Міжрі́ччя (до 1948 року — Ай-Серез, крим. Ay Serez) — село в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим.
село Міжріччя | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Феодосійський район |
Рада | Міжріченська сільська рада |
Облікова картка | Міжріччя |
Основні дані | |
Колишня назва | Ай-Серез |
Населення | 510 |
Поштовий індекс | 98030 |
Телефонний код | +380 6566 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 44°52′43″ пн. ш. 34°50′55″ сх. д. / 44.87861° пн. ш. 34.84861° сх. д.Координати: 44°52′43″ пн. ш. 34°50′55″ сх. д. / 44.87861° пн. ш. 34.84861° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 98030, с. Міжріччя, вул. Зелена, 24 |
Карта | |
Міжріччя | |
Міжріччя | |
Мапа | |
Міжріччя у Вікісховищі |
Археологічні розвідки
Біля сіл Міжріччя і Ворон виявлено залишки двох середньовічних поселень.
Історія
Станом на 1886 у селі Ай-Серез Таракташської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 655 осіб, налічувалось 182 дворових господарства, існували 2 мечеті.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1464 осіб (786 чоловічої статі та 678 — жіночої), з яких , 1458 — магометанської.
Уродженці
- Мустафа Джемілєв (* 13 листопада 1943) — національний лідер киримли, політик, народний депутат України;
- Абдурахман Чубаров — батько Рефата Чубарова, голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-216. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhri chchya do 1948 roku Aj Serez krim Ay Serez selo v Ukrayini u skladi Feodosijskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim selo Mizhrichchya Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Feodosijskij rajon Rada Mizhrichenska silska rada Oblikova kartka Mizhrichchya Osnovni dani Kolishnya nazva Aj Serez Naselennya 510 Poshtovij indeks 98030 Telefonnij kod 380 6566 Geografichni dani Geografichni koordinati 44 52 43 pn sh 34 50 55 sh d 44 87861 pn sh 34 84861 sh d 44 87861 34 84861 Koordinati 44 52 43 pn sh 34 50 55 sh d 44 87861 pn sh 34 84861 sh d 44 87861 34 84861 Misceva vlada Adresa radi 98030 s Mizhrichchya vul Zelena 24 Karta Mizhrichchya Mizhrichchya Mapa Mizhrichchya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Mizhrichchya Arheologichni rozvidkiBilya sil Mizhrichchya i Voron viyavleno zalishki dvoh serednovichnih poselen IstoriyaStanom na 1886 u seli Aj Serez Taraktashskoyi volosti Feodosijskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi meshkalo 655 osib nalichuvalos 182 dvorovih gospodarstva isnuvali 2 mecheti Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1464 osib 786 cholovichoyi stati ta 678 zhinochoyi z yakih 1458 magometanskoyi UrodzhenciMustafa Dzhemilyev 13 listopada 1943 nacionalnij lider kirimli politik narodnij deputat Ukrayini Abdurahman Chubarov batko Refata Chubarova golovi Medzhlisu krimskotatarskogo narodu PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 216 X 270 120 s ros doref Arhiv originalu za 31 bereznya 2014 Procitovano 31 bereznya 2014 Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi