Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міжнародна соціалістична партія Підкарпатської Русі (Інтернаціональна соціалістична партія Підкарпатської Русі) — лівосоціалістичне об'єднання комуністів і соціал-демократів, що існувало в 1920—1921 роки на території Закарпаття, яке мало в 1919—1938 назву Підкарпатської Русі. Спочатку МСП, включаючи 69 місцевих партійних організацій, об'єднувала близько 600 чоловік, на демонстраціях і страйках могла мобілізувати кілька десятків тисяч. Після входження до складу Комуністичної партії Чехословаччини чисельність членів зросла до 8 тисяч, переважно представників інтелігенції та робітників. Офіційними друкованими органами МСП були газети «Правда» і «Новини Мукачева» (угор. «Мункаш уйшаг»).
Міжнародна соціалістична партія Підкарпатської Русі | |
|---|---|
| Країна |  Чехословаччина |
| Дата заснування | 21 березня 1920 |
| Дата розпуску | 16 січня 1921 |
| Ідеологія | соціалізм і марксизм |
Передісторія
Після встановлення на території Угорщини радянської влади 21 березня 1919 року Закарпаття протягом 40 днів входило до складу Угорської радянської республіки під назвою Руська Країна. Створена за допомогою об'єднання Угорської комуністичної партії і Соціал-демократичної партії Угорщини Угорська соціалістична партія (УСП) відкривала на території Руської Країни місцеві організації і до кінця березня 1919-го була представлена у всіх комітатах, містах і ряді великих сіл. Представники УСП домінували в радах Закарпаття; координацією їх дій займався Руськокраїньский партійний комітет, активними учасниками якого були Іван Мондок і Ерне Сейдлер. Окрім цього, в квітні 1919 Центральний комітет УСП створив Міжнародну (Інтернаціональну) соціалістично-комуністичну федерацію, що складалася з 15 секцій, включаючи русинську, українську та російську.
Після окупації Руської Країни румунськими і чехословацькими військами УСП на її території була заборонена, кілька сотень активістів комуністичного і соціалістичного спрямування були відправлені в табори в Ужгороді, Сиґіті і Королеві. Однак подекуди місцеві Ради продовжували існувати, зберігалася масова база комуністичного руху. Якщо в самій Угорщині встановилася правоавторітарна диктатура Міклоша Горті винищив або змусив емігрувати (переважно в Австрію) активних діячів Радянської республіки, то ліберально-демократичний режим Чехословаччини, до складу якої увійшла Підкарпатська Русь, дозволяв інституційно відновити лівосоціалістичну партію.
Створення та діяльність
Установчий з'їзд Міжнародної соціалістичної партії Підкарпатської Русі, в роботі якого взяли участь понад 50 делегатів, відбувся в Ужгороді 21 березня 1920 року. Безпосередньо після проведення з'їзду МСП взяла участь у півтисячній демонстрації. У проведеної МСП на ужгородській площі Масарика першотравневої демонстрації, що перетворилася в акцію солідарності з Радянською Росією в умовах польсько-радянської війни, брало участь вже 8 000 осіб. Після призначення Григорія Жатковича губернатором Підкарпатської Русі в червні 1920 МСП в знак протесту оголосила страйк, в якій брали участь кілька десятків тисяч осіб.
У грудні 1920, під час загальночехословацького політичного страйку, МСП виступила організатором страйку закарпатських робітників під гаслами відставки Жатковича і бюрократів з його оточення, скасування положення військової диктатури, встановленої 6 червня 1919 і скасованої тільки 1923 року, а також солідарності з учасниками вуличних боїв 16-20 грудня 1920 року у Празі. Крім того, в числі вимог МСП були звільнення політв'язнів, конфіскація поміщицьких володінь, поліпшення продовольчого забезпечення, введення грошових виплат безробітним та інвалідам, підвищення заробітної плати на 30 % і виплата одноразової допомоги працівникам. Після розгону поліцією і солдатами мітингу в Ужгороді 16 грудня члени Центрального Комітету МСП було арештовано і поміщено до берегівської в'язниці; дії влади спровокували два стихійних мітингів 17 грудня. У страйку взяли активну участь також працівники Солотвина, Мукачева, Свалявського і Перечинського округів. В Хусті, Тячіві, Рахіві, Ясіні, Тересві на короткий час знову організовувалися робітничі і сільські Ради.
У числі активістів МСП були Іван Мондока, Ерне Сейдлер, Іван Локота, , Золтан Фабіан, Іван Щербан, Дюла Катко, Михайло Логойда, Василь Сепеші, Микола Сидоряк. Членами МСП були відомий угорський письменник і західноукраїнський соціаліст Олександр Бадан-Яворенко.
Кінець існування
16 січня 1921 року МСП брала участь в роботі з'їзду в селі Любочна, на якому 149 делегатів заснували [en]. З'їзд, який спочатку повинен був відбутися наприкінці 1920, але був перенесений через грудневі події, прийняв 21 Умову Комінтерну, за винятком 17-тої (що передбачала, що всі секції Інтернаціоналу повинні носити назву «комуністичних»). Було вирішено, що наступним кроком повинна стати загальночехословацька конференція, яка об'єднає МЛСЗУ і комуністичні групи Чехії. Партійна діяльність на території Підкарпатської Русі підпорядковувалася регіональному відділенню в Ужгороді. З'їзд був розігнаний жандармерією, і делегати, які уникли арешту, були змушені на наступний день таємно зустрітися у Ружомбероці.
Після створення на установчому з'їзді 14-16 травня 1921 року Комуністичної партії Чехословаччини на базі лівої більшості МСП увійшла до складу КПЧ на правах Підкарпатської крайової організації. Надалі Компартія зберігала на території Підкарпатської Русі широку підтримку з огляду на акцентування уваги на проблемах краю як найвідсталішого регіону Чехословаччини.
Джерела та література
- Денис Пілаш. Спроба соціалістичної революції 1919 року на Закарпатті [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.] // Спільне. — 22 березня 2013.
- Paul Robert Magocsi. The Shaping of a National Identity: Subcarpathian Rus', 1848—1948. Harvard University Press, 1978.
Див. також
Примітки
- George D. Jackson. Comintern and Peasant in East Europe: 1919-1930. — Columbia University Press, 1966. — P. 279.
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (січень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodna socialistichna partiya Pidkarpatskoyi Rusi Internacionalna socialistichna partiya Pidkarpatskoyi Rusi livosocialistichne ob yednannya komunistiv i social demokrativ sho isnuvalo v 1920 1921 roki na teritoriyi Zakarpattya yake malo v 1919 1938 nazvu Pidkarpatskoyi Rusi Spochatku MSP vklyuchayuchi 69 miscevih partijnih organizacij ob yednuvala blizko 600 cholovik na demonstraciyah i strajkah mogla mobilizuvati kilka desyatkiv tisyach Pislya vhodzhennya do skladu Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini chiselnist chleniv zrosla do 8 tisyach perevazhno predstavnikiv inteligenciyi ta robitnikiv Oficijnimi drukovanimi organami MSP buli gazeti Pravda i Novini Mukacheva ugor Munkash ujshag Mizhnarodna socialistichna partiya Pidkarpatskoyi RusiKrayina ChehoslovachchinaData zasnuvannya21 bereznya 1920Data rozpusku16 sichnya 1921Ideologiyasocializm i marksizmPeredistoriyaPislya vstanovlennya na teritoriyi Ugorshini radyanskoyi vladi 21 bereznya 1919 roku Zakarpattya protyagom 40 dniv vhodilo do skladu Ugorskoyi radyanskoyi respubliki pid nazvoyu Ruska Krayina Stvorena za dopomogoyu ob yednannya Ugorskoyi komunistichnoyi partiyi i Social demokratichnoyi partiyi Ugorshini Ugorska socialistichna partiya USP vidkrivala na teritoriyi Ruskoyi Krayini miscevi organizaciyi i do kincya bereznya 1919 go bula predstavlena u vsih komitatah mistah i ryadi velikih sil Predstavniki USP dominuvali v radah Zakarpattya koordinaciyeyu yih dij zajmavsya Ruskokrayinskij partijnij komitet aktivnimi uchasnikami yakogo buli Ivan Mondok i Erne Sejdler Okrim cogo v kvitni 1919 Centralnij komitet USP stvoriv Mizhnarodnu Internacionalnu socialistichno komunistichnu federaciyu sho skladalasya z 15 sekcij vklyuchayuchi rusinsku ukrayinsku ta rosijsku Pislya okupaciyi Ruskoyi Krayini rumunskimi i chehoslovackimi vijskami USP na yiyi teritoriyi bula zaboronena kilka soten aktivistiv komunistichnogo i socialistichnogo spryamuvannya buli vidpravleni v tabori v Uzhgorodi Sigiti i Korolevi Odnak podekudi miscevi Radi prodovzhuvali isnuvati zberigalasya masova baza komunistichnogo ruhu Yaksho v samij Ugorshini vstanovilasya pravoavtoritarna diktatura Miklosha Gorti vinishiv abo zmusiv emigruvati perevazhno v Avstriyu aktivnih diyachiv Radyanskoyi respubliki to liberalno demokratichnij rezhim Chehoslovachchini do skladu yakoyi uvijshla Pidkarpatska Rus dozvolyav institucijno vidnoviti livosocialistichnu partiyu Stvorennya ta diyalnistUstanovchij z yizd Mizhnarodnoyi socialistichnoyi partiyi Pidkarpatskoyi Rusi v roboti yakogo vzyali uchast ponad 50 delegativ vidbuvsya v Uzhgorodi 21 bereznya 1920 roku Bezposeredno pislya provedennya z yizdu MSP vzyala uchast u pivtisyachnij demonstraciyi U provedenoyi MSP na uzhgorodskij ploshi Masarika pershotravnevoyi demonstraciyi sho peretvorilasya v akciyu solidarnosti z Radyanskoyu Rosiyeyu v umovah polsko radyanskoyi vijni bralo uchast vzhe 8 000 osib Pislya priznachennya Grigoriya Zhatkovicha gubernatorom Pidkarpatskoyi Rusi v chervni 1920 MSP v znak protestu ogolosila strajk v yakij brali uchast kilka desyatkiv tisyach osib U grudni 1920 pid chas zagalnochehoslovackogo politichnogo strajku MSP vistupila organizatorom strajku zakarpatskih robitnikiv pid gaslami vidstavki Zhatkovicha i byurokrativ z jogo otochennya skasuvannya polozhennya vijskovoyi diktaturi vstanovlenoyi 6 chervnya 1919 i skasovanoyi tilki 1923 roku a takozh solidarnosti z uchasnikami vulichnih boyiv 16 20 grudnya 1920 roku u Prazi Krim togo v chisli vimog MSP buli zvilnennya politv yazniv konfiskaciya pomishickih volodin polipshennya prodovolchogo zabezpechennya vvedennya groshovih viplat bezrobitnim ta invalidam pidvishennya zarobitnoyi plati na 30 i viplata odnorazovoyi dopomogi pracivnikam Pislya rozgonu policiyeyu i soldatami mitingu v Uzhgorodi 16 grudnya chleni Centralnogo Komitetu MSP bulo areshtovano i pomisheno do beregivskoyi v yaznici diyi vladi sprovokuvali dva stihijnih mitingiv 17 grudnya U strajku vzyali aktivnu uchast takozh pracivniki Solotvina Mukacheva Svalyavskogo i Perechinskogo okrugiv V Husti Tyachivi Rahivi Yasini Teresvi na korotkij chas znovu organizovuvalisya robitnichi i silski Radi U chisli aktivistiv MSP buli Ivan Mondoka Erne Sejdler Ivan Lokota Zoltan Fabian Ivan Sherban Dyula Katko Mihajlo Logojda Vasil Sepeshi Mikola Sidoryak Chlenami MSP buli vidomij ugorskij pismennik i zahidnoukrayinskij socialist Oleksandr Badan Yavorenko Kinec isnuvannya16 sichnya 1921 roku MSP brala uchast v roboti z yizdu v seli Lyubochna na yakomu 149 delegativ zasnuvali en Z yizd yakij spochatku povinen buv vidbutisya naprikinci 1920 ale buv perenesenij cherez grudnevi podiyi prijnyav 21 Umovu Kominternu za vinyatkom 17 toyi sho peredbachala sho vsi sekciyi Internacionalu povinni nositi nazvu komunistichnih Bulo virisheno sho nastupnim krokom povinna stati zagalnochehoslovacka konferenciya yaka ob yednaye MLSZU i komunistichni grupi Chehiyi Partijna diyalnist na teritoriyi Pidkarpatskoyi Rusi pidporyadkovuvalasya regionalnomu viddilennyu v Uzhgorodi Z yizd buv rozignanij zhandarmeriyeyu i delegati yaki unikli areshtu buli zmusheni na nastupnij den tayemno zustritisya u Ruzhomberoci Pislya stvorennya na ustanovchomu z yizdi 14 16 travnya 1921 roku Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini na bazi livoyi bilshosti MSP uvijshla do skladu KPCh na pravah Pidkarpatskoyi krajovoyi organizaciyi Nadali Kompartiya zberigala na teritoriyi Pidkarpatskoyi Rusi shiroku pidtrimku z oglyadu na akcentuvannya uvagi na problemah krayu yak najvidstalishogo regionu Chehoslovachchini Dzherela ta literaturaDenis Pilash Sproba socialistichnoyi revolyuciyi 1919 roku na Zakarpatti 25 sichnya 2021 u Wayback Machine Spilne 22 bereznya 2013 Paul Robert Magocsi The Shaping of a National Identity Subcarpathian Rus 1848 1948 Harvard University Press 1978 ISBN 0 674 80579 8Div takozhRuska Krayina Pidkarpatska Rus Bojchuk Josip PavlovichPrimitkiGeorge D Jackson Comintern and Peasant in East Europe 1919 1930 Columbia University Press 1966 P 279 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki sichen 2019