Навоїйська область (узб. Navoiy viloyati) — область (вілоят) Узбекистану.
Навоїйський вілоят (Навоїйська область) | |||||
---|---|---|---|---|---|
Navoiy viloyati | |||||
| |||||
Адміністративний центр | Навої | ||||
Країна | Узбекистан | ||||
| |||||
Офіційна мова | узбецька | ||||
Населення | |||||
- повне | 767 500 осіб (2010) | ||||
- густота | 7 чол./км² | ||||
Площа | |||||
- повна | 110 800 км² км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 126 м | ||||
- мінімальна | 126 м | ||||
Часовий пояс | |||||
Дата заснування | 20 квітня 1982 | ||||
Вебсайт | navoi.uz/en | ||||
Код ISO 3166-2 | UZ-NW | ||||
|
Межує з Казахстаном, Джизацькою, Самаркандською та Бухарською областями, а також з Республікою Каракалпакстан. Площа області - 110 800 км². Центр - місто Навої.
Історія
Область розташована в центральній частині республіки. Раніше була частиною Голодностепської області, що входила до складу РРФСР, тоді Казахської РСР, а з 1956 у складі Узбецької РСР з метою розвитку бавовняної монокультури в одній республіці. Утворена 20 квітня 1982. 6 липня 1988 року Навоїйська область була ліквідована, і знову була відновлена 27 січня 1992.
Населення
Населення — 768 тисяч осіб[], причому близько 60 % проживає в сільських районах.
Адміністративний поділ
Область поділена на 8 районів і 2 міста обласного підпорядкування:
№ на карті | Район | Центр |
---|---|---|
1 | Канімеський | міське селище |
2 | Карманинський | міське селище Кармана |
3 | Кизилтепинський | місто Кизилтепа |
4 | Навбахорський | населений пункт |
5 | Нуратинський | місто Нурата |
6 | Тамдинський | міське селище |
7 | Учкудуцький | місто Учкудук |
8 | Хатирчинський | місто Янгірабад |
Населені пункти
У складі області 6 міст, 44 селища міського типу, 54 сільських сходи громадян.
Міста:
Географія
Північно-західна частина області зайнята , на сході протягнулися Нуратинські гірські хребти, на півдні області протікає річка Зеравшан. Клімат різко континентальний, пустельний, посушливий. Головна річка - Зеравшан.
Економіка
У надрах області є родовища золота, урану, вольфраму, фосфоритів, кварцового піску, цементної сировини, вапняків. Велике значення має наявність золотоносних районів, на основі яких виникла золотовидобувна промисловість. Також область має більшість розроблювальних родовищ урану в Узбекистані. Провідні галузі промисловості - енергетика, гірничорудна металургія, хімічна, бавовноочисна, харчова, виробництво будівельних матеріалів. Найбільшими промисловими підприємства області є Навоїйський гірничо-металургійний комбінат, , «Навої-азот», цементний завод, акціонерне товариство «Електрохімія», «Нуратамармар».
Для видобутку золота з відвальної породи гірничо-металургійного комбінату було створено спільне узбецько-американське підприємство «Зарафшан-Ньюмонт» (з 2006 року розформовано в цех вилуговування заводу ГМЗ -2). В області функціонують 60 державних промислових підприємств, 10 спільних, 728 малих, 30 ширкатних. Серед них малі підприємства «Іттіфок», «Навої», ЕДЕМ, спільні підприємства - «Агама», «Зеріспарк».
Провідні галузі сільського господарства області: бавовництво, зерноводство, овочівництво, баштанництво, виноградарство, каракулеводство, шовківництво.
Тваринництво вважається багатогалузевим. В області розводять овець , щорічно виробляється понад 500 тис. штук смушків; область займає друге місце в республіці (після Бухарської) з виробництва каракульських смушків. Також в області налічується близько 500 фермерських господарств.
Протяжність залізниць 390,7 км, автомобільних - 4,1 тис. км, з них 3,3 тис. км з твердим покриттям. Через територію області проходять залізничні лінії Ташкент - Туркменістан, Ташкент - Учкудук.
В області діє 362 загальноосвітніх шкіл, в яких навчаються 168,2 тис. дітей. Функціонують музеї, ліцеї, спеціалізовані спортивні та музичні школи, філія , філія . Понад 120 клубів, 73 кіноустановки, 291 масова бібліотека, 2 музеї.
У 61 лікарняному закладі працюють 2,4 тис. лікарів, 8,3 тис. середнього медперсоналу. У центральному Кизилкумі на базі родовищ руд кольорових металів виникли сучасні міста Зарафшан та Учкудук. До них підведені лінії електропередач, водопровід з Амудар'ї. В Зарафшані, та Навої створені штучні озера для відпочинку жителів.
Керівництво Навоїйської області
Голови облвиконкому
- (квітень 1982 — 1985)
- (1985 — 198.6)
- Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (198.8 — вересень 1988)
1-і секретарі обкому КП Узбекистану
- Єсін Василь Павлович (квітень 1982 — 13 січня 1986)
- Єфімов Анатолій Степанович (13 січня 1986 — вересень 1988)
Хокіми (губернатори)
- Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (28 січня 1992 — 5 січня 1995)
- (5 січня 1995 — 11 листопада 1998)
- (11 листопада 1998 — 31 травня 2002)
- (31 травня 2002 — 12 грудня 2008)
- (12 грудня 2008 — 16 грудня 2016)
- (25 грудня 2016 — 8 листопада 2021)
- (8 листопада 2021 — )
Відомі люди
- Дегтяренко Олена Миколаївна - український тележурналіст, народилася у м. Зерафшан.
- — узбецька і російська співачка та акторка українського походження.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Navoyijska oblast uzb Navoiy viloyati oblast viloyat Uzbekistanu Navoyijskij viloyat Navoyijska oblast Navoiy viloyatiAdministrativnij centr NavoyiKrayina UzbekistanMezhuye z susidni adminodiniciKarakalpakstan Buharska oblast Samarkandska oblast Kashkadar yinska oblast Dzhizzacka oblast Oficijna mova uzbeckaNaselennya povne 767 500 osib 2010 gustota 7 chol km Plosha povna 110 800 km km Visota maksimalna 126 m minimalna 126 mChasovij poyas UTC 5Data zasnuvannya 20 kvitnya 1982Vebsajt navoi uz enKod ISO 3166 2 UZ NWVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Navoyijska oblast Mezhuye z Kazahstanom Dzhizackoyu Samarkandskoyu ta Buharskoyu oblastyami a takozh z Respublikoyu Karakalpakstan Plosha oblasti 110 800 km Centr misto Navoyi IstoriyaOblast roztashovana v centralnij chastini respubliki Ranishe bula chastinoyu Golodnostepskoyi oblasti sho vhodila do skladu RRFSR todi Kazahskoyi RSR a z 1956 u skladi Uzbeckoyi RSR z metoyu rozvitku bavovnyanoyi monokulturi v odnij respublici Utvorena 20 kvitnya 1982 6 lipnya 1988 roku Navoyijska oblast bula likvidovana i znovu bula vidnovlena 27 sichnya 1992 NaselennyaNaselennya 768 tisyach osib koli prichomu blizko 60 prozhivaye v silskih rajonah Administrativnij podilOblast podilena na 8 rajoniv i 2 mista oblasnogo pidporyadkuvannya Rajoni Navoyijskoyi oblasti na karti Rajon Centr1 Kanimeskij miske selishe2 Karmaninskij miske selishe Karmana3 Kiziltepinskij misto Kiziltepa4 Navbahorskij naselenij punkt5 Nuratinskij misto Nurata6 Tamdinskij miske selishe7 Uchkuduckij misto Uchkuduk8 Hatirchinskij misto Yangirabad Mista oblasnogo pidporyadkuvannya Zarafshan NavoyiNaseleni punktiU skladi oblasti 6 mist 44 selisha miskogo tipu 54 silskih shodi gromadyan Mista Zarafshan Kiziltepa Navoyi Nurata Uchkuduk YangirabadGeografiyaPivnichno zahidna chastina oblasti zajnyata na shodi protyagnulisya Nuratinski girski hrebti na pivdni oblasti protikaye richka Zeravshan Klimat rizko kontinentalnij pustelnij posushlivij Golovna richka Zeravshan EkonomikaU nadrah oblasti ye rodovisha zolota uranu volframu fosforitiv kvarcovogo pisku cementnoyi sirovini vapnyakiv Velike znachennya maye nayavnist zolotonosnih rajoniv na osnovi yakih vinikla zolotovidobuvna promislovist Takozh oblast maye bilshist rozroblyuvalnih rodovish uranu v Uzbekistani Providni galuzi promislovosti energetika girnichorudna metalurgiya himichna bavovnoochisna harchova virobnictvo budivelnih materialiv Najbilshimi promislovimi pidpriyemstva oblasti ye Navoyijskij girnicho metalurgijnij kombinat Navoyi azot cementnij zavod akcionerne tovaristvo Elektrohimiya Nuratamarmar Dlya vidobutku zolota z vidvalnoyi porodi girnicho metalurgijnogo kombinatu bulo stvoreno spilne uzbecko amerikanske pidpriyemstvo Zarafshan Nyumont z 2006 roku rozformovano v ceh vilugovuvannya zavodu GMZ 2 V oblasti funkcionuyut 60 derzhavnih promislovih pidpriyemstv 10 spilnih 728 malih 30 shirkatnih Sered nih mali pidpriyemstva Ittifok Navoyi EDEM spilni pidpriyemstva Agama Zerispark Providni galuzi silskogo gospodarstva oblasti bavovnictvo zernovodstvo ovochivnictvo bashtannictvo vinogradarstvo karakulevodstvo shovkivnictvo Tvarinnictvo vvazhayetsya bagatogaluzevim V oblasti rozvodyat ovec shorichno viroblyayetsya ponad 500 tis shtuk smushkiv oblast zajmaye druge misce v respublici pislya Buharskoyi z virobnictva karakulskih smushkiv Takozh v oblasti nalichuyetsya blizko 500 fermerskih gospodarstv Protyazhnist zaliznic 390 7 km avtomobilnih 4 1 tis km z nih 3 3 tis km z tverdim pokrittyam Cherez teritoriyu oblasti prohodyat zaliznichni liniyi Tashkent Turkmenistan Tashkent Uchkuduk V oblasti diye 362 zagalnoosvitnih shkil v yakih navchayutsya 168 2 tis ditej Funkcionuyut muzeyi liceyi specializovani sportivni ta muzichni shkoli filiya filiya Ponad 120 klubiv 73 kinoustanovki 291 masova biblioteka 2 muzeyi U 61 likarnyanomu zakladi pracyuyut 2 4 tis likariv 8 3 tis serednogo medpersonalu U centralnomu Kizilkumi na bazi rodovish rud kolorovih metaliv vinikli suchasni mista Zarafshan ta Uchkuduk Do nih pidvedeni liniyi elektroperedach vodoprovid z Amudar yi V Zarafshani ta Navoyi stvoreni shtuchni ozera dlya vidpochinku zhiteliv Kerivnictvo Navoyijskoyi oblastiGolovi oblvikonkomu kviten 1982 1985 1985 198 6 Ajdarkulov Abduhalik Abdurahmanovich 198 8 veresen 1988 1 i sekretari obkomu KP Uzbekistanu Yesin Vasil Pavlovich kviten 1982 13 sichnya 1986 Yefimov Anatolij Stepanovich 13 sichnya 1986 veresen 1988 Hokimi gubernatori Ajdarkulov Abduhalik Abdurahmanovich 28 sichnya 1992 5 sichnya 1995 5 sichnya 1995 11 listopada 1998 11 listopada 1998 31 travnya 2002 31 travnya 2002 12 grudnya 2008 12 grudnya 2008 16 grudnya 2016 25 grudnya 2016 8 listopada 2021 8 listopada 2021 Vidomi lyudiDegtyarenko Olena Mikolayivna ukrayinskij telezhurnalist narodilasya u m Zerafshan uzbecka i rosijska spivachka ta aktorka ukrayinskogo pohodzhennya Posilannya