Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мікролітотипи (рос. микролитотипы, англ. microlithotypes, нім. Mikrolithotype m pl) — нашарування, які складають органічну частину гумусового вугілля і розрізняються за складом та участю мацералів групи вітриніту Vt, інертиніту J, ліптиніту L.
Загальна характеристика
Мацерали вугілля, особливо мацерали групи екзиніту (ліптиніту), а також мікриніт і макриніт рідко зустрічаються в чистому вигляді. Частіше вони асоціюють з мацералами тієї ж групи або з мацералами двох інших груп. Такі асоціації називаються «мікролітотипами». Мікролітотипи підрозділяються на три групи: мономацеральні, бімацеральні і тримацеральні мікролітотипи, залежно від вмісту в мікролітотипі мацералів однієї, двох або трьох груп. Всі мікролітотипи на відміну від мацералів мають суфікс «-іт». Для чіткішого розмежування між різними мікролітотіпами Міжнародний комітет із петрології вугілля прийняв дві умови, а саме про мінімальну ширину смуги в мікронах і так званому «правилі 5 %». Перша умова означає, що при аналізах мікролітотип як такий може виділятися тільки в тому випадку, якщо на полірованій поверхні, утвореній перпендикулярно площині напластовування, він має ширину принаймні 50 мкм або його мінімальна поверхня становить 50х50 мкм. Правило 5 % обумовлено тим фактом, що ні мономацеральні, ні бімацеральні мікролітотипи не складаються цілком з мацералів однієї або двох мацеральних груп. Згідно з цією умовою, мономацеральний або бімацеральний мікролітотип може містити до 5 % акцесорних мацералів, або, інакше кажучи, мацералів, які нетипові для нього. Мономацеральний мікролітотип «вітрит» наприклад, повинен містити не менше 95 % вітриніту і не більше 5 % екзиніту і (або) інертиніту. В табл. подана класифікація мікролітотипів твердого вугілля і їхній склад по мацеральних групах і по окремих мацералах (без урахування мінеральних складових).
Таблиця – Зведені дані про мікролітотипи
| Мацеральний склад чистого вугілля, % | Мікролітотип | Склад за мацеральною групою чистого вугілля, % | Група мікролітотипу |
| Мономацерал Со>95 Т>95 VD>95 | (Коліт) (Теліт) | V>95 | Вітрит |
| S>95 Cu>95 R>95 A>95 LD>95 | Спорит (Кутит) (Резит) Альгіт | E(L)>95 | Ліптит |
| Sf>95 F>95 Sc>95 ID>95 M>95 | Семифюзит Фюзит (Склеротит) Інертодетрит (Макроїт) | І>95 | Інертит |
| Бімацерал V+S>95 V+Cu>95 V+R>95 V+LD>95 | Спорокларит Кутинокларит (Резинокларит) | V+E(L)>95 | Кларит V, E(L) |
| V+M>95 V+Sf>95 V+F>95 V+S>95 V+ID>95 | V+І>95 | Вітринертит V, І | |
| І+S>95 І+Cu>95 І+R>95 І+LD>95 | Спородурит (Кутинодурит) (Резинодурит) | І+E(L)>95 | Дюрит І, Е(L) |
| Тримацерал V, І,E>95 | Дурокларит Вітринітоліптит Клародурит | V>І, E(L) E>І, VI>V, E(L) | Тримацерит V, І, E(L) |
Історія терміну
Термін введений К. А. Сейлером в 1954 р. для позначення типових асоціацій мацералів і асоціацій мацералів з мінералами, виявлених при мікроскопії гумусового вугілля. Мікролітотип може бути аґломерацією одного мацерала або природних мікроскопічних асоціацій мацералів однієї або більше груп з (або) без випадкової (побічної) мінеральної речовини. Між літотипами і мікролітотипами ясного взаємозв'язку не існує. Наприклад, літотип дюрен тьмяного вигляду може складатися не тільки з клариту, багатого ліптинітом, тримацериту і дюриту, але і з вітриту, сильно забрудненого мінеральною речовиною.
Походження слова: mikros (грецьк.) — маленький, lithos (грецьк.) — камінь, typos (грецьк.) — тип. Син.: макротип (Г. Х. Кейді, 1942 р.), частково стрейфенарт (streifenart), частково підтип, тип вугілля (ТВМ).
Класифікація
Номенклатурна комісія Міжнародного комітету з петрології вугілля встановила мінімальну оцінювану товщину (потужність) мікролітотипів в 50 мкм, а також саму назву згідно з відомою системою Стопс-Геерлен (система SH) та закінчення в назвах «іт»(«ит»). Мікролітотипи класифікують за числом груп мацералів на одномацерали (мономацерали) — вітрит, інертит, та ліптит; двомацерали (бімацерали) — кларит(іт) Vt+L, дюрит J+L, вітринертит Vt+J та тримацерали Vt,+J+L. В складі одномацералів допускається присутність інших у кількостях до 5 % об'ємних. Для складних М. участь окремих груп мацералів повинна бути більшою 5 % об'ємних. При переважанні одного з мацералів після назви мікролітотипу пишуть індекс цього мацералу, наприклад, кларит L, дюрит J.
Інша вітчизняна схема класифікації (Донецьк, М. М. Ліфшиць, 1959) побудована більш деталізовано і за іншим принципом — за співвідношенням всіх трьох груп мацералів незалежно від їх участі. В умовних межах вмісту мацералів, за вітринітом визначається назва мікролітотипів, які відповідають назвам літотипів. За сучасною номенклатурою: ультракларит, кларит, дюрокларит, клародюрит, дюрит та ультрадюрит. За вмістом ліптиніту та інертиніту М. відносять до ліптинітових, змішаних та інертинітових; відповідно після назви М. пишуть індекс мацерала, наприклад, кларит L.
Характеристика
Мікролітотипи з тісно зв'язаними вкрапленнями глинистої речовини, оксидів кремнію, карбонатів або сумішей мінералів при їх вмісті 20-60 % об'ємних, а піриту 5-20 % названі відповідно — , , , карбомінерит, (ISO. 7404-1-84).
Мікролітотипи мають пластовидну лінзоподібну форму, розмір від мікроскопічного до значного, площа розповсюдження варіює в широких межах. При потужності шарів від декількох см до 1 м та більше вони представляють своєрідні типи вугілля викопного з рівномірним розподілом мацералів (це є характерною особливістю М.) і, відповідно, однорідною структурою, наприклад, клареновий кутинітовий, ультрадюреновий типи та ін. Згідно зі складом мацералів М. розрізняють за хімічними, фізичними та технологічними властивостями, наприклад, за густиною, міцністю, тріщинуватістю. При руйнуванні та подрібненні вугілля його дезінтеграція відбувається по площинах дотику мікролітотипів і карбомінеритів. Це приводить до того, що частинки подрібненого вугілля крупністю менше 3 мм представлені різними мікролітотипами і карбомінеритами. Ця відома особливість гумусового вугілля справляє суттєвий вплив на їх збагачення. Різна міцність мікролітотипів проявляється в ґрануломеричному складі, а також впливає на характер пилоутворення, сорбційну здатність, окиснення, самозаймання та спікливі властивості вугілля. Склад, розмір і розподіл М. є характеристикою мікроструктури (і структури) вугілля, одною з ознак типу вугілля і кореляції вугільних пластів.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600.
- Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikrolitotipi ros mikrolitotipy angl microlithotypes nim Mikrolithotype m pl nasharuvannya yaki skladayut organichnu chastinu gumusovogo vugillya i rozriznyayutsya za skladom ta uchastyu maceraliv grupi vitrinitu Vt inertinitu J liptinitu L Zagalna harakteristikaMacerali vugillya osoblivo macerali grupi ekzinitu liptinitu a takozh mikrinit i makrinit ridko zustrichayutsya v chistomu viglyadi Chastishe voni asociyuyut z maceralami tiyeyi zh grupi abo z maceralami dvoh inshih grup Taki asociaciyi nazivayutsya mikrolitotipami Mikrolitotipi pidrozdilyayutsya na tri grupi monomaceralni bimaceralni i trimaceralni mikrolitotipi zalezhno vid vmistu v mikrolitotipi maceraliv odniyeyi dvoh abo troh grup Vsi mikrolitotipi na vidminu vid maceraliv mayut sufiks it Dlya chitkishogo rozmezhuvannya mizh riznimi mikrolitotipami Mizhnarodnij komitet iz petrologiyi vugillya prijnyav dvi umovi a same pro minimalnu shirinu smugi v mikronah i tak zvanomu pravili 5 Persha umova oznachaye sho pri analizah mikrolitotip yak takij mozhe vidilyatisya tilki v tomu vipadku yaksho na polirovanij poverhni utvorenij perpendikulyarno ploshini naplastovuvannya vin maye shirinu prinajmni 50 mkm abo jogo minimalna poverhnya stanovit 50h50 mkm Pravilo 5 obumovleno tim faktom sho ni monomaceralni ni bimaceralni mikrolitotipi ne skladayutsya cilkom z maceraliv odniyeyi abo dvoh maceralnih grup Zgidno z ciyeyu umovoyu monomaceralnij abo bimaceralnij mikrolitotip mozhe mistiti do 5 akcesornih maceraliv abo inakshe kazhuchi maceraliv yaki netipovi dlya nogo Monomaceralnij mikrolitotip vitrit napriklad povinen mistiti ne menshe 95 vitrinitu i ne bilshe 5 ekzinitu i abo inertinitu V tabl podana klasifikaciya mikrolitotipiv tverdogo vugillya i yihnij sklad po maceralnih grupah i po okremih maceralah bez urahuvannya mineralnih skladovih Tablicya Zvedeni dani pro mikrolitotipi Maceralnij sklad chistogo vugillya Mikrolitotip Sklad za maceralnoyu grupoyu chistogo vugillya Grupa mikrolitotipu Monomaceral So gt 95 T gt 95 VD gt 95 Kolit Telit V gt 95 Vitrit S gt 95 Cu gt 95 R gt 95 A gt 95 LD gt 95 Sporit Kutit Rezit Algit E L gt 95 Liptit Sf gt 95 F gt 95 Sc gt 95 ID gt 95 M gt 95 Semifyuzit Fyuzit Sklerotit Inertodetrit Makroyit I gt 95 Inertit Bimaceral V S gt 95 V Cu gt 95 V R gt 95 V LD gt 95 Sporoklarit Kutinoklarit Rezinoklarit V E L gt 95 Klarit V E L V M gt 95 V Sf gt 95 V F gt 95 V S gt 95 V ID gt 95 V I gt 95 Vitrinertit V I I S gt 95 I Cu gt 95 I R gt 95 I LD gt 95 Sporodurit Kutinodurit Rezinodurit I E L gt 95 Dyurit I E L Trimaceral V I E gt 95 Duroklarit Vitrinitoliptit Klarodurit V gt I E L E gt I VI gt V E L Trimacerit V I E L Istoriya terminuTermin vvedenij K A Sejlerom v 1954 r dlya poznachennya tipovih asociacij maceraliv i asociacij maceraliv z mineralami viyavlenih pri mikroskopiyi gumusovogo vugillya Mikrolitotip mozhe buti aglomeraciyeyu odnogo macerala abo prirodnih mikroskopichnih asociacij maceraliv odniyeyi abo bilshe grup z abo bez vipadkovoyi pobichnoyi mineralnoyi rechovini Mizh litotipami i mikrolitotipami yasnogo vzayemozv yazku ne isnuye Napriklad litotip dyuren tmyanogo viglyadu mozhe skladatisya ne tilki z klaritu bagatogo liptinitom trimaceritu i dyuritu ale i z vitritu silno zabrudnenogo mineralnoyu rechovinoyu Pohodzhennya slova mikros greck malenkij lithos greck kamin typos greck tip Sin makrotip G H Kejdi 1942 r chastkovo strejfenart streifenart chastkovo pidtip tip vugillya TVM KlasifikaciyaNomenklaturna komisiya Mizhnarodnogo komitetu z petrologiyi vugillya vstanovila minimalnu ocinyuvanu tovshinu potuzhnist mikrolitotipiv v 50 mkm a takozh samu nazvu zgidno z vidomoyu sistemoyu Stops Geerlen sistema SH ta zakinchennya v nazvah it it Mikrolitotipi klasifikuyut za chislom grup maceraliv na odnomacerali monomacerali vitrit inertit ta liptit dvomacerali bimacerali klarit it Vt L dyurit J L vitrinertit Vt J ta trimacerali Vt J L V skladi odnomaceraliv dopuskayetsya prisutnist inshih u kilkostyah do 5 ob yemnih Dlya skladnih M uchast okremih grup maceraliv povinna buti bilshoyu 5 ob yemnih Pri perevazhanni odnogo z maceraliv pislya nazvi mikrolitotipu pishut indeks cogo maceralu napriklad klarit L dyurit J Insha vitchiznyana shema klasifikaciyi Doneck M M Lifshic 1959 pobudovana bilsh detalizovano i za inshim principom za spivvidnoshennyam vsih troh grup maceraliv nezalezhno vid yih uchasti V umovnih mezhah vmistu maceraliv za vitrinitom viznachayetsya nazva mikrolitotipiv yaki vidpovidayut nazvam litotipiv Za suchasnoyu nomenklaturoyu ultraklarit klarit dyuroklarit klarodyurit dyurit ta ultradyurit Za vmistom liptinitu ta inertinitu M vidnosyat do liptinitovih zmishanih ta inertinitovih vidpovidno pislya nazvi M pishut indeks macerala napriklad klarit L HarakteristikaMikrolitotipi z tisno zv yazanimi vkraplennyami glinistoyi rechovini oksidiv kremniyu karbonativ abo sumishej mineraliv pri yih vmisti 20 60 ob yemnih a piritu 5 20 nazvani vidpovidno karbominerit ISO 7404 1 84 Mikrolitotipi mayut plastovidnu linzopodibnu formu rozmir vid mikroskopichnogo do znachnogo plosha rozpovsyudzhennya variyuye v shirokih mezhah Pri potuzhnosti shariv vid dekilkoh sm do 1 m ta bilshe voni predstavlyayut svoyeridni tipi vugillya vikopnogo z rivnomirnim rozpodilom maceraliv ce ye harakternoyu osoblivistyu M i vidpovidno odnoridnoyu strukturoyu napriklad klarenovij kutinitovij ultradyurenovij tipi ta in Zgidno zi skladom maceraliv M rozriznyayut za himichnimi fizichnimi ta tehnologichnimi vlastivostyami napriklad za gustinoyu micnistyu trishinuvatistyu Pri rujnuvanni ta podribnenni vugillya jogo dezintegraciya vidbuvayetsya po ploshinah dotiku mikrolitotipiv i karbomineritiv Ce privodit do togo sho chastinki podribnenogo vugillya krupnistyu menshe 3 mm predstavleni riznimi mikrolitotipami i karbomineritami Cya vidoma osoblivist gumusovogo vugillya spravlyaye suttyevij vpliv na yih zbagachennya Rizna micnist mikrolitotipiv proyavlyayetsya v granulomerichnomu skladi a takozh vplivaye na harakter piloutvorennya sorbcijnu zdatnist okisnennya samozajmannya ta spiklivi vlastivosti vugillya Sklad rozmir i rozpodil M ye harakteristikoyu mikrostrukturi i strukturi vugillya odnoyu z oznak tipu vugillya i korelyaciyi vugilnih plastiv Div takozhMacerali Mikrokomponenti KarbomineritiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4 Macenko G Bileckij V Shendrik T Korotkij slovnik z petrografiyi vugillya Doneck Shid vidavn dim 2011 74 s