«Міст зітхань» (фр. Le pont des soupirs) — опера буфа (французька оперета) Жака Оффенбаха. Уперше виконана 1861 року в Театрі Буф Парізьєн (Париж). Французьке лібрето написав [en] і [en]. П'єси, зокрема і мелодрами, про події у Венеції були досить поширеним явищем у Парижі на початку XIX століття. [en] визначив оперету як «найкращий твір Оффенбаха, написаний у манері буф», додаючи до «довгого списку ігристих і забавних музичних творів»: багаторазову серенаду під балконом Катарини, розповідь про втрату венеційського флоту, пародію оперної божевільної сцени для Катарини і фарсовий «Квартет із кинджалами». Оффенбах ще повернеться до теми Венеції в своїй останній роботі «Казки Гофмана», у сцені з Джульєттою.
Опера «Міст Зітхань» | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Le pont des soupirs | ||||
Обкладинка лібрето | ||||
Композитор | Жак Оффенбах | |||
Автор лібрето | Гектор Кремье і Людовик Галеві | |||
Мова лібрето | французька | |||
Жанр | d | |||
Перша постановка | 1861 | |||
Місце першої постановки | Театр Буф Парізьєн, Париж | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
Історія
Прем'єра опери буф відбулася 23 березня 1861 року в Театрі Буф Парізьєн у Парижі.
Персонажі
Role | Voice type | |
---|---|---|
Аморозо (італ. Amoroso) — паж | сопрано | |
Астольфо (італ. Astolfo) — шпигун | бас | |
Каскадетто (італ. Cascadetto) — вуличний задирака | тенор | |
Корнаріно Корнаріні (італ. Cornarino Cornarini) — дож Венеції | тенор | |
Катарина Корнаріні (італ. Catarina Cornarini) — дружина дожа | сопрано | |
Баптист (італ. Baptiste) — зброєносець дожа | тенор | |
Фабіано Фабіані Малатромба (італ. Fabiono Fabiani Malatromba) — член Ради десяти | тенор | |
Франрусто (італ. Franrusto) — шпигун | бас | |
Арлекін (італ. Arlequin) | ||
Коломбіна (італ. Colombine) | ||
Лаодіче (італ. Laodice) — повірений Катарини | ||
Глава Ради десяти | ||
Гондольєри, слуги Катарини, народ, маски, варта |
Сюжет
Місце: Венеція.
Час: 1321 рік
1 дія
1 картина — Венеція, на Великому каналі перед палацом дожів
Корнаріно Корнаріні, дож Венеції й адмірал венеційського флоту, втік зі свого корабля, боячись поразки в морській битві. Тепер він разом зі своїм зброєносцем Баптистом стоїть перед Палацом дожів, видаючи себе за інваліда, одягненого у лахміття. Корнаріні не може повернутися додому тому, що дезертирство карається смертю. Він намагається таємно зустрітися зі своєю дружиною Катариною, яка проводить час у товаристві свого пажа Аморозо. Жінка засмучена тим, що Фабіано Фабіані Малатромба, двоюрідний брат Корнаріні, хоче захопити владу і стати дожем. Малатромба заарештовує Аморозо.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
«Квартет із кинджалами». Théâtre de Paris, 1987 |
2 картина — Палац дожів
Катарина розповідає Лаодічі про своє кохання до Аморозо, як два поплічники вдерлися до її кімнати. Жінки йдуть у будуар, Корнаріні і Баптист у масках проникають у будинок Катарини. Квартет з кинджалами завершується їхньою перемогою над шпигунами. Вони перевдягаються у форму шпигунів, а їхні тіла ховають у годинник і барометр. Катарина повертається і благає її перевдягнутого чоловіка врятувати її від домагань Малатромби. З'являється Малатромба. Катарина непритомніє. Малатромба наказує уявним шпигунам сховатися в годинник, а сам намагається забрати із собою Катарину. Аморозо, який утік з в'язниці, з'являється і дістає свій меч. Раптово приміщення наповнюється вояками, шпигунами, зброєносцями і служницями. Під час бійки Корнаріні і Баптиста заарештовують, але вони стверджують, що мають докази смерті дожа, які розкриють Раді десяти..
2 дія
3 картина — Палац Ради Десяти
На суді Ради десяти невпізнані ніким Корнаріні і Батист заявляють що вони — вбивці дожа. Малатромба радіє, але Катарина і Аморозо оголошують, що дож живий. Присутні впізнають в «убивцях» справжнього правителя Венеції, але тут же звинувачують його в дезертирстві. Малатромба знову тріумфує. Через підкуп його обирають дожем. Однак Рада отримує лист, в якому йдеться про те, що ворог зазнав нищівної поразки, а дезертирство адмірала було хитромудрим тактичним маневром.
4 картина — Карнавал у Венеції, маскарад на Лідо
Венеція святкує карнавал. У розпал святкування Рада десяти повідомляє, що Венеція тепер має двох дожів. Каскадетто оголошує про те, що Рада десяти, щоб вирішити, кого залишити дожем, пропонує провести герць між претендентами. За допомогою Аморозо перемагає Корнаріні. Народ захоплюється хитромудрістю Корнаріно Корнаріні й прославляє його.
Примітки
- Yon Jean-Claude. Jacques Offenbach. Éditions Gallimard, Paris, 2000
- Gänzl K. «Le Pont des Soupirs», in The Encyclopedia of the Musical Theatre. Oxford: Blackwell, 1994.
Посилання
- Libretto submitted for censorship, Paris 1861 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Synopsis and information from the Boosey & Hawkes website [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mist Zithan znachennya Mist zithan fr Le pont des soupirs opera bufa francuzka opereta Zhaka Offenbaha Upershe vikonana 1861 roku v Teatri Buf Parizyen Parizh Francuzke libreto napisav en i en P yesi zokrema i melodrami pro podiyi u Veneciyi buli dosit poshirenim yavishem u Parizhi na pochatku XIX stolittya en viznachiv operetu yak najkrashij tvir Offenbaha napisanij u maneri buf dodayuchi do dovgogo spisku igristih i zabavnih muzichnih tvoriv bagatorazovu serenadu pid balkonom Katarini rozpovid pro vtratu venecijskogo flotu parodiyu opernoyi bozhevilnoyi sceni dlya Katarini i farsovij Kvartet iz kindzhalami Offenbah she povernetsya do temi Veneciyi v svoyij ostannij roboti Kazki Gofmana u sceni z Dzhulyettoyu Opera Mist Zithan fr Le pont des soupirsObkladinka libretoKompozitorZhak OffenbahAvtor libretoGektor Kreme i Lyudovik GaleviMova libretofrancuzkaZhanrdPersha postanovka1861Misce pershoyi postanovkiTeatr Buf Parizyen ParizhInformaciya u VikidanihIstoriyaPrem yera operi buf vidbulasya 23 bereznya 1861 roku v Teatri Buf Parizyen u Parizhi PersonazhiRole Voice type Amorozo ital Amoroso pazh soprano Astolfo ital Astolfo shpigun bas Kaskadetto ital Cascadetto vulichnij zadiraka tenor Kornarino Kornarini ital Cornarino Cornarini dozh Veneciyi tenor Katarina Kornarini ital Catarina Cornarini druzhina dozha soprano Baptist ital Baptiste zbroyenosec dozha tenor Fabiano Fabiani Malatromba ital Fabiono Fabiani Malatromba chlen Radi desyati tenor Franrusto ital Franrusto shpigun bas Arlekin ital Arlequin Kolombina ital Colombine Laodiche ital Laodice povirenij Katarini Glava Radi desyati Gondolyeri slugi Katarini narod maski vartaSyuzhetMist Zithan u Veneciyi Misce Veneciya Chas 1321 rik 1 diya 1 kartina Veneciya na Velikomu kanali pered palacom dozhiv Kornarino Kornarini dozh Veneciyi j admiral venecijskogo flotu vtik zi svogo korablya boyachis porazki v morskij bitvi Teper vin razom zi svoyim zbroyenoscem Baptistom stoyit pered Palacom dozhiv vidayuchi sebe za invalida odyagnenogo u lahmittya Kornarini ne mozhe povernutisya dodomu tomu sho dezertirstvo karayetsya smertyu Vin namagayetsya tayemno zustritisya zi svoyeyu druzhinoyu Katarinoyu yaka provodit chas u tovaristvi svogo pazha Amorozo Zhinka zasmuchena tim sho Fabiano Fabiani Malatromba dvoyuridnij brat Kornarini hoche zahopiti vladu i stati dozhem Malatromba zaareshtovuye Amorozo Zovnishni videofajli Kvartet iz kindzhalami Theatre de Paris 1987 2 kartina Palac dozhiv Katarina rozpovidaye Laodichi pro svoye kohannya do Amorozo yak dva poplichniki vderlisya do yiyi kimnati Zhinki jdut u buduar Kornarini i Baptist u maskah pronikayut u budinok Katarini Kvartet z kindzhalami zavershuyetsya yihnoyu peremogoyu nad shpigunami Voni perevdyagayutsya u formu shpiguniv a yihni tila hovayut u godinnik i barometr Katarina povertayetsya i blagaye yiyi perevdyagnutogo cholovika vryatuvati yiyi vid domagan Malatrombi Z yavlyayetsya Malatromba Katarina nepritomniye Malatromba nakazuye uyavnim shpigunam shovatisya v godinnik a sam namagayetsya zabrati iz soboyu Katarinu Amorozo yakij utik z v yaznici z yavlyayetsya i distaye svij mech Raptovo primishennya napovnyuyetsya voyakami shpigunami zbroyenoscyami i sluzhnicyami Pid chas bijki Kornarini i Baptista zaareshtovuyut ale voni stverdzhuyut sho mayut dokazi smerti dozha yaki rozkriyut Radi desyati 2 diya 3 kartina Palac Radi Desyati Na sudi Radi desyati nevpiznani nikim Kornarini i Batist zayavlyayut sho voni vbivci dozha Malatromba radiye ale Katarina i Amorozo ogoloshuyut sho dozh zhivij Prisutni vpiznayut v ubivcyah spravzhnogo pravitelya Veneciyi ale tut zhe zvinuvachuyut jogo v dezertirstvi Malatromba znovu triumfuye Cherez pidkup jogo obirayut dozhem Odnak Rada otrimuye list v yakomu jdetsya pro te sho vorog zaznav nishivnoyi porazki a dezertirstvo admirala bulo hitromudrim taktichnim manevrom 4 kartina Karnaval u Veneciyi maskarad na Lido Veneciya svyatkuye karnaval U rozpal svyatkuvannya Rada desyati povidomlyaye sho Veneciya teper maye dvoh dozhiv Kaskadetto ogoloshuye pro te sho Rada desyati shob virishiti kogo zalishiti dozhem proponuye provesti gerc mizh pretendentami Za dopomogoyu Amorozo peremagaye Kornarini Narod zahoplyuyetsya hitromudristyu Kornarino Kornarini j proslavlyaye jogo PrimitkiYon Jean Claude Jacques Offenbach Editions Gallimard Paris 2000 Ganzl K Le Pont des Soupirs in The Encyclopedia of the Musical Theatre Oxford Blackwell 1994 PosilannyaLibretto submitted for censorship Paris 1861 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Synopsis and information from the Boosey amp Hawkes website 3 bereznya 2016 u Wayback Machine