Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- Ця стаття присвячена корінній мусульманській громаді Західної Фракії, що розташована на території сучасної Греції. Див. також .
Мусульмани у Греції (грец. μουσουλμανική μειονότητα Ελλάδας, тур. Yunanistan müslüman azınlığı, болг. мюсюлманско малцинство на Гърция; циганська: Хорахані сельорі анді Елада) — єдина релігійна меншина Греції, права якої офіційно визнані в області її традиційного проживання — у регіоні Західна Фракія, на крайній півночі країни. Представлена кількома етнічними групами, однак переважно турками.
Мусульмани у Греції — також одна з двох визнаних культурно-мовних меншин Грецької Республіки поряд із вірменами (див. ). Перепис 1991 року показав, що у Західній Фракії мешкало 97 604 мусульман, які становлять 0,95% населення країни та 29% населення області. Загалом історично грецький уряд прихильно ставиться до прав мусульман, проте і досі залишається низка невирішених проблем у сферах культури та освіти. Сучасна оцінка чисельності - 140 000 чоловік і 32% відповідно. У цілому грецький уряд історично прихильно до прав мусульман в цьому регіоні країни, проте є ряд невирішених проблем у сфері культури та освіти.
Історія
Велика мусульманська громада в області Фракія сформувалася після масової навали турків у XIV-XVI сторіччях, коли останні заснували тут багато нових турецьких поселень. Одночасно поширився іслам, та багацько місцевого населення (православні болгари і греки) добровільно чи примусово прийняли нову релігію турецької більшості. Тюркомовні кочівники активно сприяли процесу ісламізації регіону. Однак частина болгар (особливо у гірській області Родопі), прийнявши іслам, не перейшла на турецьку мову, а зберегла слов'янське мовлення. Таким чином, виникли сучасні помаки. Натомість греки були більше піддані тюркизації, через те на початку XX сторіччя православні греки становили тільки 17% населення регіону. У зв'язку з частими невідповідностями між мовою, релігією та самосвідомістю населення, османський уряд брав до уваги лише релігію населення, в Османській імперії, у тому числі в Греції, розвинулася система міллетів. Отже, усі мусульмани (болгаромовні, грекомовні та циганомовні) регіону (приблизно 75% населення) автоматично зараховувалися до турків. За аналогією, усіх християн (25%) області вважали греками.
Послаблення Османської імперії стало приводом до вторгнення у регіон військ незалежних Болгарії та Греції. Одначе місцеве мусульманське населення вчинило активний опір і створило нетривале своє державне утворення, відоме як Гюмюрджинська республіка (1913).
Офіційний статус громади
Лозаннський мирний договір 1923 року закріпив Західну Фракію за Грецією, навіть незважаючи на її поразку у війні з Туреччиною (див. Греко-турецька війна 1919—1922. При цьому примусовий Греко-турецький обмін населенням, зазначений у договорі, виключав мусульман Західної Фракії. У відповідь Туреччина зобов'язувалася дотримуватися прав греків у Стамбулі (місто Константинополь). При цьому становище мусульман у Греції було незрівнянно комфортнішим, ніж християн у Туреччині, де влада у Стамбулі постійно нацьковувала мусульман на християн, побоюючись грецького реваншизму (див. Велика ідея та Енозіс). Стамбульський погром, який відбувся 1955 року змусив греків, які ще залишалися у місті, у найкоротші строки покинути його. Через двадцять років (1975) в Туреччині заборонена будь-яка шкільна освіта грецькою мовою. Світська грецька громада у Стамбулі припинила своє існування.
Доля мусульман у Греції складалася інакше. У Греції мусульмани утворили згуртовану та достатньо ізольовану від грецького суспільства групу на периферії країни і зберегли свої права на свободу мови та віросповідування. При цьому особливу дипломатичну підтримку мусульманам Греції надавали Англія і Німеччина. У той самий час їх мало хвилювало становище християн у Туреччині. Багато політичних аналітиків вбачають у цьому традиційну православофобію Західу, страх того, що балканські християни набагато більш схильні до співпраці з Росією, аніж мусульмани. Західні країни, у тому числі НАТО, всіляко намагалися утримати Грецію у сфері свого впливу. При цьому жодна слов'янська країна довгий час членом НАТО не була. Подекуди саме тому грецька влада не визнавала існування на території держави слов'яномовних груп (помаки та македонські слов'яни, близькі до македонців Республіки Македонії), тобто фактично грецький уряд сам проводив політику ісламізації регіону, причому офіційно виступав за європеїзацію Греції. У наш час[] у Західній Фракії 3 муфтії і приблизно 270 імамів, діє близько 300 мечетей. Грецька влада багато в чому зберегла і навіть впродовж кількох десятиріч підтримувала систему міллетів Османської імперії, розглядаючи всіх мусульман як одну етнічну спільноту, незважаючи на значно помітні культурно-мовні відмінності усередині її.
Рідна мова мусульман Греції:
- 50% — турецька мова
- 35% — помакська мова, вважається діалектом болгарської мови мусульман Греції,
- 15% — циганська мова
За цих умов грецький уряд розглядає мусульманську громаду регіону як потуречених ісламізованих греків. Відповідно на офіційному рівні в системі освіти мусульман Греції визнаються лише турецька мова та арабська мова (у випадку викладання Корану). Вказане у свою чергу призводить до подальшого потуречення та ще більшої ісламізації нетурецьких етнічних елементів у мусульманському середовищі. Ситуація дещо змінилася тільки після другої половини 1990-х років, коли грецька влада пішла на деякі поступки помакам. Однак навіть власне етнічні турки регіону незадоволені сучасною ситуацією, оскільки грецький уряд, як і раніше, називає їх «потуреченими греками».
Географічний розподіл
Права мусульман на турецьку мову та культуру визнаються лише у регіоні Західна Фракія. Мусульманські іммігрантські громади інших областей Греції, наприклад, численні арабські, албанські, курдські та пакистанські общини сучасних міст Греції (Афіни, Салоніки, Іракліон) цими привілеями не користуються. У самій Фракії мусульмани становлять близько 30% населення, у тому числі у номах: Родопі (51,77%), Ксанті (41,19%), Еврос (4,65%).
Ситуація з помаками
Ситуація з мовою, культурою та етнічною самосвідомістю -мусульман у Греції ще більше заплутана. У сучасній Греції болгаромовні мусульмани проживають в області Західна Фракія (у номах Ксанті, Родопі та Еврос). Греко-турецький обмін населенням не зачепив помаків-мусульман, але більшість православних болгар покинула Грецію. При цьому помаки Егейської Македонії виселені у Туреччину. Грецький уряд остерігався зростаючого впливу слов'ян на політику Балкан і тому схилявся до співпраці з турками. Упродовж десятиріч Греція офіційно визнавала тільки турецьку мову, яка і використовувалася в освіті всіх мусульман на півночі країни.
Тому помакська спільнота на території Греції тепер сильно потуречена. Ця політика призвела до посилення турецької мови та культури в регіоні. Намагаючись хоча якось виправити усталене становище, грецька влада поступово після 1990, особливо після 1996 року, пішла на деякі поступки помакам, намагаючись стимулювати ріст їх власної самосвідомості, збереження болгарської мови.
За переписом 2001 року, у Греції помаками себе визнавали 36 000 осіб, у тому числі:
- 23 000 у номі Ксанті (22% населення);
- 11 000 у номі Родопі (10% населення)
- 2 000 у номі Еврос (2% населення).
При цьому 54 000 тис. осіб у Західній Фракії назвалися турками, у тому числі:
У той самий час, за оцінками до третини тих, хто визнав себе турками, у дійсності були помаками.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 1 лютого 2011.
- US Department of State - Religious Freedom, Greece [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 16 січня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya prisvyachena korinnij musulmanskij gromadi Zahidnoyi Frakiyi sho roztashovana na teritoriyi suchasnoyi Greciyi Div takozh Musulmani u Greciyi grec moysoylmanikh meionothta Elladas tur Yunanistan musluman azinligi bolg myusyulmansko malcinstvo na Grciya ciganska Horahani selori andi Elada yedina religijna menshina Greciyi prava yakoyi oficijno viznani v oblasti yiyi tradicijnogo prozhivannya u regioni Zahidna Frakiya na krajnij pivnochi krayini Predstavlena kilkoma etnichnimi grupami odnak perevazhno turkami Musulmanski gromadi Greciyi za danimi perepisu 1991 roku Musulmani u Greciyi takozh odna z dvoh viznanih kulturno movnih menshin Greckoyi Respubliki poryad iz virmenami div Perepis 1991 roku pokazav sho u Zahidnij Frakiyi meshkalo 97 604 musulman yaki stanovlyat 0 95 naselennya krayini ta 29 naselennya oblasti Zagalom istorichno greckij uryad prihilno stavitsya do prav musulman prote i dosi zalishayetsya nizka nevirishenih problem u sferah kulturi ta osviti Suchasna ocinka chiselnosti 140 000 cholovik i 32 vidpovidno U cilomu greckij uryad istorichno prihilno do prav musulman v comu regioni krayini prote ye ryad nevirishenih problem u sferi kulturi ta osviti IstoriyaEtnichnij sklad yevropejskoyi chastini osmanskoyi imperiyi naprikinci 19 stolittya Velika musulmanska gromada v oblasti Frakiya sformuvalasya pislya masovoyi navali turkiv u XIV XVI storichchyah koli ostanni zasnuvali tut bagato novih tureckih poselen Odnochasno poshirivsya islam ta bagacko miscevogo naselennya pravoslavni bolgari i greki dobrovilno chi primusovo prijnyali novu religiyu tureckoyi bilshosti Tyurkomovni kochivniki aktivno spriyali procesu islamizaciyi regionu Odnak chastina bolgar osoblivo u girskij oblasti Rodopi prijnyavshi islam ne perejshla na turecku movu a zberegla slov yanske movlennya Takim chinom vinikli suchasni pomaki Natomist greki buli bilshe piddani tyurkizaciyi cherez te na pochatku XX storichchya pravoslavni greki stanovili tilki 17 naselennya regionu U zv yazku z chastimi nevidpovidnostyami mizh movoyu religiyeyu ta samosvidomistyu naselennya osmanskij uryad brav do uvagi lishe religiyu naselennya v Osmanskij imperiyi u tomu chisli v Greciyi rozvinulasya sistema milletiv Otzhe usi musulmani bolgaromovni grekomovni ta ciganomovni regionu priblizno 75 naselennya avtomatichno zarahovuvalisya do turkiv Za analogiyeyu usih hristiyan 25 oblasti vvazhali grekami Poslablennya Osmanskoyi imperiyi stalo privodom do vtorgnennya u region vijsk nezalezhnih Bolgariyi ta Greciyi Odnache misceve musulmanske naselennya vchinilo aktivnij opir i stvorilo netrivale svoye derzhavne utvorennya vidome yak Gyumyurdzhinska respublika 1913 Oficijnij status gromadiLozannskij mirnij dogovir 1923 roku zakripiv Zahidnu Frakiyu za Greciyeyu navit nezvazhayuchi na yiyi porazku u vijni z Turechchinoyu div Greko turecka vijna 1919 1922 Pri comu primusovij Greko tureckij obmin naselennyam zaznachenij u dogovori viklyuchav musulman Zahidnoyi Frakiyi U vidpovid Turechchina zobov yazuvalasya dotrimuvatisya prav grekiv u Stambuli misto Konstantinopol Pri comu stanovishe musulman u Greciyi bulo nezrivnyanno komfortnishim nizh hristiyan u Turechchini de vlada u Stambuli postijno nackovuvala musulman na hristiyan poboyuyuchis greckogo revanshizmu div Velika ideya ta Enozis Stambulskij pogrom yakij vidbuvsya 1955 roku zmusiv grekiv yaki she zalishalisya u misti u najkorotshi stroki pokinuti jogo Cherez dvadcyat rokiv 1975 v Turechchini zaboronena bud yaka shkilna osvita greckoyu movoyu Svitska grecka gromada u Stambuli pripinila svoye isnuvannya Dolya musulman u Greciyi skladalasya inakshe U Greciyi musulmani utvorili zgurtovanu ta dostatno izolovanu vid greckogo suspilstva grupu na periferiyi krayini i zberegli svoyi prava na svobodu movi ta virospoviduvannya Pri comu osoblivu diplomatichnu pidtrimku musulmanam Greciyi nadavali Angliya i Nimechchina U toj samij chas yih malo hvilyuvalo stanovishe hristiyan u Turechchini Bagato politichnih analitikiv vbachayut u comu tradicijnu pravoslavofobiyu Zahidu strah togo sho balkanski hristiyani nabagato bilsh shilni do spivpraci z Rosiyeyu anizh musulmani Zahidni krayini u tomu chisli NATO vsilyako namagalisya utrimati Greciyu u sferi svogo vplivu Pri comu zhodna slov yanska krayina dovgij chas chlenom NATO ne bula Podekudi same tomu grecka vlada ne viznavala isnuvannya na teritoriyi derzhavi slov yanomovnih grup pomaki ta makedonski slov yani blizki do makedonciv Respubliki Makedoniyi tobto faktichno greckij uryad sam provodiv politiku islamizaciyi regionu prichomu oficijno vistupav za yevropeyizaciyu Greciyi U nash chas koli u Zahidnij Frakiyi 3 muftiyi i priblizno 270 imamiv diye blizko 300 mechetej Grecka vlada bagato v chomu zberegla i navit vprodovzh kilkoh desyatirich pidtrimuvala sistemu milletiv Osmanskoyi imperiyi rozglyadayuchi vsih musulman yak odnu etnichnu spilnotu nezvazhayuchi na znachno pomitni kulturno movni vidminnosti useredini yiyi Ridna mova musulman Greciyi 50 turecka mova 35 pomakska mova vvazhayetsya dialektom bolgarskoyi movi musulman Greciyi 15 ciganska mova Za cih umov greckij uryad rozglyadaye musulmansku gromadu regionu yak poturechenih islamizovanih grekiv Vidpovidno na oficijnomu rivni v sistemi osviti musulman Greciyi viznayutsya lishe turecka mova ta arabska mova u vipadku vikladannya Koranu Vkazane u svoyu chergu prizvodit do podalshogo poturechennya ta she bilshoyi islamizaciyi netureckih etnichnih elementiv u musulmanskomu seredovishi Situaciya desho zminilasya tilki pislya drugoyi polovini 1990 h rokiv koli grecka vlada pishla na deyaki postupki pomakam Odnak navit vlasne etnichni turki regionu nezadovoleni suchasnoyu situaciyeyu oskilki greckij uryad yak i ranishe nazivaye yih poturechenimi grekami Geografichnij rozpodilPrava musulman na turecku movu ta kulturu viznayutsya lishe u regioni Zahidna Frakiya Musulmanski immigrantski gromadi inshih oblastej Greciyi napriklad chislenni arabski albanski kurdski ta pakistanski obshini suchasnih mist Greciyi Afini Saloniki Iraklion cimi privileyami ne koristuyutsya U samij Frakiyi musulmani stanovlyat blizko 30 naselennya u tomu chisli u nomah Rodopi 51 77 Ksanti 41 19 Evros 4 65 Situaciya z pomakamiDokladnishe Pomaki Situaciya z movoyu kulturoyu ta etnichnoyu samosvidomistyu musulman u Greciyi she bilshe zaplutana U suchasnij Greciyi bolgaromovni musulmani prozhivayut v oblasti Zahidna Frakiya u nomah Ksanti Rodopi ta Evros Greko tureckij obmin naselennyam ne zachepiv pomakiv musulman ale bilshist pravoslavnih bolgar pokinula Greciyu Pri comu pomaki Egejskoyi Makedoniyi viseleni u Turechchinu Greckij uryad osterigavsya zrostayuchogo vplivu slov yan na politiku Balkan i tomu shilyavsya do spivpraci z turkami Uprodovzh desyatirich Greciya oficijno viznavala tilki turecku movu yaka i vikoristovuvalasya v osviti vsih musulman na pivnochi krayini Tomu pomakska spilnota na teritoriyi Greciyi teper silno poturechena Cya politika prizvela do posilennya tureckoyi movi ta kulturi v regioni Namagayuchis hocha yakos vipraviti ustalene stanovishe grecka vlada postupovo pislya 1990 osoblivo pislya 1996 roku pishla na deyaki postupki pomakam namagayuchis stimulyuvati rist yih vlasnoyi samosvidomosti zberezhennya bolgarskoyi movi Za perepisom 2001 roku u Greciyi pomakami sebe viznavali 36 000 osib u tomu chisli 23 000 u nomi Ksanti 22 naselennya 11 000 u nomi Rodopi 10 naselennya 2 000 u nomi Evros 2 naselennya Pri comu 54 000 tis osib u Zahidnij Frakiyi nazvalisya turkami u tomu chisli 10 000 v nomi Ksanti 42 000 v nomi Rodopi 2 000 v nomi Evros U toj samij chas za ocinkami do tretini tih hto viznav sebe turkami u dijsnosti buli pomakami Div takozhNaselennya Greciyi Kritski musulmaniPrimitki Arhiv originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 1 lyutogo 2011 US Department of State Religious Freedom Greece 19 sichnya 2012 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 30 kvitnya 2011 Procitovano 16 sichnya 2011