Міністерство оборони Республіки Білорусь біл Міністэрства абароны Рэспублікі Беларусь відомство уряду Білорусі уповноваж

Міністерство оборони Республіки Білорусь (біл. Міністэрства абароны Рэспублікі Беларусь) — відомство уряду Білорусі, уповноважене керувати збройними силами. Міністр оборони та його заступники призначаються і знімаються з посад президентом. Міністр входить до складу Ради безпеки Республіки Білорусь. З 20 січня 2020 року займає посаду міністра Віктор Хренін.

Міністерство оборони Республіки Білорусь

Загальна інформація
Країна	Білорусь
Дата створення	20 березня 1992
Відповідальний міністр	Хренін Віктор Геннадійович
mod.mil.by

Склад колегії міністерства за участю міністра, його 4 заступників, державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь та керуючими видами збройних сил також схвалюється президентом. Засідання колегії проводяться раз на два місяці і мають кворум при наявності половини членів. Рішення схвалюються більшістю голосів присутніх.

Склад

Центральний апарат складається з 5 головних управлінь, 2 управлінь, одного департаменту, агентства та генерального штабу.

Служба

Громадяни чоловічої статі у віці до 27 років проходять військову службу протягом 18 місяців в обов'язковому порядку, а при наявності вищої освіти — протягом року. Найм на військову службу здійснюється з числа повнолітніх громадян, в тому числі жіночої статі з 19 років, в віці до 35 років на посади солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів, а на посади офіцерів — до 30 років. Граничний вік перебування на службі для солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів, молодших і старших офіцерів, крім полковників (капітанів 1-го рангу), становить 45 років, для полковників (капітанів 1 рангу) — 50 років, генерал-лейтенант, генерал-майорів — 55 років, а для генерал-полковників — 60 років. Залишитися на службі більше граничного віку у званні до підполковника (капітана 2-го рангу) дозволяється рішеннями колегії міністерства, а військовим у званні полковника (капітана 1-го рангу) і вище — рішенням президента.

Історія

У грудні 1991 року першим міністром у справах оборони Білорусі призначили генерал-полковника Петра Чавуса. Однак тільки 20 березня 1992 року уряд схвалив Постанову про створення збройних сил Республіки Білорусь. У листопаді 1992 року Верховна Рада ухвалила Закони «Про оборону», «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» і «Про статус військовослужбовців», а 6 грудня 1992 року — військову доктрину, переухвалену 16 липня 2016 р..

У 2022 році на тлі вторгнення Росії в Україну Міністерство оборони Білорусі було включено до списків санкцій Євросоюзу, США, Швейцарії, Японії та України. У серпні 2023 року до санкцій приєдналася Канада.

Примітки

Нацыянальны прававы інтэрнэт-партал Рэспублікі Беларусь. (ред.). Указ прэзідэнта Рэспублікі Беларусь ад 28 снежня 2001 г. № 780] . pravo.by (рос.).^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. mil.by (рос.). Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
. Національне агентство з питань запобігання корупції. Архів оригіналу за 13 квітня 2023. Процитовано 31 травня 2023.
Эйсмонт, Талай, Караник – стало известно, кто попал в санкционный список Канады. ^[be] (рос.). 9 серпня 2023.

Це незавершена стаття про Білорусь.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Нацыянальны прававы інтэрнэт-партал Рэспублікі Беларусь. (ред.). Указ прэзідэнта Рэспублікі Беларусь ад 28 снежня 2001 г. № 780] . pravo.by (рос.).^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] . mil.by (рос.). Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.

[3] . Національне агентство з питань запобігання корупції. Архів оригіналу за 13 квітня 2023. Процитовано 31 травня 2023.

[4] Эйсмонт, Талай, Караник – стало известно, кто попал в санкционный список Канады. ^[be] (рос.). 9 серпня 2023.