Мурсійська тайфа (ісп. Taifa de Murcia; араб. طائفة مرسية) — в 1011–1014, 1045, 1065–1078, 1081—1088, 1147–1172 і 1228–1266 роках ісламська монархічна держава на Піренейському півострові зі столицею в місті Медінет Мурсійя. Арабською — Мурсійський емірат.
Мурсійська тайфа | ||||
| ||||
Мурсійська тайфа в XI ст. | ||||
Столиця | Медінет Мурсійя | |||
Мови | арабська | |||
Релігії | суннізм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1011 | |||
- Ліквідовано | 1266 | |||
|
Історія
Після 1009 року внаслідок боротьби за трон починається занепад Кордовського халіфату. 1011 року військовик Хайран захопив владу в Мурсії, ставши фактично незалежним. 1014 року, коли він захопив Альмерію, переніс столицю туди. У Мурсії здебільшого перебували намісники. 1038 року вона увійшла до складу Валенсійської тайфи.
1065 року, скориставшись послабленням валенсійських емірів, валі (намісник) Мурсії Абд аль-Рахман ібн Тахір став незалежним володарем. Його правління тривало до 1078 року, коли тайфу підкорили севільські війська. Невдовзі валі Мурсії Ібн Аммар спробував повстати, але зазнав поразки.
1081 року військовик Ібн Рашик захопив владу Мурсії, ставши там еміром. Згодом уклав союз із королівством Кастилії і Леону. війська Мурсії діяли спільно з кастильцями проти армії Альморавідів та їхніх союзників. Боротьба тривала до 1091 року, коли Мурсію захопили Альморавіди.
1145 року з занепадом влади Альморавідів на Піренейському півострові на деякий час Мурсія здобула самостійність, але невдовзі увійшла до держави Абу Джа'фар Ахмада. Після поразки останнього від кастильців 1147 року Мурсійську тайфу відновив Мухаммад ібн Марданіс. Відбувається нове економічне, політичне та культурне піднесення міста і держави. З кінця 1140-х років ібн Марданіс вимушений чинити спротив Альмохадам, які лише 1172 року змогли підкорити Мурсію.
Занепад влади Альмохадів на Піренеях через поразки та взаємне поборювання сприяло повстанню на чолі із Ібн Худом, що 1228 року захопив Мурсію, яку зробив столицею своєї держави. після загибелі Ібн Худа починається занепад тайфи. Цим скористався Зайян ібн Марданіс, що захопив владу в Мурсії, але вже 1241 році його також було повалено.
1243 року Мурсійська тайфа для захисту від нападу Арагону визнає зверхність Кастилії і Леону. Кастильські війська допомогли тайфі приборкати бунтівних васалів. 1244 року відповідно до умов Альмірського договору між Кастилією і Арагоном було визначено кордон між мурсійською тайфою та Арагоном.
З 1250 року посилюється втручання Кастилії у внутрішні справи Мурсійської тайфи. Спочатку було засновано Картахенську єпархію. З 1260 року внаслідок частої зміни емірів тайфа зовсім занепала. 1264 року за підтримки Гранадського емірату вибухнуло антикастильське повстання. Після його придушення 1266 року арагоно-кастильськими військами Мурсійську тайфу, яка отримала назву Мурсійське королівство приєднали до Кастилії.
Еміри
- Хайран (1011—1014)
- у складі Альмерійської тайфи до 1038
- у складі Валенсійської тайфи до 1065 року
- Абд аль-Рахман ібн Тахір (1065—1078)
- у складі Севільської тайфи до 1081 року
- Ібн Рашик (1081—1088)
- у складі держави Альморавідів до 1145 року
- Абу Джа'фар Ахмад (1145—1146)
- Мухаммад ібн Марданіс (1147—1172)
- у складі держави Альмохадів до 1228 року
- Ібн Худ (1228—1238)
- Абу Бакр Мухаммад (1238)
- Азіз Абд аль-Малік (1238—1239)
- Зайян ібн Марданіс (1239—1241)
- Ібн Худ аль-Даула (1241—1259)
- Абу Джа'фар (1260—1263)
- Мухаммад ібн Абу Джа'фар (1263—1264)
- Абу Бакр аль-Ватік (1263—1266)
Джерела
- Rodríguez Llopis, Miguel (2004). Historia de la Región de Murcia. Murcia: Tres Fronteras. .
- Veas Arteseros, Francisco de Asís (2009). Alfonso X y Murcia: el rey y su reino. Murcia: CARM-Ayuntamiento de Murcia-CAM. .
- Kennedy, Hugh (2014). Muslim Spain and Portugal: A Political History of al-Andalus. Routledge. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mursijska tajfa isp Taifa de Murcia arab طائفة مرسية v 1011 1014 1045 1065 1078 1081 1088 1147 1172 i 1228 1266 rokah islamska monarhichna derzhava na Pirenejskomu pivostrovi zi stoliceyu v misti Medinet Mursijya Arabskoyu Mursijskij emirat Mursijska tajfa1011 1266Mursijska tajfa istorichni kordoni na kartiMursijska tajfa v XI st Stolicya Medinet MursijyaMovi arabskaReligiyi sunnizmForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovano 1011 Likvidovano 1266Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mursijska tajfaIstoriyaPislya 1009 roku vnaslidok borotbi za tron pochinayetsya zanepad Kordovskogo halifatu 1011 roku vijskovik Hajran zahopiv vladu v Mursiyi stavshi faktichno nezalezhnim 1014 roku koli vin zahopiv Almeriyu perenis stolicyu tudi U Mursiyi zdebilshogo perebuvali namisniki 1038 roku vona uvijshla do skladu Valensijskoyi tajfi 1065 roku skoristavshis poslablennyam valensijskih emiriv vali namisnik Mursiyi Abd al Rahman ibn Tahir stav nezalezhnim volodarem Jogo pravlinnya trivalo do 1078 roku koli tajfu pidkorili sevilski vijska Nevdovzi vali Mursiyi Ibn Ammar sprobuvav povstati ale zaznav porazki 1081 roku vijskovik Ibn Rashik zahopiv vladu Mursiyi stavshi tam emirom Zgodom uklav soyuz iz korolivstvom Kastiliyi i Leonu vijska Mursiyi diyali spilno z kastilcyami proti armiyi Almoravidiv ta yihnih soyuznikiv Borotba trivala do 1091 roku koli Mursiyu zahopili Almoravidi 1145 roku z zanepadom vladi Almoravidiv na Pirenejskomu pivostrovi na deyakij chas Mursiya zdobula samostijnist ale nevdovzi uvijshla do derzhavi Abu Dzha far Ahmada Pislya porazki ostannogo vid kastilciv 1147 roku Mursijsku tajfu vidnoviv Muhammad ibn Mardanis Vidbuvayetsya nove ekonomichne politichne ta kulturne pidnesennya mista i derzhavi Z kincya 1140 h rokiv ibn Mardanis vimushenij chiniti sprotiv Almohadam yaki lishe 1172 roku zmogli pidkoriti Mursiyu Zanepad vladi Almohadiv na Pireneyah cherez porazki ta vzayemne poboryuvannya spriyalo povstannyu na choli iz Ibn Hudom sho 1228 roku zahopiv Mursiyu yaku zrobiv stoliceyu svoyeyi derzhavi pislya zagibeli Ibn Huda pochinayetsya zanepad tajfi Cim skoristavsya Zajyan ibn Mardanis sho zahopiv vladu v Mursiyi ale vzhe 1241 roci jogo takozh bulo povaleno 1243 roku Mursijska tajfa dlya zahistu vid napadu Aragonu viznaye zverhnist Kastiliyi i Leonu Kastilski vijska dopomogli tajfi priborkati buntivnih vasaliv 1244 roku vidpovidno do umov Almirskogo dogovoru mizh Kastiliyeyu i Aragonom bulo viznacheno kordon mizh mursijskoyu tajfoyu ta Aragonom Z 1250 roku posilyuyetsya vtruchannya Kastiliyi u vnutrishni spravi Mursijskoyi tajfi Spochatku bulo zasnovano Kartahensku yeparhiyu Z 1260 roku vnaslidok chastoyi zmini emiriv tajfa zovsim zanepala 1264 roku za pidtrimki Granadskogo emiratu vibuhnulo antikastilske povstannya Pislya jogo pridushennya 1266 roku aragono kastilskimi vijskami Mursijsku tajfu yaka otrimala nazvu Mursijske korolivstvo priyednali do Kastiliyi EmiriHajran 1011 1014 u skladi Almerijskoyi tajfi do 1038 u skladi Valensijskoyi tajfi do 1065 roku Abd al Rahman ibn Tahir 1065 1078 u skladi Sevilskoyi tajfi do 1081 roku Ibn Rashik 1081 1088 u skladi derzhavi Almoravidiv do 1145 roku Abu Dzha far Ahmad 1145 1146 Muhammad ibn Mardanis 1147 1172 u skladi derzhavi Almohadiv do 1228 roku Ibn Hud 1228 1238 Abu Bakr Muhammad 1238 Aziz Abd al Malik 1238 1239 Zajyan ibn Mardanis 1239 1241 Ibn Hud al Daula 1241 1259 Abu Dzha far 1260 1263 Muhammad ibn Abu Dzha far 1263 1264 Abu Bakr al Vatik 1263 1266 DzherelaRodriguez Llopis Miguel 2004 Historia de la Region de Murcia Murcia Tres Fronteras ISBN 84 7564 200 4 Veas Arteseros Francisco de Asis 2009 Alfonso X y Murcia el rey y su reino Murcia CARM Ayuntamiento de Murcia CAM ISBN 978 84 7564 540 7 Kennedy Hugh 2014 Muslim Spain and Portugal A Political History of al Andalus Routledge ISBN 9781317870401