Наачтун (ісп. Naachtún) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала). Назва перекладається з мови мая як «Далеке каміння».
Наачтун | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 400 до н. е. — 900 |
Періоди | Докласичний і класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1922 |
Відкривач | Сильваніус Морлі |
Історія
Стародавня назва міста — Масуул. Було утворено в середині докласичного періоду, близько 400 року до н. е. Спочатку являло собою невеличке поселення. У перших роках нової ери перетворилося на протомісто. Близько I року до н. е. визнало зверхність міста-держави Ель-Мірадор.
Наприкінці докласичного періоду утворилася держава Сууц'. Зуміло пережити період колапсу маянських міст докласичного періоду. Завдяки занепаду міст докласичного періоду, царство Сууц' зуміло піднестися на початку класичного періоду, ставши провідною державою північного Петену (Гватемала) і південної частини сучасного штату Кампече (Мексика).
Тоді стало союзником Теотіуакана. У 379 році війська царства допомагали теотіуаканцям на чолі із Сійах-К'ак'ом підкорити Йашмутуль. Завдяки цьому Масуул на початку існування «Нового порядку» перетворився на провідне місто мая. Лише на початку V століття почав послаблюватися вплив Сууц' на користь Мутульського царства.
Втім економічне піднесення держави і міста тривало з 504 до 762 року. Це відбувалося завдяки гнучкої тактики підтримки сильнішої держави: ще у 486 році потрапило у залежність від Мутульського царства, наприкінці VI — 1-й половини VII ст. визнало зверхність Канульського царства. Наприкінці VII ст., після перемоги Мутуля над Канулєм, ахави Сууц' знову перейшло на бік Мутульської держави.Тоді ж в Канулі затвердилась родинна Масуулу династія (з тим же емблемним ієрогліфом — кажан).
З 770-х років поступово відбулося послаблення економічної могутті та політичної ваги Сууц' в області мая. Процес занепаду прискорився з 830-х років. До 900 року місто Масуул було остаточно залишено.
Опис
Розташовано у північній частині Гватемали, у північно-східній частині басейну Мірадор, в долині річки Паішбан, на відстані 44 км на південний схід від Калакмула, 65 км на північ від Тікаля. Має 40 км в діаметрі.
За своєю архітектурою відповідає «стилю Петен». Разом з тим помітний вплив окремих стилів Тікаля і Калакмула. Ритуально-адміністративний центр зведено в дусі Тікаля, житлові будинки знаті Наачтуна збудовано за прикладом Калакмула. Загальна кількість будівель, виявлених натепер, складає 44.
Ритуальний центр становить 20 га, складається з центральної площі, декілько великих пірамід з храмами. Поруч розташовано акрополь (місце перебування ахавів), що був пов'язаний з головною сакбе. Трохи далі були знайдені 2 майданчики для у м'яч.
Написи на монументах Наачтуна охоплюють період з 486 (стела 10) до 790 року, на яких йдеться про сімейні стосунки, військові справи, поховальні обряди. З них присвячено 10-річчю 4 стели, ще 4 стели — к'атуну. Виявлено 40 різьблених стел, більшість з яких відноситься до ранньокласичного періоду. Цікавою є стела 26, що засвідчує вагому роль жінок у суспільстві мая. На стелі 1 виявлено емблевний ієрогліф. Вівтар 5 є останнім монументом Наачтуна з написом про поховальний обряд знатної жінки за участю ахавів Тікаля і Наачтуна. Також знано про 21 гладеньку стелу.
Історія досліджень
Руїни виявив у 1922 році дослідник Сильваніус Морлі під час 6-ї експедиції Інституту Карнегі (США). Саме він надав сучасне ім'я археологічній пам'ятці. У 1933 році фахівці з Інституту Карнегі продовжили розкопки в Наачтуні.
У середині 1990-х Миколай Грубе розшифрував емблемний ієрогліф Наачтуна — Масуул.
У рамках археологічного проекту Наачтун здійснювалося дослідження на чолі із Кетрін Різ-Тейлор з університету Калгарі (Канада) і Мартіном Ранжелом Гільєрмо з університету Сан-Карлос (Гватемала).
Примітки
- назва перекладається як «Кажан»
Джерела
- Martin S. Of Snakes and Bats: Shifting Identities at Calakmul//The PARI Journal. — 2005. — Vol. 6, No. 2. — P. 5-13. (англ.)
- Grube N. Toponyms, Emblem Glyphs, and the Political Geography of Southern Campeche // Anthropological Notebooks. — 2005. — Vol. 11, No. 1. — P. 89-102. (англ.)
Посилання
- Naachtún[недоступне посилання] [недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naachtun isp Naachtun ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala Nazva perekladayetsya z movi maya yak Daleke kaminnya NaachtunKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya400 do n e 900PeriodiDoklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1922VidkrivachSilvanius MorliIstoriyaStarodavnya nazva mista Masuul Bulo utvoreno v seredini doklasichnogo periodu blizko 400 roku do n e Spochatku yavlyalo soboyu nevelichke poselennya U pershih rokah novoyi eri peretvorilosya na protomisto Blizko I roku do n e viznalo zverhnist mista derzhavi El Mirador Naprikinci doklasichnogo periodu utvorilasya derzhava Suuc Zumilo perezhiti period kolapsu mayanskih mist doklasichnogo periodu Zavdyaki zanepadu mist doklasichnogo periodu carstvo Suuc zumilo pidnestisya na pochatku klasichnogo periodu stavshi providnoyu derzhavoyu pivnichnogo Petenu Gvatemala i pivdennoyi chastini suchasnogo shtatu Kampeche Meksika Todi stalo soyuznikom Teotiuakana U 379 roci vijska carstva dopomagali teotiuakancyam na choli iz Sijah K ak om pidkoriti Jashmutul Zavdyaki comu Masuul na pochatku isnuvannya Novogo poryadku peretvorivsya na providne misto maya Lishe na pochatku V stolittya pochav poslablyuvatisya vpliv Suuc na korist Mutulskogo carstva Vtim ekonomichne pidnesennya derzhavi i mista trivalo z 504 do 762 roku Ce vidbuvalosya zavdyaki gnuchkoyi taktiki pidtrimki silnishoyi derzhavi she u 486 roci potrapilo u zalezhnist vid Mutulskogo carstva naprikinci VI 1 j polovini VII st viznalo zverhnist Kanulskogo carstva Naprikinci VII st pislya peremogi Mutulya nad Kanulyem ahavi Suuc znovu perejshlo na bik Mutulskoyi derzhavi Todi zh v Kanuli zatverdilas rodinna Masuulu dinastiya z tim zhe emblemnim iyeroglifom kazhan Z 770 h rokiv postupovo vidbulosya poslablennya ekonomichnoyi mogutti ta politichnoyi vagi Suuc v oblasti maya Proces zanepadu priskorivsya z 830 h rokiv Do 900 roku misto Masuul bulo ostatochno zalisheno OpisRoztashovano u pivnichnij chastini Gvatemali u pivnichno shidnij chastini basejnu Mirador v dolini richki Paishban na vidstani 44 km na pivdennij shid vid Kalakmula 65 km na pivnich vid Tikalya Maye 40 km v diametri Za svoyeyu arhitekturoyu vidpovidaye stilyu Peten Razom z tim pomitnij vpliv okremih stiliv Tikalya i Kalakmula Ritualno administrativnij centr zvedeno v dusi Tikalya zhitlovi budinki znati Naachtuna zbudovano za prikladom Kalakmula Zagalna kilkist budivel viyavlenih nateper skladaye 44 Ritualnij centr stanovit 20 ga skladayetsya z centralnoyi ploshi dekilko velikih piramid z hramami Poruch roztashovano akropol misce perebuvannya ahaviv sho buv pov yazanij z golovnoyu sakbe Trohi dali buli znajdeni 2 majdanchiki dlya u m yach Napisi na monumentah Naachtuna ohoplyuyut period z 486 stela 10 do 790 roku na yakih jdetsya pro simejni stosunki vijskovi spravi pohovalni obryadi Z nih prisvyacheno 10 richchyu 4 steli she 4 steli k atunu Viyavleno 40 rizblenih stel bilshist z yakih vidnositsya do rannoklasichnogo periodu Cikavoyu ye stela 26 sho zasvidchuye vagomu rol zhinok u suspilstvi maya Na steli 1 viyavleno emblevnij iyeroglif Vivtar 5 ye ostannim monumentom Naachtuna z napisom pro pohovalnij obryad znatnoyi zhinki za uchastyu ahaviv Tikalya i Naachtuna Takozh znano pro 21 gladenku stelu Istoriya doslidzhenRuyini viyaviv u 1922 roci doslidnik Silvanius Morli pid chas 6 yi ekspediciyi Institutu Karnegi SShA Same vin nadav suchasne im ya arheologichnij pam yatci U 1933 roci fahivci z Institutu Karnegi prodovzhili rozkopki v Naachtuni U seredini 1990 h Mikolaj Grube rozshifruvav emblemnij iyeroglif Naachtuna Masuul U ramkah arheologichnogo proektu Naachtun zdijsnyuvalosya doslidzhennya na choli iz Ketrin Riz Tejlor z universitetu Kalgari Kanada i Martinom Ranzhelom Gilyermo z universitetu San Karlos Gvatemala Primitkinazva perekladayetsya yak Kazhan DzherelaMartin S Of Snakes and Bats Shifting Identities at Calakmul The PARI Journal 2005 Vol 6 No 2 P 5 13 angl Grube N Toponyms Emblem Glyphs and the Political Geography of Southern Campeche Anthropological Notebooks 2005 Vol 11 No 1 P 89 102 angl PosilannyaNaachtun nedostupne posilannya nedostupne posilannya