Музейний квартал в Відні (Музеумсквартір; нім. MuseumsQuartier, скор. MQ) — великий музейний комплекс площею в 60 000 м² в 7 районі Відня (Нойбау) недалеко від центру міста.
Історія
Головна будівля комплексу була побудована як придворні стайні двору імператорів Священної Римської імперії. В 1713 році імператор Карл VI доручив Йоганну Бернхарду Фішеру фон Ерлаху побудувати на [de]гласісі біля зовнішніх міських воріт імператорські конюшні. Будівництво приміщення в 1725 закінчував уже син архітектора . Після Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії придворні конюшні перестали функціонувати, а більша частина майна була розпродана.
В 1921 році на території колишніх конюшень вперше відбулася виставка, і в наступні роки будівлю перебудували та перейменували на Виставковий павільйон. Реконструкція і добудова комплексу продовжувалася до 1960-х рр. В 1985 р. тут вперше проходив . В середині 80-х рр. з'явились перші проєкти Музейного кварталу, ядром якого за зразком Центра Помпіду в Парижі повинен був стати музей сучасного мистецтва. Був проведений архітектурний конкурс в декілька етапів, у якому в квітні 1990 року одноголосно переміг проєкт Лаурідс і Манфреда Ортнерів. Цей проєкт викликав суперечки в суспільстві через висоту нових будівель і так званої «Вежі-читальні» — висотки, що повинна була стати символом музейного комплексу. В 1993 р. в акції протесту проти проєкту брало участь більше 140 відомих істориків мистецтва і архітекторів зі всього світу, в тому чилі й автор піраміди Лувра Бей Юймін і сер Ернст Гомбріх.
В жовтні 1994 року бургомістр Відня Гельмут Цильк своїм рішенням відмовився від будівництва «Вежі-читальні». Уже «похований» проєкт був переглянутий в бік зменшення розмірів нових музейних приміщень. Скляні фасади в початковому варіанті замінили на натуральний камінь. Будівництво почалося в квітні 1998 року і закінчилось в 2001 році.
Музеї та проєкти
На території Музейного кварталу розташувалося декілька музеїв, закладів культури й мистецтва. Тут знаходяться три великих музеї: фонду (MUMOK), Музей Леопольда і віденський . Для дітей існує ZOOM Kindermuseum. В Музейному кварталі регулярно проходять різні культурні заходи, як, наприклад, літературний фестиваль «O-Töne» і концерти в рамках .
Музей Леопольда, спроєктований архітектурним бюро «Ortner & Ortner», є прямокутним паралелепіпед, облицьований вапняком. В експозиції музею представлена найбільша колекція картин австрійського художника-експресіоніста Еґона Шіле.
Див. також
Література
- Margaret Gottfried Das Wiener Kaiserforum. Utopien zwischen Hofburg und Museumsquartier. — Böhlau Verlag, Wien 2001. — . (нім.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музейний квартал
- Офіційний сайт [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] (нім.) (англ.)
- http://www.wien.info/ru/sightseeing/museums-exhibitions/top/museumsquartier [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.]
Координати: 48°12′12″ пн. ш. 16°21′32″ сх. д. / 48.20333° пн. ш. 16.35889° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzejnij kvartal v Vidni Muzeumskvartir nim MuseumsQuartier skor MQ velikij muzejnij kompleks plosheyu v 60 000 m v 7 rajoni Vidnya Nojbau nedaleko vid centru mista Panoramna fotografiya Muzejnij kvartalIstoriyaGolovna budivlya kompleksu bula pobudovana yak pridvorni stajni dvoru imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi V 1713 roci imperator Karl VI doruchiv Jogannu Bernhardu Fisheru fon Erlahu pobuduvati na de glasisi bilya zovnishnih miskih vorit imperatorski konyushni Budivnictvo primishennya v 1725 zakinchuvav uzhe sin arhitektora Pislya Pershoyi svitovoyi vijni i rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi pridvorni konyushni perestali funkcionuvati a bilsha chastina majna bula rozprodana Golovnij vhid v Muzejnij kvartalLiteraturni chitannya v 2007 V 1921 roci na teritoriyi kolishnih konyushen vpershe vidbulasya vistavka i v nastupni roki budivlyu perebuduvali ta perejmenuvali na Vistavkovij paviljon Rekonstrukciya i dobudova kompleksu prodovzhuvalasya do 1960 h rr V 1985 r tut vpershe prohodiv V seredini 80 h rr z yavilis pershi proyekti Muzejnogo kvartalu yadrom yakogo za zrazkom Centra Pompidu v Parizhi povinen buv stati muzej suchasnogo mistectva Buv provedenij arhitekturnij konkurs v dekilka etapiv u yakomu v kvitni 1990 roku odnogolosno peremig proyekt Laurids i Manfreda Ortneriv Cej proyekt viklikav superechki v suspilstvi cherez visotu novih budivel i tak zvanoyi Vezhi chitalni visotki sho povinna bula stati simvolom muzejnogo kompleksu V 1993 r v akciyi protestu proti proyektu bralo uchast bilshe 140 vidomih istorikiv mistectva i arhitektoriv zi vsogo svitu v tomu chili j avtor piramidi Luvra Bej Yujmin i ser Ernst Gombrih V zhovtni 1994 roku burgomistr Vidnya Gelmut Cilk svoyim rishennyam vidmovivsya vid budivnictva Vezhi chitalni Uzhe pohovanij proyekt buv pereglyanutij v bik zmenshennya rozmiriv novih muzejnih primishen Sklyani fasadi v pochatkovomu varianti zaminili na naturalnij kamin Budivnictvo pochalosya v kvitni 1998 roku i zakinchilos v 2001 roci Muzeyi ta proyektiMuzej LeopoldaMuzej suchasnogo mistectva MUMOK Vnutrishnye podvir ya golovnoyi budivli ta Muzej Leopolda Na teritoriyi Muzejnogo kvartalu roztashuvalosya dekilka muzeyiv zakladiv kulturi j mistectva Tut znahodyatsya tri velikih muzeyi fondu MUMOK Muzej Leopolda i videnskij Dlya ditej isnuye ZOOM Kindermuseum V Muzejnomu kvartali regulyarno prohodyat rizni kulturni zahodi yak napriklad literaturnij festival O Tone i koncerti v ramkah Muzej Leopolda sproyektovanij arhitekturnim byuro Ortner amp Ortner ye pryamokutnim paralelepiped oblicovanij vapnyakom V ekspoziciyi muzeyu predstavlena najbilsha kolekciya kartin avstrijskogo hudozhnika ekspresionista Egona Shile Div takozhMuzejnij ostriv Areal mistectva v MyunheniLiteraturaMargaret Gottfried Das Wiener Kaiserforum Utopien zwischen Hofburg und Museumsquartier Bohlau Verlag Wien 2001 ISBN 3 205 99196 6 nim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzejnij kvartal Oficijnij sajt 22 veresnya 2020 u Wayback Machine nim angl http www wien info ru sightseeing museums exhibitions top museumsquartier 26 sichnya 2012 u Wayback Machine Koordinati 48 12 12 pn sh 16 21 32 sh d 48 20333 pn sh 16 35889 sh d 48 20333 16 35889