Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Наталія Обренович | |
|---|---|
| Наталија Обреновић | |
 | |
| Ім'я при народженні | серб. Наталија Кешко |
| Народилася | 18 травня 1859 Флоренція, Італія[1] |
| Померла | 8 травня 1941 (81 рік) Сен-Дені[1] |
| Поховання | Ларді[2] |
| Країна |  Сербія |
| Національність | румунка |
| Діяльність | черниця |
| Знання мов | сербська |
| Титул | королева[d] |
| Посада | регент і d |
| Конфесія | православна церква і католицтво |
| Рід | Обреновичі |
| Батько | d[3] |
| Мати | d[3] |
| У шлюбі з | Мілан Обренович |
| Діти | Олександр Обренович[3] |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| |
Наталія Обренович (серб. Наталіја Обреновіћ; 15 травня 1859, Флоренція — 8 травня 1941 Сен-Дені, Франція) — до шлюбу Кешко, дружина короля Сербії Мілана І, принца Сербського королівства з 1875 до 1882 і королева Сербії з 1882 до 1888.
Походження
Народилася у 1859 році у Флоренції, Велике Герерцогство Тоскана (Італія). Дочка багатого бессарабського поміщика і полковника російської служби Петра Івановича Кешко і молдавської князівни Пульхерії Стурдзи.
У неї було дві сестри і один брат.
Марія (1861—1935) була у шлюбі з князем Григором Гікою (1847—1913)
Катерина одружилася 5 лютого 1883 з князем Євгеном Гікою (1840—1912)
Джон, єдиний брат, він був четвертою і останньою дитиною.
Після того, як вони осиротіли, їх взяла під опіку материна тітка Катерина Морузі.
Шлюб
Наталія стала дружиною 17 жовтня 1875 року свого троюрідного брата, принца сербського Мілана Обреновича. У шлюбі народила двох синів: старший — майбутній король Олександр (1876—1903), молодший Сергій, який помер через кілька днів після народження у 1878 році. Під її впливом скромний доти сербський двір став відрізнятися блиском і розкішшю.
З перших років подружнього життя у Наталії почалися чвари з чоловіком. Бачити їх причину в політичних розбіжностях було б помилкою: Наталія завжди схилялася до тієї партії, яка в даний момент була ворожа її чоловікові. Значну роль відігравало прагнення королеви керувати справами країни, а також, можливо, подружня невірність Мілана.
Розлучення
Спочатку Наталя вміла, за її висловом (в меморандумі, поданому в скупщину в 1890 році), приховувати сльози за веселою посмішкою, але в 1887 році це стало для неї неможливим: Мілан уклав з нею формальний договір, в силу якого їхній син повинен був виховуватися в Німеччині і у Франції, під наглядом матері, що одержувала доступ до Сербії тільки на літні місяці. Наталя підписала договір, розраховуючи, як вона сама каже в меморандумі, що він не буде виконаний; але Мілан примусив її виїхати за кордон і перший же став порушувати його. Наталя почала агітацію, знаходячи гарячу підтримку в партії напредняків, які сподівалися підняти свій престиж за допомогою королеви, популярність якої в народі, що живиться загальною ненавистю до її чоловіка, в той час була ще досить велика. Мілан запропонував своїй дружині новий договір, який в головних рисах підтверджував перший. Але Наталі було важливіше повернутися в Сербію, ніж залишатися з сином, і тому вона відкинула угоду. Тоді Мілан послав генерала Протич, який, за допомогою німецької поліції, відібрав у матері сина, спираючись на батьківське право. Одночасно Мілан почав процес про розлучення. Для нього не знайшлося формальних підстав; духовний суд не хотів прийняти скарги короля, але митрополит своєю владою визнав шлюб розірваним (12 жовтня 1888 р.).
Після повернення в Сербію
Наталя не примирилася, однак, з положенням розлученої дружини. Зречення Мілана від престолу оживило надії Наталії; вперто відмовляючись від пропонованих їй регентством побачень із сином за кордоном, вона стала домагатися відновлення своїх прав королеви-матері і, нарешті, в кінці 1889 року повернулася до Сербії. Регентство перешкоджало їй в побаченнях із сином, і взагалі становище її було вже не те. Наталя подала в скупщину довгий меморандум, в якому докладно викладала історію своїх відносин з чоловіком і, не визначаючи в точності своїх бажань, вимагала «справедливості, якщо тільки справедливість існує в цій країні». Скупщина визнала себе некомпетентною для обговорення цього документа, але синод, за скаргою Наталії, визнав незаконним акт митрополита Теодосія (вже заміненого на той час ).
У 1891 році скупщина ухвалила, що батьки короля не мають права в'їзду до Сербії до його повноліття. Наталя не підкорилася цьому рішенню; уряду Пашича довелося вдатися до сили. Наталя зібрала своїх прихильників, які в перший раз відбили її з рук жандармів; на наступний день, однак, вона була перепроваджена на вокзал і вивезена за кордон, причому сталася вулична сутичка, під час якої було кілька убитих. Не задовольняючись агітацією у пресі через інших осіб, Наталя сама написала казку «Мати», в якій зображувала історію відносин між доброчесними матір'ю і сином, розлученими злою силою. Фактично невірно в ній зображенно сина, який всією душею прагне до матері, тоді як в дійсності 15-річний король спокійно грав в кеглі під час вуличної бійки через його матір.
У 1893 році Олександр I особливим указом відновив права Наталії; вона повернулася до Сербії. Її вплив на сина став значнішим, ніж раніше, і переважав навіть вплив Мілана. Меморандум Наталії, з усіма документами, надрукований під заголовком: «Mémoires de Nathalie, reine de Serbie» (Париж, 1891). Однак, в 1898 році королева-мати, незадоволена майбутнім шлюбом її сина, короля Олександра, з придворною дамою Драгою Машин, поїхала за кордон і жила з тих пір переважно в Біарріці, на віллі «Сашкове» (названої так нею на честь сина).
У 1902 році Наталія перейшла в католицтво. Після військового перевороту 1903 року, коли Олександра і його дружину по-звірячому вбили, і до влади прийшли Карагеоргієвичі, — екс-королева Наталія прийняла чернецтво. Майже все життя вона прожила у Франції. Померла 8 травня 1941 року в монастирі Сен-Дені, поблизу Парижа. Похована на цвинтарі Ларді, неподалік від Парижа. Її неопубліковані мемуари зберігаються у Ватикані. Свої земельні володіння в Сербії Наталія заповіла Белградському університету, а також монастирям і церквам, які перебували під заступництвом Обреновичей. За життя вона надавала матеріальну підтримку нащадкам , брата князя Мілоша Обреновича.
Література
- // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article2345
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rid Nataliya ObrenovichNataliјa ObrenoviћIm ya pri narodzhenniserb Nataliјa KeshkoNarodilasya18 travnya 1859 1859 05 18 Florenciya Italiya 1 Pomerla8 travnya 1941 1941 05 08 81 rik Sen Deni 1 PohovannyaLardi 2 Krayina SerbiyaNacionalnistrumunkaDiyalnistchernicyaZnannya movserbskaTitulkoroleva d Posadaregent i dKonfesiyapravoslavna cerkva i katolictvoRidObrenovichiBatkod 3 Matid 3 U shlyubi zMilan ObrenovichDitiOleksandr Obrenovich 3 AvtografNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Nataliya Obrenovich serb Nataliјa Obrenoviћ 15 travnya 1859 Florenciya 8 travnya 1941 Sen Deni Franciya do shlyubu Keshko druzhina korolya Serbiyi Milana I princa Serbskogo korolivstva z 1875 do 1882 i koroleva Serbiyi z 1882 do 1888 PohodzhennyaNarodilasya u 1859 roci u Florenciyi Velike Gerercogstvo Toskana Italiya Dochka bagatogo bessarabskogo pomishika i polkovnika rosijskoyi sluzhbi Petra Ivanovicha Keshko i moldavskoyi knyazivni Pulheriyi Sturdzi U neyi bulo dvi sestri i odin brat Mariya 1861 1935 bula u shlyubi z knyazem Grigorom Gikoyu 1847 1913 Katerina odruzhilasya 5 lyutogo 1883 z knyazem Yevgenom Gikoyu 1840 1912 Dzhon yedinij brat vin buv chetvertoyu i ostannoyu ditinoyu Pislya togo yak voni osirotili yih vzyala pid opiku materina titka Katerina Moruzi ShlyubNataliya stala druzhinoyu 17 zhovtnya 1875 roku svogo troyuridnogo brata princa serbskogo Milana Obrenovicha U shlyubi narodila dvoh siniv starshij majbutnij korol Oleksandr 1876 1903 molodshij Sergij yakij pomer cherez kilka dniv pislya narodzhennya u 1878 roci Pid yiyi vplivom skromnij doti serbskij dvir stav vidriznyatisya bliskom i rozkishshyu Z pershih rokiv podruzhnogo zhittya u Nataliyi pochalisya chvari z cholovikom Bachiti yih prichinu v politichnih rozbizhnostyah bulo b pomilkoyu Nataliya zavzhdi shilyalasya do tiyeyi partiyi yaka v danij moment bula vorozha yiyi cholovikovi Znachnu rol vidigravalo pragnennya korolevi keruvati spravami krayini a takozh mozhlivo podruzhnya nevirnist Milana RozluchennyaSpochatku Natalya vmila za yiyi vislovom v memorandumi podanomu v skupshinu v 1890 roci prihovuvati slozi za veseloyu posmishkoyu ale v 1887 roci ce stalo dlya neyi nemozhlivim Milan uklav z neyu formalnij dogovir v silu yakogo yihnij sin povinen buv vihovuvatisya v Nimechchini i u Franciyi pid naglyadom materi sho oderzhuvala dostup do Serbiyi tilki na litni misyaci Natalya pidpisala dogovir rozrahovuyuchi yak vona sama kazhe v memorandumi sho vin ne bude vikonanij ale Milan primusiv yiyi viyihati za kordon i pershij zhe stav porushuvati jogo Natalya pochala agitaciyu znahodyachi garyachu pidtrimku v partiyi naprednyakiv yaki spodivalisya pidnyati svij prestizh za dopomogoyu korolevi populyarnist yakoyi v narodi sho zhivitsya zagalnoyu nenavistyu do yiyi cholovika v toj chas bula she dosit velika Milan zaproponuvav svoyij druzhini novij dogovir yakij v golovnih risah pidtverdzhuvav pershij Ale Natali bulo vazhlivishe povernutisya v Serbiyu nizh zalishatisya z sinom i tomu vona vidkinula ugodu Todi Milan poslav generala Protich yakij za dopomogoyu nimeckoyi policiyi vidibrav u materi sina spirayuchis na batkivske pravo Odnochasno Milan pochav proces pro rozluchennya Dlya nogo ne znajshlosya formalnih pidstav duhovnij sud ne hotiv prijnyati skargi korolya ale mitropolit svoyeyu vladoyu viznav shlyub rozirvanim 12 zhovtnya 1888 r Pislya povernennya v SerbiyuNatalya ne primirilasya odnak z polozhennyam rozluchenoyi druzhini Zrechennya Milana vid prestolu ozhivilo nadiyi Nataliyi vperto vidmovlyayuchis vid proponovanih yij regentstvom pobachen iz sinom za kordonom vona stala domagatisya vidnovlennya svoyih prav korolevi materi i nareshti v kinci 1889 roku povernulasya do Serbiyi Regentstvo pereshkodzhalo yij v pobachennyah iz sinom i vzagali stanovishe yiyi bulo vzhe ne te Natalya podala v skupshinu dovgij memorandum v yakomu dokladno vikladala istoriyu svoyih vidnosin z cholovikom i ne viznachayuchi v tochnosti svoyih bazhan vimagala spravedlivosti yaksho tilki spravedlivist isnuye v cij krayini Skupshina viznala sebe nekompetentnoyu dlya obgovorennya cogo dokumenta ale sinod za skargoyu Nataliyi viznav nezakonnim akt mitropolita Teodosiya vzhe zaminenogo na toj chas U 1891 roci skupshina uhvalila sho batki korolya ne mayut prava v yizdu do Serbiyi do jogo povnolittya Natalya ne pidkorilasya comu rishennyu uryadu Pashicha dovelosya vdatisya do sili Natalya zibrala svoyih prihilnikiv yaki v pershij raz vidbili yiyi z ruk zhandarmiv na nastupnij den odnak vona bula pereprovadzhena na vokzal i vivezena za kordon prichomu stalasya vulichna sutichka pid chas yakoyi bulo kilka ubitih Ne zadovolnyayuchis agitaciyeyu u presi cherez inshih osib Natalya sama napisala kazku Mati v yakij zobrazhuvala istoriyu vidnosin mizh dobrochesnimi matir yu i sinom rozluchenimi zloyu siloyu Faktichno nevirno v nij zobrazhenno sina yakij vsiyeyu dusheyu pragne do materi todi yak v dijsnosti 15 richnij korol spokijno grav v kegli pid chas vulichnoyi bijki cherez jogo matir U 1893 roci Oleksandr I osoblivim ukazom vidnoviv prava Nataliyi vona povernulasya do Serbiyi Yiyi vpliv na sina stav znachnishim nizh ranishe i perevazhav navit vpliv Milana Memorandum Nataliyi z usima dokumentami nadrukovanij pid zagolovkom Memoires de Nathalie reine de Serbie Parizh 1891 Odnak v 1898 roci koroleva mati nezadovolena majbutnim shlyubom yiyi sina korolya Oleksandra z pridvornoyu damoyu Dragoyu Mashin poyihala za kordon i zhila z tih pir perevazhno v Biarrici na villi Sashkove nazvanoyi tak neyu na chest sina U 1902 roci Nataliya perejshla v katolictvo Pislya vijskovogo perevorotu 1903 roku koli Oleksandra i jogo druzhinu po zviryachomu vbili i do vladi prijshli Karageorgiyevichi eks koroleva Nataliya prijnyala chernectvo Majzhe vse zhittya vona prozhila u Franciyi Pomerla 8 travnya 1941 roku v monastiri Sen Deni poblizu Parizha Pohovana na cvintari Lardi nepodalik vid Parizha Yiyi neopublikovani memuari zberigayutsya u Vatikani Svoyi zemelni volodinnya v Serbiyi Nataliya zapovila Belgradskomu universitetu a takozh monastiryam i cerkvam yaki perebuvali pid zastupnictvom Obrenovichej Za zhittya vona nadavala materialnu pidtrimku nashadkam brata knyazya Milosha Obrenovicha Literatura Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www landrucimetieres fr spip spip php article2345 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824