дамба все одно зможе закритися та слугувати так само, як Остерсхельдекерінг.
Часткове відкриття Харінґвлітдаму створить можливість для мігруючої риби потрапити в річки Рейн і Маас, відновлюючи природну ситуацію. Сподіваємось, це призведе до повернення лосося, форелі, шера, корюшки та багатьох інших видів риб. Це також створить можливості для майже вимерлої південноголландської популяції тюленів (зараз здебільшого обмежена частинами Східної Шельди). Колись тюлені були звичайним явищем у Бісбоші, незважаючи на те, що тут переважає прісна вода. Їхня присутність закінчилася в 1970 році, хоча декільком особам якимось чином вдалося дістатися Бісбошу згодом. Часткове відкриття Харінґвлітдаму відновить частину природної ситуації.
У майбутньому, можливо, лось буде знову інтродукований у цьому районі.
Загрози
Ця територія все ще стикається з багатьма загрозами. Одним із них є забруднення води та ґрунту. Багато русла річок містять сильно забруднені відкладення, що залишилися з шістдесятих і сімдесятих років, коли річки Рейн і Маас були набагато забрудненіші, ніж сьогодні. Через те, що чистий потік у Бісбоші незначний (оскільки сполучення з річками та морем було заблоковано, хоча це зміниться в майбутньому), накопичення забруднених відкладень у Бісбоші було серйозним. Повне відновлення екосистеми Biesbosch неможливе без масштабного очищення всіх струмків, що буде величезним і дорогим завданням.
Ще однією загрозою для екосистеми Бісбошу є широка рекреація на воді в цьому районі. Однак Бісбош має як природні, так і рекреаційні цінності, тому заборонити будь-яку рекреаційну діяльність у цьому районі не можна. Знайти правильний баланс у цьому питанні буде складно. Інші загрози включають будівництво басейнів для яхт, розширення міст і плани експлуатації запасів природного газу.
Примітки
- Nationally designated areas (CDDA)
- https://rsis.ramsar.org/ris/197
- Samenwerkingsverband Nationale Parken (dutch) .
- Planten in de Biesbosch (dutch) . Архів оригіналу за 16 жовтня 2014.
- van der Deijl, E. C.; van der Perk, M.; Middelkoop, H. (2018). Establishing a sediment budget in the newly created "Kleine Noordwaard" wetland area in the Rhine–Meuse delta. Earth Surface Dynamics (англ.). 6 (1): 187—201. doi:10.5194/esurf-6-187-2018. ISSN 2196-632X.
- van der Deijl, E. C.; van der Perk, M.; Middelkoop, H. (2019). Pathways of Water and Sediment in the Biesbosch Freshwater Tidal Wetland. Wetlands (англ.). 39 (1): 197—215. doi:10.1007/s13157-018-1071-0. ISSN 0277-5212.
- Primeur: Eerste visarend(en) in Nederland geboren.
- Elanden in de Biesbosch — ARK Natuurontwikkeling
Джерела
- : National Park de Biesbosch (англійською)
- [2] : Historische Reeks Land van Heusden en Altena (голландською)
Посилання
- Офіційний веб-сайт
- Національний парк Бісбош, офіційна брошура
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij park Bisbosh odin iz najbilshih nacionalnih parkiv Niderlandiv 3 i odne z ostannih obshirnih prisnovodnih vodno bolotnih ugid u pivnichno zahidnij Yevropi Bisbosh komishevij lis abo hmiz skladayetsya z velikoyi merezhi richok menshih i bilshih protok z ostrovami Roslinnist predstavlena perevazhno verbovimi lisami hocha takozh poshireni vologi luki ta polya ocheretu 4 Bisbosh ye vazhlivoyu vodno bolotnoyu teritoriyeyu dlya vodoplavnih ptahiv i maye bagatu floru ta faunu Osoblivo ce vazhlivo dlya perelitnih gusej BisboshNationaal Park De Biesbosch51 45 30 pn sh 4 45 30 sh d 51 758333333333 pn sh 4 7583333333333 sh d 51 758333333333 4 7583333333333Krayina NiderlandiRoztashuvannyaMunicipaliteti Altena Dordreht Drimmelen Gertrujdenberg Provinciyi Pivnichnij Brabant Pivdenna GollandiyaNajblizhche mistoDordrehtPlosha89 8 km Zasnovano1994 1 OperatorUpravlinnya derzhavnogo lisovogo gospodarstvaStatus Ramsarske ugiddya 2 Vebstorinkanp debiesbosch nlBisbosh nacionalnij park Niderlandi Bisbosh u Vikishovishi Zahid soncya nad Bisboshem Zmist 1 Struktura 1 1 Nacionalnij park 1 2 Inshe 2 Poyava 3 Istoriya 4 Majbutnye 5 Zagrozi 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaStrukturared Nacionalnij parkred nbsp Prosta karta Bisboshu Nacionalnij park Bisbosh skladayetsya z takih osnovnih chastin Slidrehce Bisbosh Najpivnichnisha chastina Bisboshu iz najbilsh znachnim prilivnim vplivom odna z vidminnih harakteristik Bisboshu Slidrehce Bisbosh nazvano na chest mista Slidreht yake bulo zatopleno pid chas stvorennya Bisboshu i piznishe vidbudovano na inshomu berezi richki Beneden Mervede odna z mezh Bisboshu Shidna chastina Slidrehce Bisboshu ye odniyeyu z nebagatoh oblastej u Niderlandah de ye nezajmana sistema richkovih dyun Gollandskij Bisbosh Najzahidnisha chastina Bisboshu i najbilshij zalishok kolis nabagato bilshoyi pivdenno gollandskoyi chastini Bisboshu Gollandskij Bisbosh ye chastinoyu nacionalnogo parku najbilsh vidomogo svoyimi ptahami Brabance Bisbosh Zyujdvard nbsp Karta na yakij pokazano chastini Bisboshu yaki stanovlyat nacionalnij park vidileno Shidna i najbilsha chastina Bisboshu yaka vidokremlena vid reshti Bisboshu richkoyu Nyive Mervede yaka sluguye kordonom mizh provinciyami Pivdenna Gollandiya ta Pivnichnij Brabant Brabance Bisbosh mozhna podiliti na tri chastini iz yakih lishe tak zvanij Zyujdvard nalezhit do nacionalnogo parku Zyujdvard Brabance Bisbosh maye menshe poliv ocheretu ta osoki porivnyano z reshtoyu nacionalnogo parku ta skladayetsya zdebilshogo z verbovih lisiv Inshered Nacionalnij park zajmaye lishe polovinu pervisnoyi teritoriyi Bisbosh Insha polovina bula rekultivovana i skladayetsya zdebilshogo z silskogospodarskih ugid Jogo takozh mozhna rozdiliti na kilka chastin Dordce Bisbosh Chastina Bisboshu sho mezhuye z mistom Dordreht Vin roztashovanij mizh Sliderce Bisboshi Gollandskim Bisboshem Hocha Dordce Bisbosh maye perevazhno silskogospodarske priznachennya tam ye takozh kilka rekreacijnih zon yaki sluguyut sportovnim majdanchikom dlya zhiteliv Dordrehta Brabance Bisbosh Nordvard nbsp Zalishok protoki v Bisboshi Najbilsh centralna chastina Bisboshu i predmet bagatoh superechok ostannim chasom Nordvard buv vidvojovanij lishe protyagom 20 go stolittya ta mistit odni z najrodyuchishih silskogospodarskih ugid u vsih Niderlandah Odnak cherez visokij riven vodi v richkah Niderlandiv u 1990 h rokah uryad virishiv skasuvati rekultivaciyu ta znovu z yednati Nordvard iz richkami Mervede po suti Rejnom Takim chinom vin mozhe sluguvati buferom i mati velike znachennya dlya zapobigannya prorivam damb i podalshim zatoplennyam u gustonaselenih rajonah delti Rejnu Maasu Shelda Pershij etap depolderizaciyi bulo zaversheno do 2008 roku i vodno bolotni ugiddya sho utvorilisya buli dodani do nacionalnogo parku Druga cherga bude zavershena des mizh 2015 i 2020 rokami Brabance Bisbosh Ostervard Najshidnisha ta najstarisha chastina Bisboshu ne shozha na jogo reshtu i skladayetsya v osnovnomu z silskogospodarskih ugid i rozshirenih okolic mist uzdovzh kordonu Bisboshu takih yak Verkendam Nyuvendejk i Hank razom iz kilkoma zalishkami protok Znachna chastina Ostvardu bula vidvojovana protyagom 17 go ta 18 go stolit Poyavared Bisbosh buv utvorenij koli 300 kvadratnih kilometriv polderiv buli zatopleni pid chas povodi Svyatoyi Yelizaveti v 1421 roci Do cogo teritoriya nazivalasya Velikij gollandskij vard mistila obroblenu zemlyu ta kilka sil Dambi yakim ponad sto rokiv zrujnuvalisya cherez vidsutnist tehnichnogo obslugovuvannya cherez vazhku ekonomichnu situaciyu v regioni ta trudnoshi mizh politichnimi utvorennyami vseredini osoblivo gromadyanska vijna triski ti gachkiv nbsp Velikij vard u 1421 roci bezposeredno pered poviddyu Svyatoyi Yelizaveti Odnim iz klyuchovih faktoriv zatoplennya Velikogo vardu bulo stvorennya novoyi dambi na pivdennomu zahodi vid polderu Grunt pid ciyeyu damboyu buv nestabilnim sho bulo vidomim ale nedoocinenim faktom u toj period chasu Odnak u poyednanni z politichnim supernictvom i finansovimi problemami ce prizvelo do stvorennya nestabilnoyi dambi roztashovanoyi v odnomu z klyuchovih kutiv Grote Vard Ce bulo yedine misce de visoki priplivi sho prihodyat bezposeredno z morya mogli gliboko pronikati na sushu j dosyagati osnovnoyi narizhnoyi dambi Grote Vard bilshist pervinnih damb vikoristovuvalisya dlya zahistu vid richok nbsp Vodno bolotni ugiddya Bisbosh Duzhe visokij riven richki v poyednanni z silnim shtormovim nagonom sho nadhodiv iz morya sprichiniv obvalennya pivdenno zahidnoyi dambi ta kilkoh richkovih damb sho prizvelo do zatoplennya bilshoyi chastini Velikogo gollandskogo vardu Pislya poveni zalishilosya tri teritoriyi ostriv Dordrehtu na zahodi zemlya van Altena z mistom Vudrihem na shodi ta solonuvati bolota Bisboshu poseredini Bagato sil tradicijno 72 buli poglinuti potopom i buli vtracheni sprichinivshi znovu tradicijno abo 2000 abo 10 000 zhertv Deyakim mistam poshastilo bilshe voni zanurilisya shob potim pidnyatisya nad vodoyu Bagato rukaviv delti Rejn Maasu yaki buli zakriti vid golovnih richok i sluguvali drenazhnimi tilami Grote Vaard takozh znikli Do nih nalezhat Dubbel nazva yakogo zbereglasya v Dubbeldami Eem Verken na chest yakogo nazvano Verkendam Graaf Alm yakij otrimav svoyu nazvu vid Almkerka shidna chastina zbereglasya ta bilshist golovnogo drenazhnogo potoku Bergse Maas nevelika chastina zbereglasya u formi Bergse Maasu ne plutati z inshoyu gilkoyu pid nazvoyu Aude Maas poblizu Rotterdama Bilsha chastina zatoplenoyi teritoriyi peretvorilasya na merezhu limaniv Najvazhlivishimi z nih buli Gollands Dip Gollandska glibina i milkovodna Hajdeze Hitove more Obidva buli z yednani z Haringvlitom yakij isnuvav do katastrofi yak dzherelo chistoyi morskoyi vodi v Pivnichnomu mori Pislya katastrofi vin stav solonuvatim i vazhlivim estuariyem richok Rejn i Maas Postijne neporozuminnya polyagaye v tomu sho Bisbosh vinik cherez cyu shtormovu povin za odnu nich Ce pravda sho cya povin zlamala dambi todishnogo Velikogo gollandskogo vardu abo Pivdennogo gollandskogo vardu ale znadobilisya desyatki rokiv persh nizh usya teritoriya opinilasya pid vodoyu i zminilasya na Bisbosh iz jogo protokami ta ocheretom Istoriyared nbsp Bisbosh pid chas vidlivu Spochatku Gajdezee bula neglibokoyu ale velikoyu vodojmoyu z visokimi priplivami ale takozh perevazhannyam prisnoyi vodi Nanosi richok prizveli do togo sho zemlya zanuryuvalasya pid vodu lishe pid chas pripliviv Z cogo momentu teritoriya stala nazivatisya Bergse veld Polya Gertreujdenberga a piznishe u XVIII stolitti Bisbosh hocha nevelika dilyanka bolota bula vidoma yak Bisbosh she do potopu Vinikla merezha vzayemopov yazanih strumkiv mulistih teritorij i lisovih masiviv yaki sluguvali svogo rodu vnutrishnoyu deltoyu velikih richok sho zhivlyat yiyi Vazhlivim rezultatom cogo bulo te sho kolishni girlovi rukavi Rejnu ta Maasu roztashovani dali na pivnichnij zahid buli pozbavleni bilshoyi chastini prisnoyi vodi Ce sprichinilo napovnennya richok vidkladennyami tomu vazhlivij sudnoplavnij shlyah mizh Rotterdamom i vnutrishnimi rajonami bilshe ne vikoristovuvavsya Uprodovzh ostannih stolit umovi istotno zminilisya Bilshu chastinu Bisboshu bulo rekultivovano ta peretvoreno na polderi Spoluchennya Rejn Maas iz Rotterdamom bulo vidnovleno shlyahom zapobigannya nakopichennyu vidkladen shtuchnim shlyahom Bilshist kanaliv Bisboshu buli perekriti u verhnij chastini shob zniziti rizik zatoplennya Zlittya richok Maas i Rejn takozh bulo perekrito i Maas otrimav nove shtuchne girlo Bergse Maas Rozdilivshi richki Maas i Rejn do togo yak voni dosyagnut Bisboshu mozhna krashe kontrolyuvati yih potik Dlya krashogo rozpodilu potoku richki Rejn takozh bulo stvoreno drugij kanal dlya suden Nyive Mervede yakij rozdilyaye Bisbosh na dvi chastini malij Bisbosh nini pivdenno shidna chastina ostrova Dordreht i velikij Bisbosh U rezultati cih gidrologichnih zmin Bisbosh vtrativ svoyu funkciyu yak richkova delta i teper otrimuye vodu bezposeredno z richok lishe pid chas visokogo stoku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cya teritoriya vikoristovuvalasya zhitelyami Niderlandiv shob shovatisya vid nimeckih okupacijnih vijsk u Niderlandah Bulo sformovano grupu oporu yaka naprikinci vijni zahopila nimciv yaki tikali na pivnich iz pivdennoyi chastini Niderlandiv yaka todi bula pid kontrolem soyuznikiv Uzimku 1944 roku cyu teritoriyu peretnuli bizhenci z okupovanoyi pivnochi a vodnochas yiyi vikoristovuvali dlya kontrabandi medikamentiv na pivnich Lyudi yaki koordinuvali cyu diyalnist vidomi yak ti sho peretinayut kordon i zazvichaj vvazhayutsya nacionalnimi geroyami Bagato gollandskih knig i kilka filmiv zasnovani na cij grupi oporu Do 1970 roku spoluchennya z morem isnuvalo i riznicya pripliviv stanovila v serednomu dva metri Nezvazhayuchi na zmenshennya priplivu richok Maas i Vaal prisna voda prodovzhuvala dominuvati Riznicya v priplivah majzhe znikla pislya 1970 roku koli proekt Delta zakrila Haringvlit i razom iz nim pryame spoluchennya Bisboshu z morem Lishe v pivnichnij chastini Bisbosh tak zvanij Slidrehce Bisbosh zalishilasya deyaka riznicya pripliviv 20 80 sm u serednomu Zmenshennya riznici pripliviv i vidliviv sprichinilo dramatichnu transformaciyu Bisboshu yakij zdebilshogo peretvorivsya na verbovij lis iz nevelikimi zalishkami kolis mogutnih potokiv delti Stvorennya Haringvlitdamu takozh perekrilo golovnij shlyah migraciyi ribi Vpliv yak richok tak i morya teper majzhe znik Majbutnyered Uryad Niderlandiv virishiv skasuvati bilshu chastinu rekultivaciyi ta povernuti yiyi prirodi ta vidnoviti spoluchennya golovnih richok iz kanalami Bisboshu Ce rishennya bulo prijnyato vnaslidok nadzvichajno visokogo stoku richok u 1993 ta 1995 rokah Ce oznachaye sho znachna chastina Bisboshu povernetsya do svogo pochatkovogo stanu vzayemopov yazana merezha richok i protok yaka sluguvatime vnutrishnoyu richkovoyu deltoyu Potim cyu teritoriyu mozhna vikoristovuvati yak prirodnij bufer dlya zapobigannya velikim povenyam i znizhennya riziku duzhe visokogo rivnya richok Napriklad polder Norvard u Bisboshi buv znovu z yednanij z richkoyu Mervede shob zabezpechiti poveni pid chas pikovih stokiv richok Rejn i Maas i vidnoviti vidkladennya sho prizvelo do shvidkosti agradaciyi zemli 5 1 mm 5 6 Ostannya nazivayetsya strategiyeyu posilennya sedimentaciyi Taki strategiyi takozh vidnovlyat chastinu prirodnoyi situaciyi ta prizvedut do rozshirennya seredovisha prozhivannya bagatoh tvarin nbsp Vid iz povitrya na chastini Bisboshu Osoblivo populyaciya bobriv mogla b otrimati pributok vid cih gidrologichnih zmin i stanom na 2014 rik voni spravdi znachno rozshirili svij areal Spodivayemos ce takozh stvorit nalezhni umovi dlya povernennya skopi ta orlana bilohvosta yak ptahiv sho rozmnozhuyutsya Cherez neshodavnye osvoyennya prirodoyu novih vodno bolotnih ugid velika i mala chaplya vzhe stali zvichnimi elementami v Bisboshi sogodni Takozh sposterigayetsya zbilshennya populyaciyi bugajnih i ribalochkovih Krim togo stanom na 2014 rik u Bisboshi vzhe kilka rokiv pospil gnizditsya para orlaniv bilohvostiv Skopi vzhe kilka rokiv vikoristovuyut Bisbosh yak kormove misce i v rezultati navesni 2016 roku z yavilisya pershi gollandski skopi 7 Isnuyut takozh plani shodo vidnovlennya funkciyi estuariyu Haringvlit i Gollands Dip vidnovivshi prirodnij perehid vid prisnoyi do solonoyi vodi ta dozvolivshi povernennya pripliviv u Bisbosh Pershim krokom stane vidkrittya deyakih shlyuziv Haringvlitdamu Ce prizvede do minimalnogo povernennya priplivnih efektiv bez dramatichnogo vplivu na landshaft oskilki povne vidkrittya dambi zrobit bilshist navkolishnih silskogospodarskih teritorij nepridatnimi dlya vikoristannya cherez pripliv solonoyi vodi Slid zaznachiti toj fakt sho pid chas silnih povenej sho nadhodyat z Pivnichnogo morya damba vse odno zmozhe zakritisya ta sluguvati tak samo yak Ostersheldekering Chastkove vidkrittya Haringvlitdamu stvorit mozhlivist dlya migruyuchoyi ribi potrapiti v richki Rejn i Maas vidnovlyuyuchi prirodnu situaciyu Spodivayemos ce prizvede do povernennya lososya foreli shera koryushki ta bagatoh inshih vidiv rib Ce takozh stvorit mozhlivosti dlya majzhe vimerloyi pivdennogollandskoyi populyaciyi tyuleniv zaraz zdebilshogo obmezhena chastinami Shidnoyi Sheldi Kolis tyuleni buli zvichajnim yavishem u Bisboshi nezvazhayuchi na te sho tut perevazhaye prisna voda Yihnya prisutnist zakinchilasya v 1970 roci hocha dekilkom osobam yakimos chinom vdalosya distatisya Bisboshu zgodom Chastkove vidkrittya Haringvlitdamu vidnovit chastinu prirodnoyi situaciyi U majbutnomu mozhlivo los bude znovu introdukovanij u comu rajoni 8 Zagrozired nbsp Tipova protoka v Bisboshi Cya teritoriya vse she stikayetsya z bagatma zagrozami Odnim iz nih ye zabrudnennya vodi ta gruntu Bagato rusla richok mistyat silno zabrudneni vidkladennya sho zalishilisya z shistdesyatih i simdesyatih rokiv koli richki Rejn i Maas buli nabagato zabrudnenishi nizh sogodni Cherez te sho chistij potik u Bisboshi neznachnij oskilki spoluchennya z richkami ta morem bulo zablokovano hocha ce zminitsya v majbutnomu nakopichennya zabrudnenih vidkladen u Bisboshi bulo serjoznim Povne vidnovlennya ekosistemi Biesbosch nemozhlive bez masshtabnogo ochishennya vsih strumkiv sho bude velicheznim i dorogim zavdannyam She odniyeyu zagrozoyu dlya ekosistemi Bisboshu ye shiroka rekreaciya na vodi v comu rajoni Odnak Bisbosh maye yak prirodni tak i rekreacijni cinnosti tomu zaboroniti bud yaku rekreacijnu diyalnist u comu rajoni ne mozhna Znajti pravilnij balans u comu pitanni bude skladno Inshi zagrozi vklyuchayut budivnictvo basejniv dlya yaht rozshirennya mist i plani ekspluataciyi zapasiv prirodnogo gazu Primitkired a b Nationally designated areas CDDA d Track Q1116062 https rsis ramsar org ris 197 Samenwerkingsverband Nationale Parken dutch Planten in de Biesbosch dutch Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2014 van der Deijl E C van der Perk M Middelkoop H 2018 Establishing a sediment budget in the newly created Kleine Noordwaard wetland area in the Rhine Meuse delta Earth Surface Dynamics angl 6 1 187 201 doi 10 5194 esurf 6 187 2018 ISSN 2196 632X van der Deijl E C van der Perk M Middelkoop H 2019 Pathways of Water and Sediment in the Biesbosch Freshwater Tidal Wetland Wetlands angl 39 1 197 215 doi 10 1007 s13157 018 1071 0 ISSN 0277 5212 Primeur Eerste visarend en in Nederland geboren Elanden in de Biesbosch ARK NatuurontwikkelingDzherelared 1 National Park de Biesbosch anglijskoyu 2 Historische Reeks Land van Heusden en Altena gollandskoyu Posilannyared Oficijnij veb sajt Nacionalnij park Bisbosh oficijna broshura Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bisbosh nacionalnij park amp oldid 42633558