Мінота́вр (грец. Μινώταυρος) — за уявленнями давніх греків, страховисько з людським тулубом і бичачою головою, якого народила від морського бика дружина критського царя Міноса Пасіфая. Мінотавр утримувався в лабіринті, кожні 9 років йому приносили в жертву 7 юнаків і 7 дівчат із Афін. Чудовисько вбив герой Тесей при допомозі Аріадни.
Етимологія
Ім'я Мінотавр буквально означає «бик Міноса»: від Μίνως — Мінос і ταῦρος — бик.
У міфах і легендах
Справжнім іменем Мінотавра було Астерій чи Астеріон. Так само звали критського царя, прийомним сином якого був Мінос. Мінос одружився з Пасіфаєю — дочкою Геліоса та німфи Крети (Персеїди).
Після смерті батька Мінос заявив свої права на трон і хвалився, що на знак законності правління жодна його молитва богам не лишиться нездійсненою. Мінос став молитися богові моря Посейдону, щоб той послав йому білого бика на знак своєї прихильності. Посейдон дав з моря такого бика, якого належало принести богові в жертву. Проте Мінос, вражений красою тварини, вирішив лишити бика в своєму стаді, а в жертву приніс іншого.
Посейдон помстився цареві, пробудивши в його дружини Пасіфаї пристрасть до бика. Пасіфая доручила придворному афінському майстрові Дедалу виготовити дерев'яну корову на колесах, обтягнену шкірою, щоб залізти в неї та злягтися з биком. Дедал викотив цю корову на луку, де пасся бик Посейдона. Задовільнивши свою пристрасть, Пасіфая народила дитину з бичачою головою — Мінотавра, що непомірно ріс і вимагав людського м'яса.
За смерть свого сина Андрогея Мінос призначив афінянам данину: раз на 9 років присилати на Крит 7 юнаків і 7 дівчат. На Криті їх кидали в лабіринт на поживу Мінотавру.
Герой Тесей, бачачи в Афінах відправку чергової партії юнаків і дівчат у жертву, вирішив покласти край жорстокому звичаю. За іншою версією, він сам викликався на роль жертви за умови, що якщо зуміє убити Мінотавра голіруч, то данину буде скасовано.
Дочка Міноса, Аріадна, пообіцяла Тесею допомогти у вбивстві Мінотавра, якщо герой потім одружиться з нею та забере з Криту. Вона дала Тесею чарівний клубок ниток, який, котячись і розплутуючись, вказував шлях до Мінотавра. Відповідно за ниткою потім можна було знайти і шлях назад. Герой знайшов Мінотавра і вбив його мечем, даним Аріадною, або голіруч, або палицею. Скульптурний фриз в Аміклах зображає Тесея, котрий доставляє зв'язаного Мінотавра в Афіни.
Трактування образу
Самі критяни ще в античні часи стверджували, що лабіринт був в'язницею, де утримували людей, призначених для принесення в жертву в іграх на честь Андрогея. Частину вбивали на могилі Андрогея, а решту віддавали в рабство переможцям ігор. За переказом, у Міноса був воєначальник Тавр, який забирав рабів собі та підозрювався в перелюбі з Пасіфаєю. Критський цар через це бажав позбутися його. Коли Тесей тричі переміг Тавра, вражений його здібностями Мінос оголосив героя своїм названим сином і скасував данину людьми.
Міф про Мінотавра пов'язаний з тотемістичними віруваннями і є відгомоном часів, що колись приносили в жертву людей. Данина людьми, яку греки сплачували критянам, могла бути потрібна не лише для принесення їх у жертву. Адже критський флот потребував великої кількості веслярів, і для виконання цієї важкої, рабської праці були потрібні невільники.
Відомо, що бик був символом кносської династії, котра правила на Криті, а також священною твариною. Саме в образі бика цар, імовірно, вступив у ритуальний шлюб з верховною жрицею Місяця, що поставала в образі корови. Прообразом лабіринту міг стати кносський палац, знаменитий великою кількістю кімнат. Перед ним також розташовувався майданчик з викладеним лабіринтом, який використовувався для ритуальних еротичних танців.
Якщо вважати Тесея історичною постаттю, то він жив між 1300 і 1200 роками до н. е., за покоління до Троянської війни. Міфи про цього героя в такому разі відображають поширення впливу Афін в епоху панування мінойської та мікенської культур.
Подорож лабіринтом і вбивство Мінотавра може також розглядатися як метафора духовного пробудження, зіткнення зі своїм найбільшим страхом і його подолання.
У сучасних інтерпретаціях зустрічається трактування Мінотавра як образу зневаженої особи, яку хибно вважають злою, потворною, через стереотипи про неї. Згідно з феміністичним трактуванням , Мінотавр уособлює чоловіка, який відкидає свою жіночу частину, відгороджується від того, що породжений жінкою-матір'ю.
В культурі
Данте описав Мінотавра в «Божественній комедії», помістивши його в пекло:
Вгорі ж, де ледве можна розміститься,
Розлігся звір і всього себе гриз,
Неначе той, хто до нестями злиться,
Ненатлий звір, який знеславив Кріт;
Від лжекорови він лиш міг вродиться.
Борхес у «Книзі вигаданих істот» зауважує: «Ідея про споруду, в якій губляться люди, можливо, ще дивніша за ідею про людину з бичачою головою, але вони доповнюють одна одну…» За твердженнях Борхеса, Данте, який знав давній концепт напівбика-напівлюдини, але не бачив його зображень, вигадав Мінотавра з людською головою та бичачим тулубом («Пекло», XII, 1-30). Проте такі зображення Мінотавра існували за середньовіччя й до Данте. Також Борхес зобразив у новелі «Дім Астеріона» (1947) міф про боротьбу Тесея з Мінотавром з точки зору самого Мінотавра. В цьому творі чудовисько бачить у Тесеєві рятівника, котрий позбавить Мінотавра мук самотності, а тому добровільно йде на смерть.
Перша поява Мінотавра в кіно відбулася в дотепер втраченому фільмі «Мінотавр» у 1910 році.
Мінотавр — це одна з класичних істот настільної гри , випущеної в 1974 році. Тут мінотавр не єдиний в своєму роді, а вид чи раса істот. З цієї гри походить популярний образ мінотаврів як нестримних, жорстоких варварів.
Мінотавр постає одним з головних персонажів п'єси Олеся Барліга «Кава для Мінотавра», яка була втілена у форматі телевистави в 2014 році. Також мінотаври згадуються у вірші цього автора, що подарував назву збірці «Насолода уявної смерті» та увійшов до цієї книги.
На честь Мінотавра було названо 6 кораблів Британського флоту.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мінотавр |
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Примітки
- Утворено від "Міносів тур" є практичним перекладом з грецької, Мінотавр.
- . www.etymonline.com (англ.). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- . Etymologeek (англ.). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- Діодор Сицилійський IV.61; Гігін. Міфи 41; Аполлодор. Цит. тв. III. 1.4; Павсаній II.31.1.
- Страбон X. 4. 8.
- Діодор Сицилійський. Цит. тв.; Павсаній VII. 4.5; Вергілій. Буколіки VI. 45 -46; Аполлодор. III. 1.2. і III. 1.3-4.
- Плутарх. Тесей 17; Аполлодор. Цит. тв. I.7; Схолії до «Іліади» Гомера XVIII.590; Діодор Сицилійський. Цит. тв.; Гелланік, Цит. за: Плутарх. Тесей 17.
- Плутарх. Тесей 29; Аполлодор. Епітома 1.8.
- Гомер. Іліада XVIII.590; Євстафій. Коментар до «Одіссеї» Гомера XI.320; Аполлодор. Епітома 1.9; Овідій. Героїні IV.115; Павсаній III.18.7.
- Плутарх. Тесей і Ромул; Філохор. Цит. за: Плутарх. Тесей 16; Сервій. Коментар до «Енеїди» Вергілія VI.14; Філохор. Цит. за: Плутарх. Тесей 19.
- Мустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.13
- Грейвс, Р. (1992). Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. Москва: Прогресс. с. 263—265.
- Davis, Graeme (20 листопада 2014). (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 4—5. ISBN . Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- Wass, Cassandra Camille (2009-11). (англ.). Sterling Publishing Company, Inc. с. 8. ISBN . Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- McCoppin, Rachel S. (11 жовтня 2016). (англ.). McFarland. с. 77—80. ISBN . Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- Snitow, Ann (27 серпня 2015). (англ.). Duke University Press. ISBN . Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- Данте Аліг'єрі. Божественна комедія: Пекло. Пісня 12, рядки 11-15. Переклад Євгена Дроб'язка.
- Хорхе Луїс Борхес «Книга вигаданих істот», переклад з ісп. Сергія Борщевського — Львів. Видавництво Старого Лева, 2017—240 с. — С. 110
- Kern, Hermann (2000). Through the labyrinth : designs and meanings over 5,000 years. Munich: New York. с. 116—117. ISBN . OCLC 42407502.
- Davis, Graeme (20 листопада 2014). (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 67. ISBN . Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- Sources of D&D. www.hahnlibrary.net. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 6 грудня 2021.
- Davis, Graeme (20 листопада 2014). (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 69. ISBN . Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- «Кава для Мінотавра» від Олеся Барліга [ 4 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Буквоїд, 14 липня 2014
- «Кава для Мінотавра» — вистава за п'єсою Олеся Барліга [ 4 грудня 2021 у Wayback Machine.] // YouTube канал Олеся Барліга, 11 липня 2014
- Барліг О. Насолода уявної смерті. Дніпропетровськ: Ліра, 2012, — 58 с.
- Davis, Graeme (20 листопада 2014). (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 70. ISBN . Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Minota vr grec Minwtayros za uyavlennyami davnih grekiv strahovisko z lyudskim tulubom i bichachoyu golovoyu yakogo narodila vid morskogo bika druzhina kritskogo carya Minosa Pasifaya Minotavr utrimuvavsya v labirinti kozhni 9 rokiv jomu prinosili v zhertvu 7 yunakiv i 7 divchat iz Afin Chudovisko vbiv geroj Tesej pri dopomozi Ariadni EtimologiyaIm ya Minotavr bukvalno oznachaye bik Minosa vid Minws Minos i taῦros bik U mifah i legendahTesej ta Minotavr 1826 r Spravzhnim imenem Minotavra bulo Asterij chi Asterion Tak samo zvali kritskogo carya prijomnim sinom yakogo buv Minos Minos odruzhivsya z Pasifayeyu dochkoyu Geliosa ta nimfi Kreti Perseyidi Pislya smerti batka Minos zayaviv svoyi prava na tron i hvalivsya sho na znak zakonnosti pravlinnya zhodna jogo molitva bogam ne lishitsya nezdijsnenoyu Minos stav molitisya bogovi morya Posejdonu shob toj poslav jomu bilogo bika na znak svoyeyi prihilnosti Posejdon dav z morya takogo bika yakogo nalezhalo prinesti bogovi v zhertvu Prote Minos vrazhenij krasoyu tvarini virishiv lishiti bika v svoyemu stadi a v zhertvu prinis inshogo Posejdon pomstivsya carevi probudivshi v jogo druzhini Pasifayi pristrast do bika Pasifaya doruchila pridvornomu afinskomu majstrovi Dedalu vigotoviti derev yanu korovu na kolesah obtyagnenu shkiroyu shob zalizti v neyi ta zlyagtisya z bikom Dedal vikotiv cyu korovu na luku de passya bik Posejdona Zadovilnivshi svoyu pristrast Pasifaya narodila ditinu z bichachoyu golovoyu Minotavra sho nepomirno ris i vimagav lyudskogo m yasa Za smert svogo sina Androgeya Minos priznachiv afinyanam daninu raz na 9 rokiv prisilati na Krit 7 yunakiv i 7 divchat Na Kriti yih kidali v labirint na pozhivu Minotavru Geroj Tesej bachachi v Afinah vidpravku chergovoyi partiyi yunakiv i divchat u zhertvu virishiv poklasti kraj zhorstokomu zvichayu Za inshoyu versiyeyu vin sam viklikavsya na rol zhertvi za umovi sho yaksho zumiye ubiti Minotavra goliruch to daninu bude skasovano Dochka Minosa Ariadna poobicyala Teseyu dopomogti u vbivstvi Minotavra yaksho geroj potim odruzhitsya z neyu ta zabere z Kritu Vona dala Teseyu charivnij klubok nitok yakij kotyachis i rozplutuyuchis vkazuvav shlyah do Minotavra Vidpovidno za nitkoyu potim mozhna bulo znajti i shlyah nazad Geroj znajshov Minotavra i vbiv jogo mechem danim Ariadnoyu abo goliruch abo paliceyu Skulpturnij friz v Amiklah zobrazhaye Teseya kotrij dostavlyaye zv yazanogo Minotavra v Afini Traktuvannya obrazuTesej i Minotavr Antichna chervonofigurna taril 520 510 rr do n e Sami krityani she v antichni chasi stverdzhuvali sho labirint buv v yazniceyu de utrimuvali lyudej priznachenih dlya prinesennya v zhertvu v igrah na chest Androgeya Chastinu vbivali na mogili Androgeya a reshtu viddavali v rabstvo peremozhcyam igor Za perekazom u Minosa buv voyenachalnik Tavr yakij zabirav rabiv sobi ta pidozryuvavsya v perelyubi z Pasifayeyu Kritskij car cherez ce bazhav pozbutisya jogo Koli Tesej trichi peremig Tavra vrazhenij jogo zdibnostyami Minos ogolosiv geroya svoyim nazvanim sinom i skasuvav daninu lyudmi Mif pro Minotavra pov yazanij z totemistichnimi viruvannyami i ye vidgomonom chasiv sho kolis prinosili v zhertvu lyudej Danina lyudmi yaku greki splachuvali krityanam mogla buti potribna ne lishe dlya prinesennya yih u zhertvu Adzhe kritskij flot potrebuvav velikoyi kilkosti veslyariv i dlya vikonannya ciyeyi vazhkoyi rabskoyi praci buli potribni nevilniki Vidomo sho bik buv simvolom knosskoyi dinastiyi kotra pravila na Kriti a takozh svyashennoyu tvarinoyu Same v obrazi bika car imovirno vstupiv u ritualnij shlyub z verhovnoyu zhriceyu Misyacya sho postavala v obrazi korovi Proobrazom labirintu mig stati knosskij palac znamenitij velikoyu kilkistyu kimnat Pered nim takozh roztashovuvavsya majdanchik z vikladenim labirintom yakij vikoristovuvavsya dlya ritualnih erotichnih tanciv Yaksho vvazhati Teseya istorichnoyu postattyu to vin zhiv mizh 1300 i 1200 rokami do n e za pokolinnya do Troyanskoyi vijni Mifi pro cogo geroya v takomu razi vidobrazhayut poshirennya vplivu Afin v epohu panuvannya minojskoyi ta mikenskoyi kultur Podorozh labirintom i vbivstvo Minotavra mozhe takozh rozglyadatisya yak metafora duhovnogo probudzhennya zitknennya zi svoyim najbilshim strahom i jogo podolannya U suchasnih interpretaciyah zustrichayetsya traktuvannya Minotavra yak obrazu znevazhenoyi osobi yaku hibno vvazhayut zloyu potvornoyu cherez stereotipi pro neyi Zgidno z feministichnim traktuvannyam Minotavr uosoblyuye cholovika yakij vidkidaye svoyu zhinochu chastinu vidgorodzhuyetsya vid togo sho porodzhenij zhinkoyu matir yu V kulturiTesej i minotavr u labirinti Malyunok Edvarda Bern Dzhonsa 1861 r Dante opisav Minotavra v Bozhestvennij komediyi pomistivshi jogo v peklo Vgori zh de ledve mozhna rozmistitsya Rozligsya zvir i vsogo sebe griz Nenache toj hto do nestyami zlitsya Nenatlij zvir yakij zneslaviv Krit Vid lzhekorovi vin lish mig vroditsya Borhes u Knizi vigadanih istot zauvazhuye Ideya pro sporudu v yakij gublyatsya lyudi mozhlivo she divnisha za ideyu pro lyudinu z bichachoyu golovoyu ale voni dopovnyuyut odna odnu Za tverdzhennyah Borhesa Dante yakij znav davnij koncept napivbika napivlyudini ale ne bachiv jogo zobrazhen vigadav Minotavra z lyudskoyu golovoyu ta bichachim tulubom Peklo XII 1 30 Prote taki zobrazhennya Minotavra isnuvali za serednovichchya j do Dante Takozh Borhes zobraziv u noveli Dim Asteriona 1947 mif pro borotbu Teseya z Minotavrom z tochki zoru samogo Minotavra V comu tvori chudovisko bachit u Teseyevi ryativnika kotrij pozbavit Minotavra muk samotnosti a tomu dobrovilno jde na smert Persha poyava Minotavra v kino vidbulasya v doteper vtrachenomu filmi Minotavr u 1910 roci Minotavr ce odna z klasichnih istot nastilnoyi gri Dungeons amp Dragons vipushenoyi v 1974 roci Tut minotavr ne yedinij v svoyemu rodi a vid chi rasa istot Z ciyeyi gri pohodit populyarnij obraz minotavriv yak nestrimnih zhorstokih varvariv Minotavr postaye odnim z golovnih personazhiv p yesi Olesya Barliga Kava dlya Minotavra yaka bula vtilena u formati televistavi v 2014 roci Takozh minotavri zgaduyutsya u virshi cogo avtora sho podaruvav nazvu zbirci Nasoloda uyavnoyi smerti ta uvijshov do ciyeyi knigi Na chest Minotavra bulo nazvano 6 korabliv Britanskogo flotu LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Minotavr Slovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok PrimitkiUtvoreno vid Minosiv tur ye praktichnim perekladom z greckoyi Minotavr www etymonline com angl Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Etymologeek angl Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Diodor Sicilijskij IV 61 Gigin Mifi 41 Apollodor Cit tv III 1 4 Pavsanij II 31 1 Strabon X 4 8 Diodor Sicilijskij Cit tv Pavsanij VII 4 5 Vergilij Bukoliki VI 45 46 Apollodor III 1 2 i III 1 3 4 Plutarh Tesej 17 Apollodor Cit tv I 7 Sholiyi do Iliadi Gomera XVIII 590 Diodor Sicilijskij Cit tv Gellanik Cit za Plutarh Tesej 17 Plutarh Tesej 29 Apollodor Epitoma 1 8 Gomer Iliada XVIII 590 Yevstafij Komentar do Odisseyi Gomera XI 320 Apollodor Epitoma 1 9 Ovidij Geroyini IV 115 Pavsanij III 18 7 Plutarh Tesej i Romul Filohor Cit za Plutarh Tesej 16 Servij Komentar do Eneyidi Vergiliya VI 14 Filohor Cit za Plutarh Tesej 19 Mustafin O Zolote runo Istoriya zaplutana v mifah H 2019 s 13 Grejvs R 1992 Mify Drevnej Grecii R Grejvs Per s angl K P Lukyanenko Pod red i s poslesl A A Taho Godi Moskva Progress s 263 265 Davis Graeme 20 listopada 2014 angl Bloomsbury Publishing s 4 5 ISBN 978 1 4728 0407 5 Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2021 Wass Cassandra Camille 2009 11 angl Sterling Publishing Company Inc s 8 ISBN 978 1 4027 6529 2 Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2021 McCoppin Rachel S 11 zhovtnya 2016 angl McFarland s 77 80 ISBN 978 1 4766 6201 5 Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2021 Snitow Ann 27 serpnya 2015 angl Duke University Press ISBN 978 0 8223 7567 8 Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2021 Dante Alig yeri Bozhestvenna komediya Peklo Pisnya 12 ryadki 11 15 Pereklad Yevgena Drob yazka Horhe Luyis Borhes Kniga vigadanih istot pereklad z isp Sergiya Borshevskogo Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2017 240 s S 110 Kern Hermann 2000 Through the labyrinth designs and meanings over 5 000 years Munich New York s 116 117 ISBN 3 7913 2144 7 OCLC 42407502 Davis Graeme 20 listopada 2014 angl Bloomsbury Publishing s 67 ISBN 978 1 4728 0407 5 Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2021 Sources of D amp D www hahnlibrary net Arhiv originalu za 7 travnya 2012 Procitovano 6 grudnya 2021 Davis Graeme 20 listopada 2014 angl Bloomsbury Publishing s 69 ISBN 978 1 4728 0407 5 Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2021 Kava dlya Minotavra vid Olesya Barliga 4 grudnya 2021 u Wayback Machine Bukvoyid 14 lipnya 2014 Kava dlya Minotavra vistava za p yesoyu Olesya Barliga 4 grudnya 2021 u Wayback Machine YouTube kanal Olesya Barliga 11 lipnya 2014 Barlig O Nasoloda uyavnoyi smerti Dnipropetrovsk Lira 2012 58 s Davis Graeme 20 listopada 2014 angl Bloomsbury Publishing s 70 ISBN 978 1 4728 0407 5 Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2021