Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мішані мезофільні ліси Аппалачів (ідентифікатор WWF: NA0402) — неарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований в Аппалачах на сході США.
 Гора Хансон-Пойнт в [en] (Кентуккі) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | NA0402 |
| Межі | Ліси Аллеганської височини Ліси Аппалачів та Блакитного хребта Низинні ліси сходу Великих озер Мішані ліси південного сходу США Широколистяні ліси Центральних Сполучених Штатів Ліси півдня Великих озер |
| Площа, км² | 181 485 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 5528 км² (3 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон мішаних мезофільних лісів Аппалачів простягається більш ніж на 1200 км від центральної Пенсільванії і крайнього заходу Меріленду на південний захід через більшу частину Західної Вірджинії, південний схід Огайо, крайній захід Вірджинії і схід Кентуккі до сходу центрального Теннессі, крайнього північного заходу Джорджії та північно-західної і центральної Алабами. Він охоплює пагорби та плато, що лежать на захід від Аппалачів. На півночі ці пагорби і плато складають південну частину [en], а на півдні — [en]. На сході Аллеганське та Камберлендське плато переходять у Аллеганські та [en], стрімкі східні схили яких є частиною [en]. Середня висота плато регіону коливається від 120 до 460 м над рівнем моря, однак гірські вершини Аллеганського уступу досягають у висоту 1200 м. Найвищою вершиною регіону є гора [en] у Західній Вірджинії заввишки 1482 м. З геологічної точки зору основу екорегіону складають палеозойські пісковики, вапняки та інші осадові породи, серед яких залягають багаті поклади вугілля. На півночі екорегіону домінує вологий континентальний клімат (Dfb або Dfa за класифікацією кліматів Кеппена), а на півдні регіону — вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією Кеппена).
На півночі екорегіон переходить у ліси Аллеганської височини, на заході — у ліси півдня Великих озер та у широколистяні ліси Центральних Сполучених Штатів, а на сході — у ліси Аппалачів та Блакитного хребта.
Флора
Мішані мезофільні ліси Аппалачів вирізняються одним з найвищих рівнів біорізноманіття серед усіх помірних лісових екорегіонів світу. Тут на одній ділянці може рости до 30 видів дерев, серед яких є багато реліктів стародавніх лісів, які раніше вкривали значну частину Північної Америки та інших помірних регіонів Північної півкулі, а наразі збереглися лише в Аппалачах та східному і центральному Китаї. Мішані ліси екорегіону слугували рефугіумом для багатьох видів рослин під час посушливих льодовикових періодів у плейстоцені. У їх пишному підліску зустрічається безліч видів папоротей, грибів, трав'янистих рослин, чагарників і невеликих дерев. Крім того, в екорегіоні зустрічається багато нелісових угруповань — галявин, пустищ, прирічкових прерій, скельних відслонень, печер, заболочених луків, торф'яників та інших водно-болотних угідь, на яких зустрічається багато ендемічних рослин, а також равликів, саламандр, жуків та інших тварин. У сукупності ці нелісові угруповання значно посилюють загальне біорізноманіття регіону, водночас часто вони перебувають під найбільшою загрозою серед усіх угруповань.
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є [en] широколистяні ліси, які ростуть на глибоких, багатих на поживні речовини ґрунтах у захищених місцевостях, зокрема на низьких схилах та у [en], часто поблизу невеликих струмків. У цих лісах переважають цукрові клени (Acer saccharum), великолисті буки (Fagus grandifolia), американські тюльпанні дерева (Liriodendron tulipifera), [en] (Tilia americana), червоні дуби (Quercus rubra), загостренолисті магнолії (Magnolia acuminata) та чорні горіхи (Juglans nigra), а також зустрічаються канадські тсуґи (Tsuga canadensis), американські ясени (Fraxinus americana), американські амброві дерева (Liquidambar styraciflua) та жовті гіркокаштани (Aesculus flava). Під деревами розвинений трав'яний ярус.
У лісах, що ростуть у вологих, захищених долинах переважають жовті гіркокаштани (Aesculus flava), американські ясени (Fraxinus americana), американські липи (Tilia americana), американські тюльпанні дерева (Liriodendron tulipifera), [en] (Halesia tetraptera), канадські тсуґи (Tsuga canadensis), великолисті буки (Fagus grandifolia), загостренолисті магнолії (Magnolia acuminata) та [en] (Magnolia fraseri).
На низьких ділянках Камберлендського плато, на глибоких вапнякових ґрунтах, які погано утримують вологу, ростуть сухі та мезофільні ліси. Їх основу складають різні види дубів, зокрема білі дуби (Quercus alba), червоні дуби (Quercus rubra), зірчасті дуби (Quercus stellata), дуби Мюленберга (Quercus muehlenbergii), дуби Шумарда (Quercus shumardii), а також білі гікорі (Carya ovata). Подекуди у [en] зустрічаються цукрові клени (Acer saccharum), віргінські яловці (Juniperus virginiana) та сосни (Pinus spp.).
На рівнинних або пологих ділянках Камберлендського плато, на низькій або середній висоті, ростуть сухі дубові або дубово-гікорієві ліси. Основу їх складають різні види дубів, зокрема червоні дуби (Quercus rubra), білі дуби (Quercus alba), чорні дуби (Quercus velutina) і шарлатові дуби (Quercus coccinea), та гікорі, зокрема [en] (Carya tomentosa), білі гікорі (Carya ovata), [en] (Carya ovalis) та [en] (Carya glabra). Крім того, в цих лісах поширені червоні клени (Acer rubrum), вишневі берези (Betula lenta) та жовті берези (Betula alleghaniensis), іноді трапляються цукрові клени (Acer saccharum). На порушених ділянках ростуть сосни Веймута (Pinus strobus), віргінські сосни (Pinus virginiana) та американські тюльпанні дерева (Liriodendron tulipifera). На заболочених територіях ростуть червоні клени (Acer rubrum), двоколірні дуби (Quercus bicolor) та [en] (Nyssa sylvatica).
У частинах Аллеганського та Камберлендського плато, де поширені кислі ґрунти, ростуть сухі дубові ліси та рідколісся. В них переважають білі дуби (Quercus alba), південні червоні дуби (Quercus falcata), каштанові дуби (Quercus montana) та шарлатові дуби (Quercus coccinea), а також поширені червоні клени (Acer rubrum), голі гікорі (Carya glabra) та пухнасті гікорі (Carya tomentosa). Подекуди в цих лісах зустрічаються короткохвойні сосни (Pinus echinata) та віргінські сосни (Pinus virginiana), особливо на стрімких схилах або на порушених ділянках, де нещодавно відбулися пожежі. Тут також зустрічаються молоді [en] (Castanea dentata). До початку XX століття американські каштани були дуже поширеними в цих лісах, однак внаслідок грибкової хвороби більша частина їх популяції загинула. Хоча каштани після цього почали рясно проростати з коренів, за більш ніж півстоліття небагато дерев вижили і досягли достатніх розмірів, щоб становити основу лісового намету у зрілих лісових насадженнях.
На гірських вершинах, верхніх і середніх схилах Аллеганських та Камберлендських гір, а також у гірських долинах зустрічаються низькогірські соснові ліси, основу яких складають короткохвойні сосни (Pinus echinata) та віргінські сосни (Pinus virginiana). Іноді в соснових лісах регіону зустрічаються смолисті сосни (Pinus rigida) та різноманітні широколистяні дерева, особливо посухостійкі види дубів, зокрема південні червоні дуби (Quercus falcata), каштанові дуби (Quercus montana) та шарлатові дуби (Quercus coccinea), а також голі гікорі (Carya glabra), червоні клени (Acer rubrum) тощо. У розвиненому чагарниковому ярусі соснових лісів ростуть чагарники [en] (Vaccinium pallidum) та [en] (Gaylussacia baccata). Трав'яний ярус в соснових лісах, як правило, рідкісний. У ньому можуть зустрічатися [en] (Pityopsis graminifolia) та [en] (Tephrosia virginiana).
На середніх висотах на західних гірських схилах, на тонких, бідних на поживні речовини ґрунтах ростуть гірські дубові ліси. Їх основу складають червоні дуби (Quercus rubra) та білі дуби (Quercus alba), а також молоді американські каштани (Castanea dentata). Ці дерева часто досягають низького зросту та утворюють криволісся. В підліску гірських дубових лісів поширені чагарники [en] (Ilex montana), [en] (Rhododendron calendulaceum), [en] (Rhododendron catawbiense) та [en] (Rhododendron maximum).
На великих висотах Аллеганських та Камберлендських гір поширені [en], основу яких складають жовті берези (Betula alleghaniensis), гірські клени (Acer spicatum), цукрові клени (Acer saccharum), великолисті буки (Fagus grandifolia) та канадські тсуґи (Tsuga canadensis). У підліску цих лісів поширені [en] (Kalmia latifolia) та різні види рододендронів (Rhododendron spp.).
На найвищих гірських вершинах екорегіону, на висоті понад 1000 м над рівнем моря, поширені ялиново-ялицеві ліси. У цих прохолодних, вологих лісах, де часто випадають опади і трапляються тумани, домінують червоні ялини (Picea rubens) та ялиці Фрейзера (Abies fraseri). Тут також зустрічаються деякі північні види, такі як канадський тис (Taxus canadensis), американська модрина (Larix laricina), червона сосна (Pinus resinosa) та бальзамиста ялиця (Abies balsamea).
На болотах поширені види, типові для північних екорегіонів, зокрема різні види чорниці (Vaccinium), ряснолиста андромеда (Andromeda polifolia) та трилистий бобівник (Menyanthes trifoliata). Ці види є реліктами, що збереглися в екорегіоні з часів останнього льодовикового періода.
Фауна
Фауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Тут зустрічається 73 види ссавців та понад 200 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), барибала (Ursus americanus), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), руду рись (Lynx rufus), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), смугастого скунса (Mephitis mephitis), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus), червону вивірку (Tamiasciurus hudsonicus), сіру вивірку (Sciurus carolinensis), звичайного ракуна (Procyon lotor), лісового бабака (Marmota monax), східного бурундука (Tamias striatus), південну літягу (Glaucomys volans) та віргінського опосума (Didelphis virginiana). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus). На вершинах гір мешкають реліктові популяції північних видів, таких як американські зайці (Lepus americanus), ільки (Pekania pennanti), канадські голкошерсти (Erethizon dorsatum) та північні літяги (Glaucomys sabrinus). Майже ендемічними представниками екорегіону є аппалацькі кролики (Sylvilagus obscurus) та аллеганські лісові хом'яки (Neotoma magister). Вовки (Canis lupus) та [en] (Puma concolor couguar) були винищені в регіоні.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити віргінську перепелицю (Colinus virginianus), американського орябка (Bonasa umbellus), великого індика (Meleagris gallopavo), північну зенаїду (Zenaida macroura), каролінку (Aix sponsa), віргінського пугача (Bubo virginianus), північну сплюшку (Megascops asio), неоарктичну сову (Strix varia), [en] (Buteo lineatus), [en] (Accipiter atricapillus), північну жовну (Dryocopus pileatus), рубіновогорлого колібрі (Archilochus colubris), звичайного крука (Corvus corax), блакитну сизойку (Cyanocitta cristata), пісняра-борсучка (Helmitheros vermivorum), блакитного пісняра-лісовика (Setophaga cerulea), золотистого пісняра-лісовика (Setophaga petechia), королівського тирана (Tyrannus tyrannus), жовтогорлого віреона (Vireo flavifrons), гострочубу синицю (Baeolophus bicolor), світлокрилу гаїчку (Poecile atricapillus), [en] (Sialia sialis), каролінського повзика (Sitta carolinensis), сизу комароловку (Polioptila caerulea), лісового дрозда (Hylocichla mustelina) та червоного кардинала (Cardinalis cardinalis).
Прісноводні екосистеми екорегіону, зокрема його річки, вирізняються одним з найвищих рівнів біорізноманіття серед усіх прісноводних екосистем світу. Басейни річок Теннессі, [en], Мобіл та Огайо є важливими гарячими точками біорізноманіття та ендемізму для риб, молюсків, раків та інших тварин.
Збереження
Близько 95 % лісів екорегіону піддалися вирубці або деградували за останні 200 років. Ліси постраждали внаслідок лісозаготівлі, розвитку сільського господарства, видобутку вугілля та інших корисних копалин, поширення інвазивних видів та розширення міст. Незважаючи на те, що частина лісів з часом відновилася, незайманих пралісів залишилося дуже мало, а більшість луків та водно-болотних угідь були втрачені або значно деградували. Внаслідок того, що великі хижаки були винищені в регіоні, популяція білохвостих оленів надзвичайно збільшилась, і шкодить відновленню лісів. Перегородження Теннессі та інших річок греблями призвело до того, що багато місцевих видів риб, амфібій і молюсків перебувають під загрозою зникнення. Вирубка лісів продовжує залишатися основною загрозою для збереження природи екорегіону.
Оцінка 2017 року показала, що 5528 км², або 3 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в штаті Пенсільванія;
- [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в штаті Огайо;
- [en] та [en] в штаті Меріленд;
- [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в штаті Західна Вірджинія;
- [en] в штаті Вірджинія;
- [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в штаті Кентуккі;
- [en], [en], [en], [en] та [en] в штаті Теннессі;
- [en] в штаті Алабама;
- [en], [en], [en] та [en] в штаті Алабама.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 травня 2024.
- South-Central Interior Mesophytic Forest. NatureServe Explorer. Процитовано 8 October 2012.
- Southern and Central Appalachian Cove Forest. NatureServe Explorer. Процитовано 8 October 2012.
- Southern Ridge and Valley / Cumberland Dry Calcareous Forest. NatureServe Explorer. Процитовано 2 November 2012.
- Northeastern Interior Dry-Mesic Oak Forest. NatureServe Explorer. Процитовано 8 October 2012.
- Allegheny-Cumberland Dry Oak Forest and Woodland. NatureServe Explorer. Процитовано 11 October 2012.
- Southern Appalachian Low-Elevation Pine Forest. NatureServe Explorer. Процитовано 11 October 2012.
- Central and Southern Appalachian Montane Oak Forest. NatureServe Explorer. Процитовано 10 October 2012.
- Appalachian (Hemlock)-Northern Hardwood. NatureServe Explorer. Процитовано 8 October 2012.
- Central and Southern Appalachian Spruce-Fir Forest. NatureServe Explorer. Процитовано 8 October 2012.
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
Див. також
- [en]
Посилання
- «Appalachian mixed mesophytic forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Appalachian Mixed Mesophytic Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mishani mezofilni lisi Appalachiv identifikator WWF NA0402 nearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij v Appalachah na shodi SShA Mishani mezofilni lisi Appalachiv Gora Hanson Pojnt v en Kentukki Ekozona Nearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0402 Mezhi Lisi Alleganskoyi visochini Lisi Appalachiv ta Blakitnogo hrebta Nizinni lisi shodu Velikih ozer Mishani lisi pivdennogo shodu SShA Shirokolistyani lisi Centralnih Spoluchenih Shtativ Lisi pivdnya Velikih ozer Plosha km 181 485 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 5528 km 3 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Alleganski gori v Zahidnij Virdzhiniyi Landshaft Nacionalnogo lisu en Zahidna Virdzhiniya Yalicevij lis u visokogir yah Alleganskih gir Kamberlendskij pereval v shtati KentukkiGeografiyaEkoregion mishanih mezofilnih lisiv Appalachiv prostyagayetsya bilsh nizh na 1200 km vid centralnoyi Pensilvaniyi i krajnogo zahodu Merilendu na pivdennij zahid cherez bilshu chastinu Zahidnoyi Virdzhiniyi pivdennij shid Ogajo krajnij zahid Virdzhiniyi i shid Kentukki do shodu centralnogo Tennessi krajnogo pivnichnogo zahodu Dzhordzhiyi ta pivnichno zahidnoyi i centralnoyi Alabami Vin ohoplyuye pagorbi ta plato sho lezhat na zahid vid Appalachiv Na pivnochi ci pagorbi i plato skladayut pivdennu chastinu en a na pivdni en Na shodi Alleganske ta Kamberlendske plato perehodyat u Alleganski ta en strimki shidni shili yakih ye chastinoyu en Serednya visota plato regionu kolivayetsya vid 120 do 460 m nad rivnem morya odnak girski vershini Alleganskogo ustupu dosyagayut u visotu 1200 m Najvishoyu vershinoyu regionu ye gora en u Zahidnij Virdzhiniyi zavvishki 1482 m Z geologichnoyi tochki zoru osnovu ekoregionu skladayut paleozojski piskoviki vapnyaki ta inshi osadovi porodi sered yakih zalyagayut bagati pokladi vugillya Na pivnochi ekoregionu dominuye vologij kontinentalnij klimat Dfb abo Dfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na pivdni regionu vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu Keppena Na pivnochi ekoregion perehodit u lisi Alleganskoyi visochini na zahodi u lisi pivdnya Velikih ozer ta u shirokolistyani lisi Centralnih Spoluchenih Shtativ a na shodi u lisi Appalachiv ta Blakitnogo hrebta FloraMishani mezofilni lisi Appalachiv viriznyayutsya odnim z najvishih rivniv bioriznomanittya sered usih pomirnih lisovih ekoregioniv svitu Tut na odnij dilyanci mozhe rosti do 30 vidiv derev sered yakih ye bagato reliktiv starodavnih lisiv yaki ranishe vkrivali znachnu chastinu Pivnichnoyi Ameriki ta inshih pomirnih regioniv Pivnichnoyi pivkuli a narazi zbereglisya lishe v Appalachah ta shidnomu i centralnomu Kitayi Mishani lisi ekoregionu sluguvali refugiumom dlya bagatoh vidiv roslin pid chas posushlivih lodovikovih periodiv u plejstoceni U yih pishnomu pidlisku zustrichayetsya bezlich vidiv paporotej gribiv trav yanistih roslin chagarnikiv i nevelikih derev Krim togo v ekoregioni zustrichayetsya bagato nelisovih ugrupovan galyavin pustish pririchkovih prerij skelnih vidslonen pecher zabolochenih lukiv torf yanikiv ta inshih vodno bolotnih ugid na yakih zustrichayetsya bagato endemichnih roslin a takozh ravlikiv salamandr zhukiv ta inshih tvarin U sukupnosti ci nelisovi ugrupovannya znachno posilyuyut zagalne bioriznomanittya regionu vodnochas chasto voni perebuvayut pid najbilshoyu zagrozoyu sered usih ugrupovan Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye en shirokolistyani lisi yaki rostut na glibokih bagatih na pozhivni rechovini gruntah u zahishenih miscevostyah zokrema na nizkih shilah ta u en chasto poblizu nevelikih strumkiv U cih lisah perevazhayut cukrovi kleni Acer saccharum velikolisti buki Fagus grandifolia amerikanski tyulpanni dereva Liriodendron tulipifera en Tilia americana chervoni dubi Quercus rubra zagostrenolisti magnoliyi Magnolia acuminata ta chorni gorihi Juglans nigra a takozh zustrichayutsya kanadski tsugi Tsuga canadensis amerikanski yaseni Fraxinus americana amerikanski ambrovi dereva Liquidambar styraciflua ta zhovti girkokashtani Aesculus flava Pid derevami rozvinenij trav yanij yarus U lisah sho rostut u vologih zahishenih dolinah perevazhayut zhovti girkokashtani Aesculus flava amerikanski yaseni Fraxinus americana amerikanski lipi Tilia americana amerikanski tyulpanni dereva Liriodendron tulipifera en Halesia tetraptera kanadski tsugi Tsuga canadensis velikolisti buki Fagus grandifolia zagostrenolisti magnoliyi Magnolia acuminata ta en Magnolia fraseri Na nizkih dilyankah Kamberlendskogo plato na glibokih vapnyakovih gruntah yaki pogano utrimuyut vologu rostut suhi ta mezofilni lisi Yih osnovu skladayut rizni vidi dubiv zokrema bili dubi Quercus alba chervoni dubi Quercus rubra zirchasti dubi Quercus stellata dubi Myulenberga Quercus muehlenbergii dubi Shumarda Quercus shumardii a takozh bili gikori Carya ovata Podekudi u en zustrichayutsya cukrovi kleni Acer saccharum virginski yalovci Juniperus virginiana ta sosni Pinus spp Na rivninnih abo pologih dilyankah Kamberlendskogo plato na nizkij abo serednij visoti rostut suhi dubovi abo dubovo gikoriyevi lisi Osnovu yih skladayut rizni vidi dubiv zokrema chervoni dubi Quercus rubra bili dubi Quercus alba chorni dubi Quercus velutina i sharlatovi dubi Quercus coccinea ta gikori zokrema en Carya tomentosa bili gikori Carya ovata en Carya ovalis ta en Carya glabra Krim togo v cih lisah poshireni chervoni kleni Acer rubrum vishnevi berezi Betula lenta ta zhovti berezi Betula alleghaniensis inodi traplyayutsya cukrovi kleni Acer saccharum Na porushenih dilyankah rostut sosni Vejmuta Pinus strobus virginski sosni Pinus virginiana ta amerikanski tyulpanni dereva Liriodendron tulipifera Na zabolochenih teritoriyah rostut chervoni kleni Acer rubrum dvokolirni dubi Quercus bicolor ta en Nyssa sylvatica U chastinah Alleganskogo ta Kamberlendskogo plato de poshireni kisli grunti rostut suhi dubovi lisi ta ridkolissya V nih perevazhayut bili dubi Quercus alba pivdenni chervoni dubi Quercus falcata kashtanovi dubi Quercus montana ta sharlatovi dubi Quercus coccinea a takozh poshireni chervoni kleni Acer rubrum goli gikori Carya glabra ta puhnasti gikori Carya tomentosa Podekudi v cih lisah zustrichayutsya korotkohvojni sosni Pinus echinata ta virginski sosni Pinus virginiana osoblivo na strimkih shilah abo na porushenih dilyankah de neshodavno vidbulisya pozhezhi Tut takozh zustrichayutsya molodi en Castanea dentata Do pochatku XX stolittya amerikanski kashtani buli duzhe poshirenimi v cih lisah odnak vnaslidok gribkovoyi hvorobi bilsha chastina yih populyaciyi zaginula Hocha kashtani pislya cogo pochali ryasno prorostati z koreniv za bilsh nizh pivstolittya nebagato derev vizhili i dosyagli dostatnih rozmiriv shob stanoviti osnovu lisovogo nametu u zrilih lisovih nasadzhennyah Na girskih vershinah verhnih i serednih shilah Alleganskih ta Kamberlendskih gir a takozh u girskih dolinah zustrichayutsya nizkogirski sosnovi lisi osnovu yakih skladayut korotkohvojni sosni Pinus echinata ta virginski sosni Pinus virginiana Inodi v sosnovih lisah regionu zustrichayutsya smolisti sosni Pinus rigida ta riznomanitni shirokolistyani dereva osoblivo posuhostijki vidi dubiv zokrema pivdenni chervoni dubi Quercus falcata kashtanovi dubi Quercus montana ta sharlatovi dubi Quercus coccinea a takozh goli gikori Carya glabra chervoni kleni Acer rubrum tosho U rozvinenomu chagarnikovomu yarusi sosnovih lisiv rostut chagarniki en Vaccinium pallidum ta en Gaylussacia baccata Trav yanij yarus v sosnovih lisah yak pravilo ridkisnij U nomu mozhut zustrichatisya en Pityopsis graminifolia ta en Tephrosia virginiana Na serednih visotah na zahidnih girskih shilah na tonkih bidnih na pozhivni rechovini gruntah rostut girski dubovi lisi Yih osnovu skladayut chervoni dubi Quercus rubra ta bili dubi Quercus alba a takozh molodi amerikanski kashtani Castanea dentata Ci dereva chasto dosyagayut nizkogo zrostu ta utvoryuyut krivolissya V pidlisku girskih dubovih lisiv poshireni chagarniki en Ilex montana en Rhododendron calendulaceum en Rhododendron catawbiense ta en Rhododendron maximum Na velikih visotah Alleganskih ta Kamberlendskih gir poshireni en osnovu yakih skladayut zhovti berezi Betula alleghaniensis girski kleni Acer spicatum cukrovi kleni Acer saccharum velikolisti buki Fagus grandifolia ta kanadski tsugi Tsuga canadensis U pidlisku cih lisiv poshireni en Kalmia latifolia ta rizni vidi rododendroniv Rhododendron spp Na najvishih girskih vershinah ekoregionu na visoti ponad 1000 m nad rivnem morya poshireni yalinovo yalicevi lisi U cih proholodnih vologih lisah de chasto vipadayut opadi i traplyayutsya tumani dominuyut chervoni yalini Picea rubens ta yalici Frejzera Abies fraseri Tut takozh zustrichayutsya deyaki pivnichni vidi taki yak kanadskij tis Taxus canadensis amerikanska modrina Larix laricina chervona sosna Pinus resinosa ta balzamista yalicya Abies balsamea Na bolotah poshireni vidi tipovi dlya pivnichnih ekoregioniv zokrema rizni vidi chornici Vaccinium ryasnolista andromeda Andromeda polifolia ta trilistij bobivnik Menyanthes trifoliata Ci vidi ye reliktami sho zbereglisya v ekoregioni z chasiv ostannogo lodovikovogo perioda FaunaFauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Tut zustrichayetsya 73 vidi ssavciv ta ponad 200 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus baribala Ursus americanus zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus rudu ris Lynx rufus dovgohvostu lasicyu Neogale frenata smugastogo skunsa Mephitis mephitis floridskogo krolika Sylvilagus floridanus chervonu vivirku Tamiasciurus hudsonicus siru vivirku Sciurus carolinensis zvichajnogo rakuna Procyon lotor lisovogo babaka Marmota monax shidnogo burunduka Tamias striatus pivdennu lityagu Glaucomys volans ta virginskogo oposuma Didelphis virginiana Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus Na vershinah gir meshkayut reliktovi populyaciyi pivnichnih vidiv takih yak amerikanski zajci Lepus americanus ilki Pekania pennanti kanadski golkoshersti Erethizon dorsatum ta pivnichni lityagi Glaucomys sabrinus Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye appalacki kroliki Sylvilagus obscurus ta alleganski lisovi hom yaki Neotoma magister Vovki Canis lupus ta en Puma concolor couguar buli vinisheni v regioni Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti virginsku perepelicyu Colinus virginianus amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus velikogo indika Meleagris gallopavo pivnichnu zenayidu Zenaida macroura karolinku Aix sponsa virginskogo pugacha Bubo virginianus pivnichnu splyushku Megascops asio neoarktichnu sovu Strix varia en Buteo lineatus en Accipiter atricapillus pivnichnu zhovnu Dryocopus pileatus rubinovogorlogo kolibri Archilochus colubris zvichajnogo kruka Corvus corax blakitnu sizojku Cyanocitta cristata pisnyara borsuchka Helmitheros vermivorum blakitnogo pisnyara lisovika Setophaga cerulea zolotistogo pisnyara lisovika Setophaga petechia korolivskogo tirana Tyrannus tyrannus zhovtogorlogo vireona Vireo flavifrons gostrochubu sinicyu Baeolophus bicolor svitlokrilu gayichku Poecile atricapillus en Sialia sialis karolinskogo povzika Sitta carolinensis sizu komarolovku Polioptila caerulea lisovogo drozda Hylocichla mustelina ta chervonogo kardinala Cardinalis cardinalis Prisnovodni ekosistemi ekoregionu zokrema jogo richki viriznyayutsya odnim z najvishih rivniv bioriznomanittya sered usih prisnovodnih ekosistem svitu Basejni richok Tennessi en Mobil ta Ogajo ye vazhlivimi garyachimi tochkami bioriznomanittya ta endemizmu dlya rib molyuskiv rakiv ta inshih tvarin ZberezhennyaBlizko 95 lisiv ekoregionu piddalisya virubci abo degraduvali za ostanni 200 rokiv Lisi postrazhdali vnaslidok lisozagotivli rozvitku silskogo gospodarstva vidobutku vugillya ta inshih korisnih kopalin poshirennya invazivnih vidiv ta rozshirennya mist Nezvazhayuchi na te sho chastina lisiv z chasom vidnovilasya nezajmanih pralisiv zalishilosya duzhe malo a bilshist lukiv ta vodno bolotnih ugid buli vtracheni abo znachno degraduvali Vnaslidok togo sho veliki hizhaki buli vinisheni v regioni populyaciya bilohvostih oleniv nadzvichajno zbilshilas i shkodit vidnovlennyu lisiv Peregorodzhennya Tennessi ta inshih richok greblyami prizvelo do togo sho bagato miscevih vidiv rib amfibij i molyuskiv perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Virubka lisiv prodovzhuye zalishatisya osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi ekoregionu Ocinka 2017 roku pokazala sho 5528 km abo 3 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en en en en ta en v shtati Pensilvaniya en en en en en en en en en en en en en en ta en v shtati Ogajo en ta en v shtati Merilend en en en en en en en en en en en en ta en v shtati Zahidna Virdzhiniya en v shtati Virdzhiniya en en en en en en ta en v shtati Kentukki en en en en ta en v shtati Tennessi en v shtati Alabama en en en ta en v shtati Alabama PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 travnya 2024 South Central Interior Mesophytic Forest NatureServe Explorer Procitovano 8 October 2012 Southern and Central Appalachian Cove Forest NatureServe Explorer Procitovano 8 October 2012 Southern Ridge and Valley Cumberland Dry Calcareous Forest NatureServe Explorer Procitovano 2 November 2012 Northeastern Interior Dry Mesic Oak Forest NatureServe Explorer Procitovano 8 October 2012 Allegheny Cumberland Dry Oak Forest and Woodland NatureServe Explorer Procitovano 11 October 2012 Southern Appalachian Low Elevation Pine Forest NatureServe Explorer Procitovano 11 October 2012 Central and Southern Appalachian Montane Oak Forest NatureServe Explorer Procitovano 10 October 2012 Appalachian Hemlock Northern Hardwood NatureServe Explorer Procitovano 8 October 2012 Central and Southern Appalachian Spruce Fir Forest NatureServe Explorer Procitovano 8 October 2012 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Div takozh en Posilannya Appalachian mixed mesophytic forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Appalachian Mixed Mesophytic Forests One Earth