Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мхітар Айріванеці або Мхітар Єреванці, (вірм. Մխիթար Այրիվանեցի; 1224—1290) — вірменський історик, письменник, поет, педагог XIII століття.
| Мхітар Айріванеці | |
|---|---|
| Народився | 1224[1] Єреван[2] |
| Помер | 1290[1] |
| Діяльність | matenagir, історик, поет, педагог, священнослужитель, музикант, писар |
| |
Життєпис
Народився в Єревані. У 1267—1270 роках став відомим своєю науково-педагогічною діяльністю. Від 1279 року був керівником вищої школи Айріванка, разом займаючись релігійно-культурними центрами князів [ru] в Танааті, Скхуніку та інших місцях.
Велику наукову цінність становить його «Нова історія» або «Історія Вірменії», в яких автор викладає історію Вірменії аж до 1289 року. Вона цінна багатьма унікальними відомостями, оригінальні джерела яких до нашого часу не збереглися. На початку праці наведено подробиці історії грузинів, [ru], греків, персів, сельджуків, татар (зокрема хронологічні списки правителів, духовних провідників тощо).
Є автором житій Степаноса Сюнеці і , численних поетичних творів, серед яких 21 гандза, 4 [ru], акровірші тощо. В них часто описуються також різні історичні події часу.
Одна з найцінніших праць Айріванеці — наукова збірка «Чаринтир» (написана в Айріванку 1283 році), в якій описуються більше 100 книг, призначених для студентів вищих шкіл епохи. В «Чаринтирі» повністю наведено оригінальні версії 43 найменувань праць понад 13 вірменських та інших учених.
Написав також музику для своїх віршів.
Переклади
- ХРОНОГРАФИЧЕСКАЯ ИСТОРИЯ [ 9 березня 2020 у Wayback Machine.], пер. К. Патканова, 1869
- Мхитар Айриванкский (Айриванеци), Хронографическая история, Директ-Медиа, 2010, , Текст наведено за виданням: Хронографическая история, составленная отцом Мехитаром, вардапетом Айриванкским: Пер. К. Патканова. — СПб., 1869.
Примітки
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Հայկական սովետական հանրագիտարան — Երևան: 1981. — Т. 7. — С. 629.
- . A History of the Crusades. — Cambridge University Press, 1987. — Vol. I. — P. 335.
Later Armenian chroniclers, such as Samuel of Ani and Mekhitar of Airavanq, writing at the end of the twelfth century, and Kirakos of Gantzag and Vartan the Great, in the thirteenth century, treat only briefly of the First Crusade.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 31 травня 2020.
Посилання
- Хронографическая история, составленная отцом Мехитаром, вардапетом Айриванкским. СПб. 1869 [ 9 березня 2020 у Wayback Machine.] Второй труд [ 18 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- А. Г. Галстян. Армянские источники о монголах. Извлечения из рукописей XIII—XIV вв.. — Москва : Издательство восточной литературы, 1962. — С. 89—91.
Література
- Г. Овсепян. Мхитар Айриванеци, Иерусалим, 1931(вірм.)
- Э. Арутюнян. «Гандзаран» Мхитара Айриванеци, «Историко-филологический журнал», 1975, № 3(вірм.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mhitar Ajrivaneci abo Mhitar Yerevanci virm Մխիթար Այրիվանեցի 1224 1290 virmenskij istorik pismennik poet pedagog XIII stolittya Mhitar AjrivaneciNarodivsya1224 1 Yerevan 2 Pomer1290 1 Diyalnistmatenagir istorik poet pedagog svyashennosluzhitel muzikant pisar Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Yerevani U 1267 1270 rokah stav vidomim svoyeyu naukovo pedagogichnoyu diyalnistyu Vid 1279 roku buv kerivnikom vishoyi shkoli Ajrivanka razom zajmayuchis religijno kulturnimi centrami knyaziv ru v Tanaati Skhuniku ta inshih miscyah Veliku naukovu cinnist stanovit jogo Nova istoriya abo Istoriya Virmeniyi v yakih avtor vikladaye istoriyu Virmeniyi azh do 1289 roku Vona cinna bagatma unikalnimi vidomostyami originalni dzherela yakih do nashogo chasu ne zbereglisya Na pochatku praci navedeno podrobici istoriyi gruziniv ru grekiv persiv seldzhukiv tatar zokrema hronologichni spiski praviteliv duhovnih providnikiv tosho Ye avtorom zhitij Stepanosa Syuneci i chislennih poetichnih tvoriv sered yakih 21 gandza 4 ru akrovirshi tosho V nih chasto opisuyutsya takozh rizni istorichni podiyi chasu Odna z najcinnishih prac Ajrivaneci naukova zbirka Charintir napisana v Ajrivanku 1283 roci v yakij opisuyutsya bilshe 100 knig priznachenih dlya studentiv vishih shkil epohi V Charintiri povnistyu navedeno originalni versiyi 43 najmenuvan prac ponad 13 virmenskih ta inshih uchenih Napisav takozh muziku dlya svoyih virshiv PerekladiHRONOGRAFIChESKAYa ISTORIYa 9 bereznya 2020 u Wayback Machine per K Patkanova 1869 Mhitar Ajrivankskij Ajrivaneci Hronograficheskaya istoriya Direkt Media 2010 ISBN 9785998966262 Tekst navedeno za vidannyam Hronograficheskaya istoriya sostavlennaya otcom Mehitarom vardapetom Ajrivankskim Per K Patkanova SPb 1869 PrimitkiVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Հայկական սովետական հանրագիտարան Երևան 1981 T 7 S 629 d Track Q1953d Track Q123625363d Track Q2657718 A History of the Crusades Cambridge University Press 1987 Vol I P 335 Later Armenian chroniclers such as Samuel of Ani and Mekhitar of Airavanq writing at the end of the twelfth century and Kirakos of Gantzag and Vartan the Great in the thirteenth century treat only briefly of the First Crusade Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 31 travnya 2020 PosilannyaHronograficheskaya istoriya sostavlennaya otcom Mehitarom vardapetom Ajrivankskim SPb 1869 9 bereznya 2020 u Wayback Machine Vtoroj trud 18 kvitnya 2019 u Wayback Machine A G Galstyan Armyanskie istochniki o mongolah Izvlecheniya iz rukopisej XIII XIV vv Moskva Izdatelstvo vostochnoj literatury 1962 S 89 91 LiteraturaG Ovsepyan Mhitar Ajrivaneci Ierusalim 1931 virm E Arutyunyan Gandzaran Mhitara Ajrivaneci Istoriko filologicheskij zhurnal 1975 3 virm