Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Державна установа «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського Національної Академії медичних наук України» — головна науково-дослідна організація в Україні з проблем інфекційної патології людини.
| Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Фасад інституту | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 21 жовтня 1896 | |||
| Приналежність | НАМН України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Адреса | 03038, Київ, вул. Амосова, 5 | |||
| Тип | інститут | |||
| Вебсторінка | duieih.kiev.ua | |||
Мапа | ||||
Історія
Інститут був створений 21 жовтня 1896 року «Київським Товариством боротьби з заразними хворобами» з метою боротьби з найактуальнійшими для того часу хворобами — дифтерією та сказом. Перша назва — Київський Бактеріологічний інститут. Першим директором був професор-педіатр В. Є. Чернов.
Головними напрямками діяльності інституту були: розробка нових засобів лікування та профілактики; наукова розробка найболючіших питань інфекційної патології; виготовлення сироваток і вакцин; підготовка лікарів-мікробіологів.
За перший десяток років існування інституту було налагоджено випуск цілої низки профілактичних препаратів: протидифтерійної, протименінгококової, протистерптококової, протиправцевої сироваток: вакцин — проти натуральної віспи, холери, черевного тифу, сибірки, пастеровської вакцини проти сказу. Удосконалювались техніка та якість бактерійних препаратів.
В інституті працювала плеяда відомих у світі талановитих науковців. Це професори, академіки О. Д. Павловський, Володимир Високович, Володимир Підвисоцький, Василь Образцов, Федір Леш, Володимир Ліндеман, Олексій Кронтовський, Марко Нещадименко та багато інших, які в той час зробили великий внесок у розвиток цілого ряду розділів медичних науки. Серед них найвідоміші: інфекціоніст Ф. О. Леш відкрив дизентерійну амебу, мікробіолог В. К. Високович, працями якого про захисні реакції організму проти мікроорганізмів було закладено вчення про гуморальний імунітет, В. В. Подвисоцький, автор підручника «Основи загальної та експериментальної патології», де вперше був самостійний розділ з бактеріології; професор мікробіолог-патолог О. А. Кронтовський, який здійснив «вирощування клітин поза організмом», що ввійшло до його монографії «Метод тканевих культур», метод став неоціненим вкладом у подальший розвиток патології та вірусології.
З ім'ям мікробіолога професора Марка Нещадименка пов'язаний науковий прогрес із багатьох розділів теоретичної та практичної мікробіології; епідеміології, розвитку морфологічних та фізіологічних досліджень, розробки методів дезинфекції, обґрунтування специфічної профілактики дифтерії, туберкульозу, стрептококових та кишкових інфекцій. З позицій стрептококової етіології скарлатини вивчались біологічні властивості стрептококів. Ці дослідження були систематизовані в монографіях: М. П. Нещадименка «Стрептокок» та М. П. Нещадименка і Сергія Дяченка «Цереброспінальний менінгіт».
Успішно боролись з малярією працівники протозойного відділу, професори І. А. Свенсон та [ru] видали монографію «Малярія». Наприкінці 1930-х років Інститут став великим науково-виробничим центром із 250 працівниками. Провідними науковцями були: Віктор Дроботько, Борис Клейн, Марко Нещадименко, Марія Яцимірська-Кронтовська, Сергій Дяченко, Сергій Ручківський та інші.
У 1930—1931 роках близько 20 співробітників інституту, зокрема Нещадименко, Кронтовський, Вашетко, Клейн, М. П. Біріджі, Микола Сисак, О. І. Одріна були заарештовані в справі «Українського національного центру».
Праця науковців Інституту була гармонійним поєднанням теоретичних досліджень з потребами протиепідемічної практики, виконувались завдання по збереженню здоров'я населення, які ставило перед ними життя. У період німецької окупації інститут практично не працював, не евакуйовувався.
У 1943 році інститут відновив свою діяльність. Директор інституту — доцент С. М. Терехов багато знань, енергії, досвіду вклав у відновлення діяльності інституту. Зросла матеріально-технічна база, було збудовано новий лабораторний корпус, що сприяло проведенню наукових досліджень на сучасному рівні та випуску високоякісних медичних препаратів, що сприяло забезпеченню бакпрепаратами не тільки нашої країни, але й експорту їх за кордон — у країни Європи, Близького Сходу, в Індію.
Теоретичні та практичні розробки вчених інституту заклали підвалини розвитку важливих проблем епідеміології, мікробіології, імунології, вірусології та крайової інфекційної патології. Тоді професором М. П. Мазуренко відкрито вірус гемоцитобластозу мишей, що стало додатковим підтвердженням вірусної етіології лейкозів, результати цієї праці узагальнені в монографії «Роль вірусів в етіології лейкозів».
В інституті проводились ґрунтовні дослідження, присвячені проблемам грипу, гострих респіраторних інфекцій, поліомієліту, вірусного гепатиту, енцефаліту, ентеровірусним інфекціям, цілої низки зоонозних інфекцій.
Майже 25 років наукове керівництво інститутом очолював видатний науковець, академік, заслужений діяч науки і техніки України Лев Громашевський. Йому належить створення фундаментальної епідеміології, де були вперше обґрунтовані закономірності епідемічного процесу, сформульовані у шести законах, які й досі є неперевершеним осмисленням цього соціально-біологічного явища. Лев Громашевський створив вчення про механізми передачі інфекції, епідеміологічну класифікацію інфекційних хвороб, визначив поняття ліквідації інфекцій, науково обґрунтував її здійснення. Він створив та був главою великої школи епідеміологів. Наукові теорії Лева Васильовича визнані в усьому світі, а підручники «Общая эпидемиология», який видано на багатьох мовах та «Частная эпидемиология» користуються попитом і донині. Після його кончини вишли у світ «Праці Л. В. Громашевського». Вчення про епідемічний процес творчо розвивається його учнями та послідовниками.
З 1973 по 1983 рік директором інституту був заслужений діяч науки і техніки України, професор Марко Мельник. За цей період Інститут розширився: організовано дві нових лабораторії, збудовано нове приміщення для віварію, покращилась підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації.
У 1978 році виробнича база відокремилась від інституту і почала існувати самостійно, Це було невдале рішення як для Інституту, так і для виробництва.
Перестали випускати багато імунологічних препаратів: сироваток, вакцин, діагностикумів. Україна лишилась цих важливих препаратів і тепер більшість з них купує закордоном, витрачаючи на них значні кошти.
У 1981 році Інститут об'єднали з Київським інститутом інфекційних хвороб, який заснував Лев Громашевський у 1949 році, в якому працювали відомі науковці-інфекціоністи А. М. Зюков, Б. Я. Падалка, Г. Г. Хоменко, М. К. Даль, М. І. Морозкін, І. Л. Богданов, Н. О. Максимович, М. А. Ващенко, Б. Л. Угрюмов, В. М. Плетнев, О. К. Тринус. Інститут став Центром боротьби з інфекційною патологією в країні; займався розробкою нових методів лікування, діагностики та профілактики інфекційних хвороб, такими як: грип та ГРВІ, пневмонія, кишкові інфекції, скарлатина, правець, вірусні гепатити, менінгоенцефаліти, ВІЛ-інфекція/СНІД.
З 1981 по 1992 роки директором інституту був член-кореспондент АН, АМН України і Росії, заслужений діяч науки і техніки, професор А. Ф. Фролов, автор цілого напрямку у вірусології: стосовно ролі вірусів у канцерогенезі, досліджень пріонових інфекцій, значення явища персистенції у патогенезі інфекційних хвороб. У ці роки фахівці інституту брали активну участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, надавали медичну допомогу потерпілому від неї населенню в зонні радіаційного забруднення. у той час в інституті працював видатний громадський діяч, дипломат, епідеміолог, професор Юрій Миколайович Щербак.
З 1992 по 1997 роки інститут очолювала заслужений діяч науки і техніки України, професор А. М. Щербінська, наукові праці якої охоплювали проблеми молекулярно-біологічних механізмів грипозної інфекції, особливостей епідеміології та клініки ВІЛ-інфекції\СНІДу в Україні та інші.
З 1997 по 2006 рік інститутом керувала доктор медичних наук, професор Ольга Сельнікова. Напрямки її діяльності торкались проблем нозокоміальних інфекцій та досліджень механізмів резистентності умовно-патогенних мікроорганізмів до антибіотиків, контролю якості імунобіологічних препаратів.
З 2006 року по 2013 рік інститут очолював доктор медичних наук, професор . Напрямки його наукової діяльності охоплюють фундаментальні та прикладні дослідження з проблем вірусних гепатитів, внутрішньолікарняних інфекцій, ВІЛ-інфекції / СНІДу та дезінфекції.
Сучасність
З грудня 2013 році директором Інституту є доктор медичних наук, професор Задорожна Вікторія Іванівна — провідний науковець у галузі епідеміології інфекційних хвороб, вірусології та вакцинології. Її фундаментальні та прикладні дослідження спрямовані на розвиток молекулярної епідеміології вірусних інфекцій, розкриття механізмів взаємовідносин у паразитарній системі, оптимізацію схем рутинної імунізації. Провідним напрямком наукової роботи В. І. Задорожної є розробка стратегії та тактики ерадикації поліомієліту, їх реалізація дозволила припинити циркуляцію «дикого» поліовірусу в Україні за рахунок досягнення достатнього рівня несприйнятливості населення, а територію України у складі Європейського регіону ВООЗ у 2005 році сертифікувати як вільну від цієї хвороби. Результати наукової діяльності професора Задорожної В. І. відображені у значної кількості нормативних документів МОЗ України.
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України» — головний в Україні науковий заклад з проблем епідеміології, мікробіології, вірусології, паразитології та інфекційних хвороб з висококваліфікованими фахівцями, експериментальною та клінічною базою.
Як головний з наукових проблем, що розробляються в інституті, координує діяльність профільних інститутів в Україні.
За останні роки провідними науковцями інституту: А. М. Зарицьким, А. Ф. Фроловим, Л. М. Чудною, , А. Л. Гуралем, В. В. Алексєєнко, В. І. Бондаренко, О. П. Сельніковою, В. І. Задорожною В. І.; Поліщук, А. Д. Вовк, А. О. Руденко, , В. Б. Шевчуком, , В. В. Кононенко, , , Є. О. Шабловською, на основі теоретичних розробок створено «Концепцію ролі біологічних властивостей збудників в епідемічному процесі», «Концепцію боротьби з інфекційними хворобами в Україні», «Закон про інфекційні хвороби людей», «Закон про санітарно-епідеміологічне благополуччя України», «Національну програму профілактики СНІДу в Україні», які забезпечують правову основу протиепідемічних заходів і визначають стратегію й тактику боротьби з інфекційними хворобами.
В 90-ті роки — роки незалежності України інститут став головною організацією з проблем інфекційної патології людини. Науковці інституту вирішують найболючіші та актуальні питання з епідеміології, профілактики, діагностики та лікування інфекційних хвороб. В інституті розробляють основи боротьби з інфекційними хворобами.
На базі інституту працюють науково-методичні Центри грипу та ГРІ, Київський науково-методичний Центр з внутрішньолікарняних інфекцій.
Працюють: Вчена рада та дві спеціалізовані Ради — із захисту докторських дисертацій за спеціальностей «епідеміологія, мікробіологія, вірусологія» та «інфекційні хвороби».
Видатними вченими засновані наукові школи:
- академіком Л. В. Громашевським — епідеміологічна школа;
- професором Є. П. Бернасовською — школа мікробіологів;
- професором Л. М. Чудною — школа з вивчення колективного імунітету до інфекційних хвороб, керованих засобами специфічної профілактики;
- професором Л. Л. Громашевською — наукова школа з лабораторної діагностики.
Інститут є провідним з вивчення гострих кишкових (в тому числі холери), дитячих (дифтерія, кір, краснуха, поліомієліт, паротит), вірусних (СНІД, грип та ГРЗ, вірусні гепатити, менінгоенцефаліти), зоонозних інфекцій (лептоспіроз, сказ, сибірка), внутрішньолікарняних інфекцій, паразитарних хвороб; з питань розробки нових засобів дезінфекції та стерилізації, стратегії їх використання; з оцінки якості, профілактичної і лікувальної ефективності імунобіологічних препаратів, їх популяційної та індивідуальної безпеки, відповідності міжнародним стандартам. В Інституті проводяться наукові дослідження з розробки нових методів діагностики, лікування та профілактики інфекційних хвороб. Теоретичні розробки фахівців Інституту використовуються при створені наказів МОЗ України, постанов Верховної Ради, Ради Національної Безпеки і Оборони України .
В штаті Інституту — 393 співробітника, серед них 110 науковців: докторів наук — 23 (14 професорів) та 35 кандидатів наук.
В Інституті на 2015 рік функціонують наукові підрозділи:
- лабораторії:
- медичної мікробіології з музеєм патогенних для людини мікроорганізмів (зав. — к.мед.н. Покас І. В.);
- епідеміології парентеральних вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції (зав. — д.мед.н. Сергеєва Т. А.);
- кишкових інфекцій і паразитозів (зав. — д.мед.н., професор Зарицький А. М.);
- лабораторія імунології та вакцинопрофілактики (зав. — д.мед.н., професор Задорожна В. І.);
- дезінфектології (зав. — д.мед.н., проф. );
- експериментальної хіміотерапії вірусних інфекцій (зав. — д.мед.н., професор )
- науково-організаційний відділ (зав. — к.мед.н. Юхименко О. О.);
- відділи:
- респіраторних та інших вірусних інфекцій (зав. — д.мед.н. Мироненко А. П.)
- ВІЛ та ВІЛ-асоційованих інфекцій (зав. — д.мед.н., проф. )
- вірусного гепатиту та СНІДу (зав. — д.мед.н. );
- нейроінфекцій (зав. — д.мед.н., професор Руденко А. О.);
- інтенсивної терапії та детоксикації (зав. — д. мед.н. ).
- У клініці функціонують:
- консультативна поліклініка;
- клініко-діагностична лабораторія (зав. — Василенко Л. Г.);
- клінічні відділення вірусного гепатиту, СНІДу з палатою інтенсивної терапії, нейроінфекції, інтенсивної терапії, детоксикаційної терапії.
З 2007 р. в Інституті відновлено видання журналу «Профілактична медицина (епідеміологія. мікробіологія, вірусологія, діагностика, клініка та засоби профілактики інфекційних хвороб)» (головний редактор — д.мед.н., професор Задорожна В. І.).
При Інституті функціонують спеціалізовані вчені ради з правом проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук: за спеціальностями епідеміологія і інфекційні хвороби та паразитологія і гельмінтологія.
На базі Інституту працюють:
- Український центр профілактики та боротьби зі СНІД МОЗ України;
- Центр грипу та ГРІ МОЗ України;
- Навчально-методичний Центр інфекційного контролю;
- Регіональний Центр з проблем допомоги та лікування ВІЛ/СНІД в Євразії, де навчаються лікарі з України, Росії, Азербайджану, Киргизстану, Татарстану за участю ВООЗ та міжнародних експертів.
Інститут має широкі міжнародні зв'язки: з Європейським регіональним Бюро ВООЗ, ЮНІСЕФ, Партнерством медичних закладів США та України, СДС США, Американським агентством міжнародного співробітництва України та США, Агенцією ООН (фондом «Відродження»), Інститутом відкритого суспільства, організацією «Лікарі без кордонів».
Ключові особи
- Директор інституту — д. мед. н., професор Вікторія Іванівна Задорожна.
Література
- На плечах гигантов: К 100-летию Киевского НИИ эпидемиологии и инфекционных болезней (1896—1996) / Ред. Г. Е. Аронов, А. М. Щербинская. — К., 1997. — 116 с.
Примітки
- В. В. Мельник, В. П. Широбоков, О. П. Яворовський. Кафедра мікробіології Київського медичного інституту у 20-х — 30-х роках XX століття: події, факти, документи // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. — 2012. — Вип. 4. — С. 202-210.
Посилання
- http://duieih.kiev.ua [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- http://www.umj.com.ua/article/organization/institut-epidemiologii-i-infekcionnyx-zabolevanij-im-l-v-gromashevskogo-amn-ukrainy [Архівовано 13 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Історія інституту
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavna ustanova Institut epidemiologiyi ta infekcijnih hvorob im L V Gromashevskogo Nacionalnoyi Akademiyi medichnih nauk Ukrayini golovna naukovo doslidna organizaciya v Ukrayini z problem infekcijnoyi patologiyi lyudini Institut epidemiologiyi ta infekcijnih hvorob imeni L V Gromashevskogo NAMN Ukrayini Fasad institutuFasad institutu Osnovni dani Zasnovano 21 zhovtnya 1896 Prinalezhnist NAMN Ukrayini Krayina UkrayinaAdresa 03038 Kiyiv vul Amosova 5Tip institutVebstorinka duieih kiev ua Mapa Zmist 1 Istoriya 2 Suchasnist 3 Klyuchovi osobi 4 Literatura 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriyared Institut buv stvorenij 21 zhovtnya 1896 roku Kiyivskim Tovaristvom borotbi z zaraznimi hvorobami z metoyu borotbi z najaktualnijshimi dlya togo chasu hvorobami difteriyeyu ta skazom Persha nazva Kiyivskij Bakteriologichnij institut Pershim direktorom buv profesor pediatr V Ye Chernov Golovnimi napryamkami diyalnosti institutu buli rozrobka novih zasobiv likuvannya ta profilaktiki naukova rozrobka najbolyuchishih pitan infekcijnoyi patologiyi vigotovlennya sirovatok i vakcin pidgotovka likariv mikrobiologiv Za pershij desyatok rokiv isnuvannya institutu bulo nalagodzheno vipusk ciloyi nizki profilaktichnih preparativ protidifterijnoyi protimeningokokovoyi protisterptokokovoyi protipravcevoyi sirovatok vakcin proti naturalnoyi vispi holeri cherevnogo tifu sibirki pasterovskoyi vakcini proti skazu Udoskonalyuvalis tehnika ta yakist bakterijnih preparativ V instituti pracyuvala pleyada vidomih u sviti talanovitih naukovciv Ce profesori akademiki O D Pavlovskij Volodimir Visokovich Volodimir Pidvisockij Vasil Obrazcov Fedir Lesh Volodimir Lindeman Oleksij Krontovskij Marko Neshadimenko ta bagato inshih yaki v toj chas zrobili velikij vnesok u rozvitok cilogo ryadu rozdiliv medichnih nauki Sered nih najvidomishi infekcionist F O Lesh vidkriv dizenterijnu amebu mikrobiolog V K Visokovich pracyami yakogo pro zahisni reakciyi organizmu proti mikroorganizmiv bulo zakladeno vchennya pro gumoralnij imunitet V V Podvisockij avtor pidruchnika Osnovi zagalnoyi ta eksperimentalnoyi patologiyi de vpershe buv samostijnij rozdil z bakteriologiyi profesor mikrobiolog patolog O A Krontovskij yakij zdijsniv viroshuvannya klitin poza organizmom sho vvijshlo do jogo monografiyi Metod tkanevih kultur metod stav neocinenim vkladom u podalshij rozvitok patologiyi ta virusologiyi Z im yam mikrobiologa profesora Marka Neshadimenka pov yazanij naukovij progres iz bagatoh rozdiliv teoretichnoyi ta praktichnoyi mikrobiologiyi epidemiologiyi rozvitku morfologichnih ta fiziologichnih doslidzhen rozrobki metodiv dezinfekciyi obgruntuvannya specifichnoyi profilaktiki difteriyi tuberkulozu streptokokovih ta kishkovih infekcij Z pozicij streptokokovoyi etiologiyi skarlatini vivchalis biologichni vlastivosti streptokokiv Ci doslidzhennya buli sistematizovani v monografiyah M P Neshadimenka Streptokok ta M P Neshadimenka i Sergiya Dyachenka Cerebrospinalnij meningit Uspishno borolis z malyariyeyu pracivniki protozojnogo viddilu profesori I A Svenson ta Boris Klejn ru vidali monografiyu Malyariya Naprikinci 1930 h rokiv Institut stav velikim naukovo virobnichim centrom iz 250 pracivnikami Providnimi naukovcyami buli Viktor Drobotko Boris Klejn Marko Neshadimenko Mariya Yacimirska Krontovska Sergij Dyachenko Sergij Ruchkivskij ta inshi U 1930 1931 rokah blizko 20 spivrobitnikiv institutu zokrema Neshadimenko Krontovskij Vashetko Klejn M P Biridzhi Mikola Sisak O I Odrina buli zaareshtovani v spravi Ukrayinskogo nacionalnogo centru 1 Pracya naukovciv Institutu bula garmonijnim poyednannyam teoretichnih doslidzhen z potrebami protiepidemichnoyi praktiki vikonuvalis zavdannya po zberezhennyu zdorov ya naselennya yaki stavilo pered nimi zhittya U period nimeckoyi okupaciyi institut praktichno ne pracyuvav ne evakujovuvavsya U 1943 roci institut vidnoviv svoyu diyalnist Direktor institutu docent S M Terehov bagato znan energiyi dosvidu vklav u vidnovlennya diyalnosti institutu Zrosla materialno tehnichna baza bulo zbudovano novij laboratornij korpus sho spriyalo provedennyu naukovih doslidzhen na suchasnomu rivni ta vipusku visokoyakisnih medichnih preparativ sho spriyalo zabezpechennyu bakpreparatami ne tilki nashoyi krayini ale j eksportu yih za kordon u krayini Yevropi Blizkogo Shodu v Indiyu Teoretichni ta praktichni rozrobki vchenih institutu zaklali pidvalini rozvitku vazhlivih problem epidemiologiyi mikrobiologiyi imunologiyi virusologiyi ta krajovoyi infekcijnoyi patologiyi Todi profesorom M P Mazurenko vidkrito virus gemocitoblastozu mishej sho stalo dodatkovim pidtverdzhennyam virusnoyi etiologiyi lejkoziv rezultati ciyeyi praci uzagalneni v monografiyi Rol virusiv v etiologiyi lejkoziv V instituti provodilis gruntovni doslidzhennya prisvyacheni problemam gripu gostrih respiratornih infekcij poliomiyelitu virusnogo gepatitu encefalitu enterovirusnim infekciyam ciloyi nizki zoonoznih infekcij nbsp Memorialna doshka Levu Gromashevskomu na fasadi institutu Majzhe 25 rokiv naukove kerivnictvo institutom ocholyuvav vidatnij naukovec akademik zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Lev Gromashevskij Jomu nalezhit stvorennya fundamentalnoyi epidemiologiyi de buli vpershe obgruntovani zakonomirnosti epidemichnogo procesu sformulovani u shesti zakonah yaki j dosi ye neperevershenim osmislennyam cogo socialno biologichnogo yavisha Lev Gromashevskij stvoriv vchennya pro mehanizmi peredachi infekciyi epidemiologichnu klasifikaciyu infekcijnih hvorob viznachiv ponyattya likvidaciyi infekcij naukovo obgruntuvav yiyi zdijsnennya Vin stvoriv ta buv glavoyu velikoyi shkoli epidemiologiv Naukovi teoriyi Leva Vasilovicha viznani v usomu sviti a pidruchniki Obshaya epidemiologiya yakij vidano na bagatoh movah ta Chastnaya epidemiologiya koristuyutsya popitom i donini Pislya jogo konchini vishli u svit Praci L V Gromashevskogo Vchennya pro epidemichnij proces tvorcho rozvivayetsya jogo uchnyami ta poslidovnikami Z 1973 po 1983 rik direktorom institutu buv zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini profesor Marko Melnik Za cej period Institut rozshirivsya organizovano dvi novih laboratoriyi zbudovano nove primishennya dlya vivariyu pokrashilas pidgotovka naukovih kadriv vishoyi kvalifikaciyi U 1978 roci virobnicha baza vidokremilas vid institutu i pochala isnuvati samostijno Ce bulo nevdale rishennya yak dlya Institutu tak i dlya virobnictva Perestali vipuskati bagato imunologichnih preparativ sirovatok vakcin diagnostikumiv Ukrayina lishilas cih vazhlivih preparativ i teper bilshist z nih kupuye zakordonom vitrachayuchi na nih znachni koshti U 1981 roci Institut ob yednali z Kiyivskim institutom infekcijnih hvorob yakij zasnuvav Lev Gromashevskij u 1949 roci v yakomu pracyuvali vidomi naukovci infekcionisti A M Zyukov B Ya Padalka G G Homenko M K Dal M I Morozkin I L Bogdanov N O Maksimovich M A Vashenko B L Ugryumov V M Pletnev O K Trinus Institut stav Centrom borotbi z infekcijnoyu patologiyeyu v krayini zajmavsya rozrobkoyu novih metodiv likuvannya diagnostiki ta profilaktiki infekcijnih hvorob takimi yak grip ta GRVI pnevmoniya kishkovi infekciyi skarlatina pravec virusni gepatiti meningoencefaliti VIL infekciya SNID Z 1981 po 1992 roki direktorom institutu buv chlen korespondent AN AMN Ukrayini i Rosiyi zasluzhenij diyach nauki i tehniki profesor A F Frolov avtor cilogo napryamku u virusologiyi stosovno roli virusiv u kancerogenezi doslidzhen prionovih infekcij znachennya yavisha persistenciyi u patogenezi infekcijnih hvorob U ci roki fahivci institutu brali aktivnu uchast u likvidaciyi naslidkiv avariyi na ChAES nadavali medichnu dopomogu poterpilomu vid neyi naselennyu v zonni radiacijnogo zabrudnennya u toj chas v instituti pracyuvav vidatnij gromadskij diyach diplomat epidemiolog profesor Yurij Mikolajovich Sherbak Z 1992 po 1997 roki institut ocholyuvala zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini profesor A M Sherbinska naukovi praci yakoyi ohoplyuvali problemi molekulyarno biologichnih mehanizmiv gripoznoyi infekciyi osoblivostej epidemiologiyi ta kliniki VIL infekciyi SNIDu v Ukrayini ta inshi Z 1997 po 2006 rik institutom keruvala doktor medichnih nauk profesor Olga Selnikova Napryamki yiyi diyalnosti torkalis problem nozokomialnih infekcij ta doslidzhen mehanizmiv rezistentnosti umovno patogennih mikroorganizmiv do antibiotikiv kontrolyu yakosti imunobiologichnih preparativ Z 2006 roku po 2013 rik institut ocholyuvav doktor medichnih nauk profesor V F Mariyevskij Napryamki jogo naukovoyi diyalnosti ohoplyuyut fundamentalni ta prikladni doslidzhennya z problem virusnih gepatitiv vnutrishnolikarnyanih infekcij VIL infekciyi SNIDu ta dezinfekciyi Suchasnistred Z grudnya 2013 roci direktorom Institutu ye doktor medichnih nauk profesor Zadorozhna Viktoriya Ivanivna providnij naukovec u galuzi epidemiologiyi infekcijnih hvorob virusologiyi ta vakcinologiyi Yiyi fundamentalni ta prikladni doslidzhennya spryamovani na rozvitok molekulyarnoyi epidemiologiyi virusnih infekcij rozkrittya mehanizmiv vzayemovidnosin u parazitarnij sistemi optimizaciyu shem rutinnoyi imunizaciyi Providnim napryamkom naukovoyi roboti V I Zadorozhnoyi ye rozrobka strategiyi ta taktiki eradikaciyi poliomiyelitu yih realizaciya dozvolila pripiniti cirkulyaciyu dikogo poliovirusu v Ukrayini za rahunok dosyagnennya dostatnogo rivnya nesprijnyatlivosti naselennya a teritoriyu Ukrayini u skladi Yevropejskogo regionu VOOZ u 2005 roci sertifikuvati yak vilnu vid ciyeyi hvorobi Rezultati naukovoyi diyalnosti profesora Zadorozhnoyi V I vidobrazheni u znachnoyi kilkosti normativnih dokumentiv MOZ Ukrayini DU Institut epidemiologiyi ta infekcijnih hvorob im L V Gromashevskogo AMN Ukrayini golovnij v Ukrayini naukovij zaklad z problem epidemiologiyi mikrobiologiyi virusologiyi parazitologiyi ta infekcijnih hvorob z visokokvalifikovanimi fahivcyami eksperimentalnoyu ta klinichnoyu bazoyu Yak golovnij z naukovih problem sho rozroblyayutsya v instituti koordinuye diyalnist profilnih institutiv v Ukrayini Za ostanni roki providnimi naukovcyami institutu A M Zarickim A F Frolovim L M Chudnoyu V F Mariyevskim A L Guralem V V Aleksyeyenko V I Bondarenko O P Selnikovoyu V I Zadorozhnoyu V I Polishuk A D Vovk A O Rudenko S L Ribalko V B Shevchukom S V Fedorchenko V V Kononenko V I Matyashem A M Sherbinskoyu Ye O Shablovskoyu na osnovi teoretichnih rozrobok stvoreno Koncepciyu roli biologichnih vlastivostej zbudnikiv v epidemichnomu procesi Koncepciyu borotbi z infekcijnimi hvorobami v Ukrayini Zakon pro infekcijni hvorobi lyudej Zakon pro sanitarno epidemiologichne blagopoluchchya Ukrayini Nacionalnu programu profilaktiki SNIDu v Ukrayini yaki zabezpechuyut pravovu osnovu protiepidemichnih zahodiv i viznachayut strategiyu j taktiku borotbi z infekcijnimi hvorobami V 90 ti roki roki nezalezhnosti Ukrayini institut stav golovnoyu organizaciyeyu z problem infekcijnoyi patologiyi lyudini Naukovci institutu virishuyut najbolyuchishi ta aktualni pitannya z epidemiologiyi profilaktiki diagnostiki ta likuvannya infekcijnih hvorob V instituti rozroblyayut osnovi borotbi z infekcijnimi hvorobami Na bazi institutu pracyuyut naukovo metodichni Centri gripu ta GRI Kiyivskij naukovo metodichnij Centr z vnutrishnolikarnyanih infekcij Pracyuyut Vchena rada ta dvi specializovani Radi iz zahistu doktorskih disertacij za specialnostej epidemiologiya mikrobiologiya virusologiya ta infekcijni hvorobi Vidatnimi vchenimi zasnovani naukovi shkoli akademikom L V Gromashevskim epidemiologichna shkola profesorom Ye P Bernasovskoyu shkola mikrobiologiv profesorom L M Chudnoyu shkola z vivchennya kolektivnogo imunitetu do infekcijnih hvorob kerovanih zasobami specifichnoyi profilaktiki profesorom L L Gromashevskoyu naukova shkola z laboratornoyi diagnostiki Institut ye providnim z vivchennya gostrih kishkovih v tomu chisli holeri dityachih difteriya kir krasnuha poliomiyelit parotit virusnih SNID grip ta GRZ virusni gepatiti meningoencefaliti zoonoznih infekcij leptospiroz skaz sibirka vnutrishnolikarnyanih infekcij parazitarnih hvorob z pitan rozrobki novih zasobiv dezinfekciyi ta sterilizaciyi strategiyi yih vikoristannya z ocinki yakosti profilaktichnoyi i likuvalnoyi efektivnosti imunobiologichnih preparativ yih populyacijnoyi ta individualnoyi bezpeki vidpovidnosti mizhnarodnim standartam V Instituti provodyatsya naukovi doslidzhennya z rozrobki novih metodiv diagnostiki likuvannya ta profilaktiki infekcijnih hvorob Teoretichni rozrobki fahivciv Institutu vikoristovuyutsya pri stvoreni nakaziv MOZ Ukrayini postanov Verhovnoyi Radi Radi Nacionalnoyi Bezpeki i Oboroni Ukrayini V shtati Institutu 393 spivrobitnika sered nih 110 naukovciv doktoriv nauk 23 14 profesoriv ta 35 kandidativ nauk V Instituti na 2015 rik funkcionuyut naukovi pidrozdili laboratoriyi medichnoyi mikrobiologiyi z muzeyem patogennih dlya lyudini mikroorganizmiv zav k med n Pokas I V epidemiologiyi parenteralnih virusnih gepatitiv ta VIL infekciyi zav d med n Sergeyeva T A kishkovih infekcij i parazitoziv zav d med n profesor Zarickij A M laboratoriya imunologiyi ta vakcinoprofilaktiki zav d med n profesor Zadorozhna V I dezinfektologiyi zav d med n prof Mariyevskij V F eksperimentalnoyi himioterapiyi virusnih infekcij zav d med n profesor Ribalko S L naukovo organizacijnij viddil zav k med n Yuhimenko O O viddili respiratornih ta inshih virusnih infekcij zav d med n Mironenko A P VIL ta VIL asocijovanih infekcij zav d med n prof Sherbinska A M virusnogo gepatitu ta SNIDu zav d med n Fedorchenko S V nejroinfekcij zav d med n profesor Rudenko A O intensivnoyi terapiyi ta detoksikaciyi zav d med n Matyash V I U klinici funkcionuyut konsultativna poliklinika kliniko diagnostichna laboratoriya zav Vasilenko L G klinichni viddilennya virusnogo gepatitu SNIDu z palatoyu intensivnoyi terapiyi nejroinfekciyi intensivnoyi terapiyi detoksikacijnoyi terapiyi Z 2007 r v Instituti vidnovleno vidannya zhurnalu Profilaktichna medicina epidemiologiya mikrobiologiya virusologiya diagnostika klinika ta zasobi profilaktiki infekcijnih hvorob golovnij redaktor d med n profesor Zadorozhna V I Pri Instituti funkcionuyut specializovani vcheni radi z pravom provedennya zahistu disertacij na zdobuttya naukovogo stupenya doktora medichnih nauk za specialnostyami epidemiologiya i infekcijni hvorobi ta parazitologiya i gelmintologiya Na bazi Institutu pracyuyut Ukrayinskij centr profilaktiki ta borotbi zi SNID MOZ Ukrayini Centr gripu ta GRI MOZ Ukrayini Navchalno metodichnij Centr infekcijnogo kontrolyu Regionalnij Centr z problem dopomogi ta likuvannya VIL SNID v Yevraziyi de navchayutsya likari z Ukrayini Rosiyi Azerbajdzhanu Kirgizstanu Tatarstanu za uchastyu VOOZ ta mizhnarodnih ekspertiv Institut maye shiroki mizhnarodni zv yazki z Yevropejskim regionalnim Byuro VOOZ YuNISEF Partnerstvom medichnih zakladiv SShA ta Ukrayini SDS SShA Amerikanskim agentstvom mizhnarodnogo spivrobitnictva Ukrayini ta SShA Agenciyeyu OON fondom Vidrodzhennya Institutom vidkritogo suspilstva organizaciyeyu Likari bez kordoniv Klyuchovi osobired Direktor institutu d med n profesor Viktoriya Ivanivna Zadorozhna Literaturared Na plechah gigantov K 100 letiyu Kievskogo NII epidemiologii i infekcionnyh boleznej 1896 1996 Red G E Aronov A M Sherbinskaya K 1997 116 s Primitkired V V Melnik V P Shirobokov O P Yavorovskij Kafedra mikrobiologiyi Kiyivskogo medichnogo institutu u 20 h 30 h rokah XX stolittya podiyi fakti dokumenti Naukovij visnik Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya 2012 Vip 4 S 202 210 Posilannyared http duieih kiev ua Arhivovano 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine http www umj com ua article organization institut epidemiologii i infekcionnyx zabolevanij im l v gromashevskogo amn ukrainy Arhivovano 13 listopada 2011 u Wayback Machine Istoriya institutu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Institut epidemiologiyi ta infekcijnih hvorob imeni L V Gromashevskogo NAMN Ukrayini amp oldid 40878649