Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міжусобні війни на Московщині (1425—1453) — війни за велике князювання між нащадками Дмитра Донського, князем Московським Василем II (Темним) Васильовичем і його дядьком, князем звенигородским і галицьким Юрієм Дмитровичем і його синами Василем (косим) і Дмитром Шемяка в 1425 — 1453 рр. Великокняжий престол кілька разів переходив з рук в руки.
| Громадянська війна на теренах Московщини | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
1425—1434
1434—1436 1436—1453
| 1425—1434 1434—1436 1436—1453
| ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| * Юрій Дмитрович | * Василь II Темний | ||||||||
Основними причинами війни були: посилення протиріч серед російських князів в зв'язку з вибором шляхів і форм централізації держави в обстановці татарських набігів і литовської експансії; політична і економічна консолідація князівств. Результатом стала ліквідація більшості дрібних частин в складі Московського князівства і зміцнення влади великого князя.
Василь II проти Юрія Дмитровича (1425—1433)
У 1389 Юрій Дмитрович за заповітом свого батька Дмитра Донського був призначений спадкоємцем у разі смерті брата Василя Дмитровича, що згодом, після смерті вже дорослого брата в 1425 році, дало йому підстави претендувати на великокняжий престол в обхід сина того — Василя Васильовича. У 1428 році Юрій визнав, племінника «старшим братом», але в 1431 році намагався отримати ярлик на князювання у ординського хана, але ярлик дістався Василю. Однак Василь не віддав Юрію міста Дмитрова, яке обіцяв віддати. У 1433 році на весіллі Василя II його мати Софія Вітовтовна публічно зірвала з сина Юрія Василя золотий пояс, який нібито призначався Дмитру Донському в якості приданого під час його одруження з Євдокією Дмитрівною, але був підмінений нечистим на руку тисяцьким Василем. За твердженням матері Василя II, згодом дорогоцінний предмет одягу дістався боярину Івану Всеволожу, в свою чергу той подарував його чоловікові своєї внучки Василю Юрійовичу. Швидше за все, історія з раптово виявленим через 65 років золотим поясом була вигадана Софією та її оточенням для помсти Івану Всеволожу, впливовому московському боярину, який перебіг на сторону Юрія Дмитровича. Незабаром після сварки на бенкеті за наказом великого князя Всеволож був осліплений.
Ображений рід Юрійовичів негайно пішов до батька в Галич, по дорозі розграбувавши Ярославль, вотчину Василя Васильовича. Юрій Дмитрович виступив на стороні синів, розгромив військо великого князя на березі Клязьми і зайняв Москву. Василь втік до Твері, потім в Кострому. Юрій віддав племіннику у спадок Коломну і сів княжити в Москві. Однак москвичі не підтримали Юрія: московські бояри і служиві люди стали переходити в Коломну; до них приєдналися і обидва сини Юрія, Василь і Дмитро, що посварилися з батьком. Юрій вважав за краще примиритися з племінником, повернувши йому великокнязівський престол. Однак подальші переслідування Василем колишніх супротивників привели до виступу в 1434 році проти Василя спочатку синів Юрія (в битві на березі річки Кусь Юрійович взяли верх), а потім (після розгрому москвичами Галича) і його самого. У березні Василь був розбитий під Ростовом поблизу села Нікольське на річці Устя, Юрій знову зайняв Москву, але вже в червні помер (як вважали був отруєний), заповівши Москву синові Василю.
Василь II проти Василя Юрійовича (1434—1436)
Хоча Василь Юрійович і оголосив себе великим князем, але молодші брати його не підтримали, уклавши мир з Василем II, за яким Дмитро Шемяка отримав Углич і Ржев, а Дмитро Красний — Галич і Бежецьк. При наближенні з'єднаних князів до Москви, Василь Юрійович, забравши скарбницю батька, втік до Новгорода. Пробувши в Новгороді півтора місяця, пішов в Заволоччя, потім в Кострому і вийшов в похід на Москву. Розбитий 6 січня 1435 року на березі річки Которосль між селами Козьмодемьянськ і Великим поблизу Ярославля, він втік до Вологди, звідки з'явився з новими військами і пішов до Ростову, по шляху взявши Нерехту. Василь Васильович зосередив свої сили в Ростові, а його союзник, ярославський князь Олександр Федорович став під Ярославлем і потрапив в полон разом з княгинею коли намагався не пускати до міста частину військ Василя Юрійовича, що пішли взяти його. За них було дано великий викуп, але відпущені вони були не відразу. Василь Юрійович думав застати Василя Васильовича зненацька, але той виступив з Ростова і зайняв позицію в селі Скорятіно, потім розбив війська противника в битві на річці Чересі (14 травня 1436 року), а сам Василь Юрійович був узятий в полон і засліплений, за що його прозвали косим (помер в 1448 році). Василь II звільнив Дмитра Шемяку, якого утримували в Коломні, і повернув йому всі володіння, до яких, після смерті Дмитра Красного в 1440 році, приєдналися Галич і Бежецк.
Василь II проти Дмитра Юрійовича (1436—1453)
Після того, як в 1445 році в битві під Суздалем сини казанського хана Улу-Мухаммеда розбили московське військо і взяли в полон Василя II, влада в Москві, відповідно до традиційного порядку спадкування, перейшла до Дмитра Шемяка. Але Василь, пообіцявши хану викуп, отримав від нього військо і повернувся в Москву, а Шемяка змушений був покинути столицю і піти в Углич. Але на бік Дмитра перейшли багато бояр, купців і представники духовенства, обурені «ординським полководством» Василя Темного, і в 1446 році при їх підтримці Дмитро Шемяка став московським князем. Потім він за допомогою Івана Андрійовича Можайського ув'язнив у Троїцькому монастирі Василя Васильовича і засліпив його і послав його в Углич, а потім до Вологди помстившись за осліплення свого брата і звинувативши Василя II в прихильності до татар. За це Василь II був прозваний Темним. Але знову до Василя Темного стали приїжджати незадоволені Дмитром Шемякою і почали допомагати такі князі: Борис Олександрович (тверський), Василь Ярославович (боровський), Олександр Федорович (ярославський), Іван Іванович (стародубсько-ряполовський) та інші. 25 грудня 1446 року, під час відсутності Дмитра Шемяки, Москва була зайнята військами Василя II. 17 лютого 1447 року Василь Темний урочисто в'їхав до Москви. Дмитро, який перебував у цей час у Волоколамську, змушений був почати відступ від Москви — пішов до Галича, а потім в Чухлому. Пізніше Дмитро Шемяка безуспішно продовжував боротися з Василем Темним, зазнавши поразки під Галичем, а потім під Устюгом.
У 1449 році Василь II уклав з польським королем і великим князем Литовським Казимиром IV мирний договір, який підтверджує московсько-литовські межі і обіцянку не підтримувати внутрішньополітичних супротивників іншого боку, також Казимир відмовлявся від претензій на Новгород. У 1452 році Дмитро був оточений військом Василя Темного, втратив володіння, втік до Новгороду, де помер (по літописним даними отруєний людьми Василя II) в 1453 році. У 1456 році Василь II зміг нав'язати Новгороду нерівноправний Яжелбицький мирний договір.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 14 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 14 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 14 вересня 2019.
Посилання
- {{{Заголовок}}}. — . з джерела 20 лютого 2010 Архивная копия от 20 февраля 2010 на Wayback Machine
- Не так: Династическая война московских Рюриковичей, 21.12.2013 г. Радио «Эхо Москвы»
- Московских Рюриковичей смута, 3 апреля 2014 г. (відео)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhusobni vijni na Moskovshini 1425 1453 vijni za velike knyazyuvannya mizh nashadkami Dmitra Donskogo knyazem Moskovskim Vasilem II Temnim Vasilovichem i jogo dyadkom knyazem zvenigorodskim i galickim Yuriyem Dmitrovichem i jogo sinami Vasilem kosim i Dmitrom Shemyaka v 1425 1453 rr Velikoknyazhij prestol kilka raziv perehodiv z ruk v ruki Gromadyanska vijna na terenah Moskovshini Data 27 lyutogo 1425 17 lipnya 1453 Misce Velike knyazivstvo Moskovske Novgorodska respublika Privid Borotba za prava na velikoknyazivskij prestol pislya smerti Vasilya I Rezultat Peremoga Vasilya II Temnogo Storoni 1425 1434 Yurij Dmitrovich Dmitro Shemyaka 1433 1434 1433 1434 1434 1436 1436 1453 Dmitro Shemyaka Boris Oleksandrovich Tverskij 1446 Ivan Andrijovich Mozhajskij 1446 1447 1425 1434 1434 1436 Vasilij II Temnij Dmitro Shemyaka 1436 1453 Vasil II Temnij Boris Aleksandrovich Tverskij 1446 1453 Ivan Andrijovich Mozhajskij 1447 1453 Komanduvachi Yurij Dmitrovich Dmitro Shemyaka Vasil Yurijovich Kosij Oleksandr Vasilovich Chortorijskij Vasil II Temnij Boris Oleksandrovich Tverskij Osnovnimi prichinami vijni buli posilennya protirich sered rosijskih knyaziv v zv yazku z viborom shlyahiv i form centralizaciyi derzhavi v obstanovci tatarskih nabigiv i litovskoyi ekspansiyi politichna i ekonomichna konsolidaciya knyazivstv Rezultatom stala likvidaciya bilshosti dribnih chastin v skladi Moskovskogo knyazivstva i zmicnennya vladi velikogo knyazya Vasil II proti Yuriya Dmitrovicha 1425 1433 U 1389 Yurij Dmitrovich za zapovitom svogo batka Dmitra Donskogo buv priznachenij spadkoyemcem u razi smerti brata Vasilya Dmitrovicha sho zgodom pislya smerti vzhe doroslogo brata v 1425 roci dalo jomu pidstavi pretenduvati na velikoknyazhij prestol v obhid sina togo Vasilya Vasilovicha U 1428 roci Yurij viznav pleminnika starshim bratom ale v 1431 roci namagavsya otrimati yarlik na knyazyuvannya u ordinskogo hana ale yarlik distavsya Vasilyu Odnak Vasil ne viddav Yuriyu mista Dmitrova yake obicyav viddati U 1433 roci na vesilli Vasilya II jogo mati Sofiya Vitovtovna publichno zirvala z sina Yuriya Vasilya zolotij poyas yakij nibito priznachavsya Dmitru Donskomu v yakosti pridanogo pid chas jogo odruzhennya z Yevdokiyeyu Dmitrivnoyu ale buv pidminenij nechistim na ruku tisyackim Vasilem Za tverdzhennyam materi Vasilya II zgodom dorogocinnij predmet odyagu distavsya boyarinu Ivanu Vsevolozhu v svoyu chergu toj podaruvav jogo cholovikovi svoyeyi vnuchki Vasilyu Yurijovichu Shvidshe za vse istoriya z raptovo viyavlenim cherez 65 rokiv zolotim poyasom bula vigadana Sofiyeyu ta yiyi otochennyam dlya pomsti Ivanu Vsevolozhu vplivovomu moskovskomu boyarinu yakij perebig na storonu Yuriya Dmitrovicha Nezabarom pislya svarki na benketi za nakazom velikogo knyazya Vsevolozh buv osliplenij Obrazhenij rid Yurijovichiv negajno pishov do batka v Galich po dorozi rozgrabuvavshi Yaroslavl votchinu Vasilya Vasilovicha Yurij Dmitrovich vistupiv na storoni siniv rozgromiv vijsko velikogo knyazya na berezi Klyazmi i zajnyav Moskvu Vasil vtik do Tveri potim v Kostromu Yurij viddav pleminniku u spadok Kolomnu i siv knyazhiti v Moskvi Odnak moskvichi ne pidtrimali Yuriya moskovski boyari i sluzhivi lyudi stali perehoditi v Kolomnu do nih priyednalisya i obidva sini Yuriya Vasil i Dmitro sho posvarilisya z batkom Yurij vvazhav za krashe primiritisya z pleminnikom povernuvshi jomu velikoknyazivskij prestol Odnak podalshi peresliduvannya Vasilem kolishnih suprotivnikiv priveli do vistupu v 1434 roci proti Vasilya spochatku siniv Yuriya v bitvi na berezi richki Kus Yurijovich vzyali verh a potim pislya rozgromu moskvichami Galicha i jogo samogo U berezni Vasil buv rozbitij pid Rostovom poblizu sela Nikolske na richci Ustya Yurij znovu zajnyav Moskvu ale vzhe v chervni pomer yak vvazhali buv otruyenij zapovivshi Moskvu sinovi Vasilyu Vasil II proti Vasilya Yurijovicha 1434 1436 Peremoga Vasilya Vasilovicha nad Vasilem Yurijovichem Miniatyura z litopisnogo zvodu XVI stolittya Hocha Vasil Yurijovich i ogolosiv sebe velikim knyazem ale molodshi brati jogo ne pidtrimali uklavshi mir z Vasilem II za yakim Dmitro Shemyaka otrimav Uglich i Rzhev a Dmitro Krasnij Galich i Bezheck Pri nablizhenni z yednanih knyaziv do Moskvi Vasil Yurijovich zabravshi skarbnicyu batka vtik do Novgoroda Probuvshi v Novgorodi pivtora misyacya pishov v Zavolochchya potim v Kostromu i vijshov v pohid na Moskvu Rozbitij 6 sichnya 1435 roku na berezi richki Kotorosl mizh selami Kozmodemyansk i Velikim poblizu Yaroslavlya vin vtik do Vologdi zvidki z yavivsya z novimi vijskami i pishov do Rostovu po shlyahu vzyavshi Nerehtu Vasil Vasilovich zoserediv svoyi sili v Rostovi a jogo soyuznik yaroslavskij knyaz Oleksandr Fedorovich stav pid Yaroslavlem i potrapiv v polon razom z knyagineyu koli namagavsya ne puskati do mista chastinu vijsk Vasilya Yurijovicha sho pishli vzyati jogo Za nih bulo dano velikij vikup ale vidpusheni voni buli ne vidrazu Vasil Yurijovich dumav zastati Vasilya Vasilovicha znenacka ale toj vistupiv z Rostova i zajnyav poziciyu v seli Skoryatino potim rozbiv vijska protivnika v bitvi na richci Cheresi 14 travnya 1436 roku a sam Vasil Yurijovich buv uzyatij v polon i zasliplenij za sho jogo prozvali kosim pomer v 1448 roci Vasil II zvilniv Dmitra Shemyaku yakogo utrimuvali v Kolomni i povernuv jomu vsi volodinnya do yakih pislya smerti Dmitra Krasnogo v 1440 roci priyednalisya Galich i Bezheck Vasil II proti Dmitra Yurijovicha 1436 1453 Osliplennya Vasilya Vasilovicha Miniatyura z litopisnogo zvodu XVI stolittya Pislya togo yak v 1445 roci v bitvi pid Suzdalem sini kazanskogo hana Ulu Muhammeda rozbili moskovske vijsko i vzyali v polon Vasilya II vlada v Moskvi vidpovidno do tradicijnogo poryadku spadkuvannya perejshla do Dmitra Shemyaka Ale Vasil poobicyavshi hanu vikup otrimav vid nogo vijsko i povernuvsya v Moskvu a Shemyaka zmushenij buv pokinuti stolicyu i piti v Uglich Ale na bik Dmitra perejshli bagato boyar kupciv i predstavniki duhovenstva obureni ordinskim polkovodstvom Vasilya Temnogo i v 1446 roci pri yih pidtrimci Dmitro Shemyaka stav moskovskim knyazem Potim vin za dopomogoyu Ivana Andrijovicha Mozhajskogo uv yazniv u Troyickomu monastiri Vasilya Vasilovicha i zaslipiv jogo i poslav jogo v Uglich a potim do Vologdi pomstivshis za osliplennya svogo brata i zvinuvativshi Vasilya II v prihilnosti do tatar Za ce Vasil II buv prozvanij Temnim Ale znovu do Vasilya Temnogo stali priyizhdzhati nezadovoleni Dmitrom Shemyakoyu i pochali dopomagati taki knyazi Boris Oleksandrovich tverskij Vasil Yaroslavovich borovskij Oleksandr Fedorovich yaroslavskij Ivan Ivanovich starodubsko ryapolovskij ta inshi 25 grudnya 1446 roku pid chas vidsutnosti Dmitra Shemyaki Moskva bula zajnyata vijskami Vasilya II 17 lyutogo 1447 roku Vasil Temnij urochisto v yihav do Moskvi Dmitro yakij perebuvav u cej chas u Volokolamsku zmushenij buv pochati vidstup vid Moskvi pishov do Galicha a potim v Chuhlomu Piznishe Dmitro Shemyaka bezuspishno prodovzhuvav borotisya z Vasilem Temnim zaznavshi porazki pid Galichem a potim pid Ustyugom U 1449 roci Vasil II uklav z polskim korolem i velikim knyazem Litovskim Kazimirom IV mirnij dogovir yakij pidtverdzhuye moskovsko litovski mezhi i obicyanku ne pidtrimuvati vnutrishnopolitichnih suprotivnikiv inshogo boku takozh Kazimir vidmovlyavsya vid pretenzij na Novgorod U 1452 roci Dmitro buv otochenij vijskom Vasilya Temnogo vtrativ volodinnya vtik do Novgorodu de pomer po litopisnim danimi otruyenij lyudmi Vasilya II v 1453 roci U 1456 roci Vasil II zmig nav yazati Novgorodu nerivnopravnij Yazhelbickij mirnij dogovir Primitki Arhiv originalu za 4 veresnya 2014 Procitovano 14 veresnya 2019 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 14 veresnya 2019 Arhiv originalu za 18 listopada 2018 Procitovano 14 veresnya 2019 Posilannya Zagolovok ISBN 5 244 00518 9 z dzherela 20 lyutogo 2010 Arhivnaya kopiya ot 20 fevralya 2010 na Wayback Machine Ne tak Dinasticheskaya vojna moskovskih Ryurikovichej 21 12 2013 g Radio Eho Moskvy Moskovskih Ryurikovichej smuta 3 aprelya 2014 g video