Мухамме́д Алі (араб. محمد علي, тур. Mehmet Ali; 4 березня 1769 — 2 серпня 1849) — османський державний, військовий і політичний діяч албанського походження. Паша, валі та самопроголошений хедив (господар) Єгиптського еялету (17 травня 1805 — 2 березня 1848 року). Патріарх династії хедивів, яка правила Єгиптом до 1952 року. Один із батьків-засновників модерного Єгипту. Також — Мехмет Алі (тур. Mehmet Ali), Муххамад Алі-паша.
Мухаммед Алі Єгипетський | |
---|---|
осман. محمد علی پاشا | |
Ім'я при народженні | араб. محمد علي المسعود بن إبراهيم آغا القوللي |
Народився | 4 березня 1769[2][3] Кавала, Османська імперія[4] |
Помер | 2 серпня 1849[1] (80 років) Александрія, Єгипетський еялет |
Поховання | Мечеть Алі Мухаммеда |
Країна | Османська імперія |
Діяльність | воєначальник, політик, державний діяч, редактор журналу, журналіст, редактор журналу |
Галузь | політика[5] і військова справа[5] |
Знання мов | арабська[5], османська і курдська |
Роки активності | 1784[6] — 1845[6] |
Посада | d |
Конфесія | сунізм |
Рід | династія Мухаммеда Алі |
У шлюбі з | d і d |
Діти | d, d і Ібрагім-паша |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в албанській родині в місті Кавала в області Македонія на території сучасної Греції. Рано залишився сиротою і за деякими даними виховувався в родині місцевого правителя, який згодом призначив його командувачем військового загону.
У 1798 році відправлений султаном на чолі загону македонських албанців до Єгипту — воювати проти французів. Брав участь проти армії Бонапарта у бою біля Абукіра. Після того як французи, а згодом і союзники османів британці залишили Єгипет, Мухаммед Алі зосередив під своїм командуванням усі албанські частини і разом з мамлюками вигнав із країни османську армію. У 1804 році повалив Ібрагім-бея, каймакама (фактично правителя) Єгипту. Внаслідок цього було ослаблено вплив могутнього клану мамлюків аль-Мухаммадія.
Здобувши популярність серед місцевого населення (зокрема і через відмову збирати додаткові податки на утримання своєї армії), мириться з султаном, який у травні 1805 року проголосив його пашою і намісником Єгипту.
17 серпня 1805 року запросив до себе найвпливовіших мамлюків і підступно, із звірячою жорстокістю, вбив усіх запрошених (у бійні загинуло майже 1700 людей).
У березні 1807 року в Єгипті знову висадилися британці, але під Розеттою Мухаммед Алі здобув над ними блискучу перемогу і до вересня британці залишили країну. У 1811 році Мухаммед Алі віддав наказ про знищення усіх мамлюків, які ще залишалися живими.
У 1811—1819 роках приєднав до своїх володінь Аравію, в 1820—1823 роках — Судан, де заснував місто Хартум. Султан змушений був віддати Мухаммеду Алі Крит і пообіцяти Сирію та Пелопонес в обмін на допомогу в придушенні грецького повстання. Володар Єгипту надіслав до Греції ескадру з 60 кораблів і військо на чолі із своїм сином Ібрагім-пашою, але після поразки під Наварином 20 жовтня 1827 року єгиптяни змушені були повернутися додому. Султан відмовився від обіцянок і у 1831 році Мухаммед розпочав проти нього військові дії. Єгиптяни взяли Акко, захопили Сирію та завдали османській армії нищівної поразки біля Коньї. За (4 травня 1833 року), укладеним за посередництва великих держав, Стамбул визнав володінням Мухаммеда Алі усю Сирію, а згодом — і Адану.
Водночас Мухаммед Алі проводив глибокі перетворення в самому Єгипті. Земля була оголошена державною власністю, податки і збори — впорядковані, встановлено і контроль над цінами. Мухаммед Алі заохочував вирощування бавовни, яка незабаром перетворилася на головний експортний товар Єгипту. Торгівці, насамперед — іноземні, знаходилися під особливим патронатом володаря. Він повернув значення порту Александрії, який був з'єднаний каналом із Нілом. Збудувавши перші в Єгипті великі підприємства, Мухаммед Алі фактично створив національну промисловість. Він розбудовував школи, засновував типографії, за його правління в Єгипті з'явилася преса.
Заходи Мухаммеда Алі викликали і чималий спротив. У 1834 році спалахнуло справжнє повстання проти системи державних монополій, великих податків і рекрутського набору. Цим спробував скористатися султан. Але під Незибом османська армія знову зазнала нищівної поразки. Тоді проти Єгипту виступили Велика Британія, Російська імперія, Австрійська імперія та Королівство Пруссія, які в листопаді 1840 року окупували Акку. За і угодою 1841 року Мухаммед Алі змушений був відмовитися від своїх азійських провінцій і визнати зверхність султана, але отримав Єгипет і Судан у спадкове володіння, заснувавши династію єгипетських хедивів, яка керувала цією країною до середини XX сторіччя.
У 1844 році оголосив співправителем свого сина, Ібрагіма, але той у листопаді 1848 року помер. 2 серпня 1849 року не стало і самого Мухаммеда Алі. Його спадкоємцем став онук Аббас-паша.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- SNAC — 2010.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118782835 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- RKDartists
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Muhammed Ali znachennya Muhamme d Ali arab محمد علي tur Mehmet Ali 4 bereznya 1769 2 serpnya 1849 osmanskij derzhavnij vijskovij i politichnij diyach albanskogo pohodzhennya Pasha vali ta samoprogoloshenij hediv gospodar Yegiptskogo eyaletu 17 travnya 1805 2 bereznya 1848 roku Patriarh dinastiyi hediviv yaka pravila Yegiptom do 1952 roku Odin iz batkiv zasnovnikiv modernogo Yegiptu Takozh Mehmet Ali tur Mehmet Ali Muhhamad Ali pasha Muhammed Ali Yegipetskijosman محمد علی پاشا Im ya pri narodzhenniarab محمد علي المسعود بن إبراهيم آغا القوللي Narodivsya4 bereznya 1769 1769 03 04 2 3 Kavala Osmanska imperiya 4 Pomer2 serpnya 1849 1849 08 02 1 80 rokiv Aleksandriya Yegipetskij eyaletPohovannyaMechet Ali MuhammedaKrayina Osmanska imperiyaDiyalnistvoyenachalnik politik derzhavnij diyach redaktor zhurnalu zhurnalist redaktor zhurnaluGaluzpolitika 5 i vijskova sprava 5 Znannya movarabska 5 osmanska i kurdskaRoki aktivnosti1784 6 1845 6 PosadadKonfesiyasunizmRiddinastiya Muhammeda AliU shlyubi zd i dDitid d i Ibragim pashaNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v albanskij rodini v misti Kavala v oblasti Makedoniya na teritoriyi suchasnoyi Greciyi Rano zalishivsya sirotoyu i za deyakimi danimi vihovuvavsya v rodini miscevogo pravitelya yakij zgodom priznachiv jogo komanduvachem vijskovogo zagonu U 1798 roci vidpravlenij sultanom na choli zagonu makedonskih albanciv do Yegiptu voyuvati proti francuziv Brav uchast proti armiyi Bonaparta u boyu bilya Abukira Pislya togo yak francuzi a zgodom i soyuzniki osmaniv britanci zalishili Yegipet Muhammed Ali zoserediv pid svoyim komanduvannyam usi albanski chastini i razom z mamlyukami vignav iz krayini osmansku armiyu U 1804 roci povaliv Ibragim beya kajmakama faktichno pravitelya Yegiptu Vnaslidok cogo bulo oslableno vpliv mogutnogo klanu mamlyukiv al Muhammadiya Zdobuvshi populyarnist sered miscevogo naselennya zokrema i cherez vidmovu zbirati dodatkovi podatki na utrimannya svoyeyi armiyi miritsya z sultanom yakij u travni 1805 roku progolosiv jogo pashoyu i namisnikom Yegiptu 17 serpnya 1805 roku zaprosiv do sebe najvplivovishih mamlyukiv i pidstupno iz zviryachoyu zhorstokistyu vbiv usih zaproshenih u bijni zaginulo majzhe 1700 lyudej U berezni 1807 roku v Yegipti znovu visadilisya britanci ale pid Rozettoyu Muhammed Ali zdobuv nad nimi bliskuchu peremogu i do veresnya britanci zalishili krayinu U 1811 roci Muhammed Ali viddav nakaz pro znishennya usih mamlyukiv yaki she zalishalisya zhivimi U 1811 1819 rokah priyednav do svoyih volodin Araviyu v 1820 1823 rokah Sudan de zasnuvav misto Hartum Sultan zmushenij buv viddati Muhammedu Ali Krit i poobicyati Siriyu ta Pelopones v obmin na dopomogu v pridushenni greckogo povstannya Volodar Yegiptu nadislav do Greciyi eskadru z 60 korabliv i vijsko na choli iz svoyim sinom Ibragim pashoyu ale pislya porazki pid Navarinom 20 zhovtnya 1827 roku yegiptyani zmusheni buli povernutisya dodomu Sultan vidmovivsya vid obicyanok i u 1831 roci Muhammed rozpochav proti nogo vijskovi diyi Yegiptyani vzyali Akko zahopili Siriyu ta zavdali osmanskij armiyi nishivnoyi porazki bilya Konyi Za 4 travnya 1833 roku ukladenim za poserednictva velikih derzhav Stambul viznav volodinnyam Muhammeda Ali usyu Siriyu a zgodom i Adanu Vodnochas Muhammed Ali provodiv gliboki peretvorennya v samomu Yegipti Zemlya bula ogoloshena derzhavnoyu vlasnistyu podatki i zbori vporyadkovani vstanovleno i kontrol nad cinami Muhammed Ali zaohochuvav viroshuvannya bavovni yaka nezabarom peretvorilasya na golovnij eksportnij tovar Yegiptu Torgivci nasampered inozemni znahodilisya pid osoblivim patronatom volodarya Vin povernuv znachennya portu Aleksandriyi yakij buv z yednanij kanalom iz Nilom Zbuduvavshi pershi v Yegipti veliki pidpriyemstva Muhammed Ali faktichno stvoriv nacionalnu promislovist Vin rozbudovuvav shkoli zasnovuvav tipografiyi za jogo pravlinnya v Yegipti z yavilasya presa Zahodi Muhammeda Ali viklikali i chimalij sprotiv U 1834 roci spalahnulo spravzhnye povstannya proti sistemi derzhavnih monopolij velikih podatkiv i rekrutskogo naboru Cim sprobuvav skoristatisya sultan Ale pid Nezibom osmanska armiya znovu zaznala nishivnoyi porazki Todi proti Yegiptu vistupili Velika Britaniya Rosijska imperiya Avstrijska imperiya ta Korolivstvo Prussiya yaki v listopadi 1840 roku okupuvali Akku Za i ugodoyu 1841 roku Muhammed Ali zmushenij buv vidmovitisya vid svoyih azijskih provincij i viznati zverhnist sultana ale otrimav Yegipet i Sudan u spadkove volodinnya zasnuvavshi dinastiyu yegipetskih hediviv yaka keruvala ciyeyu krayinoyu do seredini XX storichchya U 1844 roci ogolosiv spivpravitelem svogo sina Ibragima ale toj u listopadi 1848 roku pomer 2 serpnya 1849 roku ne stalo i samogo Muhammeda Ali Jogo spadkoyemcem stav onuk Abbas pasha PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 SNAC 2010 d Track Q29861311 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Deutsche Nationalbibliothek Record 118782835 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 RKDartists d Track Q17299517LiteraturaMouriez Histoire de Mehemet Ali P 1855 1858 fr Prokesch Osten M Ali Vicekonig von Aegypten aus meinem Tagebuche 1826 41 Wien 1877 nim C te Benedetti M Ali durant ses dernieres annees v Revue des deux Mondes 1895 jul fr