Нарбонська Галлія (лат.Gallia Narbonensis) — провінція Римської імперії з центром у місті Нарбо-Марціус (лат.Narbo Martius) (сучасне місто Нарбонна) розташована на території сучасних Лангедоку і Провансу в південній Франції.
Координати: 44° пн. ш.4° сх. д. / 44° пн. ш. 4° сх. д. / 44; 4
Римські провінції під час Траяна (117 р. н. е.)
Історія
Вплив античної цивілізації на півдні Галлії розпочався із заснуванням міста Массалія (Марсель) близько 600 р. до н. е. Завдяки вигідному розташуванню неподалік від гирла Рони, місцеві купці отримали доступ до ринків центральної Галлії. Массілійський купець Піфей першим обігнув Європу із заходу і описав Британію.
Грецька Массілія була невеликим містом, але мала великий вплив на розвиток цілого регіону. Зокрема, вже з ІІІ ст. до н. е. едуї, арверни, паризії та інші племена починають карбувати власні понети на грецький манір.
Напередодні римського завоювання територію майбутньої провінції населяли численні кельтські (вольки-тектосаги, та вольки-арекоміки, воконтії, гельвії, аллоброги), кельто-лігурійські (саллювії або салії) та іберійські (скардони, толосати) племена.
Стратегічна необхідність експансії у цей регіон для Риму обумовлювалася важливістю сухопутних шляхів до Іспанії, а також створення безпекового буферу для Італії. Приводом для захоплення став захист грецьких полісів від загрози з боку аллоброгів та арвернів на чолі з Бітіутом. Внаслідок (125-121 р. до н. е.) римський полководець Квінт Фабій Максим розбив кельтів у битві на річці Ізер (в районі сучасного Валанса) і підпорядкував Риму спочатку область Рони, а потім і території, прилеглі до Середземномор'я. Цим було започатковано провінцію Трансальпійська Галлія відому також під назвою лат.Gallia bracata від звичаю галлів носити штани (лат.bracae), на противагу Цізальпійській Галлії, яку часто називали лат.Gallia togata, від звичаю її жителів носити тоги за римським зразком).
Вже у 118 р. до н. е. римляни заснували колонію-форпост Нарбо-Марціус (початково - невелике містечко площею 25 га), а також проклали через весь регіон першу дорогу, Via Domitia, яка також сполучала Іспанію з Північною Італією.
Протягом Серторіанської війни 80-72 років до н. е. Трансальпійська Галлія стала театром військового протистояння між Квінтом Серторієм та Римською республікою.
Бурхлива романізація провінції пов'язана з політикою Триумвірату і зокрема Гая Юлія Цезаря зі створення колоній для своїх ветеранів. Так з'явилися міста Араузіо (Оранж), Арелате (Арль), Бетерри (Безьє) та Форум Юлія (Фрежюс). Також Цезар надав громадянство багатьом старим громадам.
Октавіан Август заснував такі колонії, як Акви Секстієві (Екс-ан-Прованс), Вієнну (В'єнн), Немавз (Нім). Таким чином, більша частина провінції було урбанізовано та романізовано вже на початок І століття. Серед сучасників Нарбонська Галлія вважалася настільки подібною до Італії, що її називали «Наша провінція» (лат.Provincia Nostra) або просто «Провінція» (лат.Provincia). Це назва трансформувалася в назву сучасної французької провінції Прованс.
Розвиток Нарбонської Галлії тривав до середини ІІ століття. Вирішальним фактором служила роль контактної зони між Середземномор'ям та внутрішніми районами Галлії. Це сприяло як розвитку торгівлі, так і підйому власних ремесел - завдяки чому провінція стала однією з найбільш розвинених в Імперії. Міста Нарбо-Марціус, Немавз та Вієнна за величиною та впливом не поступалися провідним містам Італії.
За Антоніна Пія, близько 145 року, центр провінції було тимчасово перенесена у Немаз, рідне місто його предків.
З ІІІ століття. значення Нарбонської Галлії суттєво зменшилося - як через прогрес північних територій Галлії, так і через початок процесу занепаду античного міського ладу. Внаслідок кризи III століття, розорення середніх землевласників та піднесення латифундій, більшість міст провінції суттєво зменшилися в розмірах.
Переважна частина Нарбонської Галлії була підпорядкована Королівству Вестготів між 462 та 477 роками. На кілька століть регіон зберіг свою пізньолатинську назву - Септиманія.
Управління
Октавіан Август визначив Нарбонську Галлію як сенатську провінцію, що управлялася проконсулом. Його основними задачами було судочинство, вирішення спірних питань, забезпечення сплати податків. За Траяна намісники багатих провінцій почали контролювати витрати міст на будівництво.
Територія Нарбонської Галлії складалася з 22 міських та племенних округів. Управління містами було організоване на римський зразок: з числа декуріонів, що мали відповідний ценз, щороку обирали двох дуумвірів, двох едилів та двох квесторів. Окрім владних повноважень, вони несли основні витрати на розваги, утримання та ремонт будівель.
Більшість округів складалися з одного міста та прилеглих вілл, сіл, ремісничих поселень і хуторів. Втім, територія арекоміків була поділена на 24 сільські райони, а в аллоброгів окрім столиці існували значні міста Генава (Женева) та Новіодунум (Ньйон). Окремі залежні поселення мали навіть власні театри.
За підрахунками Фріди Пеллегріно, найбільшими за площею були землі аллоброгів із центром у Вієнні (15,5 тис.км2), арекоміків із центром у Немавзі (7,8 тис. км2), гельвіїв із центром в Альбі ((5,4 тис.км2), воконтіїв з центром у Вазіо (4,6 тис. км2), а також території міст Толоза (10,2 тис. км2), Агіннум (6,0 тис. км2), Арелате (5,5 тис. км2), Нарбо (5,4 тис.км2). Натомість, знаменита Массалія мала лише 572 км2, міської території.
Загальна територія провінції складала близько 90 тис. км2, а чисельність населення, на думку Карла Юліуса Белоха, сягало 1,5 млн осіб. Висока щільність населення (особливо в долині Рони) та великі розміри міських територій сприяли розвитку великих міст. Так, забудована площа Нарбо складала 136 га, Немавза - 130 га, Вієнни - 128 га. У кожному з цих міст могло проживати 20-30 тисяч осіб.
Запроваджена Августом управлінська структура існувала до реорганізації у 293 році, коли імператор Діоклетіан поділив провінцію на три частини - зі (центр - Нарбо), (Акви Секстієві) та (Вієнна). З останньої на межі IV і V століття було виокремлено провінцію Вієнненсіс ІІ з центром в Арелате. Усі вказані округи входили до складу (Dioecesis Septem Provinciarum).
Знамениті уродженці
Панорама міста Нім (Немавз) з римським амфітеатром
У Форумі Юлія народився полководець та політичний діяч епохи ФлавіївГней Юлій Агрікола (40-93). За однією з версій, вихідцем із провінції був також зять Агріколи - знаменитий історик Публій Корнелій Тацит.
З Немавза походили дід та батько імператора Антоніна Пія - обидва носили ім'я Тіт Аврелій Фульв та були консулами. Також у Немавзі народився Публій Юлій Луп - сенатор та зведений брат префекта преторіанської гвардії часів КалігулиМарка Арреціна Клемента. Імовірно, що саме Луп сприяв просуванню у Римі своїх земляків.
Клімат у перші століття нової ери був дещо більш вологим і холодним, ніж сучасний. Палеокліматологічні дослідження показують, що середні температури коливалися у межах +10,5...11,2°С проти +13°С, а кількість опадів складала 720-750 мм проти 600-650 мм сьогодні. Найбільш теплий та сухий період припав на І ст. н. е., а відносно прохолодний та вологий - на кінець ІІ та ІІІ ст. У пізньоримський час клімат регіону лишався відносно стабільним: відбулося незначне зростання температур та зменшення опадів. Північна Галлія у той же час потерпає від заморозків та надмірних опадів, що спричиняють значну депопуляцію.
Відносна кліматична стабільність та віддаленість від кордонів Римської імперії сприяли розвитку регіону і у IV cтолітті. У цей час кількість сільських поселень на півдні Галлії у IV ст. перевищила показники середини ІІ ст. Для порівняння, на півночі Галлії кількість поселень між 150 та 350 роками впала у 2-3 рази.
Як і інші регіони Середземномор'я, Нарбонська Галлія спеціалізувалася на зерновому господарстві, виноробстві та виробництві оливкової олії. При цьому у північно-східній частині провінції переважали дрібні та середні господарства, тоді як в південно-західній з часом зміцніли латифундії.
Центральний палац вілли Шираган
Зокрема, передгір'ях Піренеїв склалися унікальні умови для розвитку великих вілл. Серед них - одна з найбільших на теренах Римської імперії вілла Шираган. Увесь комплекс із палацом, парком, численними житловими та господарськими спорудами займав 16 гектарів. Власне резиденція лише на першому поверсі мала 200 кімнат та інших приміщень. Під час розкопок археологи знайшли понад три сотні скульптур, у тому числі бюсти римських імператорів від Траяна до Максиміана.
Місто Нарбо-Марціус розвивалося як річковий і морський порт на перетині шляхів до Іспанії (Via Domitia) та Аквітанії (Via Aquitania). Протягом перших 200-250 років існування місто зросло з 25 до 136 гектарів - і це не рахуючи окремої зони керамічного виробництва, гавані та некрополів. Навідміну від більшості міст західних провінцій, Нарбо мало виразний торгово-ремісничий характер. Збереглися численні надписи, що свідчать про великі сирійські, грецькі, азійські діаспори.
Інше велике місто, Немавз, мало здебільшого аграрний характер. Тут жили багаті землевласники, чиї вілли експортували вина та оливкову олію.
В долині Рони та на східному узбережжі міста були меншими, але зустрічалися у більшій кількості. Оскільки тут пролягав основний шлях на північ Галлії та до рейнських легіонів, міста вели активну торгівлю, а також часто відвідувалися різними посадовцями. Светоній у життєписі Вітеллія описує розкішні річкові прогулянки імператора.
У доримський час головним експортером галльської продукції була Массалія - невелике місто площею 50-60 гектарів. Під час війни Цезаря з Помпеєм місто підтримало Помпея, тож переможець - Цезар, - позбавив массаліотів більшості привілеїв. Так головним галльським портом стало місто Арелате. За Константина та його спадкоємців Арелате фактично стало другою столицею Галлії після Треверів. Поет Авзоній згадує його в числі «знаменитих міст» поряд з Римом та Константинополем, а також галльськими метрополіями - Треверами та Бурдігалою.
Міста та урбанізація
За даними археологічних досліджень, забудована площа лише основних міст провінції складала 1,1-1,2 тисяч гектарів. Щільність населення найбільш імовірно знаходилася у межах 160-230 людей на гектар - відповідні величини доведені для Помпеїв, деяких міст римського Єгипту, міст Близького Сходу та ранньомодерної Італії.
Відповідно, населення лише основних міст Нарбонської Галлії могло складати 175-275 тис. осіб. З урахуванням численних торгово-ремісничих поселень місцевого значення загальна кількість містян могла сягати 300 тис. осіб, або від 1/6 до 1/5 гіпотетичного населення в 1,5 мільйони. Аналогічні розрахунки показують, що поріг у 10 тисяч жителів могли долати лише 5-7 міст: Нарбо-Марціус, Немавз, Вієнна, Арелате та Массілія, з меншою ймовірністю - Толоза, та Форум Юлії. Для порівняння, Північна Італія близько 1600 року мала 31 подібні міста загальним населенням майже 1 млн осіб.
Навідміну від середньовічної та ранньомодерної Європи, римські міста найчастіше були благоустроєними осередками проживання заможних землевласників, тоді як ремісники (особливо гончарі та металурги) часто селилися в околицях. Таким чином, елітарний характер багатьох міст створює перебільшене враження про комфорт та економічний розвиток римської епохи. Так само не завжди відповідає масштабам міст велич громадськиз споруд. Амфітеатри, театри, цирки, базиліки та форуми часто будувалися з урахуванням населення цілої громади, включно з сільською територією. Тому деякі з найбільших амфітеатрів Римської Імперії з'являлися у невеликих містах (Барцино, Пола, Тісдрус).
Самоврядні міста та інші значні поселення:
Agatha (Агд) - старе грецьке поселення. Площа - 5 га.
Alba Helviorum (Альба-ла-Ромен) - столиця племені гельвіїв. Театр, акведук. Місто засноване Августом як колонія латинського права. Площа 13 га, на середину II cтоліття - вже 45 га.
Antipolis (Антіб) - грецька колонія, заснована у VI ст. до н.е. Площа забудови - 4 га. Театр, невеликий амфітеатр (70x50).
Apta Iulia (Апт) - колонія спершу латинського (Тріумвірат), згодом римського (Август) права. Театр, амфітеатр, численні пам'ятки. Площа - 6-7 га.
Римський театр в Араузіо (Оранж)Aquae Sextiae (Екс-ан-Прованс). Місто засноване як форт у 122 р. до н. е. Саме тут у 102 р. до н. е. Гай Марій розгромив переважаючі сили тевтонів. З часів Августа - колонія латинського права. Амфітеатр, театр, акведук. Забудована площа - 25 га, площа укріплень - 62 га.
Arausio (Оранж). Засноване у 105 р. до н.е. Колонія Legio II Augusta. Амфітеатр І ст., добре збережений театр на 6-7 тисяч глядачів. Арка Тіберія. Забудована площа - 40 га, загальна - 65 га.
Arelate (Арль), колонія римського права від 46 р. до н. е, де оселилися ветерани Legio VI Ferrata. Місто мало цирк та великий театр. Місцевий амфітеатр (136x108) міг вміщувати 30 тисяч глядачів і був найбільшим у провінції. Саме місто було невеликим (40 га в межах стін і 60 га - з передмістями) і у часи найбільшого розквіту в ІV столітті навряд перевищувало 15 тисяч осіб.
Augusta Tricastinorum. Наявність театру та амфітеатру спірна. Забудована площа - 50 га.
Baeterrae (Безьє) - колонія Legio VII Claudia. За імперії центр виробництва оливкової олії. В окрузі - найвища в провінції концентрація вілл. Забудована площа - 38 га. Театр, терми. Амфітеатр (106x74) міг вміщувати до 11 тисяч глядачів.
Carcaso (Каркассонн) - військовий форпост, згодом торгово-ремісниче поселення. Площа 6 га.
Carpentorate (Карпантра). За Нерона називалося Форум Нероніс. Площа 14 га.
Cularo (Гренобль). Торгове місто в Альпах. Забудована площа - 15 га. Наприкінці IV століття назване на честь імератора Граціана Граціанаполем і саме під цим іменем існувало протягом наступних століть.
Dea Vocontiorum (Ді). Стіни охоплюють 23 га, але фактично забудовано 35 га. Амфітеатр, акведук.
Forum Julii (Фрежус) - колонія Legio VIII Augusta. З часів Августа - одна з баз римського флоту. Великий порт. У межах стін - 35 га, з передмістями - 47 га. Батьківщина Агріколи. Театр, численні пам'ятки. Амфітеатр епохи Юліїв-Клавдіїв (114x58) вміщував до 17 тисяч осіб.
Genava (Женева) - доволі бідне поселення площею 30-40 га. Акведук.
Glanum - одне з найкраще досліджених галльських міст. Мало акведук, базиліку, імовірно - театр. Площа в межах стін - 35 га, забудовано 20 га.
Lucus Augusti - колонія часів Цезаря. Площа 30 га.
Амфітеатр Арелате. МодельLuteva (Лодев) - невелике, але самоврядне місто. Площа 7 га.
Massilia (Марсель) - стара грецька колонія, що втратила колишнє значення через піднесення Арелате та Форуму Юлія. Забудована площа 50-56 га. Театр.
Narbo (Нарбонн), столиця провінції. Місто збудоване як військовий форпост у 118 р. до н. е. Цезар вивів сюда колонію Legio X Gemina. Міські стіни початково охоплювали лише 25 га, але на середину ІІ століття площа забудови досягла 136 га. Окрім того, на захід від міста існував гончарний кластер, на схід - порт та зернові склади. Римський Нарбонн мав театр, акведук, та численні терми, збудовані на межі ери. За Флавіїв з'явився великий ринок та храм Августів (осередок імператорського культу). Амфітеатр епохи Флавіїв мав розміри 122x93 метри і вміщував 20 тисяч глядачів. Втім, він посідав лише четверте місце в провінції.
Nemausus (Нім). Батьківщина предків Антоніна Пія. З другої половини ІІ століття - тимчасова столиця провінції. Місто, назване на честь кельтського божества. Колонія латинського, згодом римського права. Численні храми, капітолій, німфей, гімнасій. Невеликий театр. Амфітеатр (133x101) вміщував до 27,5 тисяч глядачів. Стіни міста охоплюють 220 га, забудована площа - 130 га.
Reii - містечко у передгір'ях Альп. Базиліка, терми, площа 15 га.
Ruscino (Руссільйон) - портове містечко площею 4 га.
Християнський саркофаг з Нарбо-Марціуса. IV століттяTolosa (Тулуза) - середнє за розміром, але дуже багате торгове місто, резиденція великих землевласників. Стіни охоплювали 90 га, але підтверджена площа забудови становить лише 50 га. Стратегічний міст через Гаронну, акведук, з громадських комплексів - капітолій, форум, численні храми. Театр та амфітеатр епохи Юліїв-Клавдіїв. Амфітеатр мав розміри 84x74 метрів і вміщував близько 8-9 тисяч глядачів. Між 75 та 150 роком його розширили до 111x101, після чого місткість зросла до 20 тисяч.
Vasio (Везон-ла-Ромен). Столиця племені воконтіїв, місто виразно аристократичного характеру. Площа 36, за іншими даними 50 га. Театр, терми, акведук. Місто розглядається як гіпотетична батьківщина історика Тацита.
Valentia (Валанс). Колонія часів Цезаря. Площа 30 га. Театр, численні храми, зокрема, присвячені Кібелі та Мітрі.
Vienna (В'єнн) - столиця аллоброгів. Значення міста зросло після плюндрування військами Септимія Севера Лугдуна у 197 році. Місто мало кілька акведуків, а також найбільші у всій Галлії цирк ІІ століття (455x118 метрів), а також найбільший у Галлії театр (діаметр - 130 метрів). Забудована площа оцінюється у 128 га.
Hanson, J.W. (2016). An urban geography of the Roman World (english) . Oxford: Archeopress. с. 459—474. ISBN .
Pellegrino, Frida (2020). The Size Distribution on Self-governing Cities in the North-Western Provinces: Trends and Anomalies (english) . Leiden, Boston: Bril. с. 95—98. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
Beloch, Karl Julius (1896). Die Bevölkerung der griechisch-römischen Welt (Deutsch) . Leiptzig: Verlag von Duncker und Humblot. с. 448—460.
Daniel A. Contreras та ін. Regional paleoclimates and local consequences: Integrating GIS analysis of diachronic settlement patterns and process-based agroecosystem modeling of potential agricultural productivity in Provence (France). Plos One (english) . {{}}: Явне використання «та ін.» у: |first= ()
Baker, David. Demographic-Structural Theory and the Roman Dominate. sociostudies.org.
Roman villa of Chiragan (English) . wikipedia.org.
De Light, Luuk (15/01/2008). The Population of Cisalpine Gaul in the time of Augustus. Researchgate (english) .
Hackett, Jonathan (2019). Quantifying the popularity of amphitheatre spectacles in the Roman West (english) . University of Birmingham. с. 139.
Narbonska Galliya lat Gallia Narbonensis provinciya Rimskoyi imperiyi z centrom u misti Narbo Marcius lat Narbo Martius suchasne misto Narbonna roztashovana na teritoriyi suchasnih Langedoku i Provansu v pivdennij Franciyi Narbonska Galliya Data stvorennya zasnuvannya120 ti do n e Nazvano na chestd 1 KrayinaStarodavnij Rim Stolicyad Roztashovuyetsya na vodojmiSeredzemne more YurisdikciyaStarodavnij Rim Spilnij kordon izTarrakonska Ispaniya Akvitaniya Lugdunska Galliya Zaminenij nad d i d Istorichnij periodantichnist Chas data pripinennya isnuvannya4 stolittya Narbonska Galliya u Vikishovishi Koordinati 44 pn sh 4 sh d 44 pn sh 4 sh d 44 4Rimski provinciyi pid chas Trayana 117 r n e IstoriyaVpliv antichnoyi civilizaciyi na pivdni Galliyi rozpochavsya iz zasnuvannyam mista Massaliya Marsel blizko 600 r do n e Zavdyaki vigidnomu roztashuvannyu nepodalik vid girla Roni miscevi kupci otrimali dostup do rinkiv centralnoyi Galliyi Massilijskij kupec Pifej pershim obignuv Yevropu iz zahodu i opisav Britaniyu Grecka Massiliya bula nevelikim mistom ale mala velikij vpliv na rozvitok cilogo regionu Zokrema vzhe z III st do n e eduyi arverni pariziyi ta inshi plemena pochinayut karbuvati vlasni poneti na greckij manir Naperedodni rimskogo zavoyuvannya teritoriyu majbutnoyi provinciyi naselyali chislenni keltski volki tektosagi ta volki arekomiki vokontiyi gelviyi allobrogi kelto ligurijski sallyuviyi abo saliyi ta iberijski skardoni tolosati plemena Strategichna neobhidnist ekspansiyi u cej region dlya Rimu obumovlyuvalasya vazhlivistyu suhoputnih shlyahiv do Ispaniyi a takozh stvorennya bezpekovogo buferu dlya Italiyi Privodom dlya zahoplennya stav zahist greckih polisiv vid zagrozi z boku allobrogiv ta arverniv na choli z Bitiutom Vnaslidok 125 121 r do n e rimskij polkovodec Kvint Fabij Maksim rozbiv keltiv u bitvi na richci Izer v rajoni suchasnogo Valansa i pidporyadkuvav Rimu spochatku oblast Roni a potim i teritoriyi prilegli do Seredzemnomor ya Cim bulo zapochatkovano provinciyu Transalpijska Galliya vidomu takozh pid nazvoyu lat Gallia bracata vid zvichayu galliv nositi shtani lat bracae na protivagu Cizalpijskij Galliyi yaku chasto nazivali lat Gallia togata vid zvichayu yiyi zhiteliv nositi togi za rimskim zrazkom Vzhe u 118 r do n e rimlyani zasnuvali koloniyu forpost Narbo Marcius pochatkovo nevelike mistechko plosheyu 25 ga a takozh proklali cherez ves region pershu dorogu Via Domitia yaka takozh spoluchala Ispaniyu z Pivnichnoyu Italiyeyu Protyagom Sertorianskoyi vijni 80 72 rokiv do n e Transalpijska Galliya stala teatrom vijskovogo protistoyannya mizh Kvintom Sertoriyem ta Rimskoyu respublikoyu Burhliva romanizaciya provinciyi pov yazana z politikoyu Triumviratu i zokrema Gaya Yuliya Cezarya zi stvorennya kolonij dlya svoyih veteraniv Tak z yavilisya mista Arauzio Oranzh Arelate Arl Beterri Bezye ta Forum Yuliya Frezhyus Takozh Cezar nadav gromadyanstvo bagatom starim gromadam Oktavian Avgust zasnuvav taki koloniyi yak Akvi Sekstiyevi Eks an Provans Viyennu V yenn Nemavz Nim Takim chinom bilsha chastina provinciyi bulo urbanizovano ta romanizovano vzhe na pochatok I stolittya Sered suchasnikiv Narbonska Galliya vvazhalasya nastilki podibnoyu do Italiyi sho yiyi nazivali Nasha provinciya lat Provincia Nostra abo prosto Provinciya lat Provincia Ce nazva transformuvalasya v nazvu suchasnoyi francuzkoyi provinciyi Provans Rozvitok Narbonskoyi Galliyi trivav do seredini II stolittya Virishalnim faktorom sluzhila rol kontaktnoyi zoni mizh Seredzemnomor yam ta vnutrishnimi rajonami Galliyi Ce spriyalo yak rozvitku torgivli tak i pidjomu vlasnih remesel zavdyaki chomu provinciya stala odniyeyu z najbilsh rozvinenih v Imperiyi Mista Narbo Marcius Nemavz ta Viyenna za velichinoyu ta vplivom ne postupalisya providnim mistam Italiyi Za Antonina Piya blizko 145 roku centr provinciyi bulo timchasovo perenesena u Nemaz ridne misto jogo predkiv Z III stolittya znachennya Narbonskoyi Galliyi suttyevo zmenshilosya yak cherez progres pivnichnih teritorij Galliyi tak i cherez pochatok procesu zanepadu antichnogo miskogo ladu Vnaslidok krizi III stolittya rozorennya serednih zemlevlasnikiv ta pidnesennya latifundij bilshist mist provinciyi suttyevo zmenshilisya v rozmirah Perevazhna chastina Narbonskoyi Galliyi bula pidporyadkovana Korolivstvu Vestgotiv mizh 462 ta 477 rokami Na kilka stolit region zberig svoyu piznolatinsku nazvu Septimaniya UpravlinnyaOktavian Avgust viznachiv Narbonsku Galliyu yak senatsku provinciyu sho upravlyalasya prokonsulom Jogo osnovnimi zadachami bulo sudochinstvo virishennya spirnih pitan zabezpechennya splati podatkiv Za Trayana namisniki bagatih provincij pochali kontrolyuvati vitrati mist na budivnictvo Teritoriya Narbonskoyi Galliyi skladalasya z 22 miskih ta plemennih okrugiv Upravlinnya mistami bulo organizovane na rimskij zrazok z chisla dekurioniv sho mali vidpovidnij cenz shoroku obirali dvoh duumviriv dvoh ediliv ta dvoh kvestoriv Okrim vladnih povnovazhen voni nesli osnovni vitrati na rozvagi utrimannya ta remont budivel Bilshist okrugiv skladalisya z odnogo mista ta prileglih vill sil remisnichih poselen i hutoriv Vtim teritoriya arekomikiv bula podilena na 24 silski rajoni a v allobrogiv okrim stolici isnuvali znachni mista Genava Zheneva ta Noviodunum Njon Okremi zalezhni poselennya mali navit vlasni teatri Za pidrahunkami Fridi Pellegrino najbilshimi za plosheyu buli zemli allobrogiv iz centrom u Viyenni 15 5 tis km2 arekomikiv iz centrom u Nemavzi 7 8 tis km2 gelviyiv iz centrom v Albi 5 4 tis km2 vokontiyiv z centrom u Vazio 4 6 tis km2 a takozh teritoriyi mist Toloza 10 2 tis km2 Aginnum 6 0 tis km2 Arelate 5 5 tis km2 Narbo 5 4 tis km2 Natomist znamenita Massaliya mala lishe 572 km2 miskoyi teritoriyi Zagalna teritoriya provinciyi skladala blizko 90 tis km2 a chiselnist naselennya na dumku Karla Yuliusa Beloha syagalo 1 5 mln osib Visoka shilnist naselennya osoblivo v dolini Roni ta veliki rozmiri miskih teritorij spriyali rozvitku velikih mist Tak zabudovana plosha Narbo skladala 136 ga Nemavza 130 ga Viyenni 128 ga U kozhnomu z cih mist moglo prozhivati 20 30 tisyach osib Zaprovadzhena Avgustom upravlinska struktura isnuvala do reorganizaciyi u 293 roci koli imperator Diokletian podiliv provinciyu na tri chastini zi centr Narbo Akvi Sekstiyevi ta Viyenna Z ostannoyi na mezhi IV i V stolittya bulo viokremleno provinciyu Viyennensis II z centrom v Arelate Usi vkazani okrugi vhodili do skladu Dioecesis Septem Provinciarum Znameniti urodzhenciPanorama mista Nim Nemavz z rimskim amfiteatrom U Forumi Yuliya narodivsya polkovodec ta politichnij diyach epohi Flaviyiv Gnej Yulij Agrikola 40 93 Za odniyeyu z versij vihidcem iz provinciyi buv takozh zyat Agrikoli znamenitij istorik Publij Kornelij Tacit Z Nemavza pohodili did ta batko imperatora Antonina Piya obidva nosili im ya Tit Avrelij Fulv ta buli konsulami Takozh u Nemavzi narodivsya Publij Yulij Lup senator ta zvedenij brat prefekta pretorianskoyi gvardiyi chasiv Kaliguli Marka Arrecina Klementa Imovirno sho same Lup spriyav prosuvannyu u Rimi svoyih zemlyakiv U Arelate narodivsya sin Konstantina Velikogo Konstantin II sho praviv Galliyeyu Ispaniyeyu ta Britaniyeyu u 337 340 rokah Geografiya ta ekonomikaKlimat u pershi stolittya novoyi eri buv desho bilsh vologim i holodnim nizh suchasnij Paleoklimatologichni doslidzhennya pokazuyut sho seredni temperaturi kolivalisya u mezhah 10 5 11 2 S proti 13 S a kilkist opadiv skladala 720 750 mm proti 600 650 mm sogodni Najbilsh teplij ta suhij period pripav na I st n e a vidnosno proholodnij ta vologij na kinec II ta III st U piznorimskij chas klimat regionu lishavsya vidnosno stabilnim vidbulosya neznachne zrostannya temperatur ta zmenshennya opadiv Pivnichna Galliya u toj zhe chas poterpaye vid zamorozkiv ta nadmirnih opadiv sho sprichinyayut znachnu depopulyaciyu Vidnosna klimatichna stabilnist ta viddalenist vid kordoniv Rimskoyi imperiyi spriyali rozvitku regionu i u IV ctolitti U cej chas kilkist silskih poselen na pivdni Galliyi u IV st perevishila pokazniki seredini II st Dlya porivnyannya na pivnochi Galliyi kilkist poselen mizh 150 ta 350 rokami vpala u 2 3 razi Yak i inshi regioni Seredzemnomor ya Narbonska Galliya specializuvalasya na zernovomu gospodarstvi vinorobstvi ta virobnictvi olivkovoyi oliyi Pri comu u pivnichno shidnij chastini provinciyi perevazhali dribni ta seredni gospodarstva todi yak v pivdenno zahidnij z chasom zmicnili latifundiyi Centralnij palac villi Shiragan Zokrema peredgir yah Pireneyiv sklalisya unikalni umovi dlya rozvitku velikih vill Sered nih odna z najbilshih na terenah Rimskoyi imperiyi villa Shiragan Uves kompleks iz palacom parkom chislennimi zhitlovimi ta gospodarskimi sporudami zajmav 16 gektariv Vlasne rezidenciya lishe na pershomu poversi mala 200 kimnat ta inshih primishen Pid chas rozkopok arheologi znajshli ponad tri sotni skulptur u tomu chisli byusti rimskih imperatoriv vid Trayana do Maksimiana Misto Narbo Marcius rozvivalosya yak richkovij i morskij port na peretini shlyahiv do Ispaniyi Via Domitia ta Akvitaniyi Via Aquitania Protyagom pershih 200 250 rokiv isnuvannya misto zroslo z 25 do 136 gektariv i ce ne rahuyuchi okremoyi zoni keramichnogo virobnictva gavani ta nekropoliv Navidminu vid bilshosti mist zahidnih provincij Narbo malo viraznij torgovo remisnichij harakter Zbereglisya chislenni nadpisi sho svidchat pro veliki sirijski grecki azijski diaspori Inshe velike misto Nemavz malo zdebilshogo agrarnij harakter Tut zhili bagati zemlevlasniki chiyi villi eksportuvali vina ta olivkovu oliyu V dolini Roni ta na shidnomu uzberezhzhi mista buli menshimi ale zustrichalisya u bilshij kilkosti Oskilki tut prolyagav osnovnij shlyah na pivnich Galliyi ta do rejnskih legioniv mista veli aktivnu torgivlyu a takozh chasto vidviduvalisya riznimi posadovcyami Svetonij u zhittyepisi Vitelliya opisuye rozkishni richkovi progulyanki imperatora U dorimskij chas golovnim eksporterom gallskoyi produkciyi bula Massaliya nevelike misto plosheyu 50 60 gektariv Pid chas vijni Cezarya z Pompeyem misto pidtrimalo Pompeya tozh peremozhec Cezar pozbaviv massaliotiv bilshosti privileyiv Tak golovnim gallskim portom stalo misto Arelate Za Konstantina ta jogo spadkoyemciv Arelate faktichno stalo drugoyu stoliceyu Galliyi pislya Treveriv Poet Avzonij zgaduye jogo v chisli znamenitih mist poryad z Rimom ta Konstantinopolem a takozh gallskimi metropoliyami Treverami ta Burdigaloyu Mista ta urbanizaciyaZa danimi arheologichnih doslidzhen zabudovana plosha lishe osnovnih mist provinciyi skladala 1 1 1 2 tisyach gektariv Shilnist naselennya najbilsh imovirno znahodilasya u mezhah 160 230 lyudej na gektar vidpovidni velichini dovedeni dlya Pompeyiv deyakih mist rimskogo Yegiptu mist Blizkogo Shodu ta rannomodernoyi Italiyi Vidpovidno naselennya lishe osnovnih mist Narbonskoyi Galliyi moglo skladati 175 275 tis osib Z urahuvannyam chislennih torgovo remisnichih poselen miscevogo znachennya zagalna kilkist mistyan mogla syagati 300 tis osib abo vid 1 6 do 1 5 gipotetichnogo naselennya v 1 5 miljoni Analogichni rozrahunki pokazuyut sho porig u 10 tisyach zhiteliv mogli dolati lishe 5 7 mist Narbo Marcius Nemavz Viyenna Arelate ta Massiliya z menshoyu jmovirnistyu Toloza ta Forum Yuliyi Dlya porivnyannya Pivnichna Italiya blizko 1600 roku mala 31 podibni mista zagalnim naselennyam majzhe 1 mln osib Navidminu vid serednovichnoyi ta rannomodernoyi Yevropi rimski mista najchastishe buli blagoustroyenimi oseredkami prozhivannya zamozhnih zemlevlasnikiv todi yak remisniki osoblivo gonchari ta metalurgi chasto selilisya v okolicyah Takim chinom elitarnij harakter bagatoh mist stvoryuye perebilshene vrazhennya pro komfort ta ekonomichnij rozvitok rimskoyi epohi Tak samo ne zavzhdi vidpovidaye masshtabam mist velich gromadskiz sporud Amfiteatri teatri cirki baziliki ta forumi chasto buduvalisya z urahuvannyam naselennya ciloyi gromadi vklyuchno z silskoyu teritoriyeyu Tomu deyaki z najbilshih amfiteatriv Rimskoyi Imperiyi z yavlyalisya u nevelikih mistah Barcino Pola Tisdrus Samovryadni mista ta inshi znachni poselennya Agatha Agd stare grecke poselennya Plosha 5 ga Alba Helviorum Alba la Romen stolicya plemeni gelviyiv Teatr akveduk Misto zasnovane Avgustom yak koloniya latinskogo prava Plosha 13 ga na seredinu II ctolittya vzhe 45 ga Albiga Albi centr goncharstva Plosha 20 ga Antipolis Antib grecka koloniya zasnovana u VI st do n e Plosha zabudovi 4 ga Teatr nevelikij amfiteatr 70x50 Apta Iulia Apt koloniya spershu latinskogo Triumvirat zgodom rimskogo Avgust prava Teatr amfiteatr chislenni pam yatki Plosha 6 7 ga Rimskij teatr v Arauzio Oranzh Aquae Sextiae Eks an Provans Misto zasnovane yak fort u 122 r do n e Same tut u 102 r do n e Gaj Marij rozgromiv perevazhayuchi sili tevtoniv Z chasiv Avgusta koloniya latinskogo prava Amfiteatr teatr akveduk Zabudovana plosha 25 ga plosha ukriplen 62 ga Arausio Oranzh Zasnovane u 105 r do n e Koloniya Legio II Augusta Amfiteatr I st dobre zberezhenij teatr na 6 7 tisyach glyadachiv Arka Tiberiya Zabudovana plosha 40 ga zagalna 65 ga Arelate Arl koloniya rimskogo prava vid 46 r do n e de oselilisya veterani Legio VI Ferrata Misto malo cirk ta velikij teatr Miscevij amfiteatr 136x108 mig vmishuvati 30 tisyach glyadachiv i buv najbilshim u provinciyi Same misto bulo nevelikim 40 ga v mezhah stin i 60 ga z peredmistyami i u chasi najbilshogo rozkvitu v IV stolitti navryad perevishuvalo 15 tisyach osib Avennio Avinjon Koloniya veteraniv Legio II Augusta Plosha 46 ga Velika bazilika teatr Augusta Tricastinorum Nayavnist teatru ta amfiteatru spirna Zabudovana plosha 50 ga Baeterrae Bezye koloniya Legio VII Claudia Za imperiyi centr virobnictva olivkovoyi oliyi V okruzi najvisha v provinciyi koncentraciya vill Zabudovana plosha 38 ga Teatr termi Amfiteatr 106x74 mig vmishuvati do 11 tisyach glyadachiv Sabellio nevelika koloniya chasiv Triumviratu Carcaso Karkassonn vijskovij forpost zgodom torgovo remisniche poselennya Plosha 6 ga Carpentorate Karpantra Za Nerona nazivalosya Forum Neronis Plosha 14 ga Cularo Grenobl Torgove misto v Alpah Zabudovana plosha 15 ga Naprikinci IV stolittya nazvane na chest imeratora Graciana Gracianapolem i same pid cim imenem isnuvalo protyagom nastupnih stolit Dea Vocontiorum Di Stini ohoplyuyut 23 ga ale faktichno zabudovano 35 ga Amfiteatr akveduk Forum Julii Frezhus koloniya Legio VIII Augusta Z chasiv Avgusta odna z baz rimskogo flotu Velikij port U mezhah stin 35 ga z peredmistyami 47 ga Batkivshina Agrikoli Teatr chislenni pam yatki Amfiteatr epohi Yuliyiv Klavdiyiv 114x58 vmishuvav do 17 tisyach osib Genava Zheneva dovoli bidne poselennya plosheyu 30 40 ga Akveduk Glanum odne z najkrashe doslidzhenih gallskih mist Malo akveduk baziliku imovirno teatr Plosha v mezhah stin 35 ga zabudovano 20 ga Lucus Augusti koloniya chasiv Cezarya Plosha 30 ga Amfiteatr Arelate ModelLuteva Lodev nevelike ale samovryadne misto Plosha 7 ga Massilia Marsel stara grecka koloniya sho vtratila kolishnye znachennya cherez pidnesennya Arelate ta Forumu Yuliya Zabudovana plosha 50 56 ga Teatr Narbo Narbonn stolicya provinciyi Misto zbudovane yak vijskovij forpost u 118 r do n e Cezar viviv syuda koloniyu Legio X Gemina Miski stini pochatkovo ohoplyuvali lishe 25 ga ale na seredinu II stolittya plosha zabudovi dosyagla 136 ga Okrim togo na zahid vid mista isnuvav goncharnij klaster na shid port ta zernovi skladi Rimskij Narbonn mav teatr akveduk ta chislenni termi zbudovani na mezhi eri Za Flaviyiv z yavivsya velikij rinok ta hram Avgustiv oseredok imperatorskogo kultu Amfiteatr epohi Flaviyiv mav rozmiri 122x93 metri i vmishuvav 20 tisyach glyadachiv Vtim vin posidav lishe chetverte misce v provinciyi Nemausus Nim Batkivshina predkiv Antonina Piya Z drugoyi polovini II stolittya timchasova stolicya provinciyi Misto nazvane na chest keltskogo bozhestva Koloniya latinskogo zgodom rimskogo prava Chislenni hrami kapitolij nimfej gimnasij Nevelikij teatr Amfiteatr 133x101 vmishuvav do 27 5 tisyach glyadachiv Stini mista ohoplyuyut 220 ga zabudovana plosha 130 ga Reii mistechko u peredgir yah Alp Bazilika termi plosha 15 ga Ruscino Russiljon portove mistechko plosheyu 4 ga Hristiyanskij sarkofag z Narbo Marciusa IV stolittyaTolosa Tuluza serednye za rozmirom ale duzhe bagate torgove misto rezidenciya velikih zemlevlasnikiv Stini ohoplyuvali 90 ga ale pidtverdzhena plosha zabudovi stanovit lishe 50 ga Strategichnij mist cherez Garonnu akveduk z gromadskih kompleksiv kapitolij forum chislenni hrami Teatr ta amfiteatr epohi Yuliyiv Klavdiyiv Amfiteatr mav rozmiri 84x74 metriv i vmishuvav blizko 8 9 tisyach glyadachiv Mizh 75 ta 150 rokom jogo rozshirili do 111x101 pislya chogo mistkist zrosla do 20 tisyach Vasio Vezon la Romen Stolicya plemeni vokontiyiv misto virazno aristokratichnogo harakteru Plosha 36 za inshimi danimi 50 ga Teatr termi akveduk Misto rozglyadayetsya yak gipotetichna batkivshina istorika Tacita Valentia Valans Koloniya chasiv Cezarya Plosha 30 ga Teatr chislenni hrami zokrema prisvyacheni Kibeli ta Mitri Vienna V yenn stolicya allobrogiv Znachennya mista zroslo pislya plyundruvannya vijskami Septimiya Severa Lugduna u 197 roci Misto malo kilka akvedukiv a takozh najbilshi u vsij Galliyi cirk II stolittya 455x118 metriv a takozh najbilshij u Galliyi teatr diametr 130 metriv Zabudovana plosha ocinyuyetsya u 128 ga Rimske kerivnictvo 18 16 roki do n e 15 17 30 34 34 37 Tit Vinij za Nerona Gaj Yulij Kornut Tertull za Vespasiana 103 109 118 120 124 127 144 145 mizh 165 ta 183 za Kommoda 216 217 za Severa Aleksandra Posilannyahttp www hls dhs dss ch textes d D8419 php 21 sichnya 2016 u Wayback Machine https www youtube com watch v eJo ldKuNuI amp t 210s Hanson J W 2016 An urban geography of the Roman World english Oxford Archeopress s 459 474 ISBN 978 1 78491 473 8 Pellegrino Frida 2020 The Size Distribution on Self governing Cities in the North Western Provinces Trends and Anomalies english Leiden Boston Bril s 95 98 ISBN ISBN 978 90 04 41436 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Beloch Karl Julius 1896 Die Bevolkerung der griechisch romischen Welt Deutsch Leiptzig Verlag von Duncker und Humblot s 448 460 Daniel A Contreras ta in Regional paleoclimates and local consequences Integrating GIS analysis of diachronic settlement patterns and process based agroecosystem modeling of potential agricultural productivity in Provence France Plos One english a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u first dovidka Baker David Demographic Structural Theory and the Roman Dominate sociostudies org Roman villa of Chiragan English wikipedia org De Light Luuk 15 01 2008 The Population of Cisalpine Gaul in the time of Augustus Researchgate english Hackett Jonathan 2019 Quantifying the popularity of amphitheatre spectacles in the Roman West english University of Birmingham s 139
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нарбонська Галлія у Вікісховищі
