Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Наманганська область (узб. Namangan viloyati) — адміністративна одиниця Республіки Узбекистан. На заході область межує з Ташкентською областю (сполучена перевалом Камчик), на південному-заході з Согдійською областю Республіки Таджикистан, на сході з Андижанською, на півдні з Ферганською областями Узбекистану, а на півночі з Алабукинським районом Джалал-Абадської області Республіки Киргизстан.
| Наманганська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Namangan viloyati | |||||
| | |||||
| Адміністративний центр | Наманган | ||||
| Країна |  Узбекистан | ||||
| Регіон | Узбекистан Узбецька Радянська Соціалістична Республіка Узбецька Радянська Соціалістична Республіка | ||||
| |||||
| Офіційна мова | узбецька | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 2,103 млн. | ||||
| - густота | 236 чол./км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 7,9 тис. км² км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 641 м | ||||
| - мінімальна | 641 м | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Дата заснування | 6 березня 1941 | ||||
| Вебсайт | namangan.uz/uz/ | ||||
| Код ISO 3166-2 | UZ-NG | ||||
 | |||||
| |||||
Обласний центр — місто Наманган, розташований за 305 км від Ташкента.
Загальні відомості
Наманганська область розташована в північно-східній частині Ферганської долини, на правому березі річки Сирдар'я. Площа території області — 7,9 тис. км².
Клімат континентальний, з сухим літом, і м'якою вологою зимою.
Населення області 2103 млн осіб, причому сільське населення становить понад 62 %. Великі міста — Наманган, Пап.
В області розташовано 27 історичних об'єктів і святих місць. У їх числі медресе Мулла киргиз (збудовано в 1910 році), мечеті Ота Валіхон туру і Шейх Ісхок Ешон, комплекс хазрат Мавлоно Лутфуллох Чустій, мавзолей Мулла Бозор Охунд, святі місця Баліклик Мозор, Булокді Мозор і Бібі Вона. Чимало об'єктів охороняються державою.
Влада
Хокім області — Юсупов Баходір Турсунович (з 2009 року).
Адміністративний поділ
Станом на 1 січня 2011 року область поділена на 11 районів і одне місто обласного підпорядкування:
| № на карті | Район | Центр |
|---|---|---|
| 1 | Касансайський | місто |
| 2 | Мінґбулацький | міське селище |
| 3 | Наманганський | міське селище |
| 4 | Наринський | місто |
| 5 | Папський | місто Пап |
| 6 | Туракурганський | місто Туракурган |
| 7 | Уйчинський | міське селище |
| 8 | Учкурганський | місто |
| 9 | Чартацький | місто |
| 10 | Чустський | місто |
| 11 | Янгікурганський | міське селище |
Місто обласного підпорядкування: Наманган
На території Папської району знаходиться анклав Таджикистану — .
Історія
Наманганська область була утворена 6 березня 1941 а, у складі Узбецької РСР. 25 січня 1960 область була скасована, відновлена 18 грудня 1967. У 1948-50 роках 1-м секретарем Наманганського обласного комітету КП Узбецької РСР був . Довгі роки, Папським районним агропромисловим комплексом керував . У роки перебудови Адилов був заарештований і провів багато років у в'язниці за звинуваченням в розкраданнях і корупції.
Економіка
В області розвинене шовкове виробництво, виготовлення взуття, обробка бавовни і текстильне виробництво. Є автомобільний ремонтний цех, хімічні заводи та електромеханічні підприємства, фабрика з виробництва сухофруктів у місті Туракурган. Головна сільськогосподарська продукція області — вино, бавовна, фрукти та сировина для шовкового виробництва.
Народні промисли: фабрика в місті Чуст, виготовляються узбецькі національні ножі.
Транспорт
- Протяжність залізниць на території області — близько 140 км.
- Протяжність автомобільних доріг 11,8 тис. км (в тому числі з асфальтобетонним покриттям близько 4 тис. км, рух у бік Ташкента здійснюється через ).
Охорона здоров'я
В області є грязьовий терапевтичний курорт, розташований в районі Чаткалу.
Керівництво Наманганської області
Голови облвиконкому
- (1941 — 194.7)
- (194.9 — 195.2)
- Таїров Абдулхай (195.4 — квітень 1955)
- (1955 — 1956)
- Мурадов Нуритдін Мурадович (1957 — січень 1960)
- (1968 — 1972)
- Усманходжаєв Інамжон Бузрукович (1972 — 1974)
- (1974 — 1978)
- (1978 — 1984)
- Хакімов Ботіралі Журабайович (1984 — 1990)
Голови обласної ради народних депутатів
- Алламурадов Бурі Алламурадович (березень 1990 — 1990)
1-і секретарі обкому КП Узбекистану
- Мукумбаєв Карім Карімович (1941 — 1945)
- Камбаров Турсун (1945 — жовтень 1946)
- Алімов Аріф (жовтень 1946 — листопад 1948)
- Мухітдінов Нуритдін Акрамович (листопад 1948 — 1950)
- Джураєв Хасан (1950 — 1954)
- Нурутдінов Сіродж (лютий 1954 — квітень 1955)
- Таїров Абдулхай (квітень 1955 — січень 1960)
- Ходжаєв Асаділла Ашрапович (грудень 1967 — 17 лютого 1973)
- Ібрагімов Мірзаолім Ібрагімович (17 лютого 1973 — 10 січня 1976)
- Камалов Махкам Камалович (10 січня 1976 — 1984)
- Раджабов Назір Раджабович (1984 — 5 жовтня 1987)
- Алламурадов Бурі Алламурадович (5 жовтня 1987 — 7 серпня 1990)
- Хакімов Ботіралі Журабайович (7 серпня 1990 — 14 вересня 1991)
Хокіми (губернатори)
- (28 січня 1992 — 6 листопада 1996)
- (6 листопада 1996 — 17 вересня 2004)
- (17 вересня 2004 — 2009)
- (2009 — 26 листопада 2015)
- (26 листопада 2015 — 25 вересня 2020)
- (з 25 вересня 2020 — )
Відомі люди
- (1911–1998) — актриса театру, народна артистка СРСР (1951)
Посилання
- Офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Namanganska oblast uzb Namangan viloyati administrativna odinicya Respubliki Uzbekistan Na zahodi oblast mezhuye z Tashkentskoyu oblastyu spoluchena perevalom Kamchik na pivdennomu zahodi z Sogdijskoyu oblastyu Respubliki Tadzhikistan na shodi z Andizhanskoyu na pivdni z Ferganskoyu oblastyami Uzbekistanu a na pivnochi z Alabukinskim rajonom Dzhalal Abadskoyi oblasti Respubliki Kirgizstan Namanganska oblastNamangan viloyatiAdministrativnij centr NamanganKrayina UzbekistanRegion Uzbekistan Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika Uzbecka Radyanska Socialistichna RespublikaMezhuye z susidni adminodiniciTashkentska oblast Andizhanska oblast Ferganska oblast Dzhalal Abadska oblast Oficijna mova uzbeckaNaselennya povne 2 103 mln gustota 236 chol km Plosha povna 7 9 tis km km Visota maksimalna 641 m minimalna 641 mChasovij poyas UTC 5Data zasnuvannya 6 bereznya 1941Vebsajt namangan uz uz Kod ISO 3166 2 UZ NGVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Namanganska oblast Oblasnij centr misto Namangan roztashovanij za 305 km vid Tashkenta Zagalni vidomostiNamanganska oblast roztashovana v pivnichno shidnij chastini Ferganskoyi dolini na pravomu berezi richki Sirdar ya Plosha teritoriyi oblasti 7 9 tis km Klimat kontinentalnij z suhim litom i m yakoyu vologoyu zimoyu Naselennya oblasti 2103 mln osib prichomu silske naselennya stanovit ponad 62 Veliki mista Namangan Pap V oblasti roztashovano 27 istorichnih ob yektiv i svyatih misc U yih chisli medrese Mulla kirgiz zbudovano v 1910 roci mecheti Ota Valihon turu i Shejh Ishok Eshon kompleks hazrat Mavlono Lutfulloh Chustij mavzolej Mulla Bozor Ohund svyati miscya Baliklik Mozor Bulokdi Mozor i Bibi Vona Chimalo ob yektiv ohoronyayutsya derzhavoyu VladaHokim oblasti Yusupov Bahodir Tursunovich z 2009 roku Administrativnij podilRajoni Namanganskoyi oblasti Stanom na 1 sichnya 2011 roku oblast podilena na 11 rajoniv i odne misto oblasnogo pidporyadkuvannya na karti Rajon Centr1 Kasansajskij misto2 Mingbulackij miske selishe3 Namanganskij miske selishe4 Narinskij misto5 Papskij misto Pap6 Turakurganskij misto Turakurgan7 Ujchinskij miske selishe8 Uchkurganskij misto9 Chartackij misto10 Chustskij misto11 Yangikurganskij miske selishe Misto oblasnogo pidporyadkuvannya Namangan Na teritoriyi Papskoyi rajonu znahoditsya anklav Tadzhikistanu IstoriyaNamanganska oblast bula utvorena 6 bereznya 1941 a u skladi Uzbeckoyi RSR 25 sichnya 1960 oblast bula skasovana vidnovlena 18 grudnya 1967 U 1948 50 rokah 1 m sekretarem Namanganskogo oblasnogo komitetu KP Uzbeckoyi RSR buv Dovgi roki Papskim rajonnim agropromislovim kompleksom keruvav U roki perebudovi Adilov buv zaareshtovanij i proviv bagato rokiv u v yaznici za zvinuvachennyam v rozkradannyah i korupciyi EkonomikaV oblasti rozvinene shovkove virobnictvo vigotovlennya vzuttya obrobka bavovni i tekstilne virobnictvo Ye avtomobilnij remontnij ceh himichni zavodi ta elektromehanichni pidpriyemstva fabrika z virobnictva suhofruktiv u misti Turakurgan Golovna silskogospodarska produkciya oblasti vino bavovna frukti ta sirovina dlya shovkovogo virobnictva Narodni promisli fabrika v misti Chust vigotovlyayutsya uzbecki nacionalni nozhi TransportProtyazhnist zaliznic na teritoriyi oblasti blizko 140 km Protyazhnist avtomobilnih dorig 11 8 tis km v tomu chisli z asfaltobetonnim pokrittyam blizko 4 tis km ruh u bik Tashkenta zdijsnyuyetsya cherez Ohorona zdorov yaV oblasti ye gryazovij terapevtichnij kurort roztashovanij v rajoni Chatkalu Kerivnictvo Namanganskoyi oblastiGolovi oblvikonkomu 1941 194 7 194 9 195 2 Tayirov Abdulhaj 195 4 kviten 1955 1955 1956 Muradov Nuritdin Muradovich 1957 sichen 1960 1968 1972 Usmanhodzhayev Inamzhon Buzrukovich 1972 1974 1974 1978 1978 1984 Hakimov Botirali Zhurabajovich 1984 1990 Golovi oblasnoyi radi narodnih deputativ Allamuradov Buri Allamuradovich berezen 1990 1990 1 i sekretari obkomu KP Uzbekistanu Mukumbayev Karim Karimovich 1941 1945 Kambarov Tursun 1945 zhovten 1946 Alimov Arif zhovten 1946 listopad 1948 Muhitdinov Nuritdin Akramovich listopad 1948 1950 Dzhurayev Hasan 1950 1954 Nurutdinov Sirodzh lyutij 1954 kviten 1955 Tayirov Abdulhaj kviten 1955 sichen 1960 Hodzhayev Asadilla Ashrapovich gruden 1967 17 lyutogo 1973 Ibragimov Mirzaolim Ibragimovich 17 lyutogo 1973 10 sichnya 1976 Kamalov Mahkam Kamalovich 10 sichnya 1976 1984 Radzhabov Nazir Radzhabovich 1984 5 zhovtnya 1987 Allamuradov Buri Allamuradovich 5 zhovtnya 1987 7 serpnya 1990 Hakimov Botirali Zhurabajovich 7 serpnya 1990 14 veresnya 1991 Hokimi gubernatori 28 sichnya 1992 6 listopada 1996 6 listopada 1996 17 veresnya 2004 17 veresnya 2004 2009 2009 26 listopada 2015 26 listopada 2015 25 veresnya 2020 z 25 veresnya 2020 Vidomi lyudi 1911 1998 aktrisa teatru narodna artistka SRSR 1951 PosilannyaOficijnij sajt