Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мюльфіртлерське полювання на зайців (нім. Mühlviertler Hasenjagd) — військовий злочин, скоєний нацистами в лютому 1945 року, в ході якого підрозділи СС, Вермахту, Гітлер'югенду за допомогою місцевого населення переслідували і по-звірячому вбили 410 радянських військовополонених, які втекли з концтабору Маутгаузен в регіоні Мюльфіртлер в Австрії. Сам факт такої масової втечі і те, що деякі з утікачів так і не були знайдені, був єдиним в історії цього концтабору.
У документах СС це полювання на людей цинічно називалося «Mühlviertler Hasenjagd», що дослівно перекладається з німецької як «полювання на зайців в окрузі Мюльфіртлер» або «Мюльфіртлерське полювання на зайців».
Історія
У ніч (при -8 °C) з 2 на 3 лютого 1945 року з барака № 20 (Блок смерті) німецького концентраційного табору Маутгаузен була здійснена масова втеча, в якій брало участь близько 500 осіб, в основному радянські військовополонені офіцери. Втеча була запланована на ніч з 28 на 29 січня, однак не відбулася з тієї причини, що 27 січня есесівці відібрали і вивели з бараку 25 найбільш фізично міцних ув'язнених, в тому числі й організаторів втечі. Наступного дня їхні товариші дізналися, що тих спалили живцем у крематорії.
Втеча була добре організованою. У той момент, коли одна частина ув'язнених закидала дві охоронні вежі різними предметами (вогнегасниками, камінням і палицями), друга група за допомогою намочених ковдр і частин одягу знешкодили електричний дріт, що було вирішальним фактором для успішної втечі.
Всього з концтабору вирвалося 419 чоловік, але понад 100 осіб загинуло вже перед табором — деякі падали без сил від виснаження, інші були вбиті кулеметним вогнем із вишок. Близько 300 ув'язненим вдалося добігти до найближчих лісів.
У бараку залишилося 75 зовсім виснажених в'язнів, які не змогли більше пересуватися, — їх розстріляли відразу ж після втечі інших. Більшість із 300 в'язнів, яким вдалося втекти, були виявлені командами СС першого ж дня і розстріляні на місці. На тих, які залишилися неспійманими, оголосили «полювання», в якому брали участь частини СС, жандармерія, Вермахт, Фольксштурм, Гітлер'югенд, а також були задіяні місцеві жителі.
Впродовж декількох тижнів майже всі в'язні-утікачі були застрелені або схоплені (живими 57 осіб). У документальному фільмі «Акція К» (1994) містяться свідчення очевидців, які стверджують, що це було не звичне «полювання» з рушницями «як на звіра», оскільки багатьох втікачів, особливо спійманих живими, не розстрілювали, а найжорстокішим чином забивали до смерті за допомогою підручних засобів. Причина такого ставлення до них полягла в тому, що на них просто жаліли патрони.
Як свідчать документи з архіва Маутгаузена:
«Трупи залишились лежати там, де людей вбили. Кишки і статеві органи були виставлені на всеогляд… У Лем-віллі жив один фермер, дружина якого почула ввечері шурхіт у хліві для кіз. Вона привела свого чоловіка, який схопив утікача й одразу ж наніс удар ножем у шию, з рани тут же пішла кров. Дружина фермера підскочила до помираючого і дала йому ще й ляпаса перед смертю…»
У документах архіву містяться описи ще цілої низки вчинених звірств місцевого населення над беззахисними в'язнями.
Відомо тільки про 11 радянських офіцерів, яких, незважаючи на величезну небезпеку, прихистили кілька місцевих селянських родин і остарбайтерів. Вони дочекалися приходу визволителів і залишилися живі.
Розслідування
У 1948 році у Відні і Лінці проходили судові розслідування з приводу цього злочину. Результати невідомі.
Вшанування пам'яті
Подвигу повстання радянських військовополонених, що утримувалися в «Блоці смерті», присвячена документальна повість Івана Федоровича Ходикіна «Живі не здаються» (вперше видана в 1965 році), яка написана на основі спогадів декількох осіб, яким вдалося вижити після цього повстання і масової втечі. У повісті описуються умови утримання, підготовка до повстання «зсередини», хід повстання, власне сама втеча і те, як тим, хто вижив, вдалося дістатися на Батьківщину.
Подіям присвячений роман австрійської письменниці Елізабет Райхарт «Лютневі тіні» (1984, багаторазово перевиданий, перекладений англійською мовою).
Подвигу сім'ї Лангталерів, яка переховувала двох втікачів — радянських військовополонених із концтабору Маутгаузен, присвячена книга австрійського журналіста Вальтера Коля «Тебе теж чекає мати» (Auch auf dich wartet eine Mutter).
За цими жахливими подіями був знятий австро-німецький фільм режисера Андреаса Грубера «Полювання на зайців» (нім. Hasenjagd — Vor lauter Feigheit gibt es kein Erbarmen), що вийшов у прокат в 1994 році, до 50-річчя закінчення Другої світової війни; дана художня кінострічка стала найкасовішим фільмом (близько 123 000 переглядів) 1994—1995 років в Австрії.
Тоді ж був знятий і документальний фільм «Акція К» (режисер Бернхард Бамбергер), який показав реакцію місцевих жителів на знятий художній фільм і дав можливість ще живим на той час свідкам висловити власну думку про ті події. У 1994 році фільм отримав в Австрії Велику премію, багаторазово транслювався на німецькомовній території Західної Європи.
За ініціативою Соціалістичної молоді Австрії (найбільшої молодіжної соціал-демократичної організації Австрії), у травні 2001 року в громаді Рід-ін-дер-Рідмарк в історичній області Рідмарк, була встановлена пам'ятна стела в пам'ять про цю трагедію.
Ті, які вижили
Одними з тих, які вижили, були Михайло Рибчинський і Микола Цемкало. Своєму порятунку вони зобов'язані сім'ї Лангталерів, які переховували їх аж до 5 травня, при цьому ризикуючи своїми життями, оскільки органи СС навіть 2 травня 1945 року на території Верхньої Австрії проводили зачистки місцевого населення за зраду. До того ж, це відбувалося, навіть не дивлячись на те, що Берлін був уже захоплений, і де-факто у фашистів не залишилося керівництва.
Подальша доля двох «везунчиків» склалася чудово. Микола і Михайло повернулися в СРСР, і контакт з ними перервався на довгі роки. А в 1964 році радянський дипломат у Відні випадково почув цю історію від одного австрійця, відшукав обох в СРСР та організував приїзд Миколи і Михайла до Австрії — в сім'ю Марії та Йогана, які подарували їм життя вдруге. Після завершення війни Михайло Рибчинський став директором тресту їдалень у Києві. Він одружився, виростив дочку, став дідом. Помер в 2008 році на 93-му році життя. Микола Цемкало працював у Дніпропетровську інженером. Його теж більше немає серед живих.
У сім'ї Лангталерів на фронті було четверо синів, і всі вони повернулися живими: хтось відразу в 1945 році, а хтось після декількох років полону.
Див. також
- Військовий злочин
- Радянські військовополонені під час Великої Вітчизняної війни
- Анна Гакль
- Полювання на зайців (фільм, 1994)
Примітки
- . За городом. 11 січня 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 15 лютого 2019.
- Близнеков, Владимир (2 вересня 2009). . Русский журнал. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2019.
Посилання
- Близнеков, Владимир (2 вересня 2009). . Русский журнал. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2019.
- Mauthausen-Gusen Memorial [ 17 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Myulfirtlerske polyuvannya na zajciv nim Muhlviertler Hasenjagd vijskovij zlochin skoyenij nacistami v lyutomu 1945 roku v hodi yakogo pidrozdili SS Vermahtu Gitler yugendu za dopomogoyu miscevogo naselennya peresliduvali i po zviryachomu vbili 410 radyanskih vijskovopolonenih yaki vtekli z konctaboru Mautgauzen v regioni Myulfirtler v Avstriyi Sam fakt takoyi masovoyi vtechi i te sho deyaki z utikachiv tak i ne buli znajdeni buv yedinim v istoriyi cogo konctaboru U travni 2001 roku v seli Rid in der Ridmark sho stala centrom ciyeyi tragediyi buv vstanovlenij pam yatnik na chest 419 po zviryachomu vbitih tut radyanskih vijskovopolonenih Na obelisku naneseno zakresleni palichki dlya pidrahunku zhertv polyuvannya na zajciv tilki kilka palichok vnizu na pam yatniku zalishilisya nezakreslenimi U dokumentah SS ce polyuvannya na lyudej cinichno nazivalosya Muhlviertler Hasenjagd sho doslivno perekladayetsya z nimeckoyi yak polyuvannya na zajciv v okruzi Myulfirtler abo Myulfirtlerske polyuvannya na zajciv IstoriyaU nich pri 8 C z 2 na 3 lyutogo 1945 roku z baraka 20 Blok smerti nimeckogo koncentracijnogo taboru Mautgauzen bula zdijsnena masova vtecha v yakij bralo uchast blizko 500 osib v osnovnomu radyanski vijskovopoloneni oficeri Vtecha bula zaplanovana na nich z 28 na 29 sichnya odnak ne vidbulasya z tiyeyi prichini sho 27 sichnya esesivci vidibrali i viveli z baraku 25 najbilsh fizichno micnih uv yaznenih v tomu chisli j organizatoriv vtechi Nastupnogo dnya yihni tovarishi diznalisya sho tih spalili zhivcem u krematoriyi Vtecha bula dobre organizovanoyu U toj moment koli odna chastina uv yaznenih zakidala dvi ohoronni vezhi riznimi predmetami vognegasnikami kaminnyam i palicyami druga grupa za dopomogoyu namochenih kovdr i chastin odyagu zneshkodili elektrichnij drit sho bulo virishalnim faktorom dlya uspishnoyi vtechi Vsogo z konctaboru virvalosya 419 cholovik ale ponad 100 osib zaginulo vzhe pered taborom deyaki padali bez sil vid visnazhennya inshi buli vbiti kulemetnim vognem iz vishok Blizko 300 uv yaznenim vdalosya dobigti do najblizhchih lisiv U baraku zalishilosya 75 zovsim visnazhenih v yazniv yaki ne zmogli bilshe peresuvatisya yih rozstrilyali vidrazu zh pislya vtechi inshih Bilshist iz 300 v yazniv yakim vdalosya vtekti buli viyavleni komandami SS pershogo zh dnya i rozstrilyani na misci Na tih yaki zalishilisya nespijmanimi ogolosili polyuvannya v yakomu brali uchast chastini SS zhandarmeriya Vermaht Folksshturm Gitler yugend a takozh buli zadiyani miscevi zhiteli Vprodovzh dekilkoh tizhniv majzhe vsi v yazni utikachi buli zastreleni abo shopleni zhivimi 57 osib U dokumentalnomu filmi Akciya K 1994 mistyatsya svidchennya ochevidciv yaki stverdzhuyut sho ce bulo ne zvichne polyuvannya z rushnicyami yak na zvira oskilki bagatoh vtikachiv osoblivo spijmanih zhivimi ne rozstrilyuvali a najzhorstokishim chinom zabivali do smerti za dopomogoyu pidruchnih zasobiv Prichina takogo stavlennya do nih polyagla v tomu sho na nih prosto zhalili patroni Yak svidchat dokumenti z arhiva Mautgauzena Trupi zalishilis lezhati tam de lyudej vbili Kishki i statevi organi buli vistavleni na vseoglyad U Lem villi zhiv odin fermer druzhina yakogo pochula vvecheri shurhit u hlivi dlya kiz Vona privela svogo cholovika yakij shopiv utikacha j odrazu zh nanis udar nozhem u shiyu z rani tut zhe pishla krov Druzhina fermera pidskochila do pomirayuchogo i dala jomu she j lyapasa pered smertyu U dokumentah arhivu mistyatsya opisi she ciloyi nizki vchinenih zvirstv miscevogo naselennya nad bezzahisnimi v yaznyami Vidomo tilki pro 11 radyanskih oficeriv yakih nezvazhayuchi na velicheznu nebezpeku prihistili kilka miscevih selyanskih rodin i ostarbajteriv Voni dochekalisya prihodu vizvoliteliv i zalishilisya zhivi RozsliduvannyaU 1948 roci u Vidni i Linci prohodili sudovi rozsliduvannya z privodu cogo zlochinu Rezultati nevidomi Vshanuvannya pam yatiPodvigu povstannya radyanskih vijskovopolonenih sho utrimuvalisya v Bloci smerti prisvyachena dokumentalna povist Ivana Fedorovicha Hodikina Zhivi ne zdayutsya vpershe vidana v 1965 roci yaka napisana na osnovi spogadiv dekilkoh osib yakim vdalosya vizhiti pislya cogo povstannya i masovoyi vtechi U povisti opisuyutsya umovi utrimannya pidgotovka do povstannya zseredini hid povstannya vlasne sama vtecha i te yak tim hto vizhiv vdalosya distatisya na Batkivshinu Podiyam prisvyachenij roman avstrijskoyi pismennici Elizabet Rajhart Lyutnevi tini 1984 bagatorazovo perevidanij perekladenij anglijskoyu movoyu Podvigu sim yi Langtaleriv yaka perehovuvala dvoh vtikachiv radyanskih vijskovopolonenih iz konctaboru Mautgauzen prisvyachena kniga avstrijskogo zhurnalista Valtera Kolya Tebe tezh chekaye mati Auch auf dich wartet eine Mutter Za cimi zhahlivimi podiyami buv znyatij avstro nimeckij film rezhisera Andreasa Grubera Polyuvannya na zajciv nim Hasenjagd Vor lauter Feigheit gibt es kein Erbarmen sho vijshov u prokat v 1994 roci do 50 richchya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni dana hudozhnya kinostrichka stala najkasovishim filmom blizko 123 000 pereglyadiv 1994 1995 rokiv v Avstriyi Todi zh buv znyatij i dokumentalnij film Akciya K rezhiser Bernhard Bamberger yakij pokazav reakciyu miscevih zhiteliv na znyatij hudozhnij film i dav mozhlivist she zhivim na toj chas svidkam visloviti vlasnu dumku pro ti podiyi U 1994 roci film otrimav v Avstriyi Veliku premiyu bagatorazovo translyuvavsya na nimeckomovnij teritoriyi Zahidnoyi Yevropi Za iniciativoyu Socialistichnoyi molodi Avstriyi najbilshoyi molodizhnoyi social demokratichnoyi organizaciyi Avstriyi u travni 2001 roku v gromadi Rid in der Ridmark v istorichnij oblasti Ridmark bula vstanovlena pam yatna stela v pam yat pro cyu tragediyu Ti yaki vizhiliOdnimi z tih yaki vizhili buli Mihajlo Ribchinskij i Mikola Cemkalo Svoyemu poryatunku voni zobov yazani sim yi Langtaleriv yaki perehovuvali yih azh do 5 travnya pri comu rizikuyuchi svoyimi zhittyami oskilki organi SS navit 2 travnya 1945 roku na teritoriyi Verhnoyi Avstriyi provodili zachistki miscevogo naselennya za zradu Do togo zh ce vidbuvalosya navit ne divlyachis na te sho Berlin buv uzhe zahoplenij i de fakto u fashistiv ne zalishilosya kerivnictva Podalsha dolya dvoh vezunchikiv sklalasya chudovo Mikola i Mihajlo povernulisya v SRSR i kontakt z nimi perervavsya na dovgi roki A v 1964 roci radyanskij diplomat u Vidni vipadkovo pochuv cyu istoriyu vid odnogo avstrijcya vidshukav oboh v SRSR ta organizuvav priyizd Mikoli i Mihajla do Avstriyi v sim yu Mariyi ta Jogana yaki podaruvali yim zhittya vdruge Pislya zavershennya vijni Mihajlo Ribchinskij stav direktorom trestu yidalen u Kiyevi Vin odruzhivsya virostiv dochku stav didom Pomer v 2008 roci na 93 mu roci zhittya Mikola Cemkalo pracyuvav u Dnipropetrovsku inzhenerom Jogo tezh bilshe nemaye sered zhivih U sim yi Langtaleriv na fronti bulo chetvero siniv i vsi voni povernulisya zhivimi htos vidrazu v 1945 roci a htos pislya dekilkoh rokiv polonu Div takozhVijskovij zlochin Radyanski vijskovopoloneni pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Anna Gakl Polyuvannya na zajciv film 1994 Primitki Za gorodom 11 sichnya 2014 Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 15 lyutogo 2019 Bliznekov Vladimir 2 veresnya 2009 Russkij zhurnal Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 15 lyutogo 2019 PosilannyaBliznekov Vladimir 2 veresnya 2009 Russkij zhurnal Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 15 lyutogo 2019 Mauthausen Gusen Memorial 17 lyutogo 2015 u Wayback Machine angl