Мико́ла Дми́трович Мізко (* 13 (25) травня 1818, Катеринослав — 27 травня 1881, Москва) — український та російський журналіст, літературний критик, перекладач і фольклорист.
Мізко Микола Дмитрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 13 (25) травня 1818 Дніпропетровськ | |||
Помер | 15 (27) травня 1881 (63 роки) Москва | |||
Громадянство | Російська імперія | |||
Діяльність | письменник, перекладач | |||
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
| ||||
Життєпис
Народився в родині директора Катеринославської чоловічої гімназії. Родина походила від старовинного козацького роду з Борзни, вихідці якого були священиками та педагогами. 1822 року помирає його мати. Батько був першим директором, і власне фундатором першої Катеринославської гімназії.
1833 закінчив Київську духовну академію, на службі в Катеринославській губернській будівельній комісії.
Одночасно заочно навчається, 1838 — випускник Харківського університету — склав іспит на словесному відділенні філософського факультету Харківського університету та отримав звання «дійсного студента».
Того ж року почалася його літературна діяльность, в «Журнале Министерства народного просвещения» — невеличка стаття «Программа полногокурса теории словесности».
Працював редактором неофіційної частини газети , писав російською мовою.
Квітнем 1843 виходить його відгук на «Мертві душі» М. Гоголя «Голос из провинции» о поэме Гоголя «Похождения Чичикова, или Мертвые души» — в журналі «Отечественные записки». Відгук високо оцінив сам М. Гоголь, і В. Бєлінський — готував матеріал до друку.
1845 стає редактором першої місцевої газети «Екатеринославские губернские ведомости». Так як в офіційному органі влади заборонялися політичні питання, його статті, присвячені театру, привертали увагу читачів.
1847 року помирає батько, Мізко залишив редакторську працю та переїхав до маєтку Карабинівка Новомосковського повіту Катеринославської губернії (зараз Павлоградський район), цілковито віддається літературній діяльності.
Того ж року в «Репертуарі і пантеоні» опублікував під псевдонімом Анатолий Икарский повість «Сцены из ежедневной жизни». Друкує в «Отечественных записках» статті з бібліотечної справи, питань теорії та історії літератури, народної освіти. В 1850-х розпочав працю над книгою «Столетие русской литературы» — займала час з 1739 по 1839 роки.
В тому часі спілкується з багатьма літераторами — Гоголем — твори якого перекладав українською мовою, Олександром Афанасьєвим-Чужбинським, Семеном Гулаком-Артемовським, Пантелеймоном Кулішем, Амвросієм Метлинським, Аполлоном Скальковським, Тарасом Шевченком. Переклав російською мовою окремі твори Т. Шевченка — «Неофіти», уривок з «Єретика», лірику періоду заслання. У часі подорожей до Москви та Петербурга — з Аксаковими, Миколою Костомаровим, Михайлом Погодіним, Іваном Панаєвим.
В тому часі виступає у пресі із статтями — про проблеми системи виховання. Переїздить до Москви, стає дійсним членом при Московському університеті.
У 1861—1862 роках активно співпрацює з редацією журналу «Основа» Пантелеймона Куліша. Публікувалися в «Основі» різноманітні його статті, так, в числі 2 — стаття, присвячена Карпові Соленику, у числі 3 — рецензія на «Краткий исторический очерк украинской литературы» П. Петраченка.
Після скасування кріпацтва виявляє невластиву тогочасним дворянству порядність — віддав безкоштовно селянам узаконені земельні наділи та садибну землю з будовами, окрім того своїм коштом облаштував для дітей сільську школу.
1868 року переїзить до Воронежа. Разом з літературною діяльністю займається складанням біобібліографічного видання — «Словник російських письменників».
Цим часом датована його театрознавча праця, присвячена комедії Олександра Грибоєдова «Лихо з розуму» — «„Горе от ума“ на провинциальной сцене» у місцевій газеті «Дон». Протягом 1869—1871 років було надруковано шістнадцять його перекладів Шевченка на російську мову.
1875 року переїхав до Москви, хворий і втомлений, вів відлюдне життя, часом навідуючись до книжкових крамниць. Цим часом усі сили віддавав старому захопленню — складанню словника російських письменників.
Останньою його надрукованою за життя працею була стаття, присвячена українській мові та літературі. Їх є можливим рахувати за духовний заповіт письменника — «По поводу толков о малорусском языке и о малороссийской словесности». В ній він відстоює позицію окремішності та самобутності української мови, літератури та театру.
Серед журнальних статей:
- «Педагогічні замітки», 1856,
- «Голос із провінції», 1856,
- «Кілька слів про селянську працю в барщинному суспільстві», 1858,
- «Розгляд першого випуску філософського лексикону», 1858,
- «Короткий історичний огляд української літератури», 1862,
- «Загальне поняття про поезію», 1869,
- «Питання на черзі», 1870,
- «Тургенєв, його 30-літня діяльність та її типи», 1872,
- «О. Ф. Мерзляков. Бібліографічно-критичний огляд», 1879
Джерело
- Мізко Микола Дмитрович(рос.)
Література
- Ю. Ю. Полякова. Микола Дмитрович Мізко — журналіст, письменник, театральний критик.
Посилання
- Мізко Микола Дмитрович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 235.
- Мизко Н. Краткий исторический очерк украинской литературы (в книге под заглавием «История Русской литературы» П. Петраченка. Варшава. 1861 г. в 8-ю д. стр. 144) / Н. М. // Основа. — 1862. — № 3. — С. 53–57.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Dmi trovich Mizko 13 25 travnya 1818 18180525 Katerinoslav 27 travnya 1881 Moskva ukrayinskij ta rosijskij zhurnalist literaturnij kritik perekladach i folklorist Mizko Mikola DmitrovichNarodivsya13 25 travnya 1818 1818 05 25 DnipropetrovskPomer15 27 travnya 1881 1881 05 27 63 roki MoskvaGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistpismennik perekladachAlma materHNU im V N KarazinaZakladHNU im V N KarazinaZhittyepisNarodivsya v rodini direktora Katerinoslavskoyi cholovichoyi gimnaziyi Rodina pohodila vid starovinnogo kozackogo rodu z Borzni vihidci yakogo buli svyashenikami ta pedagogami 1822 roku pomiraye jogo mati Batko buv pershim direktorom i vlasne fundatorom pershoyi Katerinoslavskoyi gimnaziyi 1833 zakinchiv Kiyivsku duhovnu akademiyu na sluzhbi v Katerinoslavskij gubernskij budivelnij komisiyi Odnochasno zaochno navchayetsya 1838 vipusknik Harkivskogo universitetu sklav ispit na slovesnomu viddilenni filosofskogo fakultetu Harkivskogo universitetu ta otrimav zvannya dijsnogo studenta Togo zh roku pochalasya jogo literaturna diyalnost v Zhurnale Ministerstva narodnogo prosvesheniya nevelichka stattya Programma polnogokursa teorii slovesnosti Pracyuvav redaktorom neoficijnoyi chastini gazeti pisav rosijskoyu movoyu Kvitnem 1843 vihodit jogo vidguk na Mertvi dushi M Gogolya Golos iz provincii o poeme Gogolya Pohozhdeniya Chichikova ili Mertvye dushi v zhurnali Otechestvennye zapiski Vidguk visoko ociniv sam M Gogol i V Byelinskij gotuvav material do druku 1845 staye redaktorom pershoyi miscevoyi gazeti Ekaterinoslavskie gubernskie vedomosti Tak yak v oficijnomu organi vladi zaboronyalisya politichni pitannya jogo statti prisvyacheni teatru privertali uvagu chitachiv 1847 roku pomiraye batko Mizko zalishiv redaktorsku pracyu ta pereyihav do mayetku Karabinivka Novomoskovskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi zaraz Pavlogradskij rajon cilkovito viddayetsya literaturnij diyalnosti Togo zh roku v Repertuari i panteoni opublikuvav pid psevdonimom Anatolij Ikarskij povist Sceny iz ezhednevnoj zhizni Drukuye v Otechestvennyh zapiskah statti z bibliotechnoyi spravi pitan teoriyi ta istoriyi literaturi narodnoyi osviti V 1850 h rozpochav pracyu nad knigoyu Stoletie russkoj literatury zajmala chas z 1739 po 1839 roki V tomu chasi spilkuyetsya z bagatma literatorami Gogolem tvori yakogo perekladav ukrayinskoyu movoyu Oleksandrom Afanasyevim Chuzhbinskim Semenom Gulakom Artemovskim Pantelejmonom Kulishem Amvrosiyem Metlinskim Apollonom Skalkovskim Tarasom Shevchenkom Pereklav rosijskoyu movoyu okremi tvori T Shevchenka Neofiti urivok z Yeretika liriku periodu zaslannya U chasi podorozhej do Moskvi ta Peterburga z Aksakovimi Mikoloyu Kostomarovim Mihajlom Pogodinim Ivanom Panayevim V tomu chasi vistupaye u presi iz stattyami pro problemi sistemi vihovannya Pereyizdit do Moskvi staye dijsnim chlenom pri Moskovskomu universiteti U 1861 1862 rokah aktivno spivpracyuye z redaciyeyu zhurnalu Osnova Pantelejmona Kulisha Publikuvalisya v Osnovi riznomanitni jogo statti tak v chisli 2 stattya prisvyachena Karpovi Soleniku u chisli 3 recenziya na Kratkij istoricheskij ocherk ukrainskoj literatury P Petrachenka Pislya skasuvannya kripactva viyavlyaye nevlastivu togochasnim dvoryanstvu poryadnist viddav bezkoshtovno selyanam uzakoneni zemelni nadili ta sadibnu zemlyu z budovami okrim togo svoyim koshtom oblashtuvav dlya ditej silsku shkolu 1868 roku pereyizit do Voronezha Razom z literaturnoyu diyalnistyu zajmayetsya skladannyam biobibliografichnogo vidannya Slovnik rosijskih pismennikiv Cim chasom datovana jogo teatroznavcha pracya prisvyachena komediyi Oleksandra Griboyedova Liho z rozumu Gore ot uma na provincialnoj scene u miscevij gazeti Don Protyagom 1869 1871 rokiv bulo nadrukovano shistnadcyat jogo perekladiv Shevchenka na rosijsku movu 1875 roku pereyihav do Moskvi hvorij i vtomlenij viv vidlyudne zhittya chasom naviduyuchis do knizhkovih kramnic Cim chasom usi sili viddavav staromu zahoplennyu skladannyu slovnika rosijskih pismennikiv Ostannoyu jogo nadrukovanoyu za zhittya praceyu bula stattya prisvyachena ukrayinskij movi ta literaturi Yih ye mozhlivim rahuvati za duhovnij zapovit pismennika Po povodu tolkov o malorusskom yazyke i o malorossijskoj slovesnosti V nij vin vidstoyuye poziciyu okremishnosti ta samobutnosti ukrayinskoyi movi literaturi ta teatru Sered zhurnalnih statej Pedagogichni zamitki 1856 Golos iz provinciyi 1856 Kilka sliv pro selyansku pracyu v barshinnomu suspilstvi 1858 Rozglyad pershogo vipusku filosofskogo leksikonu 1858 Korotkij istorichnij oglyad ukrayinskoyi literaturi 1862 Zagalne ponyattya pro poeziyu 1869 Pitannya na cherzi 1870 Turgenyev jogo 30 litnya diyalnist ta yiyi tipi 1872 O F Merzlyakov Bibliografichno kritichnij oglyad 1879DzhereloMizko Mikola Dmitrovich ros LiteraturaYu Yu Polyakova Mikola Dmitrovich Mizko zhurnalist pismennik teatralnij kritik PosilannyaMizko Mikola Dmitrovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 235 Mizko N Kratkij istoricheskij ocherk ukrainskoj literatury v knige pod zaglaviem Istoriya Russkoj literatury P Petrachenka Varshava 1861 g v 8 yu d str 144 N M Osnova 1862 3 S 53 57