Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мінеїті Кога (яп. 古賀 峯; 25 вересня 1885, Аріта, Японська імперія — 31 березня 1944, Давао, Республіка Філіппіни) — японський військовий діяч, флотоводець, маршал флоту (1 травня 1944, посмертно), учасник Другої світової війни. Після смерті Ісороку Ямамото змінив його на посаді очільника , проте невдовзі і сам загинув у авіакатастрофі.
| Мінеїті Кога | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| яп. 古賀峯一 | |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| Народження | 25 вересня 1885 Аріта, префектура Саґа, Кюсю, Японська імперія | ||||||||||||||||||
| Смерть | 31 березня 1944 (58 років) Давао, Республіка Філіппіниd | ||||||||||||||||||
| Поховання | кладовище Тама | ||||||||||||||||||
| Національність | японець | ||||||||||||||||||
| Країна | Японська імперія | ||||||||||||||||||
| Приналежність | Японська імперія | ||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  Імперський флот Японії | ||||||||||||||||||
| Рід військ | військово-морські сили | ||||||||||||||||||
| Освіта | Військова академія флоту Японії | ||||||||||||||||||
| Роки служби | 1906–1944 | ||||||||||||||||||
| Звання |  Маршал флоту (посмертно) | ||||||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||||||
| Війни / битви | Японсько-китайська війна Друга світова війна • Війна в Тихому океані | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||
 Мінеїті Кога у Вікісховищі | |||||||||||||||||||
Ранні роки
Мінеїті Кога народився 25 вересня 1885 року в містечку Аріта, що в префектурі Саґа (острів Кюсю). Після завершення школи вступив до Військової академії флоту Японії і закінчив її 1906 року, ставши чотирнадцятим за успішністю з-поміж 176 курсантів. Того ж року у званні мічмана Кога почав службу на флоті на борту крейсера Мацусіма. Брав участь у подорожі в Сінгапур, Порт-Артур, Циндао, Пусан та інші міста. Повернувшись додому, отримав звання молодшого лейтенанта й був перенаправлений на крейсер Каторі. Пізніше проходив службу на кораблях Отова та Сума.
У званні лейтенанта Кога служив на борту кораблів Сойя та Акі. 1911 року став старшим лейтенантом і продовжив кар'єру на судні Касіма. Пізніше Кога працював у штабі берегової охорони до свого чергового підвищення у званні у 1917 році.
Подальший розвиток кар'єри
У Першій світовій війні Кога участі фактично не брав. Попри це, 1920 року він відправився у дипломатичне відрядження до Франції. Повернувшись додому 1922 року, був направлений на важкий крейсер Кітакамі. 1926 року знову відправився до Франції, проте цього разу обійняв посаду військового аташе при посольстві у Парижі.
Повернувшись додому, Кога очолив військово-морську базу в місті Йокосука. 31 грудня 1930 року став командиром крейсера Аоба, а рівно через рік — лінкора Ісьо. 31 грудня 1932 року був підвищений до контрадмірала та очолив управління розвідки при Генеральному штабі флоту. 1936 року, отримавши звання віцеадмірала, Мінеїті став заступником начальника Генерального штабу флоту Японської імперії.
1939 року Кога очолив 2-й флот, а 1941 року — флот Китайського регіону.
Друга світова війна
Мінеїті повністю підтримував адмірала Ямамото у побоюваннях останнього щодо ведення війни зі Сполученими штатами, проте був проти ідей Ісороку щодо зміщення акценту на користь авіації, залишаючись переконаним прихильником лінкорів як і більшість офіцерів старої школи. Попри це, Кога брав участь у плануванні нападу на Перл-Гарбор та у практичній реалізації даного плану. Пізніше він керував плануванням та командував веденням переможної для японців битви за Гонконг.
З травня 1942 року Кога обіймав посаду командувача військово-морської бази в Іокасуці. 31 березня 1943 року він був підвищений до адмірала.
Після смерті адмірала Ямамото 18 квітня 1943 року, Кога став новим очільником . Своїм флагманським кораблем він обрав лінкор Мусасі. Мінеїті спробував відновити боєздатність флоту шляхом його реорганізації та поділу на окремі мобільні групи, що мали будуватися навколо авіаносців, а також шляхом створення потужного авіаційного флоту для налагодження взаємодії даних сил. Він планував завдати удару по американських з'єднання біля Алеутських островів, а тоді організувати нову велику морську битву наприкінці 1943 року. Проте великі втрати у живій силі та авіації змусили японців покинути Соломонові острови, також вони втратили базу в Рабаулі та зазнали поразки на островах Гілберта. Тому Кога змінив початковий план. Тепер він зосередився на тому, щоб зберегти якомога більшу кількість кораблів, щоб зустріти американський флот на підступах до Маріанських островів і Філіппінського моря. Крім того, Мінеїті працював над посиленням конвоїв торгового флоту та організацією боротьби з американськими підводними човнами.
Мінеїта Кога загинув 31 березня 1944 року, здійснюючи політ та споглядаючи за виведенням сил з його баз на Філіппінах. Літак адмірала потрапив у тайфун між Палау і Давао, після чого пілоти не впоралися з керуванням і відбулася авіакатастрофа. Про загибель адмірала офіційно було оголошено лише у травні 1944 року.
Нагороди
- Знак випускника училища морських офіцерів
- Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо
- Військова медаль 1918—1920
- Медаль Перемоги
- Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
- Орден Вранішнього Сонця 4-го і 1-го класу
- Орден Золотого шуліки 1-го ступеня
- Орден Священного скарбу 1-го класу
- Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (Франція)
- Медаль Маньчжурського інциденту
- Медаль Китайського інциденту 1937
- Знак командора
- Знак маршала (1944; посмертно)
Маньчжурська держава
- Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія»
- Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію
Третій Рейх
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям (12 травня 1944; посмертно) — отримав лицарський хрест і дубове листя одночасно.
Примітки
Джерела
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.305-306 — 4000 экз. —
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mineyiti Koga yap 古賀 峯 25 veresnya 1885 Arita Yaponska imperiya 31 bereznya 1944 Davao Respublika Filippini yaponskij vijskovij diyach flotovodec marshal flotu 1 travnya 1944 posmertno uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Pislya smerti Isoroku Yamamoto zminiv jogo na posadi ochilnika prote nevdovzi i sam zaginuv u aviakatastrofi Mineyiti Kogayap 古賀峯一Narodzhennya25 veresnya 1885 1885 09 25 Arita prefektura Saga Kyusyu Yaponska imperiyaSmert31 bereznya 1944 1944 03 31 58 rokiv Davao Respublika Filippini dPohovannyakladovishe TamaNacionalnistyaponecKrayinaYaponska imperiyaPrinalezhnistYaponska imperiyaVid zbrojnih silImperskij flot YaponiyiRid vijskvijskovo morski siliOsvitaVijskova akademiya flotu YaponiyiRoki sluzhbi1906 1944ZvannyaMarshal flotu posmertno KomanduvannyaVijni bitviYaponsko kitajska vijna Druga svitova vijna Vijna v Tihomu okeaniNagorodiPam yatna medal vstupu na prestol imperatora Tajso Medal Peremogi Velikobritaniya Pam yatna medal vstupu na prestol imperatora SovaOficer ordena Pochesnogo legionuPam yatna medal 2600 rokiv Yaponiyi Licarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam Mineyiti Koga u VikishovishiRanni rokiMineyiti Koga narodivsya 25 veresnya 1885 roku v mistechku Arita sho v prefekturi Saga ostriv Kyusyu Pislya zavershennya shkoli vstupiv do Vijskovoyi akademiyi flotu Yaponiyi i zakinchiv yiyi 1906 roku stavshi chotirnadcyatim za uspishnistyu z pomizh 176 kursantiv Togo zh roku u zvanni michmana Koga pochav sluzhbu na floti na bortu krejsera Macusima Brav uchast u podorozhi v Singapur Port Artur Cindao Pusan ta inshi mista Povernuvshis dodomu otrimav zvannya molodshogo lejtenanta j buv perenapravlenij na krejser Katori Piznishe prohodiv sluzhbu na korablyah Otova ta Suma U zvanni lejtenanta Koga sluzhiv na bortu korabliv Sojya ta Aki 1911 roku stav starshim lejtenantom i prodovzhiv kar yeru na sudni Kasima Piznishe Koga pracyuvav u shtabi beregovoyi ohoroni do svogo chergovogo pidvishennya u zvanni u 1917 roci Podalshij rozvitok kar yeriU Pershij svitovij vijni Koga uchasti faktichno ne brav Popri ce 1920 roku vin vidpravivsya u diplomatichne vidryadzhennya do Franciyi Povernuvshis dodomu 1922 roku buv napravlenij na vazhkij krejser Kitakami 1926 roku znovu vidpravivsya do Franciyi prote cogo razu obijnyav posadu vijskovogo atashe pri posolstvi u Parizhi Mineyiti Koga perednij ryad tretij pravoruch razom iz oficerami shtabu 2 o flotu Yaponiyi Povernuvshis dodomu Koga ocholiv vijskovo morsku bazu v misti Jokosuka 31 grudnya 1930 roku stav komandirom krejsera Aoba a rivno cherez rik linkora Iso 31 grudnya 1932 roku buv pidvishenij do kontradmirala ta ocholiv upravlinnya rozvidki pri Generalnomu shtabi flotu 1936 roku otrimavshi zvannya viceadmirala Mineyiti stav zastupnikom nachalnika Generalnogo shtabu flotu Yaponskoyi imperiyi 1939 roku Koga ocholiv 2 j flot a 1941 roku flot Kitajskogo regionu Druga svitova vijnaMineyiti povnistyu pidtrimuvav admirala Yamamoto u poboyuvannyah ostannogo shodo vedennya vijni zi Spoluchenimi shtatami prote buv proti idej Isoroku shodo zmishennya akcentu na korist aviaciyi zalishayuchis perekonanim prihilnikom linkoriv yak i bilshist oficeriv staroyi shkoli Popri ce Koga brav uchast u planuvanni napadu na Perl Garbor ta u praktichnij realizaciyi danogo planu Piznishe vin keruvav planuvannyam ta komanduvav vedennyam peremozhnoyi dlya yaponciv bitvi za Gonkong Z travnya 1942 roku Koga obijmav posadu komanduvacha vijskovo morskoyi bazi v Iokasuci 31 bereznya 1943 roku vin buv pidvishenij do admirala Ochilnik Ob yednanogo flotu admiral Mineyiti Koga 1943 rik Pislya smerti admirala Yamamoto 18 kvitnya 1943 roku Koga stav novim ochilnikom Svoyim flagmanskim korablem vin obrav linkor Musasi Mineyiti sprobuvav vidnoviti boyezdatnist flotu shlyahom jogo reorganizaciyi ta podilu na okremi mobilni grupi sho mali buduvatisya navkolo avianosciv a takozh shlyahom stvorennya potuzhnogo aviacijnogo flotu dlya nalagodzhennya vzayemodiyi danih sil Vin planuvav zavdati udaru po amerikanskih z yednannya bilya Aleutskih ostroviv a todi organizuvati novu veliku morsku bitvu naprikinci 1943 roku Prote veliki vtrati u zhivij sili ta aviaciyi zmusili yaponciv pokinuti Solomonovi ostrovi takozh voni vtratili bazu v Rabauli ta zaznali porazki na ostrovah Gilberta Tomu Koga zminiv pochatkovij plan Teper vin zoseredivsya na tomu shob zberegti yakomoga bilshu kilkist korabliv shob zustriti amerikanskij flot na pidstupah do Marianskih ostroviv i Filippinskogo morya Krim togo Mineyiti pracyuvav nad posilennyam konvoyiv torgovogo flotu ta organizaciyeyu borotbi z amerikanskimi pidvodnimi chovnami Mineyita Koga zaginuv 31 bereznya 1944 roku zdijsnyuyuchi polit ta spoglyadayuchi za vivedennyam sil z jogo baz na Filippinah Litak admirala potrapiv u tajfun mizh Palau i Davao pislya chogo piloti ne vporalisya z keruvannyam i vidbulasya aviakatastrofa Pro zagibel admirala oficijno bulo ogolosheno lishe u travni 1944 roku NagorodiZnak vipusknika uchilisha morskih oficeriv Pam yatna medal vstupu na prestol imperatora Tajso Vijskova medal 1918 1920 Medal Peremogi Pam yatna medal vstupu na prestol imperatora Sova Orden Vranishnogo Soncya 4 go i 1 go klasu Orden Zolotogo shuliki 1 go stupenya Orden Svyashennogo skarbu 1 go klasu Orden Pochesnogo legionu oficerskij hrest Franciya Medal Manchzhurskogo incidentu Medal Kitajskogo incidentu 1937 Znak komandora Znak marshala 1944 posmertno Manchzhurska derzhava Medal nacionalnogo fondu Velika Manchzhuriya Pam yatna medal imperatorskogo vizitu v YaponiyuTretij Rejh Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Licarskij hrest Zaliznogo hresta z dubovim listyam 12 travnya 1944 posmertno otrimav licarskij hrest i dubove listya odnochasno PrimitkiDzherelaZalesskij K A Zheleznyj krest M Yauza press 2007 s 305 306 4000 ekz ISBN 978 5 903339 37 2 Fellgiebel W P Elite of the Third Reich The recipients of the Knight s Cross of the Iron Cross 1939 1945 A Reference Helion amp Company Limited Solihull 2003 ISBN 1 874622 46 9