Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мірза Мелкум Хан перс میرزا ملکم خان титул Нізам од Доуле 1834 Нова Джульфа 1908 Лозанна іранський просвітитель реформат

Мірза Мальком-хан

Мірза Мальком-хан

Мірза Мелкум Хан (перс. میرزا ملکم خان‎; титул - Нізам од-Доуле; 1834, Нова Джульфа — 1908, Лозанна) — іранський просвітитель-реформатор, основоположник іранської драматургії, публіцист та дипломат. Прихильник іранського масонства, активний учасник Іранської конституційної революції. Був прихильником соціального дарвінізму та бажав розвитку Ірану за принципом змодельованих на цінностях просвітництва, а також наполягав на поверненні країни до «перської», доісламскої спадщини.

Мірза Мелкум Хан
перс. میرزا ملکم خان‎
image
Посол Ірану в Італії
1898 — 1908
Попередник: Наріман Кавам ал-Салтана
Наступник: Мухаммед Ібрагім Гаффарі
1-й Посол Ірану в Австро-Угорщині
1872 — 1878
Наступник: Емануїл Голдбергер де Буда
 
Ім'я при народженні: вірм. Հովսեփ Հակոբի Մելքումյան
Народження: 1834[1][3]
d, Каджарський Іран
Смерть: 1908[1][3]
Рим, Італія
Країна: Іран
Релігія: християнство
Освіта: Політехнічна школа
Діти:

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Мірза Мелкум Хан народився у у Новій Джульфі (район Ісфахана, куди були переселені Шахом Абассом вірмени Джуги), у вірменській сім'ї. У десятирічному віці був відправлений у Париж, де з 1843 по 1851 рік навчався у вірменській школі Самуеля Мурадяна, а потім у Політехнічній школі. Саме тут - у Європі - світоглядною основою для всієї діяльності Мальком-хана стало сприйняття ним західноєвропейської культури, яка, зокрема, виявилася і в його масонстві.

Після закінчення Політехнічного коледжу, він повернувся до Персії, де був прийнятий на державну службу і був призначений драгоманом (дипломатом-перекладачем) в іранське посольство у Стамбулі.

З 1852 року Мелкум Хан п'ять років викладав у політехнічному університеті Дар-уль-Фунун в Тегерані. У 1857 році він був відправлений у Париж на дипломатичну службу. У 1856-57 у складі іранської делегації в Парижі брав участь в укладенні мирного договору з Великою Британією, що поклала край англо-перської війни. Після повернення в 1858 році в Іран, склав проєкт реформ за європейським зразком, ідею про яких пропагував у створеній ним організації «Будинок забуття». У 1862 році товариство за вказівкою Насреддін-шаха було розгромлено, а Мелкум Хан заарештований і висланий з країни. Трохи пізніше він повернувся в країну і отримав посаду радника при іранському послі Мирзі Гусейн-хані Сипахсаларі у Стамбулі, там же в 1861 році Мірза Мальком-хан видав три сатиричні п'єси на соціально-політичну тему: «Пригода Ашраф-хана, губернатора Арабистана», «Методи управління Заман-хана з Боруджерда» і «Шахкули - мірза вирушає в паломництво в Кербелу». Таким чином видавши ці п'єси Мальком-хан став основоположником іранської драматургії, хоча його роботи призначалися більше для читання і в театрах ніколи не ставилися.

Усвідомлюючи невідповідність арабського алфавіту звуковій системі іранських мов (включаючи як перську, так і рідну йому вірменську), Мальком-хан з 1863 року починає захоплено працювати над проєктом реформи персько-арабської писемності. Зокрема, він домагався хоча б мінімального спрощення перського письма: введення особливих букв для позначення всіх голосних перської мови і роздільного написання кожної букви. Вважаючи реформу алфавіту — двигуном прогресу Мальком-хан говорив:

Я бився, над цим питанням понад 20 років, живучи у мусульманських країнах; я 20 років казав, що ісламські народи зможуть рухатися вперед шляхом прогресу лише після того, як вони вирішать пристосувати свою абетку до сучасної європейської техніки
— М. Ісаєв, Сто тридцать равноправных: о языках народов СССР // Видавництво «Наука», 1970 стр 14(191)

Однак, нововведення наштовхнулися на шалений опір реакційного мусульманського духовенства. Проєкт реформатора так і не був реалізований, проте сам Мальком-хан на основі запропонованої ним полегшеної графіки видав кілька книг.

Часто Мелкум Хан висловлював думку про насильницьке повалення гніту каджарської династії в Ірані, при цьому у своїх творах він не розвинув її.

Найбільш значними з перших робіт Мальком-хана є «Книга про людяність», «Джерело прогресу», «Шейх і вазір», «Книжечка про приховане». В них ставляться проблеми: людина та суспільство, роль науки та освіти. Він зображує іранське селянство, у п'єсі «Розповідь про поїздку шах-Кулі Мірзи в Кербелу» Мальком-хан намагається розкрити тему народу, яка знаходить свою поглиблену розробку у Зейн-оль-Абедіна Марагеи При цьому його ставлення до народу було двоїстим: він підкреслював свою повагу до народу, але в той же час вважав що той не дозрів для участі в управлінні держави і законодавчої діяльності.

У 1871 році Мірза Гусейн-хан Сипахсалар, що став главою іранського уряду, призначає Мальком-хана своїм радником. Наприкінці 70-х і 80-х років XIX століття був дипломатичним представником Ірану в різних європейських країнах. У 1889 році Мелкум Хан був відсторонений від державної служби, однак через кілька місяців був призначений посланником в Рим.

З 1890 року проживав у Лондоні, де понад 3-х років видавав газету «Канун» («Закон»; вийшло 42 номери), що відіграла помітну роль у розвитку суспільств, думки в Ірані. Газета нелегально доставлялася в Іран і, попри переслідування владою її читачів, набувала поширення. У статтях, опублікованих на сторінках газети, а також у літературно-критичних та політичних трактатах Мальком-хан виступав за встановлення конституційного ладу в Ірані, вимагав проведення реформ, спрямованих на подолання економічної і культурної відсталості країни. Ідеї Мальком-хана, так само як і проста та ясна мова його творів, справили великий вплив на розвиток нової перської публіцистики та літератури.

У 1898 році знову призначений посланцем у Рим, йому подарований титул «Низам од-Доуле». Послом в Італії Мальком-хан перебував аж до своєї смерті у 1908 році.

Його сином був Ферідун Мальком-хан, історик та спортсмен, учасник Олімпійських ігор 1900 року.

Просвітницька діяльність та філософські ідеї

Вельми можливим є, що його вивчення французької мови мало наслідком також і читання творів класиків епохи Просвітництва в особі Вольтера, Монтеск'є, Руссо, Дідро та інших письменників. Загальна їх риса — раціоналізм, критично розглядає питання політичного і соціального характеру, тоді як німецькі просвітителі цієї епохи були більше стурбовані розв'язанням нагальних питань релігійно-морального аспекту, що наділило його таким самобутнім релігійним баченням, яке він вважав найприйнятнішим і найпривабливішим для себе в цей момент історії людства і в цьому оточенні. Також є відомості, що він був якимось чином пов'язаний з Франкмасонством; багато іранців на початку цього століття мали дуже неясне уявлення про Франкмасонстве, вважаючи, що воно є заміною релігії та виходом за її рамки. Можливо, він стикався з Франкмасонством, перебуваючи в Британській Індії, відвідуючи Ложі.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
    d:Track:Q2743906d:Track:Q1340194
  3. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  4. Lloyd Ridgeon, Religion and Politics in Modern Iran (I.B.Tauris, 2005), ]. p. 14.
  5. Завен Арабаджян//Иран: Власть, реформы, революции (XIX—XX вв.) //Наука. Гл. ред. вост. лит, 1991, ], 9785020175686 стр 18(125)
  6. Nikki R. Keddie, with a section by Yann Richard, Modern Iran: Roots and Results of Revolution (Yale University Press, New Haven, 2006), ]. pp. 431-32.
  7. С.Мокульский, П.Марков // Театральная энциклопедия // Державне наукове видавництво «Сов. энциклопедия», 1961 г. Том 4 стр 319
  8. Н. Усманов, И. Брагинский // Литература Востока в новое время // Изд-во Моск. ун-та, 1975 стр 227(705)
  9. Іосиф Брагинський. Институт востоковедения (Академия наук СССР) // Просветительство в литературах Востока // «Наука», Глав. ред. восточной лит-ры, 1973 стр 78(317)
  10. Bulletin of the Academy of Sciences of the Georgian SSR //Видавництво Академії наук Грузинской РСР, 1981 Том 103 стр 213
  11. Ш. Бади //Городские средние слои Ирана // Наука, 1977
  12. Browne, Edward Granville (1983). (англ.). Kalimat Press. ISBN . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
  13. Хамид Альгар «Мирза Мальком-хан. Биографическое исследование иранского модернизма», видавництво «University of California Press», 1973,

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mirza Melkum Han pers میرزا ملکم خان titul Nizam od Doule 1834 Nova Dzhulfa 1908 Lozanna iranskij prosvititel reformator osnovopolozhnik iranskoyi dramaturgiyi publicist ta diplomat Prihilnik iranskogo masonstva aktivnij uchasnik Iranskoyi konstitucijnoyi revolyuciyi Buv prihilnikom socialnogo darvinizmu ta bazhav rozvitku Iranu za principom zmodelovanih na cinnostyah prosvitnictva a takozh napolyagav na povernenni krayini do perskoyi doislamskoyi spadshini Mirza Melkum Han pers میرزا ملکم خان Posol Iranu v Italiyi1898 1908Poperednik Nariman Kavam al SaltanaNastupnik Muhammed Ibragim Gaffari1 j Posol Iranu v Avstro Ugorshini1872 1878Nastupnik Emanuyil Goldberger de Buda Im ya pri narodzhenni virm Հովսեփ Հակոբի ՄելքումյանNarodzhennya 1834 1 3 d Kadzharskij IranSmert 1908 1 3 Rim ItaliyaKrayina IranReligiya hristiyanstvoOsvita Politehnichna shkolaDiti Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMirza Melkum Han narodivsya u u Novij Dzhulfi rajon Isfahana kudi buli pereseleni Shahom Abassom virmeni Dzhugi u virmenskij sim yi U desyatirichnomu vici buv vidpravlenij u Parizh de z 1843 po 1851 rik navchavsya u virmenskij shkoli Samuelya Muradyana a potim u Politehnichnij shkoli Same tut u Yevropi svitoglyadnoyu osnovoyu dlya vsiyeyi diyalnosti Malkom hana stalo sprijnyattya nim zahidnoyevropejskoyi kulturi yaka zokrema viyavilasya i v jogo masonstvi Pislya zakinchennya Politehnichnogo koledzhu vin povernuvsya do Persiyi de buv prijnyatij na derzhavnu sluzhbu i buv priznachenij dragomanom diplomatom perekladachem v iranske posolstvo u Stambuli Z 1852 roku Melkum Han p yat rokiv vikladav u politehnichnomu universiteti Dar ul Funun v Tegerani U 1857 roci vin buv vidpravlenij u Parizh na diplomatichnu sluzhbu U 1856 57 u skladi iranskoyi delegaciyi v Parizhi brav uchast v ukladenni mirnogo dogovoru z Velikoyu Britaniyeyu sho poklala kraj anglo perskoyi vijni Pislya povernennya v 1858 roci v Iran sklav proyekt reform za yevropejskim zrazkom ideyu pro yakih propaguvav u stvorenij nim organizaciyi Budinok zabuttya U 1862 roci tovaristvo za vkazivkoyu Nasreddin shaha bulo rozgromleno a Melkum Han zaareshtovanij i vislanij z krayini Trohi piznishe vin povernuvsya v krayinu i otrimav posadu radnika pri iranskomu posli Mirzi Gusejn hani Sipahsalari u Stambuli tam zhe v 1861 roci Mirza Malkom han vidav tri satirichni p yesi na socialno politichnu temu Prigoda Ashraf hana gubernatora Arabistana Metodi upravlinnya Zaman hana z Borudzherda i Shahkuli mirza virushaye v palomnictvo v Kerbelu Takim chinom vidavshi ci p yesi Malkom han stav osnovopolozhnikom iranskoyi dramaturgiyi hocha jogo roboti priznachalisya bilshe dlya chitannya i v teatrah nikoli ne stavilisya Usvidomlyuyuchi nevidpovidnist arabskogo alfavitu zvukovij sistemi iranskih mov vklyuchayuchi yak persku tak i ridnu jomu virmensku Malkom han z 1863 roku pochinaye zahopleno pracyuvati nad proyektom reformi persko arabskoyi pisemnosti Zokrema vin domagavsya hocha b minimalnogo sproshennya perskogo pisma vvedennya osoblivih bukv dlya poznachennya vsih golosnih perskoyi movi i rozdilnogo napisannya kozhnoyi bukvi Vvazhayuchi reformu alfavitu dvigunom progresu Malkom han govoriv Ya bivsya nad cim pitannyam ponad 20 rokiv zhivuchi u musulmanskih krayinah ya 20 rokiv kazav sho islamski narodi zmozhut ruhatisya vpered shlyahom progresu lishe pislya togo yak voni virishat pristosuvati svoyu abetku do suchasnoyi yevropejskoyi tehniki M Isayev Sto tridcat ravnopravnyh o yazykah narodov SSSR Vidavnictvo Nauka 1970 str 14 191 Odnak novovvedennya nashtovhnulisya na shalenij opir reakcijnogo musulmanskogo duhovenstva Proyekt reformatora tak i ne buv realizovanij prote sam Malkom han na osnovi zaproponovanoyi nim polegshenoyi grafiki vidav kilka knig Chasto Melkum Han vislovlyuvav dumku pro nasilnicke povalennya gnitu kadzharskoyi dinastiyi v Irani pri comu u svoyih tvorah vin ne rozvinuv yiyi Najbilsh znachnimi z pershih robit Malkom hana ye Kniga pro lyudyanist Dzherelo progresu Shejh i vazir Knizhechka pro prihovane V nih stavlyatsya problemi lyudina ta suspilstvo rol nauki ta osviti Vin zobrazhuye iranske selyanstvo u p yesi Rozpovid pro poyizdku shah Kuli Mirzi v Kerbelu Malkom han namagayetsya rozkriti temu narodu yaka znahodit svoyu pogliblenu rozrobku u Zejn ol Abedina Maragei Pri comu jogo stavlennya do narodu bulo dvoyistim vin pidkreslyuvav svoyu povagu do narodu ale v toj zhe chas vvazhav sho toj ne dozriv dlya uchasti v upravlinni derzhavi i zakonodavchoyi diyalnosti U 1871 roci Mirza Gusejn han Sipahsalar sho stav glavoyu iranskogo uryadu priznachaye Malkom hana svoyim radnikom Naprikinci 70 h i 80 h rokiv XIX stolittya buv diplomatichnim predstavnikom Iranu v riznih yevropejskih krayinah U 1889 roci Melkum Han buv vidstoronenij vid derzhavnoyi sluzhbi odnak cherez kilka misyaciv buv priznachenij poslannikom v Rim Z 1890 roku prozhivav u Londoni de ponad 3 h rokiv vidavav gazetu Kanun Zakon vijshlo 42 nomeri sho vidigrala pomitnu rol u rozvitku suspilstv dumki v Irani Gazeta nelegalno dostavlyalasya v Iran i popri peresliduvannya vladoyu yiyi chitachiv nabuvala poshirennya U stattyah opublikovanih na storinkah gazeti a takozh u literaturno kritichnih ta politichnih traktatah Malkom han vistupav za vstanovlennya konstitucijnogo ladu v Irani vimagav provedennya reform spryamovanih na podolannya ekonomichnoyi i kulturnoyi vidstalosti krayini Ideyi Malkom hana tak samo yak i prosta ta yasna mova jogo tvoriv spravili velikij vpliv na rozvitok novoyi perskoyi publicistiki ta literaturi U 1898 roci znovu priznachenij poslancem u Rim jomu podarovanij titul Nizam od Doule Poslom v Italiyi Malkom han perebuvav azh do svoyeyi smerti u 1908 roci Jogo sinom buv Feridun Malkom han istorik ta sportsmen uchasnik Olimpijskih igor 1900 roku Prosvitnicka diyalnist ta filosofski ideyiVelmi mozhlivim ye sho jogo vivchennya francuzkoyi movi malo naslidkom takozh i chitannya tvoriv klasikiv epohi Prosvitnictva v osobi Voltera Montesk ye Russo Didro ta inshih pismennikiv Zagalna yih risa racionalizm kritichno rozglyadaye pitannya politichnogo i socialnogo harakteru todi yak nimecki prosvititeli ciyeyi epohi buli bilshe sturbovani rozv yazannyam nagalnih pitan religijno moralnogo aspektu sho nadililo jogo takim samobutnim religijnim bachennyam yake vin vvazhav najprijnyatnishim i najprivablivishim dlya sebe v cej moment istoriyi lyudstva i v comu otochenni Takozh ye vidomosti sho vin buv yakimos chinom pov yazanij z Frankmasonstvom bagato iranciv na pochatku cogo stolittya mali duzhe neyasne uyavlennya pro Frankmasonstve vvazhayuchi sho vono ye zaminoyu religiyi ta vihodom za yiyi ramki Mozhlivo vin stikavsya z Frankmasonstvom perebuvayuchi v Britanskij Indiyi vidviduyuchi Lozhi PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Lloyd Ridgeon Religion and Politics in Modern Iran I B Tauris 2005 ISBN 1 84511 072 2 p 14 Zaven Arabadzhyan Iran Vlast reformy revolyucii XIX XX vv Nauka Gl red vost lit 1991 ISBN 5020175684 9785020175686 str 18 125 Nikki R Keddie with a section by Yann Richard Modern Iran Roots and Results of Revolution Yale University Press New Haven 2006 ISBN 0 300 12105 9 pp 431 32 S Mokulskij P Markov Teatralnaya enciklopediya Derzhavne naukove vidavnictvo Sov enciklopediya 1961 g Tom 4 str 319 N Usmanov I Braginskij Literatura Vostoka v novoe vremya Izd vo Mosk un ta 1975 str 227 705 Iosif Braginskij Institut vostokovedeniya Akademiya nauk SSSR Prosvetitelstvo v literaturah Vostoka Nauka Glav red vostochnoj lit ry 1973 str 78 317 Bulletin of the Academy of Sciences of the Georgian SSR Vidavnictvo Akademiyi nauk Gruzinskoj RSR 1981 Tom 103 str 213 Sh Badi Gorodskie srednie sloi Irana Nauka 1977 Browne Edward Granville 1983 angl Kalimat Press ISBN 9780933770393 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 3 listopada 2017 Hamid Algar Mirza Malkom han Biograficheskoe issledovanie iranskogo modernizma vidavnictvo University of California Press 1973 ISBN 0 520 02217 3

Дата публікації:
Топ